Рішення № 140082502, 25.09.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2026 року м. Рівне№460/14766/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Ухвалою судді Дорошенко Н.О. від 29.08.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №460/14766/25. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

02.09.2026 року на підставі розпорядження керівника апарату Рівненського окружного адміністративного суду від 02.09.2026 року №278 проведений повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із відрахуванням зі штату Рівненського окружного адміністративного суду судді Дорошенко Н.О.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи № 460/14766/25 визначено суддю Друзенко Н.В.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що 24.06.2025 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.07.2025 №203040024628 йому відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю пільгового стажу. Наголошує, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 період його роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997, який, на його переконання, підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , тоді як до пільгового стажу відповідачем зараховано лише період роботи з 01.01.1998. Зазначає, що з урахуванням спірного періоду його пільговий стаж за Списком №2 становить 8 років 3 місяці 17 днів, що за наявності страхового стажу 36 років 9 місяців 5 днів надає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку. З огляду на викладене просить суд задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області правом подати відзив на позов не скористався.

Розглянувши заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та має трудовий стаж, відомості про який містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 11.09.1985.

Як вбачається з трудової книжки позивача, 08.08.1991 ОСОБА_1 призначено на посаду інженера-технолога 2 категорії у ковальсько-пресовий цех машинобудівного заводу «Победа труда», що підтверджується записом №4 трудової книжки.

Відповідно до запису №5 трудової книжки, 29.07.1993 позивача призначено на посаду майстра дільниці 2 групи по штампах та оснащенню ковальсько-пресового цеху.

Згідно із записом №6 трудової книжки, 20.07.1994 Артемівський машинобудівний завод «Победа труда» перетворено у ВАТ «Артеммаш Победа труда».

Як вбачається із запису №7 трудової книжки, з 01.11.1997 позивача призначено на посаду майстра дільниці 2 групи ковальсько-пресового цеху, а відповідно до запису №8 з 02.11.1998 на посаду начальника дільниці 2 групи ковальсько-пресового виробництва ковальсько-пресового цеху. 31.03.2001 позивача звільнено із займаної посади. Вказані записи трудової книжки засвідчені підписами відповідальних осіб та печатками підприємства.

З матеріалів справи судом також встановлено, що у відомостях персоніфікованого обліку щодо позивача містяться дані про подання Відкритим акціонерним товариством «Артемівський машинобудівний завод «Победа труда» звітності щодо спеціального стажу ОСОБА_1 за Списком №2 з 01.01.1998 за кодом підстави ЗПЗ013Б1.

24.06.2025 ОСОБА_1 звернувся через територіальний орган Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення від 01.07.2025 №203040024628 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв`язку з недостатністю необхідного пільгового стажу.

Як вбачається з рішення від 01.07.2025 №203040024628, за результатами розгляду поданих позивачем документів його страховий стаж визначено у розмірі 36 років 9 місяців 5 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Пільговий стаж позивача на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 визначено у розмірі 4 роки 5 місяців 26 днів.

Згідно з указаним рішенням та відомостями форми РС-право, до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2 не зараховано період його роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997, тоді як період роботи починаючи з 01.01.1998 враховано відповідачем до пільгового стажу за Списком №2.

Як вбачається з матеріалів справи, первинні документи підприємства, на якому працював позивач, зокрема документи щодо характеру виконуваних робіт та умов праці, знаходяться на території м. Бахмут Донецької області (колишня назва м. Артемівськ). Юридичною адресою ПАТ «Артемівський машинобудівний завод «Победа труда» зазначено Донецьку область, м. Артемівськ, вул. Артема.

Таким чином, спір між сторонами виник щодо врахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 11.03.1994 по 31.12.1997 та, відповідно, наявності у нього необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведених обставин та не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.07.2025 №203040024628 у частині неврахування періоду роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 до пільгового стажу за Списком №2 та відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідні положення щодо стажу містять й пункти а та б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII).

Згідно з пунктом 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до положень статті 62 №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 за №1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі Порядок №18-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника (п.1 Порядку №18-1).

Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1 його дія поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Основними завданнями Комісії є зокрема розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі Порядок №442), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41.

Відповідно до зазначених нормативних актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років.

Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку (пункт 9 Порядку №442).

Таким чином, законодавцем покладений обов`язок своєчасного та якісного проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому не проведення або несвоєчасне та неякісне проведення з вини керівників підприємств атестації не може позбавити позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №348/1079/17.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №620/1534/22.

Велика Палата Верховного Суду у справі №520/15025/16-а (постанова від 19.02.2020) сформулювала правовий висновок, згідно якого особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту б статті 13 Закону №1788-ХІІ.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведения або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Застосовуючи такий підхід до вказаних вище обставин, суд зазначає, що трудова книжка позивача містить необхідні записи щодо спірного періоду її роботи за Списком №2.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 24.06.2025 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 114 Закону №1058-IV. Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.

За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області прийнято рішення від 01.07.2025 №203040024628, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з підстав недостатності необхідного пільгового стажу. При цьому пенсійним органом визначено страховий стаж позивача тривалістю 36 років 9 місяців 5 днів та зазначено, що до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності.

Як вбачається з оскаржуваного рішення та матеріалів справи, відповідачем визначено пільговий стаж позивача за Списком №2 тривалістю 4 роки 5 місяців 26 днів. Водночас до такого стажу не зараховано період роботи ОСОБА_1 з 11.03.1994 по 31.12.1997, натомість період роботи на пільгових умовах враховано лише починаючи з 01.01.1998. Однією з підстав неврахування попереднього періоду стала відсутність уточнюючих документів щодо пільгового характеру роботи.

Таким чином, спірним у межах цієї справи є питання наявності правових підстав для зарахування до пільгового стажу позивача за Списком №2 періоду його роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 та, як наслідок, наявності у нього права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку.

Щодо зарахування періоду роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 до пільгового стажу за Списком №2, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення закріплені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за її відсутності або відсутності у ній необхідних записів стаж підтверджується іншими передбаченими цим Порядком документами.

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, які визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці зазначаються періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, відповідний розділ, підрозділ, пункт Списку, а також первинні документи, на підставі яких її видано.

Системний аналіз наведених положень свідчить про те, що уточнююча довідка підприємства не є безумовно необхідним та єдиним документом для підтвердження будь-якого періоду пільгової роботи. Необхідність її подання виникає насамперед у разі відсутності трудової книжки або коли наявні у трудовій книжці записи не містять відомостей, необхідних для встановлення характеру роботи та вирішення питання щодо права на пільгове пенсійне забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 11.09.1985 містить послідовні записи про його трудову діяльність на відповідному підприємстві. Зокрема, 08.08.1991 позивача призначено інженером-технологом 2 категорії у ковальсько-пресовий цех машинобудівного заводу «Победа труда»; 29.07.1993 майстром дільниці 2 групи по штампах та оснащенню ковальсько-пресового цеху. Записом №6 зафіксовано перетворення 20.07.1994 Артемівського машинобудівного заводу «Победа труда» у ВАТ «Артеммаш Победа труда», а з 01.11.1997 позивача призначено майстром дільниці 2 групи ковальсько-пресового цеху. У подальшому, з 02.11.1998, його призначено начальником дільниці 2 групи ковальсько-пресового виробництва ковальсько-пресового цеху, а 31.03.2001 звільнено з роботи.

При цьому записи трудової книжки щодо спірного періоду є послідовними, засвідчені підписами відповідальних осіб та печатками підприємства, а матеріали справи не містять доказів їх недостовірності, виправлення або неналежного оформлення.

Отже, з трудової книжки безпосередньо вбачається як місце роботи позивача, так і структурний підрозділ ковальсько-пресовий цех, а також посада, яку він обіймав у спірний період.

Поряд із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. У розділі III «Металургійне виробництво (чорні метали)» цього Списку передбачені відповідні посади працівників металургійного виробництва, зокрема майстрів, зайнятість на яких за визначених Списком умов надає право на пільгове пенсійне забезпечення. У матеріалах позову зазначено відповідну позицію Списку №2 2040300б-23362.

Як вбачається з матеріалів справи, фактична трудова діяльність позивача у спірний період була пов`язана саме з роботою майстра дільниці ковальсько-пресового цеху машинобудівного підприємства. При цьому відповідач не заперечує сам факт роботи ОСОБА_1 на підприємстві та відповідні записи трудової книжки, а період його роботи з 01.01.1998 на цьому ж підприємстві врахований пенсійним органом як пільговий стаж за Списком №2.

На переконання суду, за таких обставин неврахування попереднього безперервного періоду роботи позивача виключно з формальних підстав, без належної оцінки відомостей трудової книжки, характеру виробництва, структурного підрозділу та посади позивача, не відповідає принципу повного та всебічного з`ясування обставин, необхідних для вирішення питання про пенсійне забезпечення особи.

Суд також враховує, що згідно з пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 (далі Порядок №383), для підтвердження відповідного стажу подається трудова книжка з належним чином оформленими записами про займану посаду та період виконуваної роботи, виписка з наказу про проведення атестації відповідного робочого місця та, лише у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення, уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 Порядку №637.

Отже, відсутність уточнюючої довідки сама по собі не може нівелювати відомості належно оформленої трудової книжки та бути самостійною і безумовною підставою для неврахування відповідного періоду роботи.

Більше того, судом враховуються конкретні обставини, які об`єктивно ускладнюють, а фактично унеможливлюють отримання позивачем додаткових первинних документів.

Як зазначено в матеріалах справи, первинна документація підприємства, яка могла б додатково підтвердити характер виконуваних позивачем робіт, у тому числі довідки про умови праці, посадові інструкції, тарифікаційні характеристики та інші документи, знаходилася за місцем діяльності підприємства у місті Бахмуті Донецької області (колишня назва Артемівськ). У зв`язку з воєнними діями та тимчасовою окупацією відповідної території позивач об`єктивно позбавлений можливості отримати такі документи.

Пунктом 17 Порядку №637, у свою чергу, передбачено спеціальний механізм підтвердження стажу у випадках неможливості отримання документів у зв`язку з воєнними діями, стихійними лихами, аваріями, катастрофами та іншими надзвичайними ситуаціями. Наведене додатково підтверджує, що законодавство не допускає покладення на особу негативних наслідків лише через об`єктивну неможливість одержання документів, які від неї не залежать.

Водночас матеріали справи не свідчать, що пенсійний орган, маючи сумніви щодо достатності поданих документів, вжив заходів для витребування додаткових відомостей, запропонував позивачу надати конкретно визначені документи або використав інші передбачені законодавством механізми перевірки відомостей про пільговий характер роботи. Натомість відсутність документів, отримання яких в умовах воєнних дій є об`єктивно ускладненим, фактично покладено виключно на позивача.

Такий підхід суд вважає надмірно формальним, оскільки недоліки документального оформлення, дії чи бездіяльність роботодавця, а також об`єктивна неможливість отримати документи з території, на якій ведуться бойові дії або яка перебуває під тимчасовою окупацією, не можуть покладати на працівника непропорційний тягар та позбавляти його права на пенсійне забезпечення за умови, що фактичні обставини його трудової діяльності підтверджуються сукупністю наявних доказів.

Щодо проведення атестації робочих місць суд також зазначає, що обов`язок щодо її своєчасного та належного проведення покладається на роботодавця, а не на працівника. Працівник не наділений повноваженнями організовувати атестацію робочого місця, визначати строки її проведення, склад атестаційної комісії або забезпечувати належне оформлення її результатів.

Тому непроведення або несвоєчасне проведення атестації роботодавцем не може саме по собі позбавляти працівника конституційного права на соціальний захист за умови підтвердження його фактичної зайнятості на роботах із шкідливими та важкими умовами праці.

Таким чином, оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд враховує належно оформлені записи трудової книжки ОСОБА_1 , тривалість та безперервність його роботи на одному підприємстві, конкретний структурний підрозділ ковальсько-пресовий цех, посаду майстра відповідної дільниці, характер виробничої діяльності підприємства, віднесення відповідних робіт і посад до Списку №2, а також ту обставину, що наступний період роботи позивача на цьому підприємстві з 01.01.1998 самим відповідачем визнаний пільговим.

За таких обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи у достатній мірі підтверджено наявність підстав для зарахування періоду роботи ОСОБА_1 з 11.03.1994 по 31.12.1997 до пільгового стажу за Списком №2.

Щодо наявності у позивача права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, страховий стаж ОСОБА_1 , визначений самим відповідачем, становить 36 років 9 місяців 5 днів, а врахований пільговий стаж за Списком №2 4 роки 5 місяців 26 днів.

Після зарахування спірного періоду роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 загальна тривалість пільгового стажу позивача за Списком №2 становить 8 років 3 місяці 17 днів.

Отже, хоча ОСОБА_1 не набув 12 років 6 місяців пільгового стажу, необхідних чоловікам для призначення пенсії за Списком №2 при досягненні 55-річного віку, тривалість його пільгового стажу перевищує половину встановленого законом повного пільгового стажу.

За правилами пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV чоловікам, які мають не менше половини необхідного стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, пенсійний вік зменшується на один рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Враховуючи наявність у позивача 8 років 3 місяців 17 днів пільгового стажу за Списком №2, його пенсійний вік підлягає зменшенню на три роки, тобто з 60 до 57 років.

У межах спірних правовідносин відповідач не довів правомірності неврахування періоду роботи позивача з 11.03.1994 по 31.12.1997 до пільгового стажу за Списком №2 та, відповідно, не довів наявності законних підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах.

Судом, натомість, на підставі наявних у справі доказів встановлено конкретний період роботи, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, загальну тривалість страхового та пільгового стажу позивача, досягнення ним необхідного пенсійного віку зі встановленим законом його зниженням, а відтак і наявність усіх юридично значимих умов для призначення відповідного виду пенсії.

З огляду на викладене, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.07.2025 №203040024628, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, не відповідає критеріям обґрунтованості та правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Поряд із цим, суд враховує, що у спірному випадку право позивача на зарахування конкретного періоду до пільгового стажу та право на призначення пенсії встановлюються безпосередньо на підставі норм закону та підтверджених матеріалами справи обставин. Після зарахування періоду роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 у відповідача відсутня можливість обрати один із декількох правомірних варіантів поведінки, оскільки страховий стаж позивача становить 36 років 9 місяців 5 днів, пільговий стаж 8 років 3 місяці 17 днів, а відповідного віку 57 років позивач досяг 06.08.2024.

Таким чином, ефективним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є не лише визнання протиправним та скасування рішення від 01.07.2025 №203040024628, а й покладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області обов`язку зарахувати до його пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997 та призначити й виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV з 07.08.2024.

Підсумовуючи наведене, суд доходить висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено фактичну зайнятість ОСОБА_1 у спірний період з 11.03.1994 по 31.12.1997 на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. Формальна відсутність уточнюючої довідки за наявності належно оформленої трудової книжки, інших установлених судом обставин трудової діяльності та об`єктивної неможливості отримання первинних документів з території міста Бахмута не може бути достатньою підставою для позбавлення позивача набутого права на пільгове пенсійне забезпечення.

Зарахування зазначеного періоду збільшує пільговий стаж позивача за Списком №2 до 8 років 3 місяців 17 днів, що перевищує половину необхідного повного пільгового стажу та відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV надає йому право на зменшення загального пенсійного віку на три роки. З огляду на дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідного 57-річного віку він досяг ІНФОРМАЦІЯ_3 , а право на отримання пенсії на пільгових умовах підлягає реалізації з 07.08.2024.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до статті 45 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З урахуванням встановлених обставин справи, пенсія позивачу підлягає призначенню з дати звернення 24.06.2025.

Відтак суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 01.07.2025 №203040024628; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 11.03.1994 по 31.12.1997; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 24.06.2025 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV зі зниженням пенсійного віку, з урахуванням проведених виплат, якщо такі мали місце.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийняття спірного рішення, а викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат судом не проводиться, позаяк позивача звільнено від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат не подавав.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) від 01.07.2025 № 203040024628 , яким відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до ч.2 п. 2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) призначити та виплачувати з 24.06.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зниженням пенсійного віку.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування із зниженням пенсійного віку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 період роботи з 11.03.1994 року по 31.12.1997 рік.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 вересня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)

Суддя Н.В. Друзенко