Рішення № 140082399, 25.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/602/26

Провадження № 2/674/680/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 22925,00 грн., з яких: 7000,00грн. прострочена заборгованість за кредитом, 15925,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 29 лютого 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем за допомогою «Веб-сайту», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1357-2943. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачі кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 7000,00 грн., строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період 14 днів, знижена % ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом; стандартна % ставка 2,50 % в день. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця. Станом на 17 лютого 2026 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить 47425,00 грн., однак позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг шляхом часткового списання заборгованості за нарахованими процентами 24500,00 грн., а тому заборгованість відповідачки становить 22925,00 грн., з яких: 7000,00грн. прострочена заборгованість за кредитом, 15925,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, які позивач просить стягнути з відповідачки.

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 03 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

06 квітня 2026 року через «Електронний суд» представник відповідача адвокат Наталюк Н.М. надіслав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що заявлені позовні вимоги, відповідач не визнає, заперечую проти задоволення позову. Відповідач зазначає, що беручи в борг 7000 грн. він погоджувався на 14 днів. Відповідач здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1357-2943 від 29.02.2024 року 3-ма платіжками, що підтверджується наданим розрахунком позивача, а саме: 13.03.2024р. в сумі 2450 грн., 28.03.2024р. в сумі 2625 грн. та 09.09.2024р. в сумі 7000,00грн., що в загальному становило 12075,00 грн. Вважав, що повністю погасив кредитну заборгованість. Щодо розміру заборгованості по відсотках. Відповідач не погоджується із наданою стороною позивача розрахунком заборгованості з наступних підстав. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», загальна сума, яку позичальник зобов`язаний повернути за споживчим кредитом, не може перевищувати подвійну суму отриманого кредиту + денна ставка не вище 1 %. Це правило особливо актуальне для короткострокових позик та мікрокредитів, які часто мають високі денні ставки. На момент укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем договору про відкриття кредитної лінії №1357-2943 від 29.02.2024 року стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. У справі, що переглядається, договір між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 про відкриття кредитної лінії №1357-2943 укладено 29 лютого 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Тому розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 1%. Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Встановлений сторонами договору розмір відсотків за несвоєчасно виконані зобов`язання за кожен день прострочки, у розмірі 2,5 %, що в результаті становить 15925,00 грн. є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить встановленим обмеженням ст. 21 ЗУ Про споживче кредитування" та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, яка перевищує подвійну облікову ставки Національного банку України та становить більше ніж п`ятнадцять відсотків простроченого платежу. При тому, що ОСОБА_1 здійснив оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №1357-2943 від 29.02.2024 року уже на загальну суму 12 075,00 грн., яка повністю покриває тіло кредиту та відсотки в розмірі 1% на термін кредитування. Також, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був мобілізований до Збройних Сил України 06 травня 2024 року на підставі Указу президента України №69/2022 від 24.02.2022р. за загальною мобілізацією, виконує завдання територіальної оборони України. Дане підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2026 №4/3739, які підтверджують те що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 06.05.2024 року по даний час. Відповідач повідомляв кредитору в телефонному режимі, що являється військовослужбовцем ЗСУ, і щоб останні не нарахування відсотків за Кредитним договором №1357-2943 від 29.02.2024 року, щоб провели реструктуризації боргу, однак кредитор, не скасував нараховані відсотки та звернувся до суду. Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України. Відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля. Пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 має право на пільги передбачені ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Зважаючи, що Кредитний договір №1357-2943 від 29.02.2024 року, тобто підписаний в період дії воєнного стану в Україні, відповідач є військовослужбовцем, тому звільнений від обов`язку сплачувати проценти з 06.05.2024 року, і відповідно заявлені позивачем вимоги є безпідставними та незаконним. А тому у задоволенні позові ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 слід відмовити. Просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати пов`язані із правовою допомогою.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Судом встановлено, що 29 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1357-2943 у вигляді електронного документа, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 7000,00 грн., строк кредитування 300 днів, базовий період 14 дні, знижена % ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом; стандартна % ставка 2,50 % в день.

Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи-вебсайту ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування», договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію».

Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (пароля).

Відповідно до п.п. 4.1 договору кредит надано у розмірі 7000,00 грн. Згідно з п.4.14 орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 59500,00 грн. яка включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Пунктом 4.12 договору встановлено, що строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил.

Зі змісту довідки про перерахування суми кредиту ОСОБА_1 слідує, що видача коштів за кредитним договором №1357-2943 від 29.02.2024 року здійснювалася з допомогою системи LIQPAY. Платіж - 2431736359; дата 29.02.2024; № платіжної карти - № НОМЕР_2 ; тип операції видача кредиту; сума 7000,00 грн.. Вказані обставини підтверджуються також квитанцією №2431736359 системи платежів LiqPay.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 17 лютого 2026 року становить 47425,00 грн., з яких: 7000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 40425,00 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Разом у позові позивач повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 24500,00 грн. за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22925,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з Позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 7000,00 грн., прострочену заборгованість за нарахованими процентами 22925,00 грн. та судові витрати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

Однак, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія п. 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Договір про відкриття кредитної лінії №1357-2943 укладений 29 лютого 2024 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому положення п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» не поширюється на вказаний кредитний договір.

Разом з тим, зі змісту положень ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» вбачається, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Частиною 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», денна процентна ставка розраховується у процентах за формулою: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t х 100%, де ДПС - денна процентна ставка; ЗВСК - загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК - загальний розмір кредиту; t - строк кредитування у днях.

Пунктом 1-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено поняття «денна процентна ставка» як загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

Тобто, денна процентна ставка є розрахунковою величиною за спеціальною формулою, що базується на показниках загальних витрат за споживчим кредитом, його загальним розміром та строком кредитування, максимальний розмір якої визначений вказаним вище Законом.

Згідно з п. 4.14 договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає 59500,00 грн.

З врахуванням умов договору про надання споживчого кредиту, розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування» становить (59500/7000)/300х100%=2,83% в день.

Відповідно, визначений договором розмір денної процентної ставки не відповідає положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4.10 договору, сторонами погоджена процентна ставка «Стандартна» 2,50 % за один день користування кредитом.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту слід проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1% визначеної ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача відсотки за користування кредитом в розмірі 15925 грн. та суму отриманого кредиту 7000,00 грн.

Разом, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , був мобілізований до Збройних Сил України 06 травня 2024 року на підставі Указу президента України №69/2022 від 24.02.2022року за загальною мобілізацією, виконує завдання територіальної оборони України, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 та довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.03.2026 №4/3739. є військовослужбовцем і тому вважає, що на нього поширюються положення п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У суду відсутні відомості про те чи повідомляв про факт проходження військової служби відповідач ОСОБА_1 кредитора позивач - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», при цьому, позивач жодним чином не відреагував на такі доводи відповідача.

Згідно з ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції на час укладення сторонами кредитного договору) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер.

З 06 травня 2024 року і дотепер ОСОБА_1 є військовослужбовцем по мобілізації, на даний час він здійснює виконання бойових завдань по здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.

Отже, ОСОБА_1 є особою, яка відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільнена від сплати процентів за користування кредитом, тому немає підстав для стягнення із нього заборгованості по відсотках в сумі 15925,00 грн., яка заявлена у позовній заяві.

Із наданого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» розрахунку заборгованості випливає, що ОСОБА_1 фактично сплачено кошти 13.03.2024 року в сумі 2450,00 грн., 28.03.2024 року в сумі 2625,00 грн. та 09.09.2024 року в сумі 7000,00 грн., в загальній сумі 12075,00 грн.

Зважаючи на ці обставини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 виконав свої зобов`язання за кредитним договором №1357-2943 від 29 лютого 2024 року і погасив заборгованість, тому підстав для стягнення із нього заборгованості по тілу кредиту в сумі 7000,00 грн., яка заявлена у позові, також немає.

Враховуючи те, що на підставі ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач спростовував твердження позивача, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Підстав для стягнення з відповідача судового збору у позивача немає.

Щодо витрат на правову допомогу відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Згідно з висновком Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

В обґрунтування розміру понесених відповідачем у цій справі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн. до матеріалів справи надано копії таких документів: Договору № 1142 про надання правової допомоги від 31.03.2026 року, розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу, згіно якого становить 6000,00 грн., квитанцію про отримання гонорару від 31.03.2026 року на суму 6000,00 грн.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд враховує, складність даної справи, яка відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки відзиву, заперечень та пояснень, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт адвокатом, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшити їх розмір з 6000,00 грн. до 4000,00 грн.

Таким чином, з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники провадження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження - м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова