Рішення № 140082397, 25.09.2026, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1276/26

Провадження № 2/674/1086/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Шафікової Ю.Е., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №205745 від 21.10.2025 року у розмірі 12168,67 грн., а також просить стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову посилається на те, що 21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» кредитний договір №205745 у формі електронного документу шляхом заповнення анкети - заяви. Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора. Позичальник підтвердив прийняття умов кредитування, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

10 жовтня 2025 року між ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та позивачем ТОВ "Юніт Капітал" було укладено договір факторингу №10102025, за умовами якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» передало (відступило) ТОВ "Юніт Капітал" право вимоги відносно боржників ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс», в тому числі відносно боржника - відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №205745 від 21 жовтня 2025 року. Внаслідок цього ТОВ "Юніт Капітал" набуло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №205745 від 21 жовтня 2025 року у розмірі 12168,67 грн.

Неможливість в досудовому порядку врегулювати спір, наявність непогашеної заборгованості, зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 29 червня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачка не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, заяв та клопотань до суду також не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачкою склались відносини зобов`язального характеру, що підтверджується укладеним договором кредиту/та договором факторингу.

Так, 21 жовтня 2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 уклали Договір про споживчий кредит №205745 (індивідуальна частина) відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк визначений п.2.6. договору надати позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі. Типом кредиту є кредит. (п.2.2. Договору).

Відповідно до п.2.2.1 Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 11765,00 грн надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 9991,56 грн. для погашення заборгованості за договором про споживчий кредитт №196451 від 15.08.2025 укладеним з кредитодавцем, у розмірі 8.69 грн. на № НОМЕР_1 рахунку/картки позичальника у національній валюті; у розмірі 1764,75 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Згідно з п.2.3. Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначеного в п.2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіку платежів. Розмір процентної ставки незмінний.

За умовами п.2.4. Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Відповідно до п.2.5. Договору зазначено, що комісія за надання кредиту складає 1764,75 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за договором складає 182 днів з 21.10.2025 року по 21.04.2026 року (п.2.6. Договору).

Згідно з п.2.6.1.Договору строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз в місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів.

Відповідно до п.2.7.1. Договору денна процентна ставка складає - 0,0829%/день.

Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 13539,21 грн (п.2.9.1. Договору).

Додатком до договору №205745 від 21 жовтня 2025 року є графік платежів за кредитним договором.

Договір №205745 від 21 жовтня 2025 року та додаток до договору підписані відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Також 21 жовтня 2025 року відповідачкою з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором підписано паспорт споживчого кредиту у якому міститься інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація.

Згідно з інформацією, яка витребувана судом в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 , в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , у період з 21.10.2025 по 26.10.2025 року, номер телефона НОМЕР_3 є фінансовим номером телефону за картковим рахунком № НОМЕР_2 .

10 жовтня 2025 року ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Юніт Капітал» за плату, ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» права грошової вимоги до боржників зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №5 від 03.02.2026 року до договору факторингу №10102025 від 10 жовтня 2025 року, від ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №205745 від 21.10.2025 року на загальну суму 13068,67 гривень, з яких: заборгованості по кредиту - 11765,00 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 2,67 грн., заборгованість за комісією - 401,00 грн., заборгованість по штрафах/пені - 900,00 грн.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, вбачається, що відбулась заміна кредитодавця, на підставі укладеного договору факторингу, а тому до ТзОВ «Юніт Капітал», перейшло право вимоги кредитного договору №205745 від 21.10.2025 року укладеного між ТзОВ « Фінансова Компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 .

ТзОВ «Юніт Капітал», надало виписку з особистого рахунку за Кредитним договором №205745, згідно якої ОСОБА_1 має непогашену заборгованість по кредитному договору, яка складає 13068,67 гривень, з яких: заборгованості по кредиту - 11765,00 грн, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 2,67 грн,, заборгованість за комісією - 401,00 грн., заборгованість по штрафах/пені - 900,00 грн. При цьому позивач, вимоги про стягнення штрафних санкцій у межах цього позову не заявляє.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Частиною 2 статті 639 ЦК України також визначено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що 21 жовтня 2025 року відповідачкаю ОСОБА_1 укладено з ТзОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» кредитний договір №205745, який укладено в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем та підписаний накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

Кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 9991,56 грн. на платіжну картку відповідачки, матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення коштів на погашення зобов`язань.Зокрема, відповідачка не була позбавлена процесуальної можливості на спростування обставин щодо не перерахування їй коштів, надавши відповідну виписку по рахунку.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Нормами ч.1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором, сплата процентів за користування ним та комісії.

Окрім того, частиною 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

За нормою ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідачки за кредитними зобов`язаннями за договором №205745.

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідачки є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачці кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовано, вона не скористалась своїм правом та не подала до суду відзиву на позовну заяву, не спростувала розрахунок суми позовних вимог, що є її процесуальним обов`язком.

Враховуючи, що отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що ТОВ "Юніт Капітал"в праві вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення отриманої суми кредитних коштів, нарахованих процентів, комісії. Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню у межах заявлених вимог в сумі 12168,67 грн..

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В зв`язку із задоволенням вимог позивача, відповідно до ст.141 ЦПК України, до стягнення з відповідачки на користь позивача підлягає сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

Щодо вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача також було подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду №25771532807 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, протокол погодження вартості послуг, акт прийому -передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, розумності, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд враховує, що справа є малозначною, у даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судового засіданні представник позивача не брав, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 293, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт-Капітал" (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки,34 офіс 333, ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №205745від 21 жовтня 2025 року в розмірі 12168 (дванадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 67 (шістдесят сім) копійок, з яких заборгованость по кредиту - 11765 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень, заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом - 2 (дві) гривні 67 (шістдесят сім) копійок, заборгованість за комісією - 401 (чотириста одна) гривня, а також понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 2662 ( дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копій та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова