Рішення № 140082234, 25.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9646/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Чепи М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.І., приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Ю.Г., згідно з якою просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №1737, вчинений 07 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15 813,27 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №1737, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15813,27 грн.

На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Юрієм Георгійовичем 27 жовтня 2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №63418458.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки кредитний договір, на підставі якого нотаріусом вчинено виконавчий напис, не був нотаріально посвідчений.

На обґрунтування такої позиції позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин.

Крім того, позивач заперечує наявність безспірної заборгованості перед відповідачем, не погоджується з її розміром та зазначає, що не визнає нараховану ТОВ «Вердикт Капітал» суму боргу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 20.08.2026 у даній справі залучено до участі у цивільній справі №308/9646/26 правонаступника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749) товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, що знаходиться за адресою: вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1, Дарницький район, м. Київ, 02095.

Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету ТОВ «Дебт Форс» 21.08.2026 1:04:03.

На виконання вказаної ухвали суду позивачем було надіслано на поштову адресу ТОВ «Дебт Форс» копію позовної заяви разом із додатками цінним листом з описом вкладення, про що суду 26.08.2026 подано відповідне підтвердження.

Позивач у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не подали, правом на подання відзиву не скористалися. Повістки про виклик до суду у судові засідання, призначені на 15.09.2026 та 25.09.2026 правонаступником відповідача отримано відповідно 21.08.2026 та 17.09.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Інші учасники у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, письмових пояснень щодо позову та заяв про відкладення розгляду справи не подали.

Відповідно до частин першої, другої та восьмої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними главою 10 розділу III ЦПК України.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 07.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №1737, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість у загальному розмірі 15813,27 грн.

Згідно з постановою приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження вбачається, що стягнення за виконавчим написом здійснюється у зв`язку з невиконанням позивачем зобов`язань за кредитним договором, право вимоги за яким набуло ТОВ «Вердикт Капітал».

27.10.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Пивоваровим Юрієм Георгійовичем на підставі виконавчого напису №1737 відкрито виконавче провадження №63418458 про примусове стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15813,27 грн.

Ухвалою Уждгородського міськрайонного суду від 03.07.2026 задоволено заяву позивача позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 07.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною.

За загальними положеннями статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового або майнового права чи інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» вчинення виконавчих написів належить до нотаріальних дій.

Відповідно до статті 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За змістом статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а також за умови дотримання встановленого законом строку з дня виникнення права вимоги.

Порядок вчинення виконавчих написів нотаріусами визначений главою 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 глави 16 розділу II зазначеного Порядку для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, які передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 3.2 та 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подані на обґрунтування стягнення документи, зазначені у цьому Переліку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості здійснюється у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 зазначений Перелік було доповнено розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Цим розділом передбачалася можливість вчинення виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів, за умови подання оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника.

Разом із тим постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконною та нечинною у частині доповнення Переліку розділом 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року набрала законної сили з моменту її проголошення.

Отже, починаючи з 22 лютого 2017 року кредитний договір, який не посвідчений нотаріально, не входив до передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №1172 Переліку документів, за якими могло бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

На час вчинення оспорюваного виконавчого напису - 07 жовтня 2020 року - пунктом 1 Переліку №1172 передбачалося, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, які передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника і встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Таким чином, обов`язковою передумовою вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за договором було нотаріальне посвідчення такого договору.

Матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір, на підставі якого приватним нотаріусом Секістовою Тетяною Іванівною вчинено виконавчий напис №1737, був нотаріально посвідчений. Навпаки, позивач зазначає, що кредитний договір нотаріально не посвідчувався.

Відповідачем не надано суду оригіналу нотаріально посвідченого кредитного договору або інших належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт його нотаріального посвідчення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 зроблено висновок, що оскільки постанову Кабінету Міністрів України №662 у судовому порядку визнано незаконною та нечинною у відповідній частині, кредитний договір, який не був нотаріально посвідчений, не входить до Переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною та достатньою підставою для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

З огляду на те, що оспорюваний виконавчий напис вчинено 07 жовтня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, а кредитний договір, на підставі якого його вчинено, нотаріально не посвідчувався, приватний нотаріус не мав передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису.

Саме по собі подання стягувачем нотаріусу кредитного договору, виписки з рахунку боржника або розрахунку заборгованості не усувало необхідності дотримання вимог Переліку №1172 щодо нотаріального посвідчення договору.

Крім того, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією у сфері безспірної юрисдикції. Нотаріус не встановлює прав та обов`язків сторін, не вирішує спір по суті, а лише підтверджує право стягувача, яке виникло раніше, за умови документального підтвердження безспірності вимог.

Вчинення виконавчого напису відбувається на підставі документів, поданих лише стягувачем. Водночас сам факт подання стягувачем документів, передбачених відповідним переліком, не свідчить про фактичну відсутність спору щодо існування або розміру заборгованості.

Боржник має право оспорювати виконавчий напис як із підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача, зокрема щодо існування заборгованості, її розміру або спливу строків давності за відповідними вимогами.

Для правильного застосування статей 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі та встановити, чи існувала на момент вчинення виконавчого напису заборгованість взагалі, чи була вона саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи були відсутні невирішені спори щодо заборгованості або її розміру.

Позивач не визнає нараховану відповідачем заборгованість у розмірі 15813,27 грн та заперечує її безспірний характер.

Водночас матеріали справи не містять кредитного договору, детального розрахунку заборгованості із зазначенням усіх її складових, періодів і правових підстав нарахування, документів первинного бухгалтерського обліку, виписки щодо руху коштів за рахунком позивача, доказів отримання ним кредитних коштів, а також доказів направлення та вручення позивачу вимоги про погашення заборгованості до звернення відповідача до нотаріуса.

Надана копія постанови про відкриття виконавчого провадження підтверджує лише факт відкриття примусового виконання на підставі виконавчого напису, однак сама по собі не підтверджує безспірності заборгованості, правильності її розрахунку та дотримання нотаріусом установленої процедури.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не доведено, що на момент звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису існувала безспірна заборгованість ОСОБА_1 у розмірі 15813,27 грн, а також, що нотаріусу було подано повний перелік документів, необхідних для вчинення виконавчого напису.

Однак незалежно від оцінки фактичного розміру заборгованості встановлений судом факт вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, є самостійною та достатньою підставою для визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на викладене, суд дійшов про наявність підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та задоволення позовних вимог.

За приписами частини сьомої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з ухваленням судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

У відповідності до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1996,8 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 81, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 07 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною та зареєстрований у реєстрі за №1737, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 15813,27 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1996 (одна тисяча дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

Відповідно до частини сьомої статті 158 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з ухваленням судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті або закриття апеляційного провадження чи прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин судового рішення або розгляду справи без повідомлення чи виклику учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, місцезнаходження: вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, оф. 1, Дарницький район, м. Київ, 02095

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович, місцезнаходження: пл. Кирила і Мефодія, буд. 1, офіс 59, м. Ужгород, Закарпатська область

Дата складення повного судового рішення 15 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик