Ухвала суду № 140082163, 25.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8389/26

2/308/4490/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Крегул М.М.

за участю секретаря судового засідання Бєлікова К.А.,

прокурора Романець О.П.,

представника відповідача Глеби П.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді, цивільну справу за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває цивільна справа, за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання, згідно якої просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Ужгородської міської ради (ЄДРПОУ 33868924, пл. Поштова, 3, м. Ужгород), грошові кошти у сумі 4 970 983,13 грн, з них: 3 265 807,50 грн розмір пайового внеску, 1 343 073,63 грн інфляційне збільшення, 362 102,00 грн 3 %.

Підставою для звернення прокурора до суду з указаним позовом стало те, що ОСОБА_1 на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ЗК012201102156 від 03.11.2020 здійснено будівництво багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 (об`єкт введено в експлуатацію 31.08.2022, сертифікат № ЗК122220829936), проте кошти пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Ужгородської міської ради відповідачем не сплачено.

15.07.2026року через підсистему «Електронний суд» від прокурора Ужгородської окружної прокуратури Неродика А.А. до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, подана в порядку ст. 49, 56 ЦПК України, ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

В обґрунтування заяви зазначено, що Верховним Судом сформовано усталену практику, згідно з якою розмір пайової участі підлягає обчисленню з урахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла, чинних на час введення об`єкта будівництва в експлуатацію (постанови Верховного Суду від 20.03.2025 у справі № 903/601/24, від 07.05.2026 у справі № 916/1281/25, від 21.05.2026 у справі № 916/67/25, від 28.05.2026 у справі № 922/1993/25).

З огляду на це прокурором здійснено новий розрахунок пайової участі виходячи з вартості одного квадратного метра загальної площі квартир будинку в Закарпатській області у розмірі 13 892 грн, визначеної наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 № 53, чинним станом на дату введення об`єкта в експлуатацію (31.08.2022), у зв`язку з чим розмір пайової участі становить 4 032 764,25 грн (14 514,7 кв.м х 13 892 грн/кв.м х 2 %).

У зв`язку зі збільшенням суми основного боргу прокурором здійснено також перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.09.2022 по 07.07.2026, за результатами якого сума інфляційних втрат становить 1 709 708,27 грн, а сума 3 % річних - 465 701,41 грн.

Таким чином, загальна сума позовних вимог, які прокурор просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Ужгородської міської ради, становить 6 208 173,93 грн, з яких: 4 032 764,25 грн - розмір пайового внеску, 1 709 708,27 грн - інфляційне збільшення, 465 701,41 грн - 3 % річних.

У заяві зазначено, що з урахуванням збільшеної ціни позову судовий збір становить 74 498,09 грн, при цьому при поданні позовної заяви прокурором сплачено судовий збір у розмірі 74 564,75 грн, у зв`язку з чим доплата судового збору не вимагається.

У судовому засіданні прокурор Романець О.П. підтримала заяву про збільшення позовних вимог, просила таку прийняти до розгляду.

Представник відповідача адвокат Глеба П.О. у судовому засіданні заперечив проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Із змісту частин 2, 3 статті 49 ЦПК України вбачається, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Так, постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом уточнення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається.

Так, згідно позовної заяви позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Ужгородської міської ради грошові кошти у сумі 4 970 983,13 грн, з них: 3 265 807,50 грн розмір пайового внеску, 1 343 073,63 грн інфляційне збільшення, 362 102,00 грн 3 %.

Визначаючи даний розмір заборгованості позивач виходив з того, що відповідно до середніх показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.06.2020 № 151, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Закарпатської області станом на 03.11.2020 (дату початку будівництва) становила 11250 гривень.

У свою чергу, в заяві про збільшення позовних вимог, позивач збільшуючи позовні вимоги виходить з того, що заборгованість потрібно нараховувати з розрахунку, що вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Закарпатської області становила 13 892грн., відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 № 53, оскільки об`єкт будівництва «Будівництво багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями комерційного призначення по АДРЕСА_1 » був введений в експлуатацію 31.08.2022.

Таким чином, позивачем збільшено кількісний показник за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, у зв`язку з чим, вважає за необхідне прийняти таку заяву.

Керуючись ст. ст. 49, 56, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Прийняти заяву прокурора Ужгородської окружної прокуратури Неродика Андрія Анатолійовича від 15.07.2026 року про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі № 308/8389/26 за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, в інтересах держави, в особі Ужгородської міської ради, до ОСОБА_1 про стягнення із замовників будівництва безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов`язання.

В подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що відповідач має право надати відзив на заяву про збільшення позовних вимог у десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали суду.

Відкласти підготовче судове засідання до 13 год. 30 хв.14 жовтня 2026 року.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.09.2026 року о 16 годині

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул