Рішення № 140082046, 17.09.2026, Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/731/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойка А. В.,

з участю секретаря Шуваріної В. А.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Погребище цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

Встановив:

В провадженні Погребищенського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНРТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач аргументує тим, що 18.10.2025 між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №18.10.2025-100001587, відповідно до умов якого позивачем відповідачу було надано кредит в сумі 4000 грн. строком на 140 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

18.10.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025, згідно з умовами якого сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2000,00 грн., у зв`язку з чим сума кредиту становить 6000,00 грн.

27.11.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025, згідно з умовами якого сторони домовилися про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1000,00 грн., у зв`язку з чим сума кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-08ХХ-ХХХХ-2737.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Однак відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 21627,18 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 7000,00 грн., по процентам в розмірі 7720,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в розмірі 369,18 грн. та відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України, в розмірі 6538,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР».

За наведених обставин позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у примусовому порядку.

Ухвалою Погребищенського районного суду від 16.06.2026 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

08.07.2026 відповідач ОСОБА_1 подав заяву про закриття провадження у справі, у якій зазначив, що після відкриття провадження у справі ним був сплачений борг за Кредитним договором у сумі 17402,00 грн., з яких 14720,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та процентах, 2662,00 грн. судовий збір. Оскільки в силу п.18 Прикінцевих положень ЦК України від сплати решти платежів він звільнений, вважав, що борг за Кредитним договором ним погашено у повному обсязі.

Ухвалою суду від 19.06.2026 у задоволенні заяви відповідача про закриття провадження у справі було відмолено.

Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві міститься вимога про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився також, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно у встановленому порядку (а.с. 60).

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 18.10.2025 між позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №18.10.2025-100001587. Відповідно укладеного договору у формі прийнятої та погодженої відповідачем пропозиції, позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн., строком на 140 дні з дня його надання, дата повернення кредиту 24.04.2025 (а. с. 13-19).

Підписанням договору позичальник підтверджує та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору №18.10.2025-100001587, який укладається на вищевказаних умовах.

Пунктом 6 вказаної заявки визначено, що процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно з п.7 заявки, комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 800,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Також п.4.1 зазначеного договору визначено, що спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-08ХХ-ХХХХ-2737.

18.10.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 (а. с. 20-22).

Згідно з п.1 додаткового договору сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

1.1.Сума кредиту з дати укладання даного додаткового договору становить 6000,00 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

1.2.За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 2000,00 грн.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) 18/10/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-08ХХ-ХХХХ-2737. Строк на який надається кредит (а саме 2-й транш) 140 днів з дати його надання.

1.3.Сторони домовилися, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу 20% від суми 2-го траншу, що дорівнює 400,00 грн.

27.11.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 був укладений додатковий договір до кредитного договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 (а. с. 23-25).

Згідно з п.1 додаткового договору сторони домовилися за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести наступні зміни до Договору:

1.1. Сума кредиту з дати укладання даного додаткового договору становить 7000,00 грн., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші).

1.2. За даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 3-й транш у розмірі 1000,00 грн.; дата надання/видачі кредиту (3-го траншу) 27/11/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (3-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-08ХХ-ХХХХ-2737. Строк на який надається кредит (а саме 3-й транш) 100 днів з дати його надання.

1.3. Сторони домовилися, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 3-го траншу 20% від суми 3-го траншу, що дорівнює 200,00 грн.

Як вбачається з листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №1-2605 від 26.05.2026, на виконання умов договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти, а саме: 18.10.2025 у сумі 2000,00 грн., 27.11.2025 у сумі 1000,00 грн та 18.10.2025 у сумі 4000,00 грн (а. с. 26-27).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025, станом на 26.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору становить 21627,18 грн., що складається з основного боргу 7000,00 грн., залишок відсотків 7720,00 грн., залишок комісій 369,18 грн. та залишок відсотків за ст..625 ЦК України 6538,00 грн. (а. с. 36-37).

Відповідно до квитанції №9420-5577-2277-7238 від 07.07.2026 відповідач ОСОБА_1 сплатив на рахунок ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість згідно договору №18.10.2025-100001587 в сумі 17402,00 грн. (а. с. 53).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що позивач надав належні і допустимі докази укладення з ОСОБА_1 кредитного договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 та отримання позичальником кредитних коштів у загальній сумі 7000,00 грн.

Факт укладання договору та додаткових договорів до нього визнається і самим відповідачем.

Однак відповідач ОСОБА_1 порушив взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, а тому з метою захисту прав позивача, як сторони кредитного договору, суму заборгованості слід стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з того, що в ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_1 на користь позивача було сплачено борг за Кредитним договором №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 у сумі 17402,00 грн., з яких, як зазначає відповідач, 14720,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та процентах (7000,00 грн. тіло кредиту + 7720,00 грн. відсотки), 2662,00 грн. судовий збір.

Тобто, на момент ухвалення рішення відповідачем залишається не погашена заборгованість перед позивачем у сумі 6907,18 грн., з яких заборгованість за комісією 369,18 грн., заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України 6538,00 грн.

Суд погоджується з твердженням відповідача щодо відсутності правових підстав для стягнення з нього заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України у розмірі 6538,00 грн., оскільки відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Заборгованість за відсотками за ст.625 ЦК України у розмірі 6538,00 грн. нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, а тому в силу зазначених вище вимог ЦК України задоволенню не підлягає.

Разом з тим, суд вважає безпідставними запереченням відповідача щодо нарахування комісії.

Так, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включається, зокрема, комісія кредитодавця, пов`язана з наданням кредиту.

Отже Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія, що пов`язана з наданням кредиту, була погоджена із відповідачем ОСОБА_1 при укладенні договору №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 та додаткових договорів до нього, нарахована кредитором та облікована в день видачі траншів кредиту, вказана у заявці до кредитного договору та у відповідях про укладання додаткових договорів до кредитного договору, тому підлягає нарахуванню та сплаті відповідно до Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на вищезазначене, урахуванням часткове погашення відповідачем боргу, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025 у розмірі 369,18 грн., з яких 0,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 0,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 369,18 грн. - комісія за надання кредиту.

Згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Проте суд враховує, що відповідачем судовий збір вже сплачено у добровільному порядку, а тому питання стягнення судового збору не вирішується.

На підставі ст. ст. 16, 526, 527, 530, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №18.10.2025-100001587 від 18.10.2025, у розмірі 369,18 грн. (триста шістдесят дев`ять гривень 18 коп.).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя