Постанова № 140081930, 24.09.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4084/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,

секретар Манюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниця в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказує, що постановою від 05.09.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, прийнятою поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядовим поліції Лученко О.О. його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 гривень.

Як вбачається зі змісту постанови, ОСОБА_1 05.09.2026 о 15:35:44 в с-щі Нова Ушиця, вулиця Єдності (Пушкіна) 4, керував транспортним засобом з причепом AB9099XG, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.б ПДР - експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль.

Позивач вважає постанову поліцейського від 05.09.2026 серії ЕНА № 7833726 протиправною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», відповідно до якої встановлено, що причепи, які використовуються громадянами у власних інтересах, не підлягають обов`язковому технічному контролю не залежно від строку їх експлуатації. Позивач керував легковим автомобілем Тоyota Tundra, д.н.з. НОМЕР_1 , з причіпом ЛЕВ д.н.з. НОМЕР_2 , які він використовував у власних інтересах. Відповідно, вказаний причіп не підлягає обов`язковому технічному контролю, що також підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Таким чином, позивач вважає, що його дії не містили події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КпАП України, та працівник відповідача не мав жодних підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КпАП України.

За вказаних обставин, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 7833726 від 05.09.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності, закрити провадження у даній справі та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15.09.2026, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ та призначено справу до судового розгляду.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без змін. Зазначає, що позивач, обгрунтовуючи позов, фактично виходить з того, що будь-який причіп, який буксирується легковим автомобілем без мети отримання прибутку автоматично підпадає під дію п. 1 ч. 2 ст. 35 Зкону України «Про дорожній рух» та не підлягає обов`язковому технічному контролю не залежно від строку експлуатації. Проте дане твердження позивача є помилковим, оскільки законодавець п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» прямо передбачає окреме правове регулювання щодо причепів, пов`язане із їх призначенням, технічними характеристиками та строком експлуатації. Вказує, що на місці зупинки із реєстраційного документу на причіп було встановлено, що він за своїм типом відноситься до причепів для вантажних транспортних засобів до 3.5 тонн та перебуває в експлуатації більше двох років. При цьому позивачем не надано доказів проходження причепом обов`язкового технічного контролю. За вказаних обставин представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, представник позивача попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просить задовольнити позов в повному обсязі та справу розглянути за відсутності позивача та його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в тому числі відповідно до вимог ст. 268 КАС України, що згідно ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, оглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

05.09.2026 поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Кам`янець-Подільського району УПП в Хмельницькій області ДПП рядовим поліції Лученко О.О., винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 783726, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за порушення водієм Правил дорожнього руху України, а саме за те, що ОСОБА_1 05.09.2026 в с-щі Нова Ушиця, вулиця Єдності (Пушкіна) 4, керував транспортним засобом з причепом AB9099XG, який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.6 ПДР.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Toyota Tundra, д.н.з. НОМЕР_3 , його власником є ОСОБА_2 , тип транспортного засобу - загальний легковий пікап.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу спеціалізований причіп ПР-Д/П човнів, марки ЛЕВ, тип 5/L6/4218Т, д.н.з. НОМЕР_4 , дата першої реєстрації 30.05.2024, власником якого є ОСОБА_2 , повна маса 2 500 кг, маса без навантаження 550 кг, категорія О2.

З наданих представником відповідача копій відеозаписів з нагрудної бодікамери поліцейського вбачається спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 . На даному відеозаписі зафіксовано обставини притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року №1395 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених крім інших частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідно до статті 258 КУпАП, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, здійснюється саме безпосередньо на місці вчинення правопорушення та без складання протоколу.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч. 3 ст. 121 КУпАП.

Частиною 3 ст. 121 КУпАП передбачено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Згідно п. 31.3.б ПДР, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», обов`язковому технічному контролю не підлягають: легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".

Та чинне законодавство не визначає віднесення будь-якого причепу до легкового чи вантажного в залежності від того, яким автомобілем (легковим чи вантажним) він буксирується. Натомість, для визначення причепу як такого що відноситься до легкового чи вантажного транспортного засобу мають значення саме технічні характеристики такого причепу, зазначені при його державній реєстрації.

Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем.

згідно ч.ч. 3, 4 ст. 19 Закону України "Про автомобільний транспорт", при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль-мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

При державній реєстрації легкових автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (легковий, таксі, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).

Згідно п. 1.10 ПДР, причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски. ПДР не визначають причепи за видом легкові чи вантажні, але п. 2.13 ПДР їх правове регулювання поділяє на керування автомобілями з причепом, повна маса якого не перевищує 750 кілограмів, та автомобілями з причепом, причепом, повна маса якого перевищує 750 кілограмів.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 1166 від 22 грудня 2010 року «Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються», класифікація колісних транспортних засобів залежно від конструкції, призначення чи особливостей здійснюється за відповідними категоріями, та за затвердженою класифікацією колісних транспорнтих засобів, категорія O - причіпні колісні засоби, призначені та сконструйовані для перевезення вантажів або людей, а також для використання як житлові приміщення, що класифікуються за категоріями відповідно до таблиці 4. Згідно даної таблиці, категорія О1 - Причіпний колісний засіб із максимальною технічно допустимою масою не більше ніж 0,75 тонни; категорія О2 - Причіпний колісний засіб із максимальною технічно допустимою масою більше як 0,75 тонни, але не більше ніж 3,5 тонни.

Відповідно до п.п. 2 п. 1, п. 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 року № 137, порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.

На переконання суду, системний аналіз вищевказаного законодавства вказує на те, що в разі віднесення причепу до легкового транспорту, при його державній реєстрації необхідна відмітка "легковий", за відсутності якої спеціалізований причіп ПР-Д/П човінів повною масою 2500 кг (тобто більше як 0, 75 тонни), враховуючи його визначену категорію О2, є вантажним причепом, який з 30.05.2026 має проходити обов`язковий технічний контроль, так як його перша реєстрація була проведена 30.05.2024.

Водночас, позивачем не заперечується керування ним автопоїздом із даним причепом, який обов`язковий технічний контроль не проходив.

Оскільки дата першої реєстрації транспортного засобу причепу категорії О2 була 30.05.2024, доказів проходження ним після 30.05.2026 обов`язкового технічного контролю суду не надано, постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 783726 від 05.09.2026 є законною та обґрунтованою, винесеною за наслідком встановлення події правопорушення та його складу в діях ОСОБА_1 , тому підстав для її скасування немає, а отже в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 241 244, 246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податківНОМЕР_5 ;

2) відповідач Департамент патрульної поліції Національної поліції України, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, поштовий індекс: 03048, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя: