Ухвала суду № 140081752, 25.09.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

25 вересня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/11757/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Сич С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій позивач, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 31 серпня 2026 року, що надійшла до суду 01 вересня 2026 року, позивач просить:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо направлення до органів Національної поліції запиту (звернення) про примусову доставку та внесення відомостей про розшук стосовно ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 негайно скасувати (відкликати) запит про примусову доставку та вилучити з ЄДРВ "Оберіг" та мобільного застосунку "Резерв +" відмітку про розшук та звернення до Нацполіції стосовно ОСОБА_1 ;

3) визнати протиправною та повністю скасувати постанову (рішення, електронну вимогу або штраф) ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за нібито порушення правил військового обліку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2026 року клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від оплати судових витрат у справі №440/11757/26 - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від оплати судових витрат у справі №440/11757/26. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

23 вересня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про забезпечення позову, у якій позивач просить зупинити дію розпоряджень та звернень ІНФОРМАЦІЯ_2 до органів Національної поліції щодо розшуку, затримання та примусової доставки, а також заборонити ІНФОРМАЦІЯ_4 та органам поліції вчиняти будь-які дії щодо примусового переміщення та обмеження свободи пересування.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено, що 21.08.2026 ОСОБА_1 проведено хірургічне втручання, він продовжує хворіти та потребує медичної допомоги в умовах стаціонару лікувального закладу охорони здоров`я. Однак позбавлений можливості вийти з будинку через відомості, які, за твердженням позивача, протиправно були внесені відповідачем до реєстру "Оберіг", оскільки існує загроза його затримання органами Національної поліції та призведе до незворотного ушкодження його здоров`я та смерті, оскільки позбавляє позивача права на медичну допомогу.

Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов`язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Предметом спору у цій справі є дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо направлення до органів Національної поліції звернення (дата звернення 06.07.2026) про примусову доставку та внесення відомостей про розшук стосовно ОСОБА_1 , також у цій справі позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, яка, за твердженням позивача, винесена станом на 01 вересня 2026 року.

Спірна постанова та оскаржувані у цій справі дії відповідача щодо направлення до органів Національної поліції звернення (дата звернення 06.07.2026) про примусову доставку та внесення відомостей про розшук стосовно ОСОБА_1 не позбавляють позивача права на отримання медичної допомоги та реальної можливості звернення за отриманням медичної допомоги до закладів охорони здоров`я.

Стосовно доводів позивача про неможливість вийти з будинку (квартири), в яких позивач проживає, суд зазначає, що оскаржуваними у цій справі діями та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності не встановлено заборони ОСОБА_1 залишати місце свого проживання.

Твердження позивача про те, що органи Національної поліції позбавлять ОСОБА_1 права на медичну допомогу є лише припущенням самого позивача, оскільки відповідно до частини 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Пунктом 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Разом з тим, позивач просить зупинити дію розпоряджень ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не є предметом оскарження у цій справі.

Бажаний позивачем спосіб забезпечення позову фактично є рівнозначним задоволенню позовних вимог позову, тоді як суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

ОСОБА_1 не обґрунтовано того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у цій адміністративній справі, адже положеннями частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позивачем не доведено наявності підстав, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, які є обов`язковими для постановлення ухвали про забезпечення позову.

Щодо наявності очевидних ознак протиправності оскаржуваних дій та постанови та порушення цими діями та постановою прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом.

Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення (дії, бездіяльність) явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушують права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень.

В іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення, дій чи бездіяльності та порушення ними прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.

Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення (дії, бездіяльності) поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення (дії, бездіяльності) на цій стадії.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12 березня 2025 року у справі № 380/20209/24.

У даному випадку вказане потребує з`ясування обставин в адміністративній справі з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи, що, в свою чергу, фактично зумовлює вирішення спору по суті та, як наслідок, не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-156, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про забезпечення позову у справі №440/11757/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич