Ухвала суду № 140081218, 24.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

24 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6112/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: фермерське господарство Загнибіди Володимира Дмитровича (27200, Кіровоградська область, м. Бобринець, вул. Миколаївська, 156, код ЄДРПОУ 45607803)

відповідач-1: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)

відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Фермерське господарство Загнибіди Володимира Дмитровича, через адвоката Попович С.М., звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Кіровоградській області №13432569/45607803 від 11.11.2025 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 22.08.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

У позовній заяві представник позивача просить поновити строк звернення до суду з цим позовом. Водночас поважність причин пропуску строку звернення до суду представником позивача належним чином не обґрунтована, а будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду до позовної заяви не додано.

Ухвалою судді від 02.09.2026 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 123 КАС України, встановлено позивачу строк для подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску цього строку.

На виконання цієї ухвали представник позивача надіслала заяву від 14.09.2026 року про поновлення строку звернення до суду.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частин 2, 6 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Статтею 122 КАС України установлені строки звернення до адміністративного суду та передбачено таке:

1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

4. Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію.

У статті 56 ПК України наведені такі норми щодо оскарження рішень контролюючих органів:

56.1. Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

56.18. З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

56.23. Оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням таких особливостей:

56.23.1. скарга на рішення, передбачені цим пунктом, подається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення, що оскаржується;

56.23.2. платник податків, який подав скаргу на рішення, передбачені цим пунктом, має право брати участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції. Інформація (повідомлення) про розгляд контролюючим органом матеріалів скарги у режимі відеоконференції надсилається платнику податків в електронному вигляді в електронний кабінет не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дати розгляду такої скарги. Відсутність платника податків (його представника), повідомленого в передбаченому цим пунктом порядку про дату, час та спосіб розгляду контролюючим органом матеріалів скарги в режимі відеоконференції, не є перешкодою для розгляду скарги;

56.23.3. скарга на рішення, передбачені цим пунктом, розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом:

10 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

30 календарних днів, наступних за днем отримання такої скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Термін розгляду скарги не може бути продовжений;

56.23.4. якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення, передбачені цим пунктом, не надсилається платнику податків протягом строку, визначеного підпунктом 56.23.3 цього пункту, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з наступного дня після закінчення зазначеного строку;

56.23.5. подання скарги на рішення, передбачені цим пунктом, додатків до скарги, заяви про відкликання скарги, надсилання інформації (повідомлень), передбачених цим пунктом, рішення за результатами розгляду такої скарги здійснюються в електронній формі засобами електронного зв`язку з дотриманням вимог цього Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України установлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, розгляд скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу, здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом визначеного для розгляду строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" затверджено Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, який містить такі норми:

3. Скарга подається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

5. Скарга з додатками до неї (за наявності) та/або заява про відкликання скарги подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс), Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" і реєструються ДПС у день їх надходження (додатки 1 - 4).

11-1. Комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:

10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

Строк розгляду скарги не може бути продовжено.

12. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

14. За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 11-1 цього Порядку, надсилає технічними засобами електронних комунікацій в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу, Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" платнику податку відповідні рішення (додатки 5 - 7) в електронний кабінет.

15. Рішення за результатами розгляду скарги набирає чинності з дня його прийняття.

16. Якщо рішення щодо скарги не надсилається платнику податку протягом строку, визначеного пунктом 11-1 цього Порядку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податку з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

17. Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.

Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі №640/20468/18 сформулював правовий висновок про те, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною 4 статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Предметом спору в даній справі є законність рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №13432569/45607803 від 11.11.2025 року про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 22.08.2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження та у встановлений пп.56.23.1 п.56.23 ст.56 ПК України десятиденний строк, а саме 22.11.2025 року, звернувся зі скаргою на це рішення до комісії центрального рівня комісії ДПС.

За правилами підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України комісія ДПС повинна була розглянути цю скаргу і прийняти за нею рішення протягом 10 робочих днів з дня її отримання. Останній день цього строку припадав на 05.12.2025 року (п`ятниця).

Комісія ДПС вчасно прийняла рішення №44779/45607803/2 від 27.11.2025 року, яким залишила скаргу без задоволення, а спірне рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області - без змін.

Отже, позивач мав право оскаржити до суду спірне рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №13432569/45607803 від 11.11.2025 року у тримісячний строк, установлений абзацом 1 частини 4 статті 122 КАС України, який розпочався 27.11.2025 року, а закінчився 27.02.2026 року.

Протягом цього строку позивач повинен був визначитися, чи звертатиметься він до суду за захистом своїх прав і подати такий позов до суду до закінчення цього строку.

Втім з цим позовом позивач звернувся до суду лише 27.08.2026 року.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені статтею 123 КАС України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись". Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Право на звернення до суду з позовом виникає, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 15.07.2021 року у справі №380/5208/20 вказав, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі. Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У заяві від 14.09.2026 року представник позивача просила поновити строк звернення до суду та посилалася на те, що рішення комісії ДПС України №44779/45607803/2 від 27.11.2025 року за результатами розгляду скарги було отримано позивачем в електронному кабінеті 20.05.2026 року. Після цього позивач 29.07.2026 року подав до суду позовну заяву про скасування спірного рішення. Оскільки суд залишив ту позовну заяву без розгляду, тому позивач повторно звернувся до суду з цим позовом.

Суд установив, що, ФГ Загнибіди В.Д. вперше 21.07.2026 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про скасування спірного рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №13432569/45607803 від 11.11.2025 року. У позовній заяві зазначено, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися.

Ухвалою судді від 29.07.2026 року у справі №340/5042/26 позовну заяву ФГ ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду і не подав заяву про його поновлення, як того вимагає частина 6 статті 161 КАС України. Суд запропонував позивачу усунути недоліки позовної заяви та подати до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та доказів поважності причин пропуску строку;

- докази дати отримання рішення комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області №13432569/45607803 від 11.11.2025 року;

- докази подання контролюючому органу скарги від 22.11.2025 року;

- рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, та докази дати його вручення позивачу, а в разі неприйняття або невручення такого рішення - письмові пояснення та наявні докази щодо цих обставин.

На виконання цієї ухвали суду представник ФГ Загнибіди В.Д. 10.08.2026 року подала заяву про продовження процесуального строку, до якої долучила рішення комісії ДПС України №44779/45607803/2 від 27.11.2025 року про результати розгляду скарги. Зазначила, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження спірного рішення та подав скаргу на нього до ДПС України. З метою отримання інформації щодо дати отримання рішення від 27.11.2025 року позивач зробив запит на Укрпошту і станом на 10.08.2026 року відповідь на нього не отримав. У зв`язку з цим представник позивача просить продовжити строк виконання ухвали суду.

Ухвалою судді від 26.08.2026 року у справі №340/5042/26 у задоволенні заяви ФГ ОСОБА_1 про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви відмовлено, а його позовну заяву повернуто на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч. 4 ст.169 КАС України.

Позивач не оскаржував вказану ухвалу, а 27.08.2026 року подав до суду цей новий позов. У цій справі позивач вже не посилається на обставини вручення/невручення рішень ДПС поштою. Натомість стверджує, що отримав із запізненням рішення комісії ДПС України №44779/45607803/2 від 27.11.2025 року в електронному кабінеті 20.05.2026 року.

Суд зазначає, що за правилами пункту 56.23 статті 56 ПК України та Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, листування між платником та ДПС здійснюються виключно в електронній формі засобами електронного зв`язку, а рішення за результатами розгляду скарги надсилається платнику в електронний кабінет (з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет).

Згідно з пунктом 42-1.2 статті 42 ПК України електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

- реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

- перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

- забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу тощо;

- отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";

- забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених цим Кодексом, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв`язку;

Пунктом 42-1.6 статті 42-1 ПК України передбачено, що електронний кабінет працює постійно (24 години на дату кожного календарного дня), крім часу, необхідного для його технічного обслуговування.

Відповідно до пункту 42.4 статті 42 ПК України документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків.

Позивач є користувачем електронного кабінету та веде листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі, зокрема з питань, пов`язаних із реєстрацією податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. У спірних правовідносинах обмін електронними документами між позивачем та відповідачами здійснювався саме через електронний кабінет.

Представник позивача стверджує, що про рішення комісії ДПС України №44779/45607803/2 від 27.11.2025 року йому стало відомо лише 20.05.2026 року. На підтвердження цього надав суду графічне зображення - скріншот екрану Електронного кабінету ФГ Загнибіди В.Д., зокрема із зображеними записами із датою 20.05.2026 року.

За правилами статті 99 КАС України електронні докази подаються до суду у таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, на яку накладено кваліфікований електронний підпис; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, визначеному законом.

Наданий суду скріншот не є оригіналом електронного доказу та не містить електронного підпису, який би дозволяв перевірити його цілісність і відповідність первинним електронним даним. Також він не відповідає вимогам до паперової копії електронного доказу, оскільки не посвідчений у встановленому порядку.

Суд зазначає, що Електронний кабінет функціонує, зокрема, на принципі автоматизованого внесення до журналу всіх дій (подій), включаючи дату і час відправлення та отримання документів і будь-якої зміни даних, із застосуванням кваліфікованої електронної позначки часу. Інформація про дату і час надсилання/отримання документів зберігається безстроково та може бути отримана через Електронний кабінет у вигляді електронного документа, у тому числі квитанції у текстовому форматі.

Позивач не надав суду квитанцію про доставку у текстовому форматі, яка дозволяла б безпосередньо встановити дату і час доставки рішення до Електронного кабінету.

Надане позивачем графічне зображення містить істотну хронологічну невідповідність: записи із датою 20.05.2026 року розташовані в послідовності записів за листопад грудень 2025 року, а саме між записами від 24.11.2025 року та 02.12.2025 року.

Таке розташування запису не узгоджується із хронологічним принципом відображення в журналі вхідних документів Електронного кабінету, за якого записи відображаються відповідно до дати відповідної події (надходження/отримання документа).

Позивач не надав жодного пояснення щодо причин такого хронологічного розташування запису і не посилався на технічні особливості, помилки або збої функціонування Електронного кабінету, які могли б зумовити відображення події з датою 20.05.2026 року в масиві записів за листопад грудень 2025 року.

Тому суд критично оцінює наданий позивачем графічний документ та не визнає його належним і достовірним доказом несвоєчасного направлення контролюючим органом рішення ДПС України за результатами розгляду скарги, на що позивач посилається у заяві про поновлення строку звернення до суду.

Суд бере до уваги поведінку позивача при первісному зверненні до суду у липні 2026 року. Вже тоді позивач пропустив строк звернення до суду, але не посилався на обставини адміністративного оскарження і не повідомляв суду про дату 20.05.2026 року, як дату несвоєчасного направлення/отримання рішення ДПС про результати розгляду скарги. Посилання на такі обставини, як поважні причини пропуску строку звернення до суду, з`явилося у позивача лише під час подання цього позову.

Більш того, якщо позивач стверджує, що рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або надіслано йому у встановлений Податковим кодексом України 10-денний строк, то він не пояснив, чому зволікав і не звертався до суду з позовом протягом передбаченого абзацом 2 частини 4 статті 122 КАС України шестимісячного строку з дня подання скарги, а саме до 22.05.2026 року.

З матеріалів позову не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк або у максимально короткий термін після закінчення цього строку.

Позивач та його представник не навели поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, які свідчили б про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до адміністративного суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

Оцінка послідовності дій позивача перед зверненням до суду свідчить про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущений через відсутність зусиль позивача і належної старанності.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що оскільки позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних на те причин, тому позовну заяву слід повернути на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись статтями 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву фермерського господарства Загнибіди Володимира Дмитровича повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ