Рішення № 140081187, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м.Київ № 320/57656/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» до Головного управлінням ДПС у Київській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа Державна податкова служба України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» (далі позивач та/або ТОВ «Вітаполіс», Товариство) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1 та/або контролюючий орган, ГУ ДПС у Київській області), ОСОБА_1 (далі відповідач 2 та/або Стоцька Н.А.), ОСОБА_2 (далі відповідач 3 та/або Тимчук В.О.), третя особа Державна податкова служба України, в якому позивач просить:

дії уповноваженої особи Головного управління ДПС у Київській області Стоцької Наталії Аркадіївни з підписання листа Головного управління ДПС у Київській області від 16.05.2025 вих. № 41538/6/10-36-55-01-04 «Про розгляд податкової звітності» визнати протиправними.

Лист Головного управління ДПС у Київській області від 16.05.2025 вих.

№ 41538/6/10-36-55-01-04 «Про розгляд податкової звітності» визнати протиправним та скасувати.

Дії в.о. директора Департаменту оскарження рішень контролюючих органів Державної податкової служби України Тимчука Віталія Олександровича з підписання листа Державної податкової служби України від 26.06.2025 вих. № 18496/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про продовження строку розгляду скарги» визнати протиправними.

Лист Державної податкової служби України від 06.08.2025 вих. № 22708/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про результати розгляду скарги» визнати протиправним та скасувати.

Лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» від 05.06.2025 вих.

№ 32/25 «Скарга на індивідуальні акти (рішення)» визнати повністю задоволеною на користь цієї особи з 30.06.2025.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області як підрозділ Державної податкової служби України прийняти подану 15.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період квітень 2025 року, ввести інформацію з цієї звітності (податкової декларації, додатків та доповнень до неї) до інформаційних баз даних, адміністратором яких є Державна податкова служба України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії посадових осіб Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України стали перешкодою для прийняття відповідачем 1 поданої ТОВ «Вітаполіс» податкової звітності, а також призвели до не задоволення скарги позивача Державною податковою службою України.

На переконання позивача, відповідач 2, як посадова особа Головного управління ДПС у Київській області, порушила вимоги пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, що стало підставою для настання для ТОВ «Вітаполіс» негативних наслідків у вигляді застосування до поданої ним податкової звітності положень пункту 49.15 статті 49 Податкового кодексу України.

При цьому, за висновком ТОВ «Вітаполіс», відповідач 3 порушив вимоги пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України. Позивач наполягає, що як лист Головного управління ДПС у Київській області від 16.05.2025 вих. № 41538/6/10-36-55-01-04 «Про розгляд податкової звітності», так і лист Державної податкової служби України від 06.08.2025 вих. № 22708/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про результати розгляду скарги» підписані неуповноваженими на те особами. Позивач просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначені у ній.

На виконання вимог ухвали недоліки позовної заяви усунуті у строк та у спосіб, що визначені в ній.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.

Представник ГУ ДПС у Київській області щодо задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що обов`язок зареєструвати податкову декларацію платника податку виникає у контролюючого органу за умови дотримання таким платником податку вимог статті 49 Податкового кодексу України, якою, зокрема, визначено, що податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Звернута увага суду на те, що податкова декларація за квітень 2025 року ТОВ «Вітаполіс» подана до ГУ ДПС у Київській області у паперовому вигляді, що суперечить вимогам щодо подачі такої звітності, передбаченими Податковим кодексом України. Також відповідач наполягає, що рішення суб`єкта владних повноважень підписано уповноваженою на те особою.

Одночасно разом з відзивом на позовну заяву представником відповідача 1 заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.09.2026 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Київській області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Від відповідача 2 та відповідача 3 відзивів на позовну заяву не надійшло.

Представник третьої особи щодо задоволення позовних вимог заперечив з підстав, які викладені у письмових поясненнях по суті позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» зареєстровано як юридична особа за адресою: вул. Сільгосптехнікум, буд. 16, м. Боярка, Фастівський район, Київська область, 08150, код ЄДРПОУ 34439389, основний вид діяльності згідно з КВЕД: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами.

Судом встановлено, що відповідно до частин третьої та четвертої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», абзацу другого пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, супровідним листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» вих. № 30/25 від 15.05.2025, позивач надіслав Головному управлінню ДПС у Київській області (Фастівська державна податкова інспекція (Фастівський район)) файли з заповненими формами податкової звітності з податку на додану вартість у форматі Microsoft Word за звітний період квітень 2025 року та файл з поданими на виконання пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України доповненнями до податкової декларації у паперовій формі.

Листом вих. № 29/25 від 15.05.2025 позивач скерував відповідачу 1 листа «Доповнення до податкової декларації за звітний період квітень 2025 року (включно з додатками) відповідно до абзацу другого пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу України».

Листом Головного управління ДПС у Київській області від 16.05.2025

№ 41538/6/10-36-55-01-04 за підписом уповноваженої особи ГУ ДПС у Київській області Товариство повідомлено про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року, поданої у паперовій формі. Запропоновано подати податкову декларацію з податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства з дотриманням вимог глави 2 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Лист від 16.05.2025 та/або оскаржуване/спірне рішення).

Не погоджуючись зі спірним рішенням, позивач подав скаргу вих. № 32/25 від 05.06.2025 до Державної податкової служби України.

Рішенням від 26.06.2025 № 18496/6/99-00-06-03-03-06 ДПС України продовжено розгляд скарги ТОВ «Вітаполіс» від 05.06.2025 № 32/25 (вх. ДПС № 1130/С/6 від 09.06.2025) на рішення, викладене у листі ГУ ДПС у Київській області від 16.05.2025

№ 41538/6/10-36-55-01-04, про відмову у прийнятті податкової звітності.

Надалі ДПС України прийнято рішення про результати скарги від 06.08.2025

№ 22708/6/99-00-06-03-03-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення викладене у листі ГУ ДПС у Київській області від 16.05.2025 № 41538/6/10-36-55-01-04 про відмову у прийнятті податкової звітності, - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» вважає, що відповідачі допустили протиправні дії, та прийняли протиправні рішення, що і зумовило звернення останнього до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодексу України (далі ПК України).

Згідно з пунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до абзацу першого пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною (абзац четвертий пункту 46.1 статті 46 ПК України).

Згідно з пунктами 49.1, 49.2 статті 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

У силу вимог пунктів 48.1-48.3 статті 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною; ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з підпунктом 48.1.5 пункту 48.1 статті 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність накладеного на електронний документ кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п. 48.7 ст. 48 ПК України).

Разом з цим відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Єдиною підставою для неприйняття податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, такого платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії відповідного кваліфікованого сертифіката електронного підпису, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа, містить достовірні обов`язкові реквізити та надана у форматі, доступному для її технічної обробки.

Поміж наведеного пунктом 49.4 статті 49 ПК України, зокрема, визначено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

Аналіз викладеного дає суду підстави дійти до висновку пункт 49.3 статті 49 ПК України визначає три альтернативні форми подання платником податків податкової декларації, а саме: особисто уповноваженою на те особою, засобами поштового зв`язку та засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

При цьому положення абзацу другого пункту 49.4 статті 49 ПК України встановлюють безальтернативний обов`язок платника податків подати податкову декларацію з податку на додану вартість в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Отже, суд вважає, що спосіб подання платником податкової звітності, зокрема, засобами поштового зв`язку можливе тільки тими платниками податків, які не належать до великих та середніх підприємств та тільки щодо іншої податкової звітності, аніж податкова декларація з податку на додану вартість.

Суд наголошує, що абзац другий пункту 49.4 статті 49 ПК України встановлює імперативний припис, який передбачає обов`язок платника податку на додану вартість подавати звітність з цього податку лише в електронній формі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 810/2278/16, від 16.06.2020 у справі № 810/1652/16, від 23.10.2020 у справі № 810/5264/15 та у постанові від 18.12.2024 у справі № 810/107/16, від 06.01.2026 у справі № 826/10791/16.

Одночасно статтею 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV (далі Закон № 851-IV) визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа; обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Відповідно до частини першої, частини другої та частини третьої статті 6 Закону

№ 851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Згідно з підпунктом 49.4-1 статті 49 ПК України кваліфікований надавач електронних довірчих послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, безоплатно надає платникам податків кваліфіковані електронні довірчі послуги.

Відповідно до статті 9 Закону № 851-IV електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з підтвердженням факту одержання таких документів.

Порядок електронного документообігу визначається державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності згідно з законодавством.

Згідно зі статтею 10 Закону № 851-IV відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі Порядок), який визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу.

Згідно з пунктами 1 10 розділу ІІ Порядку суб`єкти електронного документообігу самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні електронні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписувача (підписувачів).

Після накладання кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки, автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням засобів електронного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

підтвердження дійсності кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки за умов, встановлених Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;

перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису та печатки (за наявності), що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та кваліфікованому сертифікаті електронної печатки підписувачів у встановленому порядку;

перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

перевірку обов`язкових реквізитів;

перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження подання Товариством до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2025 року в електронній формі, з дотримання вимог вище наведеного нормативно-правового регулювання.

Резюмуючи викладене, суд доходить висновку про правомірність прийняття Головним управлінням ДПС у Київській області рішення від 16.05.2026 № 41538/6/10-36-55-01-05 у формі листа «Про розгляд податкової звітності», відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Вітаполіс» відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за квітень у зв`язку з поданням її у паперовій формі. Як наслідок, судом не встановлено правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової служби України від 06.08.2025 № 22708/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про результати розгляду скарги».

Стосовно обставин підписання листа ГУ ДПС у Київській області від 16.05.2026

№ 41538/6/10-36-55-01-05 відповідачем 2, ОСОБА_1 , суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази на підтвердження вчинення відповідачем 2, як посадовою особою, протиправних дій при підписанні зазначеного листа.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Київській області від 02.03.2023 № 201 «Про делегування повноважень» (зі змінами), керуючись вимогами пунктом 18 розділу одинадцятого Положення про Головне управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 №643 зі змінами, підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 третього розділу Регламенту Головного управління ДПС у Київській області, затвердженого наказом ГУ ДПС у Київській області від 01.08.2022 № 251, підпунктом 3.3 пункту 3 Порядку делегування повноважень посадовим (службовим) особам апарату та територіальних органів ДПС, затвердженого наказом ДПС від 31.07.2020 № 389 із змінами та відповідно до підпункту 14.1.137 (і) пункту 14.1 статті 14 та пунктом 20.4 статті 20 ПК України, законодавства з питань сплати єдиного податку та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та листа ДПС України від 13.02.2023 № 3185/7/99-00-12-03-07 уповноважено начальника Фастівської державної податкової інспекції ГУ ДПС у Київській області Стоцьку Наталію Аркадіївну на підписання наступних документів, зокрема, повідомлень про відмову у прийнятті податкової звітності (ст.49 ПКУ).

Отже, суд вважає, що Стоцькою Наталією Аркадіївною правомірно підписано лист від 16.05.2025 № 41538/6/10-36-55-01-04 «Про розгляд податкової звітності» відповідно до делегованих повноважень та норм чинного законодавства України

При цьому, твердження Товариства про зміну відповідачем 2 форми отриманих від ТОВ «Вітаполіс» документів також не можуть бути враховані судом, з огляду на їх безпідставність.

Щодо відсутності повноважень у відповідача 2 з підписання листа Державної податкової служби України від 26.06.2025 вих. № 1 8496/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про продовження строку розгляду скарги», суд вказує про таке.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПК України).

Одночасно відповідно до вимог пункту 56.9 статті 56 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Відповідно до наказу ДПС України від 21.02.2020 № 98 «Про функціональні повноваження структурних підрозділів Державної податкової служби України» (зі змінами), основною функцією Департаменту є « 113. Перегляд рішень територіальних органів ДПС під час проведення процедури адміністративного оскарження».

Поряд з цим, наказом ДПС України від 30.04.2025 № 424 «Про делегування повноважень» відповідно до абзацу другого пункту 20.4 статті 20 розділу І, статті 56 глави 4 розділу II Кодексу, статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (зі змінами) (далі Закон), абзацу другого підпункту 30 пункту 11 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (зі змінами), пункту 1 розділу VІІІ, пункту 5 розділу ІХ Порядку розгляду податковим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 № 1124, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2016 за № 178/28308 (зі змінами) уповноважено в. о. директора Департаменту оскарження рішень контролюючих органів Тимчука Віталія на право прийняття та підписання рішень про, зокрема, продовження строку розгляду скарг платників податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі єдиний внесок)) у межах компетенції Департаменту оскарження рішень контролюючих органів, що подані в адміністративному порядку (пункт 56.9 статті 56 Кодексу, частина четверта статті 25 Закону).

Отже, суд вважає, що позивач не надав, а суд не встановив обставин підпису, як рішення «Рішення про продовження строку розгляду скарги» від 26.06.2025 № 1 8496/6/99-00-06-03-03-06, так і рішення третьої особи «Про результати розгляду скарги» від 06.08.2025 № 22708/6/99-00-06-03-03-06 «Рішення про результати розгляду скарги», неуповноваженою особою. У зв`язку із цим доводи позивач у цій частині є помилковими та безпідставними.

Беручи до уваги викладене у своїй сукупності, судом не встановлено обставин, які б підтверджували правомірність заявлених ТОВ «Вітаполіс» вимог до відповідачів.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд доходить до висновку, що спірне рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а доводи позивача не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Інші доводи та заперечення сторін не впливають на вирішення спору по суті.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Шевченко А.В.