Ухвала суду № 140081151, 25.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви

25 вересня 2026 року справа № 320/29923/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відкриття виконавчого провадження № 81382951 від 01.07.2026;

- визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 81382951 від 01.07.2026;

- визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про арешт коштів боржника № 81382951 від 01.07.2026, винесену у виконавчому провадженні № 81382951;

- визнати протиправними дії Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо примусового стягнення коштів у сумі 1 117,00 грн у межах ВП № 81382951;

- зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті кошти в сумі 1 117,00 (одна тисяча сто сімнадцять) гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2026 позов залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позову, протягом якого позивачу слід було надати докази сплати судового збору у сумі 5324,80 грн або уточнити позовні вимоги.

03.09.2026 позивачем на офіційну електронну адресу суду подано клопотання про усунення недоліків позову від 12.08.2026, у додатках якого зазначено, що до клопотання додано позовну заяву з додатками - 2 прим., копію квитанції про сплату судового збору - 1 арк. Проте додатки до клопотання позивачем до електронного листа прикріплені не були.

04.09.2026 канцелярією суду зареєстровано клопотання позивача про усунення недоліків позову від 12.08.2026, направлене позивачем засобами поштового зв`язку 12.08.2026, до якого додано позовну заяву з додатками від 08.07.2026 - 2 прим., копію платіжної інструкції АТ "Універсал Банк" (Монобанк) від 12.08.2026 про сплату судового збору на суму 1331,20 грн.

Так, у позовній заяві від 08.07.2026, що направлена позивачем на адресу суду засобами поштового зв`язку 12.08.2026 на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026, ОСОБА_1 звертається до суду з позовом до Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 81382951 від 01.07.2026 та всі наступні рішення, дії, прийняті чи вчинені в межах цього виконавчого провадження, у тому числі постанову про арешт коштів боржника та дії щодо примусового стягнення коштів у сумі 1117,00 грн;

- зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті кошти в сумі 1117,00 (одна тисяча сто сімнадцять) гривень.

Дослідивши надані позивачем докази усунення недоліків, суд дійшов висновку, що наданий адміністративний позов в уточненій редакції, направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку 12.08.2026, не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.

Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).

При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.

Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб`єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв`язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб`єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов`язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.

При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.

Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.

Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 81382951 від 01.07.2026 та всі наступні рішення, дії, прийняті чи вчинені в межах цього виконавчого провадження, у тому числі постанову про арешт коштів боржника та дії щодо примусового стягнення коштів у сумі 1117,00 грн; зобов`язати Печерський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального межрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно стягнуті кошти в сумі 1 117,00 (одна тисяча сто сімнадцять) гривень.

Заявлені позовні вимоги у п. 2 прохальної частини позовної заяви (щодо визнання протиправними та скасування всіх наступних рішень, дії, прийнятих чи вчинених в межах виконавчого провадження № 81382951, у тому числі постанову про арешт коштів боржника), не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. У даному випадку не зрозуміло, які саме рішення, дії, прийняті чи вчинені в межах виконавчого провадження № 81382951 позивач просить суд визнати протиправними та скасувати, у тому числі не вказано реквізити постанови про арешт коштів боржника, яку позивач просить суд визнати протиправною та скасувати.

У зв`язку з цим позовні вимоги підлягають уточненню шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із чітким зазначенням всіх позовних вимог позивача до відповідача, із зазначенням конкретно які саме дії, бездіяльність, рішення позивач просить визнати протиправними, а у разі оскарження рішення відповідача необхідно зазначити його реквізити (дата прийняття та номер документа).

Також, частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).

Також суд звертає увагу на те, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи, оскільки реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Враховуючи, що наданий на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026 адміністративний позов в уточненій редакції, направлений на адресу суду засобами поштового зв`язку 12.08.2026, не відповідає вимогам ст.160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий з неконкретизованими позовними вимогами, визначити остаточний розмір суми судового збору не вбачається можливим.

При цьому, матеріали позовної заяви, з урахуванням наданих позивачем документів від 12.08.2026, містять докази сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн, тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.

У зв`язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного документу (квитанції) про сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру (у разі оскарження позивачем таких рішень відповідача).

Частинами першою-третьою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість продовження строку для виконання вимог ухвали суду від 11.08.2026 про залишення позову без руху, - протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом надання уточненої позовної заяви (для суду та відповідача), в якій чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретно, які саме дії, бездіяльність, рішення позивач просить визнати протиправними, а у разі оскарження рішення відповідача - зазначити реквізити такого рішення; надання доказів сплати судового збору (після уточнення позовних вимог) за кожну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру (у разі оскарження позивачем таких рішень відповідача).

Керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Продовжити ОСОБА_1 процесуальний строк, встановлений ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2026, для усунення недоліків позовної заяви, - на 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого позивачу необхідно:

- надати уточнену позовну заяву (для суду та відповідача), в якій чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням конкретно які саме дії, бездіяльність, рішення позивач просить визнати протиправними, а у разі оскарження рішення відповідача -зазначити реквізити такого рішення (дата прийняття та номер документа);

- надати докази сплати судового збору (після уточнення позовних вимог) за кожну вимогу немайнового характеру та вимогу майнового характеру (у разі оскарження позивачем таких рішень відповідача).

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.