Ухвала суду № 140081083, 24.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду в частині

24 вересня 2026 року м. Київ Справа № 320/3101/26

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження питання матеріали адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг щодо обмеження ОСОБА_1 з 20 березня 2024 року пенсії й неправильного нарахування та повної невиплати додаткової пенсії за втрату здоров`я як особі з інвалідністю ІІ групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, що встановлені для осіб, які втратили працездатність пенсії із застосуванням обмеження та з 01 січня 2025 року коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг здійснювати нарахування та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю як особі з інвалідністю ІІ групи та учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії з 20 березня 2024 року в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком без застосування обмеження та з 01 січня 2025 року без коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» № 1 від 03 січня 2025 року, відповідно до вимог, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР, Рішення Конституційного Суду України № 2-р(ІІ)/2024 від 20 березня 2024 року, зазначених у адміністративному позові постанов Верховного Суду України, зокрема постанови Верховного Суду України у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав (щодо нарахування та виплати додаткової пенсії за шкоду здоров`ю інваліду 2 групи 1 категорії ЧАЕС) Касаційного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року по справі № 580/5022/24.

Підставою позову позивач вказує порушення його прав внаслідок нарахування додаткової пенсії за втрату здоров`я не в повному обсязі та її невиплати, обмеження пенсії до виплати максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2026 року позовна заява ОСОБА_1 в частині позовних вимог, що стосується періоду з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року залишена без руху та останньому наданий строк для усунення недоліків.

Ухвала суду від 08 вересня 2026 року доставлена до електронного кабінету позивача 09 вересня 2026 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа від 09 вересня 2026 року.

Через систему «Електронний Суд» 14 вересня 2026 року позивачем подано заяву про відвід головуючому судді у справі - Жуку Р.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В. у справа № 320/3101/26, а матеріали адміністративної справи передані до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у відповідності до вимог частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 вересня 2026 року для розгляду заяви про відвід судді визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Терлецьку О.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2026 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про відвід судді Жука Р.В. від розгляду адміністративної справи № 320/3101/26 та передано справу для продовження розгляду.

Відділом документального забезпечення і контролю (канцелярією) Київського окружного адміністративного суду 21 вересня 2026 року зареєстровано заяву позивача про відвід судді, подану з електронної пошти «petruk.co@gmail.com» на електронну пошту суду 14 вересня 2026 року о 15 годині 57 хвилин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2026 року заява ОСОБА_1 про відвід судді, зареєстрована судом 21 вересня 2026 року, повернута останньому.

Крім того, 18 вересня 2026 року судом зареєстровані заперечення позивача на ухвалу суду від 08 вересня 2026 року, подану з електронної пошти «petruk.co@gmail.com» на електронну пошту суду 14 вересня 2026 року о 14 годині 55 хвилин.

При цьому, 20 вересня 2026 року позивачем через систему «Електронний Суд» подано заяву «про невідкладне здійснення процесуальних дій, належного забезпечення подальшого процесуального руху своєчасного розгляду адміністративної справи № 320/3101/2026 упродовж розумного строку після розгляду заяви про відвід судді»

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29 червня 2023 року № 3200-IX (далі - Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX), який був розроблений для запровадження обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами-підприємцями, оскільки особи, які за законом зобов`язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, зволікають з виконанням свого обов`язку.

Частиною першою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів (частина друга статті 18 КАС України).

У частині третій статті 18 КАС України зазначено, що єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Згідно частини восьмої статті 18 КАС України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пунктів 24, 25 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, який затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення про ЄСІТС) підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов`язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.

Судом встановлено, що заява (заперечення на ухвалу суду від 08 вересня 2026 року), яка зареєстрована судом 18 вересня 2026 року, надіслана позивачем на електронну адресу суду. В цій заяві (запереченнях) позивач вказав про наявність в нього електронного кабінету ЄСІТС.

Суд наголошує, що заява (заперечення) не підписана позивачем.

Зважаючи, що позивачем зареєстровано електронний кабінет ЄСІТС, останній мав можливість подати заяву (заперечення): 1) в письмовій формі; 2) в електронному вигляді з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету).

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань та наслідки недотримання таких вимог визначені у статті 167 КАС України.

У абзаці 1 частини другої статті 167 КАС України закріплено, що якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Отже, надіславши заяву (заперечення на ухвалу суду від 08 вересня 2026 року) електронною поштою, позивач використав спосіб звернення до суду, не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Більш того, суд акцентує окрему увагу на тому, що ухвала суду від 08 вересня 2026 року надіслана до електронного кабінету позивача та отримана останнім 09 вересня 2026 року. Таким чином, строк для її виконання, з урахуванням вихідних днів (19 та 20 вересня 2026 року), сплинув 21 вересня 2026 року.

Суд наголошує, що після отримання ухвали суду від 08 вересня 2026 року, позивач звернувся до суду

1) 14 вересня 2026 року через систему «Електронний Суд» з заявою про відвід головуючому судді у справі;

2) 14 вересня 2026 року подав на електронну пошту суду повторно заяву про відвід головуючому у справі, а також заперечення на ухвалу суду. Зазначені процесуальні документи не містили підпису позивача та були подані у спосіб, не передбачений законодавством, незважаючи на наявність у позивача електронного кабінету;

3) 20 вересня 2026 року через систему «Електронний Суд» подав заяву «про невідкладне здійснення процесуальних дій, належного забезпечення подальшого процесуального руху своєчасного розгляду адміністративної справи № 320/3101/2026 упродовж розумного строку після розгляду заяви про відвід судді». У вказаній заяві позивач зазначає про розумні строки розгляду справ, про особливе значення цієї справи для нього, про його право на розгляд справи упродовж розумного строку, конституційні гарантії розумного строку, посилається на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тощо. Між тим, суд наголошує, що позивач не зазначає навіть у цій заяві про наявність в нього поважних причин для звернення до суду з позовними вимогами за період з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року, як і не просить поновити такий строк.

Наведені вище обставини свідчать про те, що позивач, отримавши через систему "Електронний Суд" ухвалу суду від 08 вересня 2026 року - 09 вересня 2026 року, впродовж 10-денного строку не вчинив жодних дій на її виконання, тобто, станом на 24 вересня 2026 року недоліки зазначені в цій ухвалі, зокрема, подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року, в якій слід було вказати підстави для поновлення цього строку та надати докази поважності причин його пропуску, не усунув.

Згідно частини п`ятнадцятої статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Пунктом 7 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк встановлений судом.

За таких обставин, а також враховуючи, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт наявності обставин, що не залежали від позивача в частині її обізнаності про порушення її права, суд доходить висновку про те, що позивачем не наведено поважних та об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду, а тому наявні підстави для залишення без розгляду позовних вимог, які заявлені поза межами шестимісячного строку, з 20 березня 2024 року до 11 липня 2025 року.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 167, частиною п`ятнадцятою статті 171, пунктом 7 частини першої статті 240, статтями 241-243, 248, 250, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 (заперечення на ухвалу суду від 08 вересня 2026 року), зареєстровану судом 18 вересня 2026 року, повернути останньому.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог за період з 20 березня 2024 року по 11 липня 2025 року - залишити без розгляду.

3. Роз`яснити позивачу його право на звернення до адміністративного суду в загальному порядку після усунення підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

4. Продовжити розгляд адміністративної справи № 320/3101/26 в частині позовних вимог, що стосуються періоду, починаючи з 12 липня 2025 року, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулась до суду з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Жук Р.В.