Ухвала суду № 140080759, 24.09.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

УХВАЛА

З ПИТАНЬ РОЗГЛЯДУ КЛОПОТАНЬ

24 вересня 2026 року Справа № 280/7661/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Закарпатській області про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України, Територіального управління БЕБ у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Бюро економічної безпеки України (далі відповідач 1), Територіального управління БЕБ у Закарпатській області (далі відповідач 2), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Територіального управління БЕБ в Закарпатській області щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2024 році у розмірі 3 028,00 грн, у 2025 році у розмірі 3 028,00 грн;

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році у розмірі 3028,00 грн., у 2026 році у розмірі 3328,00 грн;

зобов`язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Закарпатській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у розмірі 3028,00 грн. з урахуванням проведених виплат, у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028,00 грн. з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2025 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі 3028,00 грн.; у 2026 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з урахуванням проведених виплат;

визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України щодо визначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2026 році у розмірі 3328,00 грн;

зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у розмірі 3328,00 грн., з урахуванням проведених виплат.

Ухвалою від 29 липня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Від представника Бюро економічної безпеки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема просить суд розглянути справу у порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначено, що позивач до звільнення з Бюро економічної безпеки України обіймав посаду детектива, тобто є службовою особою, що у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище. Крім того, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія цього Закону поширюється, зокрема, на посадових та службових осіб Бюро економічної безпеки України. Також, вважаємо за необхідне зазначити, що факт звільнення Позивача з посади детектива на момент звернення до суду, не змінює його правового статусу у межах спірних правовідносин, адже на момент виплати грошового забезпечення він обіймав посаду, яка передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища. Також, норми статті 26 Закону України «Про запобігання корупції» встановлюють ряд обмежень, які діють на таких осіб, і після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави протягом одного року. Таким чином, позивач і після звільнення залишається суб`єктом правового регулювання Закону України «Про запобігання корупції», а отже, спір не може бути віднесений до справ незначної складності у розумінні пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України. Таким чином, з огляду на займану позивачем посаду, віднесену до посад відповідального та особливо відповідального становища, та поширення на нього дії Закону України «Про запобігання корупції», дана справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Від представника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема просить суд розглянути справу у порядку загального позовного провадження.

В обгрунтування заявленого клопотання зазначено, що позивач у період, за який заявлено спірні вимоги до відповідача 2, обіймав посаду старшого детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, а до звільнення посаду детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) БЕБ, тобто є службовою особою, яка у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займає відповідальне та особливо відповідальне становище . Крім того, відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 зазначеного Закону його дія поширюється, зокрема, на посадових та службових осіб Бюро економічної безпеки України. Факт звільнення позивача на момент звернення до суду не змінює його правового статусу у межах спірних правовідносин, адже на момент нарахування та виплати грошового забезпечення він обіймав посаду, що передбачає зайняття відповідального та особливо відповідального становища. До того ж стаття 26 Закону України «Про запобігання корупції» встановлює обмеження, які діють щодо таких осіб і після припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави, протягом одного року.

Суд, розглянувши подані клопотання, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини четвертої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 12 КАС України встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складної є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Суд звертає увагу, що умова розгляду справи в порядку загального позовного провадження, вжита у пункті 1 ч. 6 ст. 12 КАС України в теперішньому часі. Перебування особи в минулому на посадах, які передбачають зайняття відповідального та особливо відповідального становища, не є підставою для призначення розгляду справ за позовом цієї особи в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Бюро економічної безпеки України від 19.06.2026 № 191-к/ДСК-ДП позивача звільнено з посади детектива Головного підрозділу детективів (на правах Департаменту) Бюро економічної безпеки України (код посади 4.1.2.218), 23 червня 2026 року згідно з підпунктом 7 пункту 72 Положення (за власним бажанням).

Таким чином, на день звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач не займає відповідальне та особливо відповідальне становище, а позовні вимоги не стосуються питання проходження служби або поновлення на службі, а полягають у вирішенні спору щодо нарахування та виплати грошового забезпечення за минулий період.

В той же час, сам по собі факт того, що спірні виплати стосуються періоду проходження позивачем служби не змінює характеру спірних правовідносин, які стосуються правильності нарахування грошового забезпечення, а не правового статусу позивача.

Також судом враховується, що дана справа не відноситься до спорів, визначених у частині 4 статті 12, частині 4 статті 257 КАС України, що можуть бути розглянуті виключно за правилами загального позовного провадження.

Крім того, відповідачами не обґрунтовано неможливість розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданих клопотань та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Бюро економічної безпеки України про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №280/7661/26 відмовити.

У задоволенні клопотання представника Територіального управління БЕБ у Закарпатській області про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №280/7661/26 відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж.М. Чернова