Ухвала суду № 140080358, 25.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2026 рокуСправа №160/29750/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд» (50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе 1г, код ЄДРПОУ 30734089) до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, 41, код ЄДРПОУ 34545897) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд», звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з проведення оцінки: торговельного комплексу за адресою м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе,1Г/8 ( торговельні павільйони-магазини літ. Н, площею 271,3 кв.м., літ. О 504,5 кв.м), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (окремо розташована нежитлова будівля), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 (окремо розташована нежитлова будівля), які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд»;

- призначити рецензування звітів про оцінку майна, торговельного комплексу за адресою АДРЕСА_3 ( торговельні павільйони-магазини літ. Н, площею 271,3 кв.м., літ. О 504,5 кв.м), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (окремо розташована нежитлова будівля), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 (окремо розташована нежитлова будівля).

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами приходжу до висновку, що позовну заяву належить залишити без руху з огляду на таке.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд зазначає, що правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб`єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі № 826/16958/17.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Як слідує з прохальної частини позовної заяви, позивач, просить суд:

- визнати протиправними дії виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України з проведення оцінки: торговельного комплексу за адресою м. Кривий Ріг, вул. Нікопольське шосе,1Г/8 ( торговельні павільйони-магазини літ. Н, площею 271,3 кв.м., літ. О 504,5 кв.м), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (окремо розташована нежитлова будівля), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 (окремо розташована нежитлова будівля), які належать товариству з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд»;

- призначити рецензування звітів про оцінку майна, торговельного комплексу за адресою АДРЕСА_3 ( торговельні павільйони-магазини літ. Н, площею 271,3 кв.м., літ. О 504,5 кв.м), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_1 (окремо розташована нежитлова будівля), нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_2 (окремо розташована нежитлова будівля).

Суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України прохальна частина позовної заяви має містити чітко сформульований зміст позовних вимог, зокрема визначення способу судового захисту порушеного права. При цьому, у разі звернення до суду з вимогами у публічно-правових спорах такі вимоги мають полягати, зокрема, у визнанні протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та/або зобов`язанні вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Невідповідність прохальної частини позовної заяви зазначеним вимогам унеможливлює належне визначення предмета спору.

З огляду на викладене, позовна заява не відповідає вимогам процесуального законодавства, оскільки прохальна частина позову містить неконкретизовані вимоги. Позивачем не конкретизовано зміст позовної вимоги про призначення рецензування звітів про оцінку майна, зокрема не зазначено, у чому саме полягає спосіб судового захисту, який позивач просить застосувати та яке рішення має прийняти суд за результатами розгляду цієї вимоги.

Крім того, відповідно до частини другої статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною п`ятою статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Таким чином, суд уповноважений вирішувати питання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання (в залежності від порядку провадження - спрощене чи загальне), з власної ініціативи або за клопотанням учасників справи.

Згідно з частиною четвертою статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.

Відтак, самостійне залучення позивачем до участі в справі третьої особи шляхом зазначення її в позовній заяві суперечить вимогам статей 49 та 160 КАС України, позаяк вступ третіх осіб до участі у справі відбувається за ухвалою суду.

У разі необхідності, позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви може подати заяву про залучення третьої особи на стороні позивача чи відповідача.

Втім, вказана заява повинна бути викладена окремо, з урахуванням положень ч.4 ст.49 КАС України, та додана до позову відповідно ч.5 ст.161 КАС України

Під час ознайомлення з позовною заявою судом встановлено, що позивачем самостійно визначено суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1 та Державне підприємство «СЕТАМ», як третіх осіб.

Водночас, позивачем не заявлено окремо викладеного клопотання про залучення третіх осіб.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати окремо викладене клопотання з обґрунтуванням доцільності залучення третіх осіб до участі у справі (з уточненням на стороні позивача чи відповідача).

За таких обставин, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених процесуальним законодавством, що перешкоджає відкриттю провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам КАС України, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви, в якій слід чітко визначити зміст позовних вимог та зазначити, у чому саме полягає спосіб судового захисту, який позивач просить застосувати та яке рішення має прийняти суд за результатами розгляду цієї вимоги; обґрунтованої заяви про залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення, на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, на які права чи обов`язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду.

Керуючись ст. 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбаспромбуд» до Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- уточненої позовної заяви, в якій слід чітко визначити зміст позовних вимог та зазначити, у чому саме полягає спосіб судового захисту, який позивач просить застосувати та яке рішення має прийняти суд за результатами розгляду цієї вимоги;

- обґрунтованої заяви про залучення третіх осіб до участі у справі із зазначенням підстав такого залучення, на стороні кого належить залучити до участі у справі в якості третіх осіб, на які права чи обов`язки таких осіб та яким чином може вплинути рішення суду.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.В. Загацька