Рішення № 140079512, 25.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8939/26

Провадження № 2/727/2988/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:

головуючий суддя Танасійчук Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Маковійчук В.С.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58 145,96 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09 вересня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (далі ТОВ «ФК «Кредіплюс», первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 29914, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 38 462,00 грн на споживчі потреби, з яких 25 000,30 грн перераховано на поточний рахунок (картку) позичальника, а 13 461,70 грн на рахунок Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Проксіма» в оплату страхового платежу за договором добровільного страхування.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав, натомість відповідач належним чином не повертала кредит і не сплачувала проценти за користування ним, внаслідок чого утворилася заборгованість.

12 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 20201012, за яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором про споживчий кредит № 29914 від 09 вересня 2019 року.

Заборгованість відповідача становить 58 145,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 886,26 грн; заборгованість за процентами 24 909,70 грн; заборгованість за пенею 1 350,00 грн.

Посилаючись на статті 509, 512, 526, 625, 10481050, 1054 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача зазначену заборгованість, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн і витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 07 липня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами було направлено відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою її зареєстрованого місця проживання. Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Згідно з частиною восьмою статті 130 ЦПК України у разі відсутності адресата (представника адресата) особа, яка доставляє судові повістки, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. З огляду на наведене суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про розгляд справи.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, заперечень щодо позову чи клопотань до суду не подала.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та оцінивши докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

09 вересня 2019 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» як кредитодавцем та ОСОБА_1 як позичальником у письмовій формі укладено Договір про споживчий кредит № 29914 (далі Кредитний договір), підписаний власноручно представником кредитодавця та позичальником. Правовою основою для укладення Кредитного договору є заява позичальника на видачу кредиту від 09 вересня 2019 року (пункт 1.1). Перед укладенням договору відповідачу надано Паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 38 462,00 грн на споживчі потреби. Згідно з пунктом 2.1.1 Кредитного договору сума кредиту надається шляхом перерахування: 25 000,30 грн на поточний рахунок (картку) позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; 13 461,70 грн на поточний рахунок ТДВ «Страхова компанія «Проксіма» з метою оплати позичальником страхових платежів за договором добровільного страхування № PR-109605 від 09 вересня 2019 року.

Строк кредитування становить 48 тижнів (пункт 3.1.1 Кредитного договору), процентна ставка за користування кредитом 190,00 % річних, тип процентної ставки фіксована (пункт 3.1.2). Кредит повертається, а проценти сплачуються рівними платежами один раз на 14 календарних днів відповідно до Графіка платежів (пункти 2.1.3, 3.2). Загальні витрати за споживчим кредитом становлять 82 668,96 грн, реальна річна процентна ставка 537,97 % (пункт 3.3).

Відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору для отримання кредиту позичальник зобов`язана забезпечити укладення договору страхування від нещасного випадку та відповідальності позичальника, призначивши кредитодавця вигодонабувачем; оплата за договорами страхування за домовленістю сторін може бути здійснена за рахунок кредитних коштів. У Паспорті споживчого кредиту зазначено, що послуги страховика є обов`язковими для отримання кредиту. Пунктом 3.3 Кредитного договору визначено, що загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить 82 668,96 грн, а загальні витрати за кредитом (проценти) згідно з Паспортом споживчого кредиту 44 206,96 грн.

У заяві на видачу кредиту від 09 вересня 2019 року, підписаній відповідачем, у розділі «Основні параметри кредиту» зазначено продукт «Cross Refinance 2 week ins», загальну суму до сплати 82 668,56 грн, розмір внеску 3 444,54 грн та двотижневу періодичність оплати, що відповідає умовам Кредитного договору та Графіку платежів.

Згідно з Графіком платежів (додаток № 2 до Кредитного договору) відповідач зобов`язалася здійснити 24 платежі по 3 444,54 грн, перший 23 вересня 2019 року, останній 10 серпня 2020 року.

Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено обов`язок позичальника у разі прострочення періодичного платежу сплатити пеню «у розмірі err_fine_rate1, а в подальшому починаючи з 7-го дня в подальшому err_fine_rate2 за кожний календарний день прострочення». Конкретного розміру пені цей пункт не містить.

Факт надання кредиту підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Кредіплюс» про переказ коштів, з якої вбачається, що 09 вересня 2019 року о 16:14 через АТ КБ «ПриватБанк» успішно перераховано 25 000,30 грн на рахунок карти позичальника № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк», а також витягом з реєстру оплат страхових платежів, згідно з яким 13 461,70 грн сплачено на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Проксіма» як страховий платіж за договором страхування № PR-109605 від 09 вересня 2019 року за рахунок кредиту за договором № 29914. Реквізити рахунку, на який перераховано кредитні кошти, збігаються з реквізитами, зазначеними позичальником у Кредитному договорі.

З картки обліку виконання договору № 29914 вбачається, що в період з 23 вересня 2019 року по 29 лютого 2020 року відповідач неодноразово вносила платежі на погашення кредиту та процентів, що додатково підтверджує отримання нею кредитних коштів. Після 29 лютого 2020 року платежі не надходили. Проценти нараховувалися до 10 серпня 2020 року, тобто в межах строку кредитування. Станом на 12 жовтня 2020 року заборгованість становила 58 145,96 грн, з яких: за тілом кредиту 31 886,26 грн, за процентами 24 909,70 грн, за пенею 1 350,00 грн.

12 жовтня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено Договір відступлення прав вимоги № 20201012, за умовами якого кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними в Реєстрі боржників, а новий кредитор замінив кредитора у цих кредитних договорах (пункти 1.1, 1.2).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 20201012 (додаток № 1) до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 29914 від 09 вересня 2019 року із загальною сумою заборгованості 58 145,96 грн. Реєстр боржників передано за актом приймання-передачі від 19 жовтня 2020 року, а оплату за відступлення права вимоги здійснено позивачем платіжною інструкцією від 16 жовтня 2020 року № 19969.

08 червня 2026 року позивач направив відповідачу досудову вимогу № 20037318 про погашення заборгованості в сумі 58 145,96 грн. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

Кредитний договір укладено сторонами у письмовій формі, підписано ними, містить усі істотні умови, передбачені для договорів такого виду, а також умови, визначені статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач Кредитний договір не оспорювала, правом на відмову від нього, передбаченим статтею 15 Закону України «Про споживче кредитування» та пунктом 4.10.3 Кредитного договору, не скористалася.

Суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредиту в сумі 38 462,00 грн. Частину кредиту в сумі 25 000,30 грн перераховано на рахунок позичальника, що підтверджується довідкою первісного кредитора із зазначенням номера платіжного документа, референсу операції та банку отримувача. Частину кредиту в сумі 13 461,70 грн перераховано на рахунок ТДВ «Страхова компанія «Проксіма» в оплату страхового платежу за договором страхування № PR-109605 від 09 вересня 2019 року, що підтверджується витягом з реєстру оплат страхових платежів, підписаним кваліфікованим електронним підписом директора первісного кредитора.

Відповідно до пункту 1.2.1 Кредитного договору сторони погодили, що кредит може бути наданий шляхом перерахування коштів на рахунки третіх осіб, якщо позичальник має грошові зобов`язання перед такими особами, і позичальник надала кредитодавцю всі необхідні повноваження для такого перерахування. Спосіб надання частини кредиту шляхом оплати страхового платежу, розмір цього платежу, реквізити страховика та договору страхування прямо визначені в пункті 2.1.1 Кредитного договору, підписаного відповідачем. Загальна сума до сплати та розмір періодичного внеску, розраховані з урахуванням усієї суми кредиту 38 462,00 грн, зазначені відповідачем також у заяві на видачу кредиту та в Графіку платежів. Отже, перерахування частини кредиту страховику за розпорядженням позичальника є належним виконанням кредитодавцем обов`язку з надання кредиту, а відповідач, погодившись на такі умови, набула обов`язку повернути всю суму кредиту та сплатити на неї проценти.

Крім того, відповідач протягом п`яти місяців здійснювала платежі на погашення кредиту в розмірах, що відповідають Графіку платежів, складеному з урахуванням усієї суми кредиту, що свідчить про визнання нею як факту отримання кредиту, так і його розміру. Доказів того, що страховий платіж не надійшов страховику, що договір страхування не укладався, або заперечень щодо умов Кредитного договору в цій частині відповідач суду не надала.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) зазначив, що нікчемність умови договору має місце лише у разі прямої вказівки закону, а за відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності до правових способів коригування умов договору про споживчий кредит з урахуванням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» належать оспорюваність умови чи договору, зміна договору та тлумачення його умов; оспорюваність умови чи договору або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Умови Кредитного договору щодо надання частини кредиту на оплату страхового платежу відповідач не оспорювала, закон не встановлює їх нікчемності, а тому підстави для виключення суми 13 461,70 грн із суми кредиту або для зменшення розміру заборгованості з цих підстав відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків; у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина друга статті 516 ЦК України). Пунктами 4.8.3 та 6.6.2 Кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за договором третій особі без згоди позичальника.

Позивач надав Договір відступлення прав вимоги № 20201012 від 12 жовтня 2020 року, витяг з Реєстру боржників, акт приймання-передачі Реєстру боржників та платіжну інструкцію про оплату ціни відступлення. Доказів виконання відповідачем зобов`язань первісному кредитору після відступлення права вимоги матеріали справи не містять. Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є належним кредитором у зобов`язанні, що виникло з Кредитного договору, та має право вимагати його виконання від відповідача.

Щодо заборгованості за тілом кредиту. Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Строк кредитування за Кредитним договором сплинув 10 серпня 2020 року, тобто строк виконання зобов`язання з повернення всієї суми кредиту настав. Відповідач повернула лише частину кредиту, а заборгованість за тілом кредиту в сумі 31 886,26 грн не погасила. Зазначений розмір заборгованості підтверджується карткою обліку виконання договору та витягом з Реєстру боржників і відповідачем не спростований. Тому вимога про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 31 886,26 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з частиною першою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 виснувала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Судом встановлено, що проценти за користування кредитом нараховувалися за ставкою, визначеною пунктом 3.1.2 Кредитного договору, лише до 10 серпня 2020 року включно, тобто в межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку кредитування, а також після відступлення права вимоги проценти не нараховувалися. Умови Кредитного договору щодо розміру процентної ставки, порядку нарахування процентів та їх загальної суми є чіткими й узгоджуються між собою та з Графіком платежів, а тому не потребують тлумачення на користь споживача відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Загальний розмір нарахованих процентів (сплачених відповідачем і заявлених до стягнення) не перевищує суми процентів за весь строк кредитування, погодженої сторонами в Кредитному договорі, Паспорті споживчого кредиту та Графіку платежів (44 206,96 грн).

Суд також враховує, що Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, згідно з якою максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 відсотка. Пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності зазначеним Законом, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 відсотка; протягом наступних 120 днів 1,5 відсотка. Таким чином, для договорів, укладених з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року, максимальна денна процентна ставка становить 2,5 %, з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року 1 %.

Водночас відповідно до частини першої статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, і не мають зворотної дії в часі. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 виснував, що за загальним правилом максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року; для того щоб ці правила поширювалися на договори, укладені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк кредитування чи строк, на який надається кредит, було продовжено після 24 грудня 2023 року. Кредитний договір укладено 09 вересня 2019 року, строк кредитування закінчився 10 серпня 2020 року і не продовжувався. Тому обмеження максимального розміру денної процентної ставки на спірні правовідносини не поширюються, а розмір процентів визначається умовами Кредитного договору, погодженими сторонами на час його укладення.

З огляду на наведене заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 24 909,70 грн, нарахована в межах строку кредитування відповідно до умов Кредитного договору, підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Згідно з частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі; правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України). Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пункт 5.1 Кредитного договору, яким передбачено обов`язок сплати пені, замість конкретного розміру пені містить незаповнені технічні позначення «err_fine_rate1» та «err_fine_rate2». Таким чином, сторони у письмовій формі не погодили розміру пені, а закон, який встановлював би її розмір за договорами про споживчий кредит, відсутній. За таких обставин підстави для нарахування пені відсутні, а позивач не довів правомірності нарахування заборгованості за пенею, тому в задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі 1 350,00 грн слід відмовити.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач довів факт укладення Кредитного договору, надання відповідачу кредиту, переходу до позивача права вимоги та невиконання відповідачем зобов`язань за Кредитним договором. Відповідач доказів належного виконання зобов`язань чи іншого розміру заборгованості суду не надала.

З урахуванням наведеного позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 56 795,96 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 886,26 грн, заборгованість за процентами 24 909,70 грн. У задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за пенею в сумі 1 350,00 грн слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Згідно з частиною першою та пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 16 червня 2026 року № 38910. Позовні вимоги задоволено на суму 56 795,96 грн із заявлених 58 145,96 грн, тобто на 97,68 %. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 600,59 грн (2 662,40 грн ? 56 795,96 грн / 58 145,96 грн).

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката несе сторона, на користь якої ухвалено рішення. Для цілей розподілу судових витрат розмір винагороди адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений з Адвокатським об`єднанням «Апологет», згідно з пунктом 2.3 якого вартість послуг правничої допомоги за одну кредитну справу становить 8 000,00 грн; акт наданих послуг № 1709 від 08 червня 2026 року та детальний опис наданих послуг, відповідно до яких адвокатом надано консультацію клієнту, здійснено ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погоджено правову позицію, складено та подано до суду позовну заяву (загалом 6 год. 30 хв.). Згідно з пунктом 6 акта клієнт зобов`язаний оплатити надані послуги протягом одного року з моменту його підписання.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 зазначила, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, якщо їх розмір визначено договором та підтверджено відповідними доказами.

Відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подала, доказів їх неспівмірності не надала. Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 7 814,26 грн (8 000,00 грн ? 56 795,96 грн / 58 145,96 грн).

Керуючись статтями 12, 13, 7681, 89, 133, 137, 141, 174, 178, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) заборгованість за Договором про споживчий кредит № 29914 від 09 вересня 2019 року в розмірі 56 795 грн. 96 коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту 31 886,26 грн, заборгованість за процентами 24 909,70 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх) судовий збір у розмірі 2 600 грн 59 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 814 грн 26 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.М. Танасійчук