Ухвала суду № 140079472, 25.09.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1190/26 Провадження № 6/724/124/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?Ковальчук Т.М.

за участі

секретаря судового засідання:? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хотин Чернівецької області клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2026 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із клопотанням про розстрочку виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.08.2026 по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі ТОВ «ФК «Солвентіс») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 21.08.2026 позов ТОВ «ФК «Солвентіс» до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №3804684 від 31.07.2020 року в розмірі 24 040 грн., судові витрати: по сплаті судового збору у розмірі 2 315,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 478,80 грн, а всього 29834,28 грн.

Представник заявника вказує, що на даний час у відповідача ОСОБА_1 тяжке матеріальне становище, оскільки вона не має постійного офіційного місця роботи та джерела доходу, а її заробіток обмежується сезонними роботами, розмір і регулярність яких є нестабільними. Крім того, на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наявність на утриманні двох дітей за відсутності стабільного доходу суттєво обмежує фінансові можливості боржника, у зв`язку з чим відповідач не має можливості погасити суму боргу в повному обсязі одним платежем. ОСОБА_1 не ухиляється від виконання рішення та має намір погасити присуджену заборгованість.

Просить розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення суду від 21.08.2026 року на 12 місяців шляхом погашення заборгованості рівними платежами щомісячно 2 486,19 грн.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10.09.2026 року клопотання ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Заява про розстрочку виконання рішення суду з доданими до неї документами доставлена до електронного кабінету ТОВ «ФК «Солвентіс» 04.09.2026, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету позивача (а.с.111).

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про день, час та місце судового засідання повідомлялися завчасно в установленому законодавством порядку, що підтверджується довідками суду про доставку ухвали суду до електронного кабінету заявника та її представника (а.с.114-115).

Представник ТОВ «ФК «Солвентіс» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується довідкою суду про доставку ухвали суду до електронного кабінету позивача (а.с.116), заяв, клопотань на адресу суду від представника не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було пред`явлено у квітні 2026 року (а.с.1-7).

Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 серпня 2026 року позов ТОВ «ФК «Солвентіс» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Солвентіс» заборгованість за кредитним договором №3804684 від 31.07.2020 року в розмірі 24 040 гривень, а також судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 315,48 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 478,80 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення набрало законної сили 22.09.2026 року.

Представник заявника звертаючись до суду з заявою про розстрочення виконання рішення суду посилається на скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 , який не дозволяє одноразово сплатити присуджену за рішенням суду суму.

Так, з наданих до заяви документів вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.106-107).

З виписки АТ КБ «Приват Банк» по картковому рахунку, відкритому в банку на ім`я ОСОБА_1 станом на 02.09.2026 року вбачається, що за період з 01.01.2026 по 01.09.2026 рух коштів по рахунку за вказаний період відсутній (баланс на початок і кінець періоду -0,00 грн, усього надходжень і витрат 0,00 грн) (а.с .108).

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно із ч. 1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

За практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 5 ст.435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду передбачено також ст.33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

З аналізу викладених норм убачається, що наведені норми не містять конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Верховний Суд в постанові від 27 червня 2018 року по справі за №813/8842/13-а зазначив, що підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Водночас, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року в справі № 9901/598/19.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Зі змісту поданого клопотання про розстрочення виконання рішення суду вбачається, що підставами для розстрочення зазначеного рішення є скрутне матеріальне становище відповідача.

Разом з тим, доказами рівня майнового стану, зокрема фізичної особи можуть бути, наприклад: довідка про доходи, довідка про склад сім`ї, довідка про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність чи відсутність рухомого чи нерухомого майна, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Таким чином особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її матеріальний стан ускладнює виконання рішення.

Оцінюючи наведені відповідачем обставини для розстрочення виконання рішення суду, суд доходить висновку, що вони не можуть бути підставою для застосування такого інституту, виходячи з наступного.

Надана заявником довідка банківської установи АТ КБ «ПриватБанк» свідчить лише про відсутність руху коштів на одному конкретному картковому рахунку заявника та не може слугувати беззаперечним доказом повної відсутності у ОСОБА_1 інших джерел доходів (у тому числі готівкових), рахунків в інших фінансових установах або рухомого та нерухомого майна, на яка може бути звернуто стягнення.

Та обставина, що ОСОБА_1 не має стабільної роботи, відповідно доходу та має на своєму утриманні малолітніх дітей, на переконання суду, не може бути єдиними та безумовними підставами для розстрочення судового рішення, оскільки суду не надано належних доказів, які підлягають оцінці щодо реального майнового стану боржника, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідка з Пенсійного фонду України, довідка про склад сім`ї, довідок про перелік розрахункових та інших рахунків, банківські документи про відсутність на рахунках коштів або депозитів, відомостей про наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо, що можуть свідчити про існування об`єктивних перешкод виконати вимоги законодавства.

ОСОБА_1 є особою працездатного віку, відомостей про її непрацездатність, перебування на обліку в Державній службі зайнятості як безробітньої чи наявність інвалідності матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що тривала відсутність постійного офіційного працевлаштування за відсутності об`єктивних перешкод є результатами особистого вибору та поведінки боржника, що не може перекладатися на стягувача у вигляді негативних наслідків.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами (правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі №796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі №2-55/10).

Оцінивши доводи, викладені у заяві про розстрочку виконання рішення, суд приходить до висновку, що наведені ОСОБА_1 обставини не можуть розцінюватись як такі, що є особливими або винятковими й відповідно до приписів ст.435 ЦПК України унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення про стягнення заборгованості.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-261,268,353,354,435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Т.М. Ковальчук