Рішення № 140079251, 25.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

№ провадження 2-о/646/204/2026

Справа № 646/10104/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

заявниця ОСОБА_1 ,

заінтересована особа Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова у порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 та реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , у яких її прізвище зазначено українською мовою як « ОСОБА_2 ».

07 червня 1996 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську Куп`янського міськрайонного управління юстиції у Харківській області складено актовий запис про розірвання шлюбу № 181 та видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , у яких у прізвищі заявниці допущено технічну помилку та зазначено його як « ОСОБА_3 ».

Заявниця зазначила, що розбіжність у написанні її прізвища в одній літері унеможливлює коректне зчитування та підтягування відомостей про розірвання шлюбу до державних електронних реєстрів, зокрема, через портал «Дія», унаслідок чого формально відображається відсутність відомостей про припинення попереднього шлюбу.

На думку заявниці, зазначені обставини створюють для неї юридичні перешкоди та позбавляють можливості реалізувати право на повторну реєстрацію шлюбу.

Також ОСОБА_1 заначила, що самостійно отримати належний правовстановлюючий документ або внести відповідні зміни до актового запису в позасудовому порядку їй не вдалось, що підтверджується її неодноразовими зверненнями до органів державної реєстрації актів цивільного стану та відповідних підрозділів Міністерства юстиції України.

Ураховуючи викладене вище та посилаючись на положення статей 293, 294, 315, 318 та 319 Цивільного процесуального кодексу України, ОСОБА_1 просила встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що актовий запис про розірвання шлюбу № 181 від 07 червня 1996 року (складений Відділом ДРАЦС по місту Куп`янську) та свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виписані на ім`я « ОСОБА_1 », належать їй, ОСОБА_1 .

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні.

Представник заінтересованої особи Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав суду інформацію по справі, зміст якої зводиться до правильного найменування юридичної особи, яка є заінтересованою особою у справі, що зазначено вище, та переліку функцій та завдань міжрегіональних управлінь юстиції в Україні відповідно до законодавства, до яких не входить здійснення дій щодо підтвердження належності актових записів конкретній особі чи внесення змін до них.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтримала доводи заяви та просила її задовільнити.

Обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини справи; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Із змісту свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 12 червня 1996 року «отделом регистрации актов гражданского состояния Купянского горисполкома Харьковской области» встановлено, що «шлюб між громадянином ОСОБА_4 і громадянкою ОСОБА_5 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 1996 року июня місяця 07 числа зроблено запис за № 181».

Відповідно до витягу, отриманого через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Дія»,про актовий запис про розірвання шлюбу 07 червня 1996 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську реєстраційної служби Куп`янського міськрайонного управління юстиції Харківської області було складено актовий запис № 181 про розірвання шлюбу, зареєстрованого між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно із частиною першою статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5) частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини першої статті 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18, зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18, провадження № 14-56цс18, зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відносити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший фат, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у деяких випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Оцінюючи надані заявницею докази у їх сукупності, суд ураховує таке.

Із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 12 червня 1996 року «отделом регистрации актов гражданского состояния Купянского горисполкома Харьковской области», убачається, що шлюб між « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_5 » розірвано, про що 07 червня 1996 року зроблено актовий запис № 181.

Разом з тим, зазначений документ у частині зазначення прізвищ, імен та по батькові, складено російською мовою, у зв`язку з чим написання прізвища « ОСОБА_3 » саме по собі не може свідчити про наявність технічної помилки у документі.

Наданий суду витяг, отриманий через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Дія», також не підтверджує наявності такої помилки. Із його змісту убачається дані про дружину: ОСОБА_1 , видані свідоцтва: номер свідоцтва: НОМЕР_5 , дата видачі: 07.06.1996; актовий запис про розірвання шлюбу: номер запису 181, дата складання: 07.06.1996, орган державної реєстрації актів цивільного стану, що склав актовий запис: відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Куп`янську реєстраційної служби Куп`янського міськрайонного управління юстиції у Харківській області.

Наведений витяг не підтверджує відповідність відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, відомостям, зазначеним у свідоцтві про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини першої статті 318 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинні бути зазначені причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та наведені докази на підтвердження відповідних обставин.

Зазначена вимога зумовлена тим, що судовий порядок встановлення юридичного факту застосовується у разі, коли такий факт неможливо підтвердити або відповідний документ неможливо одержати чи виправити в установленому законом позасудовому порядку.

Отже, перед зверненням до суду особа має звернутись до компетентного органу державної реєстрації актів цивільного стану з питання внесення відповідних змін до актового запису або виправлення наявних у ньому розбіжностей.

За результатами такого звернення компетентний орган має вирішити питання щодо можливості внесення відповідних змін, а у разі відмови - надати відповідь із зазначенням підстав, з яких таке виправлення є неможливим.

Наявність такої мотивованої відмови або іншого документа, з якого убачається неможливість усунення відповідної розбіжності в адміністративному порядку, дає можливість суду встановити, що заявником використано передбачений законом позасудовий механізм, однак вирішити питання таким способом неможливо.

У справі заявницею надано докази її звернення до органів державної реєстрації актів цивільного стану та підрозділів Міністерства юстиції України у виді копій фотознімків, ймовірно з екрану технічного пристрою, із зазначенням електронних адрес державних установ.

Однак із наданих документів неможливо встановити зміст таких звернень, зокрема, чи ставила заявниця перед компетентним органом питання саме про внесення змін до актового запису про розірвання шлюбу № 181 від 07 червня 1996 року у частині написання її прізвища.

Так само матеріали справи не містять відповіді відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за результатами розгляду таких звернень. Зокрема, відсутня мотивована відмова у внесенні змін до актового запису або інший документ, з якого можна було б встановити, що компетентним органом розглядалось питання щодо виправлення розбіжності у написанні прізвища заявниці та що внесення відповідних змін виявилось неможливим.

Інших доказів у справі заявницею до суду подано не було.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку, що сукупність необхідних умов для встановлення заявленого факту в порядку окремого провадження відсутня, тому, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.

Відповідно до частини сьомої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 293, 294, 315 та 319 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту того, що актовий запис про розірвання шлюбу № 181 від 07 червня 1996 року, складений Відділом ДРАЦС по місту Куп`янську, та свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виписані на ім`я « ОСОБА_1 », належать ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Заінтересована особа: Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції України, ЄДРПОУ: 45752470, місцезнаходження: вулиця Ярослава Мудрого, будинок 26, місто Харків Харківської області.

Суддя О. В. Іщенко