Рішення № 140079237, 15.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/4862/25

№ провадження 2/646/1592/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Сіренко Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Дзябченко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності,

в с т а н о в и в:

До Основ`янського районного суду міста Харкова з позовною заявою звернувся представник позивача ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 26.12.2024 року № 004-0208201, в якій просить суд: визнати за ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 63.2 кв.м., житловою площею 44.2 кв.м., посилаючись на те, що Ордером №18 від 29.09.1984 виданим виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Куп`янська - ОСОБА_2 передано на зайняття кооперативну квартиру разом із членами сім`ї. Чим підтверджується його статус члена кооперативу та наявність права на квартиру. Кооперативні квартири надавалися членам житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) за умови внесення повної вартості квартири. Довідкою від 10.10.1992, підтверджується що Позивач сплатив в кооператив №7 м.Куп`янськ повну вартість квартири - 9062 руб. Після цього квартира фактично ставала його приватною власністю. Реєстраційним посвідченням Куп`янського бюро технічної інвентаризації посвідчується, що кооперативна квартира зареєстрована за ОСОБА_2 . Відповідно до ст.15 ЗУ «Про власність» член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Згідно технічного паспорту квартира загальною площею 63.2 кв.м., житловою площею 44.2 кв.м. зареєстрована за ОСОБА_2 . Куп`янська міська військова адміністрація у листі №3718 від 27.12.2024 повідомила, що у зв`язку з веденням активних бойових дій усі матеріали технічної інвентаризації КП «Куп`янське БТІ» знищені або втрачені. 12.12.2024 Департаментом адміністративних послуг Вінницької міської ради було відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно у зв`язку із неможливістю встановити факт набуття права власності на вказане житлове приміщення.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 18 липня 2025 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова суду від 03 червня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.

В судове засідання представник позивача та позивач не з`явилися, просили розглянути справу за їх відсутності.

Представник відповідача Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, подав заяву про розгляд справи за їх відсутності, у відповідності до ст. 178 ЦПК України своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Ордером №18 від 29.09.1984 виданим виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Куп`янська - Датову Ф.М. передано на зайняття кооперативну квартиру разом із членами сім`ї.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Куп`янського бюро технічної інвентаризації від 18.01.1993 року кооперативна квартира зареєстрована за ОСОБА_2 , про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу №56 за реєстровим №779.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів про наявність чи відсутність відомостей про реєстрацію права власності на спірну квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно №76593225 від 12.12.2024 року відмовлено в проведенні реєстраційних дій щодо об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 , у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Статтею 41 Конституції України гарантується, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись до суду з дійсним позовом, позивач зазначає, що визнання права власності на будинок йому необхідно для подальшої реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Пунктом 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року запитується реєстратором лише у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, а не в обов`язковому порядку.

На момент розгляду справи судом не встановлено порушеного права позивача, яке б підлягало захисту у судовому порядку відповідно до статті 392 ЦК України. Відсутні підстави для визнання за позивачем права власності при наявності у неї документів, які підтверджують її право власності на нерухоме майно Ордером №18 від 29.09.1984, виданим виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м.Куп`янська та реєстраційним посвідченням Куп`янського бюро технічної інвентаризації від 18.01.1993 року, про що зроблено відповідний запис в реєстрову книгу №56 за реєстровим №779.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Дана правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові №21-1465а15 від 16.09.2015 року.

У даному рішенні Верховний Суд України наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії та бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалось примусове виконання рішення.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18) та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 4-125цс20).

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності не є єдиним можливим та належним способом захисту в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що обраний позивачами спосіб захисту права є неналежним, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 321, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Куп`янської міської військової адміністрації Куп`янського району Харківської області про визнання права власності,- відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Основ`янський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач Куп`янська міська військова адміністрація Куп`янського району Харківської області, ЄДРПОУ:44758728, адреса: 63701, Харківська область, м.Куп`янськ, пр-т Конституції, 3.

Суддя - Ю.Ю. Сіренко