Постанова № 140078720, 22.09.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2384/26

Провадження № 3/626/639/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.09.2026 року м. Берестин

Суддя Берестинського районного суду Харківської області Рибальченко І.Г., розглянувши матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП України в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2026 року о 03-й годині 30 хвилин водій ОСОБА_1 на 87 км автодороги М-29 в с. Улянівка, Берестинського району, Харківської області керував транспортним засобом ВАЗ11183 державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння спочатку було проведено за допомогою алкоестера «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, результат 2,05‰, а в подальшому не погодившись з результатом огляд було проведено в КНП «Берестинська міська лікарня», та підтверджується висновком № 1330 від 08.07.2026року.

Своїми діями порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку адвокат Керімов А.З. просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення з підстав викладених в його письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з огляду на наступне.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Слід зазначити, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. До структури складу адміністративного правопорушення відносяться: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; та суб`єктивна сторона.

Відповідно до п.2 розділу І Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Працівниками поліції у ОСОБА_1 виявили ознаки алкогольного сп`яніння, і тому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки , який і зафіксував факт вживання алкоголю з результатом 2,05‰.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством .

Адвокат посилається на те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем , про що надано відповідні документи, в зв`язку з чим огляд на стан сп`яніння мав проводитися виключно посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 15 КУпАП військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами лише у випадках, прямо передбачених законом, а в інших випадках адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться посадовими особами Військової служби правопорядку або командирами військових частин лише у випадках, коли є підстави вважати, що військовослужбовець у стані сп`яніння виконує обов`язки військової служби або перебуває на території військової частини, а також у випадках перебування військовослужбовця у стані сп`яніння у громадських місцях, визначених цією нормою.

Отже, положення ст. 266-1 КУпАП підлягають застосуванню лише за умови встановлення факту виконання військовослужбовцем обов`язків військової служби або наявності інших передбачених законом обставин.

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби у розумінні положень ст. 266-1 КУпАП. Саме по собі проходження військової служби не є безумовною підставою для застосування спеціального порядку проведення огляду.

За таких обставин суддя дійшла висновку, що працівники поліції діяли в межах наданих їм законом повноважень та правомірно склали щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП, а доводи захисника суд розцінює, як спосіб уникнути відповідальності та обрану захисну позицію.

При оформленні матеріалів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівником поліції дотримано вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженогоПостановою КМУ № 1103 від 17.12.2008. А тому зібрані у справі докази суд визнає достовірними, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності для прийняття рішення.

У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зіст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст.247,280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Суд критично ставиться до доводів захисника, викладених в письмових поясненнях та підтримані ним в судовому засіданні 14.09.2026 року про те, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 повинен був відбуватися за правилами ст. 266-1 КУпАП з залученням уповноважених осіб Військової служби правопорядку, оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, про що ним було надано довідку. Окрім того, працівники поліції помилково кваліфікували дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній 08.07.2026 року виконував обов`язки військової служби, а тому протокол мав би бути складений за статтею 172-20 КУпАП.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивною стороною правопорушення, є керування транспортними засобами в стані сп`яніння або відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Суб`єктом правопорушення є водії транспортних засобів.

Положеннями ст. 15 КУпАП передбачено, що військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння закріплений законодавцем саме в ст. 266 КУпАП, чим і користувались працівники поліції у цій справі.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд дійшов висновку, що працівники поліції обґрунтовано керувались вимогами ст. 266 КУпАП під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння та склали протокол про адміністративне правопорушення саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Твердження захисника є необґрунтованими та розцінюються як обраний спосіб захисту для уникнення відповідальності.

Щодо доводів адвоката з посиланням на лист Верховного Суду від 17.12.2025 №748/0/158-25, то, суд зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються іншими судами висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, при застосуванні таких норм права.

Суд зауважує, у матеріалах справи відсутні будь-які докази в розумінні вимог ст. 251 КУпАП, які б доводили, що керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння є виправданим у даному конкретному випадку, що ОСОБА_1 міг діяти в стані крайньої необхідності. Про наявність таких обставин ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції під час фільмування обставин події, та такі обставини не були названі адвокатом в судовому засіданні.

Отже, дослідженими судом доказами підтверджено дотримання правової процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння і конкретних обставин, які могли б свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви матеріали справи не містять.

Незважаючи на обрану захисну позицію ОСОБА_1 та його адвоката Керімова А.З., його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні письмових доказів, відео фіксацією подій, які мали місце 08 липня 2026 року та які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість інспектора ВРПП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713590 від 08.07.2026 року, судом не встановлено.

Вищезазначені обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №713590 від 08.07.2026 р., актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 08.07.2026 року, де чітко зазначені ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 , направленням водія на огляд до КНП "Берестинська міська лікарня", результатом алкотестеру "Драгер", де зафіксовано результат 2,05 ‰, відеозаписом.

Вказані докази є належними, допустимими та взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні , повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тому суд вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з огляду на наявність відео з місця події, яке дозволяє встановити дійсні обставини справи, а також належним чином оформлені матеріали про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі, а формальний підхід до розгляду цієї справи, на переконання суду, не відповідатиме завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначеного устатті 1 цього Кодексу.

Відтак, ОСОБА_1 має нести відповідальність як «водій», тобто у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

При накладенні на особу стягнення, суддя відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП враховує майновий стан останнього, який є військовослужбовцем, характер вчиненого правопорушення, яке є умисним і грубим порушенням ПДР України; особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 34, ст. 35 КУпАП обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановлено.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зауважує, що відповідно до п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Водночас, у цій справі ОСОБА_1 притягнений до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутності будь-яких доказів, що вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення було здійснено при виконанні службових обов`язків або у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які би давали підстави вважати, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення керував транспортним засобом Збройних Сил України або інших військових формувань, або виконував обов`язки військової служби.

Відтак, суд дійшов висновку, що з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 130 , 283, 284, 285, 287 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф підлягає сплаті в 15 денний термін на р/р призначення платежу: Призначення платежу: 21081300; р/р UA 168999980313020149000020001; ЄДРПОУ 37874947; МФО 899998; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Попередити правопорушника, що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова буде направлена для примусового виконання для стягнення штрафу у подвійному розмірі- 34000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. стягувач Державна судова адміністрація України, місцезнаходження м. Київ, вул. Липська 18/5 Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя