Ухвала суду № 140077745, 22.09.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2962/24

Провадження № 1-кп/345/63/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4

ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6

ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України та ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, -

встановив:

На розгляді суду перебуває дане кримінальне провадження.

14.09.2026 захисником обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокатом ОСОБА_4 було подано суду клопотання про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який було продовжено ухвалою від 10.08.2026, на менш суворий. Захисник зазначив, що відповідно до положень ст.201 КПК України минуло понад 30 календарних днів для подання клопотання про зміну запобіжного заходу.

Захисник зазначив, що в ухвалі від 10.08.2026 суд не оцінює зміст тверджень сторони захисту про штучне створення доказів обвинувачення та відсутності фактів існування ризиків, передбачених в ст.177 КПК України, оскільки навіть один із обвинувальних актів за ЄРДР останні цифри №…000146 розпочатого від 10.02.2025, кваліфікований за ч.2 ст.307 КК, намагається довести суду зі слів прокурора, що у квітні 2025 року можна направити до суду результати «законного» розслідування за фактом подій, які мали місце 26.09.2023, тобто перед обвинувальним актом за ЄРДР останні цифри №000485 від 22.09.2023, при тому, що обвинувальний акт за ЄРДР останні цифри №000485 направлений до суду у травні 2024. При цьому предметом злочину на думку прокурора є вилучена у законний спосіб саме заборонена до обігу речовина вилучена ще 26.09.2023, оскільки Реєстрі матеріалів досудового розслідування за ЄРДР останні цифри №…000146 навіть не має відомостей про проведення обшуку чи огляду, як виду слідчо-розшукової дії, за наслідками якої її можна було б вилучити, крім низки НСРД - результати яких два роки не могли потрапити до суду, а саме: виконання спеціального завдання з розкриття злочину; спостереження за місцем тощо. При тому, що отримання зразків для експертизи та огляд місцевості проведені не у спосіб передбачений КПК. Наприклад, відсутність спец пакетів для упакування в додатках до протоколу, незаповнені номера спец пакетів в додатках у фото протоколу, на яких навіть відсутні номера ЄРДР, дати вилучення та підписи осіб які їх провели. Суд першої інстанції з незрозумілих причин не звертає увагу на доводи сторони захисту, які є очевидними і свідчать про штучне створення доказів обвинувачення, очевидну фальсифікацію матеріалів кримінального провадження з конкретними прикладами на які вказує захист:

По-перше, прокурор не може пояснити суду, як саме постанова про об`єднання матеріалів кримінального провадження від 01.05.2024 де ЄРДР останні цифри №…0485 об`єднано із ЄРДР останні цифри №… НОМЕР_1 . При цьому в ЄРДР останні цифри №..0485 правова кваліфікація вказується за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 та ч.3 ст.307 КК, в той час, як постанови про об`єднання кримінальних проваджень від 18.01.2024 та від 25.04.2024 містять лише кваліфікацію за ч.2 ст.307 та ч.3 ст.307 КК України, що вказує про їх виготовлення не на календарну дату вказану у постановах.

По-друге, другий обвинувальний акт за номером ЄРДР останні цифри №… 00146 від 10.02.2025, реєстр матеріалів досудового розслідування по якому містить ще інші чотири незрозумілі за логікою та хронологією ЄРДР останні цифри № ….00406 від 19.07.2023, ЄРДР останні цифри №….00029 від 06.01.2025, ЄРДР останні цифри №…00322 від 02.05.2024, ЄРДР останні цифри №….00475 від 09.09.2025, а із засобів доказування зазначає проведення два види НСРД на незрозумілі календарні дати, дві постанови про об`єднання та виділення матеріалів кримінального провадження, один висновок експерта та допити підозрюваних братів ОСОБА_8 . Що ніяк іншим, як процесуальним абсурдом не назвеш. При цьому прокурор дозволяє собі в клопотанні про продовження запобіжного заходу, після спливу понад два роки тримання під вартою навіть не вірно зазначати справжні анкетні данні обвинувачених « ОСОБА_9 » замість « ОСОБА_10 ».

По-третє. Безумовно зручно розслідувати будь-яке кримінальне провадженні слідчому, прокурору коли кожний оперативний працівник здатен йти по слідам «прим`ятої/притоптаної трави та зворушеного листа» (дослівно текст із протоколів огляду та вилучення) на відстань понад 70-100 метрів від дороги чи АЗС, що нагадує скоріше за все не звичайне розслідування, а сюжет художнього фільму про індіанців та слідопитів, коли навіть не існувало парового двигуна. Нажаль чомусь у цих протоколах оперативні працівники не вказують хто саме прим`яв цю траву і це листя. В якому напрямку рухалася особа від заходу сонця. Однак вони дозволяють собі плутати календарні дати вилучення 26 або 27 листопада, географічні координати. Оскільки в протоколі огляду місцевості та відібрання зразків зазначена календарна дата 26.11.2023, а у висновку експерта та постанові про визнання речових доказів така дата вилучення вказана як 27.11.2026. Оперативні працівники також дозволяють собі не дотримуватися вимог ч.3 ст.105 КПК при оформленні додатків до протоколів огляду та відібрання зразків, не фотографувати спец пакети та їх маркування (унікальний номер) в додатках до такого протоколу. Не зазначати однакові географічні координати за якими проведено огляд та вилучення, оскільки в протоколі та спецпакеті, а також в фототаблиці експертизи вони вказані по іншому/різні. Не зазначати дату такого відібрання зразків на спецпакеті. Що ставить під очевидний сумнів отримані в такий спосіб докази, на що з незрозумілих причин не звертає увагу суд, навіть після їх дослідженні. Оскільки суддя, прокурор, а перед цим і слідчий не могли цього не помічати.

По-четверте. Також стороні захисту не зрозуміло, як в протоколі відібрання зразків з подвійною датою 26 чи 27 листопада 2023 одна й та сама речовина відбирається в два різні спецпакети WAR №0040114 та WAR №0040115. А на експертизу потрапляє лише спецпакет WAR №0040115. Відповідно другий спец пакет WAR №0040114 було використано з метою ???? для яких процесуальних цілей ???? чому не в одній експертизі вони виступили об`єктами дослідження??? Чи туди запаковано прим`яту траву та зворушене листя??? Чи для власного використання ??? чи для вчинення нового злочину під штучним контролем правоохоронного органу ???. На це питання відповіді досудове розслідування і матеріали судової справи не надали.

По-п`яте. Чому суд не звертає увагу за критерієм «поза розумний сумнів» на таку розбіжність у часі та фактичні обставини. По справі одночасно тривають НСРД, якщо оперативні працівники і залучені до їх проведення то розголошувати інформацію про хід та результати їх проведення не мають права, бо така інформаціє є державною таємницею, за що передбачена кримінальна відповідальність в порядку ст.327 КК України. Якщо хід і результати проведення НСРД є «менш потужними» чим здатність оперативних працівників йти вперед по прим`ятій траві та зворушеному листю по пересічній місцевості на відстань від 70 до 100 матерів від дороги чи АЗС, чому тоді результати НСРД співпадають з «процесуальною» інформацією яка міститься в рапортах цих оперативних працівників. Наприклад, том №4 судової справи (з самого початку тому) один ініціативний рапорт датований 24.10.2023, а інший взагалі не містить календарної дати його складання, лише констатує необхідний/бажаний процесуальний результат. Поряд з цим протокол огляду місцевості проведено 26.11.2023 з 09 год. 05 хв. до 09 год 48 хв. Потім процесуальна тиша до 13 год. 30 хв. оскільки саме з цієї години оперативні працівники починають проводити відібрання порівняльних зразків 26.11.2023, яке закінчується о 14 год. 10 хв. Відповідно виникає питання, а що з цією речовиною відбувалося або робилися у період з 09 год. 48 хв. до 13 год. 30 хв. Яка така процесуальна дія для більш ґрунтовного доказування повинна була бути проведена, однак не відбулася. Де перебували оперативні працівники під час цього очікування (процесуальної паузи). Чи не відбиралося ще щось і кудись?

По-шосте. Прокурор вказує суду, що додатково потрібен процесуальний час на зміну обвинувачення, так це дійсно право прокурора. Однак чому весь цей час коли навіть прокурор не визначився з остаточним обвинуваченням сам обвинувачений, який раніше не судимий повинен утримуватися під вартою, чому не діє ст.62 Конституції України. Де ж тут законність, неупередженість, рівність сторін, визнання людини найвищою цінністю в державі, пріоритет інтересів людини, в чому полягає такий суспільний інтерес і не підмінюється він лише інтересами сторони обвинувачення.

Крім того в судовому засіданні 10.08.2026 сторона захисту обґрунтовано заперечувала проти задоволення клопотань прокурора, посилаючись на необґрунтованість підозри/обвинувачення, штучну правову кваліфікацію події одночасно за ч.1, ч.2 та ч.3 ст.307 КК України, недоведеність прокурором заявлених ризиків та підстав вважати, що вони продовжують існувати протягом понад два календарні роки, відсутність підстав вважати їх подальше існування обґрунтованим, а також не доведення прокурором неефективності застосування менш суворого запобіжного заходу, а також неможливість застосування застави у продовж 25.05.2024, 03.07.2024, 25.07.2024, 17.09.2024, 04.11.2024, 02.01.2025, 20.02.2025, 08.04.2025, 05.06.2025, 22.07.2025, 17.09.2025, 13.11.2025, 07.01.2026, 04.03.2026, 28.04.2026, 15.06.2026 та 10.08.2026 коли запобіжний захід необґрунтовано продовжувався.

Захисник ОСОБА_4 звертає уваги на грубі порушення вимог процесуальної форми:

- Як вбачається з реєстру матеріалів досудового розслідування кримінальне провадження №12023090000000485 розпочалося 22.09.2023 та розслідувалося до 13.01.2024 за ч.1 ст.307 КК України, однак всі процесуальні документи подавалися до суду та долучені до матеріалів кримінального провадження за кваліфікацією ч.2 ст.307 КК України.;

- Відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування до 13.01.2024 відсутня будь-яка постанова про перекваліфікацію кримінального провадження з ч.1 на ч.2 ст.307 КК України. Відповідно витягу з ЄРДР за ч.2 ст.307 КК України також в вересні, жовтні та грудні 2023 року не має і суду не може бути надано.;

- Сторона обвинувачення під час досудового розслідування так і не визначилася, яку процесуальну дію вона проводить контроль за вчиненням злочину чи добровільну видачу предметів/речей. Хоча таких дублюючих процесуальних дій по справі проведено не менше 3-х.;

- Під час оформлення протоколу слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_7 від 17.01.2024 в тексті протоколу не роз`яснено підозрюваному положення ст.63 Конституції України, що є порушенням не лише процесуального, а й Основного Закону нашої держави.;

- Відповідно, що повинна була зробити сторона обвинувачення після таких дій і прокурор особисто, визнати результати такої слідчо (розшукової) дії неналежними та недопустимими доказами за правилами «Плодів отруєного дерева».;

- У матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо атестації (номер та дата видачи свідоцтва про атестацію, термін його дії) сектору дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів Івано-Франківського НДЕКЦ, що унеможливлює перевірку повноважень та відповідності зазначеного підрозділу вимогам, встановленим для проведення відповідних експертних досліджень. Не зазначено, чи входить до сфери атестації лабораторії сектору дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів Івано-Франківського НДЕКЦ проведення досліджень наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та визначення їх якісного і кількісного складу, що унеможливлює перевірку відповідності проведених досліджень встановленим вимогам та стандартам.;

- Матеріали кримінального провадження не містять належного підтвердження дотримання вимог, зокрема щодо участі спеціаліста під час відбору зразків, а також відсутні дані про проведення дослідження всього вилученого об`єму речовини у випадку наявності сумнівів щодо однорідності об`єктів. Вказані порушення ставлять під сумнів достовірність результатів проведеного дослідження та допустимість висновку експерта як доказу.;

- Очевидна тривалість утримання під вартою обвинувачених без очевидної фінансової можливості їх виходу/звільнення під заставу свідчить про порушення сталої практики ЄСПЛ, так само як і визначення непомірного розміру застави.

Захисник зазначає, що для обґрунтування свого клопотання прокурор вкотре використовує три тези: «тяжкість кваліфікації», що є виключними дискретними повноваженнями прокурора без жодних правових наслідків для його навіть вочевидь незаконних дій, як під час досудового розслідування так і під час судового розгляду; «невідворотність покарання», у змагальному кримінальному процесі, де до набрання обвинувальним вироком законної сили особа вважається невинуватою; «вагомі докази», в той час коли ст.94 КПК України вказує на те, що всі докази мають однакову юридичну силу, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Одночасно з цим друга сторінка обвинувального акту за версією прокурора вказує на наступне, дослівно: «…при невстановлених слідством обставинах, в невстановленому місці та в невстановлений час, незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину… зберігаючи в себе для подальшого збуту». Відповідно прокурором знов таки на власний розсуд доведено лише один факт «…мета збуту», хоча жодних доказів на підтвердження таких висновків в матеріалах судової справи немає, всі докази штучно створені, а частина речових доказів підкинуті під час проведення обшуку.

Серед ризиків суд, прокурор навіть після спливу понад двох календарних років зазначає «можливість переховування від суду», «можливість незаконного впливу на іншого обвинуваченого, свідків та потерпілих», «можливість перешкодити кримінальному провадженню іншим чином», а також «можливість вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження вчиняти кримінальне правопорушення в якому обвинувачується». Однак як в ухвалі суд від 15.06.2026 так і в черговому клопотанні прокурор в котре в обґрунтування своїх тверджень до клопотання не подає жодного доказу, як процесуально оформленого по даній справі, чи хоча б зафіксованої в єдиному обліку Національної поліції України інформації про спробу вчинення таких дій або фіксацію їх наслідків, хоча б за телефоном 102 з 25.05.2024 року, тобто з моменту фактичного затримання підзахисного, з незаконних підстав. Відповідно прокурор вкотре намагається переконати суд про реальне існування цілих чотирьох ризиків, які на даний час існують лише на папері, а не в реальному житті.

Захисник вважає, що зазначені в ухвалі від 10.08.2026 висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а твердження сторони обвинувачення не підтвердженні жодним доказом, а лише тяжкістю кваліфікації та санкцією статті; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки, про які неодноразово зазначала сторона захисту; дане рішення суду є незаконним та невмотивованим, зокрема судом не наведені належні (а не формальні) і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

У зв`язку з цим, захисник ОСОБА_4 в своїх клопотаннях просить суд:

-змінити запобіжний захід тримання під вартою, який застосовується до обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, цілодобовий або нічний домашній арешт, чи особисте зобов`язання із застосуванням електронних засобів контролю та дати можливість обвинуваченому внести на потреби ЗСУ 300-400 тис. грн. не визначаючи при цьому заставу;

-змінити запобіжний захід тримання під вартою, який застосовується до обвинуваченого ОСОБА_6 на заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, цілодобовий або нічний домашній арешт, чи особисте зобов`язання;

-під час розгляду даних клопотань дослідити матеріали судової справи № 345/2962/24 в частині зазначених стороною захисту процесуальних документів на предмет виявлених в них грубих порушень вимог процесуальної форми.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 уточнив своє клопотання щодо обвинуваченого ОСОБА_6 Просив суд застосувати до обох обвинувачених: цілодобовий або нічний домашній арешт, чи особисте зобов`язання із застосуванням електронних засобів контролю та дати можливість обвинуваченим внести кошти на потреби ЗСУ не визначаючи при цьому заставу, або застосувати альтернативний запобіжний захід к вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також зазначив, що обвинувачені вже тривалий час (2 роки і вісім місяців) перебувають під вартою. Захисник зазначив, що на сьогодні існує тільки один ризик, а не чотири, як зазначила прокурор. Ризик впливу обвинуваченими один на одного не існує, оскільки вони є рідні брати, в них обох одна правова позиція вони не визнають обвинувачення і вважають, що його штучно створили. Крім того, захисник звертає увагу суду, що в матеріалах кримінального провадження є недоліки та суперечності, стороною захисту виявлено грубі порушення процесуальної форми в процесуальних документах. В обвинувальному акті не зазначено сум, отриманих від збуту наркотичних речовин немає значного розміру. Також немає систематичності вчинення кримінальних правопорушень один раз в місяць, як зазначено в обвинувальному акті, не є систематичністю. Протоколи вилучення з додатками не відповідають вимогам закону, спецпакети не сфотографовані, в зазначенні різних географічних координат є різна кількість цифр. Захисник не вважає, що надані обвинуваченням докази неспростовно доводять вину обвинувачених; будь-який сумнів трактується на користь обвинувачених; суд має переглянути докази, які ставляться в основу наявності ризиків. Захисник вважає, що прокурор нехтує рішеннями Конституційного Суду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 підтримав клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу. Звернув увагу, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою. На даний час прокурором подано до суду новий обвинувальний акт, тому може бути нове дослідження доказів, допит експертів, свідків тощо. Невідомо, скільки ще буде тривати судовий розгляд. Захисник вважає, що тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом для обвинувачених, просить суд застосувати до обвинувачених більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю, або заставу, або домашній арешт з можливістю внесення обвинуваченими коштів на ЗСУ по 300-400 тис. грн кожним. Також захисник просив врахувати, що мати обвинувачених є особою з інвалідністю і потребує догляду. Щодо зміни обвинуваченими своєї позиції в суду (раніше вони визнавали вину, а зараз не визнають), то захисник зазначив, що раніше обвинувачені були введені в оману їм сказали визнати вину і справу закриють.

Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримали позицію захисників, просили клопотання захисника про зміну їм запобіжного заходу задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заперечила щодо задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченим запобіжного заходу. Прокурор звернула увагу на тяжкості вчинених обвинуваченими кримінальних правопорушень (зокрема на багатоепізодність; вчинення злочинів групою осіб; збут наркотичних речовин здійснювався з метою отримання прибутку; в обвинувачених вилучено значну кількість наркотичних речовин) та тяжкості покарання, яке передбачене на їх вчинення (позбавлення волі на тривалий термін). Зазначила, що на даний час ризики продовжують існувати: обвинувачені можуть переховуватися; обвинувачені можуть здійснювати вплив один на одного (оскільки їм було вручено новий обвинувальний акт, то суд повинен встановити їх думку стосовно нового обвинувального акту; обвинувачені можуть змінити свої покази); впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення (оскільки злочини ними вчинялися з метою отримання доходу). Прокурор вважає, що м`якші запобіжні заходи (зокрема застава) не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених. Прокурор вважає, що тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених та сприятиме швидкому завершенню судового розгляду.

Заслухавши учасників кримінального провадження з приводу клопотань захисника, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

14 січня 2024 року ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

15 січня 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Вказані запобіжні заходи неодноразово продовжувалися слідчим суддею Івано-Франківського міського суду.

Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням від 21.09.2026 у об`єднаному кримінальному провадженні № 12023090000000485 від 22.09.2023, та № 12025090000000146 від 10.02.2025, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту, а також у незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненому повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, у особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у особливо великих розмірах, особливо небезпечних психотропних речовин у великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням від 21.09.2026 у об`єднаному кримінальному провадженні № 12023090000000485 від 22.09.2023, та № 12025090000000146 від 10.02.2025, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненими за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, у особливо великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб; у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту психотропних речовин, особливо небезпечних психотропних речовин, у особливо великих розмірах, особливо небезпечних наркотичних засобів у великих розмірах, вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалами Калуського міськрайонного суду від 25.05.2024, 03.07.2024, 25.07.2024, 17.09.2024, 04.11.2024, 02.01.2025, 20.02.2025, 08.04.2025, 05.06.2025, 22.07.2025, 17.09.2025, 13.11.2025, 07.01.2026, 04.03.2026, 28.04.2026, 15.06.2026, 10.08.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави продовжувався на 60 календарних днів.

Захисником обвинувачених було подано апеляційні скарги на ухвалу суду від 28 квітня 2026 року про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалами від 18.05.2026 залишив апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду без змін. На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції в повній мірі врахував положення ст. ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України, оцінив в сукупності всі обставини, наведені сторонами кримінального провадження, та обґрунтовано дійшов висновку про необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим.

Захисником обвинувачених було подано апеляційні скарги на ухвалу суду від 15 червня 2026 року про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалами від 29.07.2026 та 30.07.2026 залишив апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду без змін. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності ризиків та неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисником обвинувачених було подано апеляційні скарги на ухвалу суду від 10 серпня 2026 року про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Івано-Франківський апеляційний суд ухвалами від 01.09.2026 залишив апеляційні скарги без задоволення, а ухвалу суду без змін. Суд апеляційної інстанції зазначив, що: суд першої інстанції дотримався вимог кримінального процесуального закону; суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ризики, які існували на час обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, що виправдовує їх тримання під вартою та унеможливлює застосування до них більш м`якого запобіжного заходу, оскільки такий не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинувачених; суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження строку тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про його особу, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

Частиною 1 статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування (продовження) запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Тому суд не переглядає рішення про застосування (продовження) запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого запобіжний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу.

При цьому, такі обставини мають бути новими, тобто такими, які з`явилися після постановлення попередньої ухвали про застосування/продовження запобіжного заходу, або не були відомі суду.

Питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо обвинувачених наразі вирішене, зокрема, ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.08.2026 під час продовження вказаним обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому судом було враховано: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, характеризуючі дані про особи обвинувачених, та інші обставини в їх сукупності.

Розглядаючи клопотання захисника про зміну обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою на більш м`які запобіжні заходи, суд приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою (в тому числі особисте зобов`язання, домашній арешт, цілодобовий домашній арешт, застава) є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, оскільки таке буде залежати виключно від волі самих обвинувачених, а їх порушення не матиме для них очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Зокрема, продовжують існувати ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть вчинити дії, передбачені частиною першою статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: пункти перший, четвертий, п`ятий вказаної статті. Так, про існування вказаних ризиків свідчать наступні обставини:

- п. 1 - переховуватися від суду, оскільки обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ними злочинів, тяжкість покарання, що загрожують у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів, можуть переховуватись від суду.

- п. 4 - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, можуть приховувати докази їх злочинних дій, не з`являтись на виклики до прокурора чи суду тим самим затягуючи строки судового розгляду;

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з метою одержання прибутків від збуту психотропних речовин обіг яких обмежено та особливо небезпечних психотропних речовин обіг яких заборонено може продовжити займатися злочинною діяльністю.

Захисником жодним чином не обґрунтовано підстави для застосування м`якшого запобіжного заходу, не надано доказів, які підтверджують виникнення нових обставин, які можуть вплинути на вирішення даного питання. Крім того, в ході розгляду клопотання стороною захисту не спростовано існування ризиків, на які покликається прокурор у поданому клопотанні, і суд вважає такі ризики наявними.

Щодо посилання адвоката ОСОБА_4 на виявлені ним недоліки в матеріалах кримінального провадження (судової справи) та вимоги дослідити ці матеріали, то суд звертає увагу, що оцінку дослідженим судом доказам буде надано під час винесення кінцевого рішення по даній справі.

Щодо твердження захисника про значний термін перебування обвинувачених під вартою (тривалий термін розгляду судової справи), то суд зазначає, що обвинувачені неодноразово змінювали захисників (захисник ОСОБА_4 є вже четвертим захисником), які багато разів подавали клопотання про відкладення розгляду справи, в тому числі і для ознайомлення. Враховуючи, що злочини в яких обвинувачуються ОСОБА_11 та ОСОБА_7 є злочинами тяжкими та особливо тяжкими, то участь захисника є обов`язковою, тому проводити судові засідання без захисника не було можливості, що також збільшило тривалість судового розгляду. Крім того, судом апеляційної інстанції в постановах від 29.07.2026 та 30.07.2026 зроблено висновок, що продовження тримання під вартою обвинувачених під час здійснення цього кримінального провадження ще не вийшло за межі розумних строків за умов оперативного завершення його розгляду.

Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК, наявність обґрунтованої підозри, неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів, тому суд вважає, що у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий або нічний домашній арешт, чи особисте зобов`язання із застосуванням електронних засобів контролю та дати можливість обвинуваченим внести кошти на потреби ЗСУ не визначаючи при цьому заставу, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 27, 31, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 201, 331, 369-372, 376 КПК України, суд -

постановив:

у задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 про зміну обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий або нічний домашній арешт, чи особисте зобов`язання із застосуванням електронних засобів контролю та дати можливість обвинуваченим внести кошти на потреби ЗСУ не визначаючи при цьому заставу, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено і оголошено о 10:15 год. 25.09.2026.

Головуючий