Рішення № 140077449, 23.09.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/876/26

2-а/195/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

23.09.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., при секретарі судового засідання Мартинової Н.В.,

за участі представника позивача адвоката Цветкова В.В. (в режимі ВКЗ із використанням власних технічних засобів),

представника відповідача Галаган С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Томаківського районного суду Дніпропетровської області адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цветков Віталій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси), -

В С Т А Н О В И В:

позивач у справі ОСОБА_1 через свого представника адвоката Цветкова В.В. звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 27.05.2026 року на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_2 скеровано адвокатський запит для ознайомлення з інформацією щодо підстав притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, наявності складених протоколів, винесених постанов та передачі постанов на примусове виконання до органів державної виконавчої служби, про які ОСОБА_1 стало відомо після отримання повідомлення банку про блокування рахунків останньому.

06.06.2026 року адвокату Цветкову В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надано відповідь на адвокатський запит, згідно якого було встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол без його участі та 13.01.2026 року винесено постанову №R294172 згідно якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., без участі останнього. Таким чином, момент ознайомлення ОСОБА_1 з постановою №R294172 відбувся 06.08.2026, про існування якої до цього моменту він не знав.

Постановою №R294172 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.01.2026 року винесеною ТВО начальника Костенко С.В., на громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 грн. На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Представник позивача вважає постанову №R294172 від 13.01.2026 року про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності незаконною та необґрунтованою та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Зі змісту постанови №R294172 від 13.01.2026 року неможливо встановити дату, час та місце вчинення та виявлення правопорушення, а також конкретні фактичні обставини, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.

Позивач зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення при ньому не складався, розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення проводився за його відсутності, без повідомлення належним чином, і носив формальний характер. Таким чином, відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності, а саме не повідомив його про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відповідач не може мати доказів направлення позивачу такого повідомлення поштовим зв`язком чи іншим чином. Більше того, позивач з матеріалами справи не знайомився, оскільки така можливість йому не надавалась, він був обмежений у праві надавати свої пояснення. Ніяких повісток позивач від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, від явки до органів ТЦК та СП не ухилявся. У зв`язку з чим, він не мав реальної можливості надати пояснення щодо обставин, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не забезпечено участь та не вручено протокол, на підставі якого винесено постанову R294172 від 13.01.2026 року.

У відповідача відсутні належні дані про складання протоколу, а також відсутнє процесуальне оформлення матеріалів: дата, час, посадова особа, підстави.

Так само відсутні підтвердження вручення протоколу ОСОБА_1 для ознайомлення або направлення їх поштою.

Більше того, позивач наголошує на тому, що для проходження медичного огляду позивач ніяких повісток, направлень та викликів він не отримував, у свою чергу відсутність належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Таким чином, оскаржувана постанова винесена без належного встановлення події та складу адміністративного правопорушення, без достатніх доказів, а також із порушенням процедури розгляду справи та процесуальних прав позивача, що є підставою для її скасування.

Зважаючи на те, що постанова R294172 від 13.01.2026 року не містить посилань на протокол, що складається уповноваженою посадовою особою, доказів того, що позивача було ознайомлено з таким протоколом та роз`яснено положення статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, щодо його прав та обов`язків, про що робиться відмітка в протоколі, при цьому наявні чіткі порушення процедури розгляду справи, порушено процедуру розгляду справи відносно позивача, а тому постанова №R294172 від 13.01.2026 року є протиправною та як наслідок підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 23.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цветков Віталій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси).

09.07.2026 від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , надійшов до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 просить залишити без задоволення, посилаючись на те, що позивач є громадянином України чоловічої статі відповідного віку, за віком і станом здоров`я обмежень немає. Правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, не користується. Відповідно має виконувати військовий (конституційний) обов`язок. Захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона держави, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості покладається на Збройні Сили України; захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (стаття 17, 65 Конституції України). Указом Президента від 24 лютого 2022 року №64/2022 та №65/2022 було введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію, строк проведення якої триває по цей час. Розпочато призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України. Законом України «Про оборону України» (далі Закон №1932-ХІІ); «Про військовий обов`язок і військову службу» (даліЗакон №2232-ХІІ) визначено права та обов`язки громадян України у сфері оборони та військового обов`язку. Громадяни чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством (стаття 2,17 та стаття 1).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.

Військовий обов`язок включає, зокрема: підготовку громадян до військової служби; їх взяття на військовий облік; виконання військового обов`язку в запасі; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ). Відповідно до поділу громадян України на категорії щодо військового обов`язку військовозобов`язаним є особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави (частина 9 статті 1 цього Закону).

Позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Картотека вільних залишків; підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період. Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 8, 14 статті 2 Закону №2232-ХІІ). На таке вказує і норма статті 1 Закону №2232-ХІІ (зокрема частина 10 цієї статті).

Наслідком невиконання обов`язків, настає відповідальність згідно із законом (частина 2 статті 26 Закону №3543-ХІІ).

Позивач оповіщувався повісткою №3474405 від 19.05.2025 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 29.05.2025 о 09:00 годині, яку було надіслано засобами поштового зв`язку АТ Укрпошта рекомендованим з повідомленням про вручення з описом вкладення, за адресою місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ). Поштове відправлення було повернуто з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

07.01.2026 р. позивачем через електронний кабінет було подано заяву S60838756-8177-F011-АВ23-00505684С39D, в якій відповідач зазначає, що не оспорює допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності.

08.01.2026 року розглянувши матеріали адміністративної справи було прийнято постанову №R288386 в електронній справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення. В оскаржуваній постанові зазначено: дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності: 07.01.2026. Спосіб надходження заяви: через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В Реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявна електронна адміністративна справа щодо ОСОБА_3 , яка містить відомості, зокрема: дата заяви: 07.01.2026; номер заяви: S60838756-8177-F011-АВ23-00505684С39D; вид порушення: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; номер постанови №R288386; дата підписання: 08.01.2026; розмір штрафу: 17 000 грн.; пільговий розмір штрафу 8500 грн.; пільговий період до: 28.01.2026.

Як вище зазначено копію оскаржуваної постанови автоматично було надіслано до електронного кабінету позивача. Отже, посилаючись на вищенаведене представник відповідача просить суд позов ОСОБА_1 залишити без задоволення, оскільки дана постанова винесена правомірно.

14.07.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла відповідь на відзив, в якій він просить доводи відзиву ІНФОРМАЦІЯ_2 , відхилити як необґрунтовані та такі, що не спростовують заявлених позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

20.07.2026 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що під час наведення змісту електронної адміністративної справи, в якій винесено оскаржувану електронну постанову №R288386 від 08.01.2026, вказано «не прибули (відмовились від проходження) ВЛК», замість«не прибув за повісткою до ТЦК та СП». Слід зазначити, що означене не впливає та не змінює зміст оскаржуваного рішення електронної постанови №R288386 від 08.01.2026 або електронної постанови № R294172 від 13.01.2026. А додані докази, відповідають викладеному у відзивах порушенню.

В провадженні суду перебуває дві справи за позовами позивача про визнання та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В справі №195/875/26 від 23.06.2026 року позивачем оскаржується електронна постанова R288386 від 08.01.2026 про накладання стягнення за адміністративне правопорушення не з`явлення по повістці №3474405 від 19.05.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_5 . В справі №195/876/26 від 23.06.2026 року позивачем оскаржується електронна постанова R294172 від 13.01.2026 про накладання стягнення за адміністративне правопорушення не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/с та поліцейських на соціальний захист»). Дану технічну помилку пояснює тим, що ІНФОРМАЦІЯ_6 є органом військового управління, що забезпечує виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Особовий склад якого складають військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, які вживають заходи на оборону держави, проводячи заходи з мобілізації для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Здійснення заходів на оборону держави відбувається в районі ведення воєнний (бойових) дій Нікопольська міська територіальна громада Нікопольського району Дніпропетровської області (Наказ №376 від 28.02.2025 Міністерства розвитку громад та територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією», накази Головнокомандувача Збройних Сил України про визначення районами ведення воєнних (бойових) дій). Адже територіальний центр дислокується в місті Нікополь, територію якого визнано районом ведення воєнних (бойових)дій.

Відомим є факт та не потребує доведення, що будучи територіями воєнних (бойових) дій, громади Нікопольського району Дніпропетровської області щоденно піддаються ворожим обстрілам ствольної і реактивної артилерії, атакам FPV-дронів.

За таких умов не є дивним наявність такої помилки, яка не лише не змінює, а й не впливає на прийняте рішення, що оскаржується. Втілене в електронних постановах №R288386 від 08.01.2026 та R294172 від 13.01.2026. Тоді як позивачем, не лише не було дотримано строк звернення до суду за захистом, а й оскаржуючи постанови визначив відповідачем перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не особу, уповноважену на її прийняття і яка прийняла оскаржуване рішення.

Крім того, представник відповідача вважає, що позивач, не лише не виконує свій конституційний обов`язок, але й маніпулюючи належним правом намагається уникнути відповідальності за таке. Враховуючи викладене представник відповідача просить суд, вважати відзив від 07.07.2026 р. за №Ю/588 (про оскарження електронної постанови №R294172 від 13.01.2026), поданим саме у справі №195/876/26 від 23.06.2026 року. Відповідно відзив від 08.07.2026 р. за №Ю/595 (про оскарження електронної постанови №R288386 від 08.01.2026), поданим саме у справі №195/875/26 від 23.06.2026 року.

В судовому засіданні представник позивача, адвокат Цветков В.В. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив суду, що постанова №R294172 від 13.01.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача є законною. Крім того, представник відповідача зазначив, що при підготовці відзиву, ним була допущена технічна помилка, а саме, при набиранні тексту відзиву не правильно було зазначено номер постанови та дату від якої винесена постанова. Все інше, обставини, докази відповідають порушеному у позові питанні. А отже, просить врахувати дану обставину при ухваленні відповідного рішення. Також просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В судове засідання представник Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси) не з`явився, будь яких пояснень суду не надано.

Згідно вимог ч. 1 ст. 229 КАС України в ході судового розгляду справи здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши відзив відповідача, відповідь на відзив, та заперечення, дослідивши письмові докази по справі, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Так, ст.7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права.

Судом встановлено, що 06.06.2026 року адвокату Цветкову В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 надано відповідь на адвокатський запит, згідно якого було встановлено, що відносно ОСОБА_5 було складено протокол без його участі та 13.01.2026 року винесено постанову №R294172, згідно якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., без участі останнього. Таким чином, момент ознайомлення ОСОБА_1 з постановою №R294172 відбувся 06.08.2026 про існування якої до цього моменту не знав.

Постановою №R294172 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьої статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 13.01.2026 року винесеною ТВО начальника Костенком С.В. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 17 000 грн. На підставі вищенаведеного, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Позивача не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, відповідач не може мати доказів направлення позивачу такого повідомлення поштовим зв`язком чи іншим чином. Позивач з матеріалами справи не знайомився, оскільки така можливість йому не надавалась, він був обмежений у праві надавати свої пояснення. Ніяких повісток позивач від ІНФОРМАЦІЯ_4 не отримував, від явки до органів ТЦК та СП не ухилявся. У зв`язку з чим, він не мав реальної можливості надати пояснення щодо обставин, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, не забезпечено участь та не вручено протокол, на підставі якого винесено постанову R294172 від 13.01.2026 року.

Позивач наголошує на тому, що для проходження медичного огляду позивач ніяких повісток, направлень та викликів він не отримував, у свою чергу відсутність належних, достовірних, допустимих та достатніх доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).

Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Частиною 3 статті 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Положеннями ст.1Закону України«Про оборонуУкраїни» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Таким чином, в Україні діє особливий період.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку із військовою агресією РФ, в Україні введено воєнний стан із 05.30 години 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від24.02.2022№ 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 7113 від 03.03.2022, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII від 21.10.1993 оголошено загальну мобілізацію.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначені загальні засади проходження в Україні військової служби, регулюються Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

Прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

Проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

Проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

Виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.

Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно з вимогами ч.5 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов`язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п`ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов`язаним вручається мобілізаційне розпорядження. Резервісти та військовозобов`язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров`я. Резервісти або військовозобов`язані, у яких відсутні скарги на стан здоров`я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.

Частиною 1 статті 4Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (Порядок № 560).

Порядок № 560 визначає процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних зміну військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби (пункт 1).

Відповідно до п. 74 Порядку № 560 резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис.

Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи відповідача, що він відмовився отримувати направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, не проходив медичний огляд для визначення придатності до військової служби, в тому числі станом і на час розгляду справи судом доказів проходження ВЛК позивач не надав.

Таким чином, позивач у строк до 29.05.2025 був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаним та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду, оскільки є громадянином України віком від 25 до 60 років, який був визнаний обмежено придатним до військової служби до набрання чинності цим Законом. Дана обставина підтверджується повісткою №3474405 від 19.05.2025 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , яку було надіслано засобами поштового зв`язку АТ Укрпошта рекомендованим з повідомленням про вручення з описом вкладення, за адресою місця проживання позивача ( АДРЕСА_1 ). Поштове відправлення було повернуто з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Матеріали справи містять копію заяви S60838756-8177-F011-АВ23-00505684С39D від 07.01.2026 р. гр.-на ОСОБА_1 , яку було подано ним через електронний кабінет на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з датою та часом накладання кваліфікованого електронного підпису: 20:57 07.01.2026. У цій заяві міститься повідомлення про те, що гр.-м ОСОБА_1 допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: не прибув за повісткою до ТЦК та СП, чим порушив вимоги зазначеного законодавства, за що передбачена відповідальність за ст.210-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів даної справи 13.01.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 було прийнято постанову №R294172 в електронній справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення. В оскаржуваній постанові зазначено: дата надходження від особи заяви, в якій вона зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності: 07.01.2026. Спосіб надходження заяви: через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста. В Реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів наявна електронна адміністративна справа щодо ОСОБА_1 , яка містить відомості, зокрема: дата заяви: 07.01.2026; номер заяви: S60838756-8177-F011-АВ23-00505684С39D; вид порушення: не пройшли (відмовились від проходження) ВЛК; номер постанови; дата підписання; розмір штрафу: 17 000 грн.; пільговий розмір штрафу 8500 грн.; пільговий період. Копію оскаржуваної постанови автоматично було надіслано до електронного кабінету позивача.

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Судом при дослідженні наданих доказів встановлено, що позивачем не заперечувався факт не проходження ВЛК у строк, визначений Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

У свою чергу, позивач не надав суду доказів причин поважності не проходження військово-лікарської комісії у строк, визначений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Тобто, ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження ВЛК. Безпідставна відмова (ухилення) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зокрема ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Таке порушення вчинене позивачем в особливий період.

Суд вважає, що дії особи щодо ухилення (відмови) від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а тому дії позивача кваліфіковані відповідачем правильно.

Суд відхиляє аргументи позивача, викладені в позовній заяві, оскільки вони об`єктивно не спростовують зазначені в постанові обставини, а саме те, що правопорушник не надав доказів поважності не проходження військово-лікарської комісії або доказів проходження ВЛК у строк, визначений Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Суд також критично ставиться до твердження позивача про те, що він не отримував жодного направлення/повістки на проходження ВЛК та не був повідомлений про обов"язок її проходження у визначений строк.

Крім того, в Україні всі закони та інші підзаконні нормативно-правові акти оприлюднюються в офіційних друкованих виданнях та на сайті Верховної Ради України. Публікація в цих джерелах є обов`язковою умовою для набрання ними чинності, та доступна для перегляду всім громадянам України у відкритому, безкоштовному доступі.

А тому твердження позивача про те, що йому повинні були надати повістки, направлення для проходження ВЛК, не відповідає дійсності.

Згідно з пп. 1 п. 27 Порядку № 560 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Отже, вручення (надсилання) повістки є тільки одним із способів виклику громадян до районних (міських) ТЦК з певною метою, в тому числі, для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби. Чинний Закон не пов`язує виконання обов`язку щодо проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби із обов`язковим попереднім врученням повістки.

Оскаржувана постанова містить опис обставин, установлених під час розгляду справи (абз.5 ч.2 ст.283 КУпАП), тобто суть правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується позивач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення №R294172 від 13.01.2026, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , правильно установив всі обставини справи та встановив вину ОСОБА_1 у порушенні останнім законодавства про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, відповідальність, за яке передбачене ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Також суд встановив, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ч. 3 ст. 210-1 КУпА, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства.

Доказів того, що позивача не повідомлено по дату, час та місце розгляду справи протоколу про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. Натомість позивач самостійно не цікавився перебування ним на військовому обліку, зайнявши своєю поведінкою пасивну позицію.

Суд констатує, що позивач своїми діями порушив вимоги Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпА.

Згідно із ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи судом не встановлено жодних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною і підстави для її скасування відсутні.

Враховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною. У зв`язку з цим у задоволенні позову позивача слід відмовити.

У відповідності до положень ст.139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 5, 9, 72-79, 122,229,241-246, 268-272, 286,293,295 КАС України, -

У Х В А Л И В:

у задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Цветков Віталій Вікторович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, третя особа: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси), - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2026.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (юридична адреса: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Третя особа: Нікопольський відділ державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління юстиції (м.Одеси) юридична адреса: Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Покров, вулиця Залужного, буд.7, ЄДРПОУ 35004297.

Суддя: М. В. Омеко