Рішення № 140077106, 08.09.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1362/26

2/180/955/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою І.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чепурнова Віталія Івановича звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі АТ «Марганецький ГЗК») про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 29.11.2022 року затверджено Акт за формою Н-1/П розслідування нещасного випадку, що стався 26.10.2022 року в АТ «Марганецький ГЗК». Відповідно Акту, о 02-50 годині під час виконання робіт відбулося відшарування гірничої маси тупика вибою. Шматок породи розміром 1200х500х300мм (близько 369 кг) вибив центральний сторожок, вдарив ОСОБА_1 , збив його з ніг і притиснув до підошви виробки. Члени ланки за допомогою відбійних молотків вивільнили ОСОБА_1 , відтягли його у безпечне місце та надали йому необхідну долікарську допомогу. Після чого ОСОБА_1 автомобілем швидкої допомоги підприємства був доставлений до КЗ «Марганецька центральна міська лікарня». Згідно інформації, наданої КП «Марганецька ЦМЛ» ММР» від 03.11.2022 року, у ОСОБА_1 виявлений перелом обох кісток правої гомілки, встановлено ступінь тяжкості травми, які відносяться до тяжких. Внаслідок перенесеної травми, що завдала непоправного та незворотного ушкодження здоров`я ОСОБА_1 у вигляді отриманої кульгавості, він відчуває постійний фізичний біль, що завдає позивачу тяжких моральних страждань. 23.09.2024 року повторним оглядом Міжрайонної Нікопольської медико-соціальної експертної комісії №1 ОСОБА_1 встановлено 20% втрати професійної працездатності. ОСОБА_1 отримав збитки у вигляді моральної шкоди, заподіяної фактичним трудовим каліцтвом, яке сталося через порушення з боку посадових осіб відповідача вимог з охорони праці, а тому за такі збитки АТ «Марганецький ГЗК» повинен відповідати саме на загальних підставах.

Просить суд стягнути з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, 160000 гривень, без утримання податку та інших обов`язкових платежів; а також витрати на правничу допомогу в сумі 15000,00 гривень.

08.07.2026 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що позивач жодним чином не обгрунтовує свої твердження та вимоги. Так, у Акті, на який посилається позивач, ОСОБА_1 відноситься до осіб, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці, будучи гірником очисного забою 5 розряду шахти 9/10, при виконанні робіт, допустив порушення вимог п.6.11. Інструкції з охорони праці ОП-ЗШ-01-19 для підземного гірника очисного забою, затвердженого наказом по АТ «Марганецький ГЗК» від 28.12.2019 року №1908. Також позивачем не надано доказів, які б підтверджували встановлення позивачу первинного ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках). Так як право працівника на відшкодування моральної шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Згідно ч.1 ст.9 ЗУ «Про охорону праці», відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». На даний час виплата робітникам комбінату моральної шкоди колективним чи трудовим договором в АТ «Марганецький ГЗК» не передбачена. При цьому АТ «Марганецький ГЗК» своєчасно здійснював та здійснює перерахування страхових внесків, які передбачені діючим законодавством, а Фонд соціального страхування України, в свою чергу, нарахував та сплатив позивачу одноразову допомогу, та продовжує нараховувати та виплачувати щомісячні виплати у встановленому розмірі, що дає всі підстави стверджувати, що позивач отримує такі виплати, в першу чергу, за рахунок коштів відповідача. Відповідач виконує вимоги законодавчих та нормативно- правових актів з охорони та безпеки праці, у тому числі ЗУ «Про охорону праці», а посилання позивача є безпідставними та неправомірними. Позивач жодним чином не наводить конкретні втрачені нормальні життєві зв`язки та не підтверджує, які додаткові зусилля вимагаються для організації свого життя. В позові не вказано, у чому полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджено. Також не надано розрахунку суми моральної шкоди. Також розмір витрат на правничу допомогу є необгрунтованим та неправомірним.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з Актом 12/2 розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що стався 26.10.2022 року о 02-50 годині в Акціонерному товаристві «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», форми Н-1/П, затвердженим 29.11.2022 року, комісія провела спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався з потерпілим ОСОБА_1 , який перебував на виконанні наряду, на пікеті 302,5 метра 4-го західного виїмкового штреку шахти № 9/10 АТ «Марганецький ГЗК», де о 02-50 годині під час виконання робіт відбулося раптове відшарування гірничої маси тупика вибою. Шматок породи розміром 1200х500х300мм (близько 369 кг) вибив центральний сторожок, вдарив ОСОБА_1 , збив його з ніг і притиснув до підошви виробки. Члени ланки за допомогою відбійних молотків вивільнили ОСОБА_1 , відтягли його у безпечне місце та надали йому необхідну долікарську допомогу. Після чого ОСОБА_1 автомобілем швидкої допомоги підприємства був доставлений до КЗ «Марганецька центральна міська лікарня». Діагноз ОСОБА_1 : перелом обох кісток правої гомілки. Особами, які допустили порушення вимог законодавства з охорони та гігієни праці або органу, який проводить досудове розслідування (у разі складення тимчасового акту за формою Н-1), є : ОСОБА_2 - ГОЗ 6 розряду (ланковий) шахти 9/10 АТ «Марганецький ГЗК», який не встановив попереджувальне кріплення у повному обсязі переборки та сторожки; , що є порушенням паспорту кріплення в частині установки попереднього запобіжного кріплення, не забезпечив достатність заходів безпеки на робочих місцях бригади, чим порушив вимоги інструкції з охорони праці №ОП-ЗШ-01-19 для підземного гірника очисного забою, затвердженої наказом АТ «Марганецький ГЗК» від 28.12.2019 року №1908; ОСОБА_3 майстер гірничий (підземний) технологічної дільниці шахти №9/10 АТ «Марганецький ГЗК», який не забезпечив дотримання технологічної послідовності провадження робіт, не контролював дотримання технологічних процесів, не забезпечив виконання проекту організації робіт, чим порушив п.2.7., 2.8.,2.13.5 посадової інструкції гірничого майстра (підземного) технологічної дільниці шахти №9/10 АТ «Марганецький ГЗК»; ОСОБА_1 ГОЗ 5 розряду шахти 9/10 АТ «Марганецький ГЗК», який приступив до роботи, умови виконання якої суперечили інструкції з охорони праці, що регламентує безпечне виконання робіт, чим порушив вимоги інструкції з охорони праці №ОП-ЗШ-01-19 для підземного гірника очисного забою, затвердженої наказом АТ «Марганецький ГЗК» від 28.12.2019 року №1908, а саме: п.6.11. Обов`язки робітника: «Не приступає до роботи, якщо умови її виконання суперечать інструкції з охорони праці або іншому документу, що регламентує безпечне виконання робіт»; ОСОБА_4 виконувач обов`язків начальника дільниці (підземний) технологічної дільниці шахти №9/10 АТ «Марганецький ГЗК», який не організував та не забезпечив ведення технологічного процесу, відповідно до технологічного регламенту, технологічних карт, проекту провадження робіт, чим порушив вимоги посадової інструкції начальника технологічної дільниці шахти № 9/10 АТ «Марганецький ГЗК»; ОСОБА_5 в.о.заступника начальника шахти з виробництва шахти №9/10 АТ «Марганецький ГЗК», який недостатньо контролював дотримання підлеглими працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, виробничої та трудової дисципліни, чим порушив вимоги посадової інструкції заступника начальника шахти №9/10 з виробництва АТ «Марганецький ГЗК»; Майстренко С.В. заступник начальника шахти 9/10 з охорони праці АТ «Марганецький ГЗК», який не зупинив роботу окремих виробничих ділянок, які проводилися з порушенням, що створювали загрозу життю та здоров`ю працюючих, чим порушив вимоги посадової інструкції заступника начальника шахти 9/10 з охорони праці АТ «Марганецький ГЗК» (а.с.14-30).

Оглядом МСЕК повторним від 03.09.2024 року ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 20%, з 01.07.2024 року по 01.07.2026 року (а.с.9-10).

Статтею 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Отже, відповідачем, як роботодавцем, в порушення ст.153, ст.13 Закону України «Про охорону праці» не забезпечено ОСОБА_1 безпечних умов праці, що призвело до травмування останнього в результаті нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом.

Внаслідок травми позивач морально і фізично страждав через погіршення здоров`я, потребу в лікуванні, через вимушені зміни способу життя, втрату професійної працездатності.

Пунктом 1 ч.2 ст.23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що «громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди». Відповідно до п.4.1 цього ж рішенняушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.

У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанова Пленуму ВСУ № 4) роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ОСОБА_1 отримав трудове каліцтво і йому встановлено 20% втрати професійної працездатності.

ОСОБА_1 після отримання травми зазнає болю, скутості, обмеження рухів в правому колінному і г/стопному суглобах. Болі посилюються після фізичних навантажень.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, і вважає встановленим факт спричинення моральної шкоди позивачеві внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Суд не приймає доводів відповідача, що відсутні такі умови виникнення в АТ «Марганецький ГЗК» зобов`язання на відшкодування моральної шкоди, як «неправомірні дії чи бездіяльність» та «вина», оскільки при розслідуванні нещасного випадку встановлено не лише вину позивача, але і вину інших працівників АТ «МГЗК», які не перевіряли достатність заходів безпеки, що спричинило травмування позивача.

Те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували встановлення йому первинного ступеню втрати професійної працездатності (у відсотках), не є підставою для відмови в позові, оскільки день встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності є датою, з якої у працівника виникає право на відшкодування моральної шкоди. Стійка втрата ОСОБА_1 професійної працездатності підтверджена пглядом МСЕК повторним від 03.09.2024 року.

Також, суд звертає увагу відповідача, що ненаведення ОСОБА_1 конкретних втрачених нормальних життєвих зв`язків та додаткових зусиль для організації життя не свідчить про відсутність у позивача права на відшкодування моральної шкоди, оскільки ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання. Такий висновок зробив Конституційний Суд в своєму рішенні від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року

Вирішуючи питання про розмір відшкодування позивачеві моральної шкоди, суд приходить до такого.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму ВСУ № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, необхідність лікування, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є завищеним, а тому визначає розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, у вигляді одноразового відшкодування в сумі 50 000 грн.

З приводу позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди без утримання податку з доходів фізичних осіб, суд вважає за необхідне в такому відмовити, оскільки правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податків, зборів чи інших обов`язкових платежів знаходяться у площині публічних (податкових) відносин, а тому суд при вирішенні позову про стягнення грошової компенсації моральної шкоди, спричиненої внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю позивача, не вирішує питання про податки, збори чи інші обов`язкові платежі.

Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21 травня 2025 року у справі №235/3143/24 (провадження №61-14246св24).

Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн. На підтвердження витрат надано договір про надання правової допомоги від 30.05.2026 року, укладений між адвокатом Чепурновим В.І. та ОСОБА_1 ; квитанцію від 30.05.2026 року на 15000 гривень.

У квитанції вказано підставу оплати: усна консультація та аналіз документів 1000 гривень, складання позовної заяви 5000 гривень, складання відповіді на відзив 4000 гривень, складання апеляційної скарги 4000 гривень, складання відзиву на апеляційну скаргу 1000 гривень.

Частиною 3 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з частинами 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Суд вважає доведеними витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. (усна консультація та аналіз документів 1000 гривень, складання позовної заяви 5000 гривень), які, з огляду на положення ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору при подачі позову та частковим задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 80, 263-268, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень, а також стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір на користь держави в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», місце знаходження: Дніпропетровська область, місто Марганець, вулиця Єдності, 62, код ЄДРПОУ 00190911.

Дата складення повного тексту судового рішення 25.09.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна