Рішення № 140076953, 23.09.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/10748/25

Провадження № 2/204/787/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючої судді Чудопалової С.В.

за участю секретаря судового засідання Янчук П.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Мишевська Наталія Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, в інтересах якого діє представник Мишевська Н.М. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 48 897,86 грн та судові витрати по справі. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_2 укладено Договір №477887-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».ТОВ «Бізнес Позика»17.07.2024 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №477887-КС-004про надання кредиту.НедодаткоІ.І.17.07.2024 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 477887-КС-004про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-1741 на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.Таким чином, 17.07.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 477887-КС-004 про надання кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14957034 процентів за кожен день користування кредитом.Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.ТОВ «Бізнес Позика»свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів. Позивач вказує, 03.08.2024 між ТОВ «Бізнес Позика»таНедодаткоІ.І. укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту, шляхом обміну електроннимиповідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надаєПозичальнику додатково кредит в сумі 20 000.00 грн.До теперішнього часу боржник свої зобов`язання за Кредитним договором № 477887-КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише частковогосплатила кошти, чим порушила свої зобов`язання, встановлені договором.Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 477887-КС-004 відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату назагальну суму 139170,00 грн. Зважаючи на ті обставини, що відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у боржника, станом на 04.09.2025, утворилась заборгованість за договором №477887-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 48 897,86 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 22 396,41 грн. та суми прострочених платежів по процентах 26 501,45грн. На підставі чого, позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізпозика» заборгованість за кредитним договором №477887-КС-004 у розмірі 48 897,86 грн. та судові витрати у розмірі2422 грн. 40 коп.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 20.10.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.69).

На адресу суду 07.11.2025представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву в якій зазначив, що щодо укладення договору, щодо розміру заборгованості не згодна, оскільки, наведені позивачем обставини та правові підстави позову не в повній мірі відповідають дійсності. Крім того представник вказав, що зі змісту позовної заяви та розрахунку розміру комісії, наданих до суду,неможливо встановити яка саме комісія, за який період та у зв`язкуз чим нараховувалась відповідачу. Крім того, з наданих до суду доказівнеможливо встановити, які саме послуги за вказану комісію надаютьсяклієнту у випадку прострочення ним сплати чергових платежів, аджевідповідальність за прострочення виконання зобов`язання визначена у ст.625 ЦК України, тоді як з відповідними вимогами позивач до суду незвертався.Умовами кредитного договору від 17.07.2024 та додаткової угоди додоговору передбачено сплату позичальником комісії за надання кредиту урозмірі 7500,00 грн. та 3000,00 грн., що в загальному становить10500,00 грн.При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніхбанківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням іповерненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановленащомісячна комісія за обслуговування кредиту.На підставі викладеного, ТОВ "Бізнес Позика" не надало доказів наявності, перелікутаких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитногодоговору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальникасплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними. Представник відповідача вказує, що сторони визначили, що плата закористування кредитом є фіксованою та становить 1,14957034 процентів закожен день користування кредитом.Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування`умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно зправами, встановленими цим Законом, є нікчемними.При цьому, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якоюпередбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованоївідповідно до частини четвертої цієї статті, не можеперевищувати 1 %, буладоповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023.Закон України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Про внесення змін до деякихзаконів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансовихпослуг» набрав чинності 24.12.2023.Згідно з частиною п`ятою статті 94 Конституції України закон набирає чинності черездесять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самимзаконом, але не раніше дня його опублікування.Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 № 3498-ХІ «Провнесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державногорегулювання ринків фінансових послуг» передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а кредитний договір було укладено 17.07.2024, тобтопісля набрання чинності цим Законом, то при укладанні договору до спірнихправовідносин мали б застосовувати положення частини п`ятої статті 8 ЗаконуУкраїни «Про споживче кредитування».Проте, в договорі визначена денна процентна ставка понад 1 %. На підставі чого, представник відповідача вважає, що нарахуваннязаборгованості позивачем здійснювалося всупереч законодавству, тому вважає, що у позивача відсутні підстави для стягнення заборгованості по процентам (а.с.75-83).

Крім того, на адресу суду 07.11.2025представник відповідача ОСОБА_3 подав до суду зустрічний позов до ТОВ «Бізнес Позика»про визнання недійсним положення договору про надання кредиту № 477887-КС-004 про надання кредиту від 17.07.2024, щодо обов`язку позичальникасплачувати комісію за надання кредиту у розмірі 7500,00 грн., визнання недійсними положення Додаткової угоди № 1 до Договору пронадання кредиту № 477887-КС-004 від 17.07.2024,щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту у розмірі3000,00 грн., визнання недійсним положення Договору про надання кредиту № 477887-КС-004 від 17.07.2024 та додаткової угоди № 1 до договору про надання кредиту № 477887-КС-004 від17.07.2024 про встановлення денної процентної ставки по кредиту урозмірі 1,14957034 % та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» повернутиНедодаткоІ.І. надмірно сплачені кошти у розмірі 69170,00 грн., в якому виклав підстави, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву (а.с.86-96).

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 17.04.2026 зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про захист прав споживачів прийнято до провадження та об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник МишевськаН.М. про стягнення заборгованості.По справі присвоєно єдиний унікальний номер №204/10748/25 номер провадження №2/204/4929/26.Здійснено перехід з розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник МишевськаН.М. про стягнення заборгованості, яка розглядалась в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на розгляд справи за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Крім того, клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено.Витребувано у АТ КБ «Приват Банк», ЄДРПОУ: 14360570, (адреса місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_3 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку); письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім?я та по-батькові, з також РНОКПП та дати народження), на ім?я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_2 ; письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 17 липня 2024 включно по 21 липня 2024 включно та за період з 03 серпня 2024 включно по 08 серпня 2024 включно.

На виконання ухвали від 17.04.2026 витребувані документи надійшли до суду 09.06.2026.

10.11.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» 08.11.2025надаввідповідь на відзив, в якій з посиланням на судову практику за участю товариства, позивач за первісним позовом вважає положення договору про надання кредиту № 477887-КС-004укладеними, оскільки стороною відповідача не було надано достатніх доказів, щодо того, які саме вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були начебто недодержані сторонами в момент укладення кредитного договору, тому просить первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивача ТОВ «Бізнес Позика», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, проти зустрічного позову заперечував.

Відповідач та її представник адвокат Безсмертний С.М. у судове засідання не з`явились про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що первісній позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 17.07.2024НедодатковІ.І. уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту № 477887-КС-004 в електронній формі, в порядку передбаченому Закону України «Про електронну комерцію» і Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта, щодо укладення електронного договору про надання кредиту № 477887-КС-004від 17.07.2024 (а.с.18-22).

Кредитний договір № 477887-КС-004від 17.07.2024 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-1741 (а.с.22).

Відповідно до п. 1 Договору кредиту, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів (надалі - Договір). Тип Кредиту: кредит. Строк кредиту: 24 тижнів. Стандартна процента ставка: в день 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка з кредитом в день складає 1,14957034, фіксована. Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 7 500,00 грн. Загальний розмір наданого Кредиту: 50 000,00 грн. Термін дії Договору: до 01.01.2025. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 148 193,39 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 19 662,06 процентів. Загальні витрати за кредитом: 98 193,39 грн. (а.с. 18)

Договір про надання кредиту було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту № 477887-КС-004від 17.07.2024, що акцептована відповідачем 17.07.2024, шляхом підписання електронним підписом відповідача.

Вказані обставини підтверджуються: договором № 477887-КС-004про надання кредиту від 17.07.2024; пропозицією укласти договір (оферта) № 477887-КС-004про надання кредиту; прийняття (акцент) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 477887-КС-004від 17.07.2024; візуальною формою послідовності дій клієнта; анкетою клієнта від 01.08.2025; довідкою про підтвердження переказу від 17.07.2024; паспортом споживчого кредиту; розрахунком заборгованості за кредитом у гривні; довідкою про стан заборгованості.

03.08.2024 між ТОВ «Бізнес Позика»та НедодаткоІ.І. укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту, шляхом обміну електроннимиповідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «Бізнес Позика» надаєПозичальнику додатково кредит в сумі 20 000.00 грн.

Відповідно до п. 4Додаткової угоди№1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту від 17.07.2024, після укладення цієї угоди та збільшення суми кредиту будуть змінені умови кредитування за Договором, а саме: загальна сума отриманого кредиту становить: 69 830,00 грн. (п.1 та п.2. Додаткової угоди);орієнтовна реальна річна процентна ставка: 22 330,61 процентів; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 189 281,16 грн.Комісія за надання додаткової суми кредиту: 3 000,00 грн. (а.с.35).

Додаткової угоди№1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту від 17.07.2024було укладено в електронній формі на умовах пропозиції (оферти) на укладення додаткової угоди, що акцептована відповідачем 03.08.2024, шляхом підписання електронним підписом відповідача UA-4763 (а.с.35-37).

Вказані обставини підтверджуються: Додатковою угодою№1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту від 17.07.2024; пропозицією укласти Додаткову угоду №1 до Договору № 477887-КС-004 про наданнякредиту; візуальною формою послідовності дій клієнта; анкетою клієнта від 01.08.2025; довідкою про підтвердження переказу від 03.08.2024.

На виконання ухвали суду супервайзер з обробки звернень клієнтів й держорганів АТ КБ «Приватбанк» повідомив суд, що на ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) банком було емітовано платіжну карту № НОМЕР_2 та відкрито під неї відповідальний банківський рахунокUA493052990000026200861487449 (а.с.241).

Згідно руху коштів (виписки) по банківській справі вбачається, що 17.07.2024 на зазначену банківську карту було зараховано переказ на 50 000,00 грн. та повторно зарахування відбулось 03.08.2024 на суму 20 000,00 грн. Відповідач активно користувалася даною картою, здійснювала платежі. В судовому засіданні факт отримання даних грошових коштів відповідач не заперечувала (а.с.242-244).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за договором № 477887-КС-004 відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за вказаним договором на загальну суму 139 170,00 грн. та з урахуванням сплачених коштів у боржника станом на 04.09.2025 утворилась заборгованість за договором №477887-КС-004 про надання кредиту, в розмірі 48 897,86 грн., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 22 396,41 грн. та суми прострочених платежів по процентах 26 501,45грн.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківським кредитом визнається будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.

Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частина 1 ст. 640 ЦКУ визначає, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4, ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6) ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Щодоукладення 17.07.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем Договору № 477887-КС-004.

У візуальній формі послідовності дій клієнта щодо укладення Кредитного договору детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та НедодаткоІ.І. щодо укладення Кредитного договору та Додаткової угоди№1 до Договору № 477887-КС-004 від 03.08.2024 в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже ТОВ «Бізнес Позика» направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір № 477887-КС-004 про надання кредиту та Додаткову угоду№1 до Договору № 477887-КС-004 від 03.08.2024, які вона прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення їх на умовах визначених офертою. ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразові ідентифікаториUA-1741 та UA-4763, на номер телефону НОМЕР_5 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, та який належав йому, що підтвердив відповідач в судовому засіданні), котрий ним було введено/відправлено.

Верховний Суд у своїй Постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 дійшов до наступних висновків: «…Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами…».

Крім того, Верховний суд у своїй Постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 дійшов висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінеті пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Таким чином, 17.07.2024 між ТОВ ««Бізнес Позика» та відповідачем було укладено Договір № 477887-КС-004про надання кредиту та Додаткову угоду№1 до Договору № 477887-КС-004 від 03.08.2024, підписані одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Як встановлено судом, та не спростовано відповідачем, кредитні кошти їй були перераховані на банківську картку № НОМЕР_2 , тобто, в день укладення Кредитного договору від 17.07.2024 та в день Додатковоїугоди№1 до Договору № 477887-КС-004 від 03.08.2024.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача (РНОКПП, реквізити банківської картки на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, до суду не надано. Також слід звернути увагу на те, що ОСОБА_2 до правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно неї шахрайських дій не зверталася.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ТОВ «Бізпозика» виконало в повному обсязі умови Договору, надавши відповідачу обумовлену суму кредиту, проте відповідач прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 04.09.2025, утворилась заборгованість за Договором № 477887-КС-004про надання кредиту, в розмірі 48 897,86 коп., що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту 22 396 грн. 41 коп.;суми прострочених платежів по процентах 26 501 грн. 45 коп.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по сплаті процентів не спростований відповідачем.

Враховуючи, що відповідач оплату за договором повністю не здійснила, заборгованість у розмірі 48 897,86 коп.підлягає стягненню з відповідача.

З приводу тверджень представника відповідача ОСОБА_3 про незаконне нарахування комісії за обслуговування кредиту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим, текст статті 11 цього Закону викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Зі змісту укладеного між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачемдоговору № 477887-КС-004 від 17.04.2024 вбачається, що сторони погодили комісію за надання кредиту - 7500,00 грн. (п. 2.5 вказаного договору).

Також, сторонами було погоджено комісію за надання додаткової суми кредиту у розмірі 3000,00 грн., укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Бізнес Позика» додаткової угоди № 1 до договору № 477887-КС-004 від 17.04.2024 (п.5).

Отже, умови укладеного між сторонами кредитного договору щодо розміру та порядку сплати комісії не суперечать Закону України «Про споживче кредитування», а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача комісії за надання кредиту підлягають до задоволення.

Щодо тверджень відповідача ОСОБА_2 з приводу незаконно встановленихТОВ «Бізпозика» процентних ставок у кредитному договорі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору Стандартна процентна ставка в деньстановить 1,50000000, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить1,14957034, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усьогостроку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентноїставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.2. Кредитного договору протягом строку (терміну) кредитуванняпроцентна ставка за Кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початоккалендарного дня, за період фактичного користування Кредитом, взалежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний вп. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору і розраховується в порядку описаномунижче.

Відповідно до п. 3.2.1. Кредитного договору у разі якщо погашення Кредитуздійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведенийв п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, чи в разі дострокового повернення суминаданого Кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті Процентів закористування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентноїставки, що вказана в п. 2.4. Договору.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальнийрозмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частиничетвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вищезазначену статтю було доповнено ч. 5 згідно з ЗакономУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконаленнядержавного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ від22.11.2023.Вищезазначений Закон набрав чинності 24.12.2023.

Суд звертає увагу на те, що не слід ототожнювати поняття«денна процентна ставка» в розумінні Закону України «Про споживчекредитування» та процентну ставку(-ки) в день, яка встановлена вКредитному договорів укладеному відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика».

Сторона відповідача помилково ототожнює поняття «денна процентаставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» тапроцентну ставку в день, яка встановлена в кредитному договорівукладеному Відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика», а також зовсім не розумієяк розраховується денна процента ставка за формулою, яка встановлена в ч.4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчимкредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах відзагального розміру виданого кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону обчислення реальної річної процентної ставки та денноїпроцентної ставки має базуватися на припущенні, що договір проспоживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку тащо кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та устроки, визначені в договорі.

Денна процентна ставка розраховується у процентах заформулою, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону:ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/t ? 100%, деДПС денна процентна ставка;ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом;ЗРК загальний розмір кредиту;t строк кредитування у днях.Відповідно до вищевикладеного, для того щоб дізнатися розмір денної

процентної ставки за Кредитним договором, необхідно застосувати формулу,яка викладена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», тавикористати для цього такі показники як ЗВС (загальні витрати заспоживчим кредитом), ЗРК (загальний розмір кредиту) та t (строккредитування у днях), а не просто взяти розмір процентної ставки заКредитним договором в день, неправомірно ототожнивши її з поняттям«денна процента ставка» в розумінні Закону України «Про споживчекредитування», не розрахувавши при цьому денну проценту ставку заформулою, яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону.

Суд також звертає увагу на те, що у Законі України «Про споживчекредитування» відсутнє поняття «процента ставка в день», тому що длярозрахунку денної процентної ставки не має значення у якому саме вигляді(у якій формі) та в якому розмірі Кредитодавці встановлюють проценти за кредитним договором, та як саме вони нараховується.

Як вбувається із матеріалів справи, в кредитному договорі було встановлено дві фіксовані процентні ставки(стандартна та знижена), які нараховуються щоденно на залишокзаборгованості за Кредитним договором (на залишок заборгованості затілом кредиту).

При цьому, для розрахунку денної процентної ставки безпосередньо розмірпроцентних ставок за Кредитним договором взагалі не має жодногозначення, оскільки денна процента ставка розраховується по формулі,яка визначена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»,та у якій розмір процентних ставок за Кредитним договорів взагалі нефігурує (він не є складовою цієї формули).

Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону обчислення реальної річної процентної ставки таденної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір проспоживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та устроки, визначені в договорі.

Для розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом необхідновикористати суму процентів тільки за зниженою процентною ставкою вдень, оскільки вона встановлена та застосовується відповідно до умовКредитного договору у тому випадку, колидоговір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовахта у строки, визначені в договорі (тобто коли Позичальник здійснює платежівідповідно до встановленого у Кредитному договорі орієнтовного графікуплатежів).

При цьому, сума процентів за стандартною процентною ставкою в день длярозрахунку денної процентної ставки в день взагалі не використовується і немає використовуватися, оскільки вона застосовується у разі порушення позичальником встановленого у Кредитному договорі орієнтовного графікуплатежів. Аналогічне правило застосовується у випадку укладення Додаткової (-их) угод до Кредитного договору.розрахунку заборгованості за Кредитним договором, який був наданийразом з позовною заявою, були застосовані вищезазначені процентні ставкив день, що повністю відповідає умовам Кредитного договору.

У розрахунку заборгованості за Кредитним договором, який був наданийпозивачем разом зпозовною заявою, були застосовані вищезазначені процентні ставкив день, що повністювідповідає умовам Кредитного договору

Таким чином, сторона відповідача помилково ототожнює поняття «денна процентаставка» в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» тапроцентну ставку в день, яка встановлена в кредитному договорівукладеному відповідачем з ТОВ «Бізнес Позика», а також зовсім не розумієяк розраховується денна процента ставка за формулою, яка встановлена в ч.4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Звертаємо особливу увагу суду на те, що сторона відповідача не надала судусвого розрахунку денної процентної ставки за Кредитним договором таДодатковою угодою із застосуванням формули, яка встановлена у ч. 4 ст. 8Закону України «Про споживче кредитування», а лише помилково назвалавстановлену у Кредитному договорі процентну ставку(-ви) денноюпроцентною ставкою, що не узгоджується із Законом України «Проспоживче кредитування», про що було детально зазначено вище.

Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 477887-КС-004 відповідач на виконанняумов договору здійснила часткову оплату за вказаним договром у розмірі 139170,00 грн

Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов кредитного договору, остання вчинила конклюдентні дії щодо визнанняфакту укладення вказаного договору та відповідно, визнання правомірностівимог позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Верховний суд у Постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-цдійшов висновку, що частковасплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та абосуми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Раптова незгода позичальника з розміром процентної ставки, порядком їїнарахування, а також встановленою у кредитному договорі та додатковійугоді комісії за надання кредитних коштів, яка виниклалише після того як ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовноюзаявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, не єпідставою для визнання кредитного договору в цілому чи його окремихчастин недійсними на підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Отже зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Бізнес Позика» про визнання недійсними положеньдоговору про надання кредиту № 477887-КС-004 від 17.07.2024 та Додаткової угоди № 1 до Договору про надання кредиту № 477887-КС-004щодо обов`язку позичальникасплачувати комісію за надання кредиту у розмірі, визнання недійсним положення Договору про надання кредиту № 477887-КС-004 про надання кредиту від 17.07.2024 та додаткової угоди № 1 до договору про надання кредиту № 477887-КС-004 про надання кредиту від17.07.2024 про встановлення денної процентної ставки по кредиту урозмірі 1,14957034 % та зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» повернути ОСОБА_1 надмірно сплачені кошти у розмірі 69170,00 грн задоволенню не підлягають.

З приводу вимог про відшкодування понесених судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «Бізнес Позика» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджено наданим позивачем платіжною інструкцією № 15185 від 09.10.2025.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Доказів понесення інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-527, 530, 1046-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», в інтересах якого діє представник Мишевська Наталія Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за Договором № 477887-КС-004 від 17.07.2024 у розмірі в розмірі 48 897 (сорок вісім тисяч вісімсот дев`яносто сім) гривень 86 копійок, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 22 396,41 грн., суми прострочених платежів по процентах 26 501,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239) сплачений судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» про визнання недійсним положення договору про надання кредиту № 477887-КС-004 від 17.07.2024- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ЄДРПОУ: 41084239, (юридична адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411);

Представник позивача Виноградов Юрій Ернстович (адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник відповідача адвокат Безсмертний Сергій Миколайович, (адреса місця знаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ).

Суддя С.В. Чудопалова