Рішення № 140076425, 24.09.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2946/26

номер провадження 2/695/2713/26

24 вересня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю: секретаря судового засідання Демченко Л.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Петренка П.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів на малолітніх дітей. Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області у справі №695/1070/23 вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2023 та до досягнення дітьми повноліття. Відповідач без поважних причин ухиляється від покладеного на нього обов?язку утримувати дітей. Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22.05.2026 убачається, що ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів за період з 01.08.2025 по 01.05.2026 у розмірі 96768,65 грн.. Сума нарахованої пені становить 269795,52 грн.. Відповідач офіційно працевлаштований, отримує заробітну плату, а тому відсутні перешкоди для вчасного виконання обов`язків, покладених на нього рішенням суду.

Враховуючи викладене вище, ОСОБА_1 просить стягнути із ОСОБА_2 на її користь неустойку за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 96768,65 грн..

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

01 вересня 2026 року від представника ОСОБА_2 адвоката Петренка П.І. до суду надійшов відзив, у якому зазначено, що після набрання законної сили рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.03.2025 у справі № 695/1070/23 позивач звернулася до Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про відкриття виконавчого провадження. 16 липня 2025 року Переяславським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №78635166 про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів. Оскільки відповідно до рішення суду аліменти підлягали стягненню з 29.03.2023, на момент відкриття виконавчого провадження у відповідача утворилася заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 117397,75 грн.. 17 липня 2025 року Переяславським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) прийнято постанови про звернення стягнення на заробітну плату та пенсію відповідача. Відповідно до вказаних постанов аліменти утримуються із заробітної плати відповідача, яку він отримує у ТОВ «КОСТАЛ УКРАЇНА», а також із його пенсії, яку він отримує від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області. Відповідач у повній можливій для нього мірі виконує рішення суду про стягнення аліментів, а вина у виникненні заборгованості зі сплати аліментів у його діях відсутня, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Петренко П.І. у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві. Пояснили суду, що заборгованість по аліментам утворилася у зв`язку із тривалим розглядом справи в суді про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, а тому вини відповідача не має. Кошти на утримання дітей відповідач також перераховував на картковий рахунок позивача.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 02.12.2021 та серії НОМЕР_2 від 02.12.2021 сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11.03.2025 у справі №695/1070/23 позов задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2023 та до досягнення дітьми повноліття. У решті вимог відмовлено. Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

16 липня 2025 року постановою старшого державного виконавця Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павлюченко М.А. відкрито виконавче провадження №78635166 про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх доходів відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.03.2023 та до досягнення дітьми повноліття.

Постановами старшого державного виконавця Переяславського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павлюченко М.А. від 17.07.2025 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_2 .. Встановлено, що він отримує заробітну плату у ТОВ «КОСТАЛ УКРАЇНА», у зв`язку з чим постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування, у розмірі 50% доходів щомісяця до повного погашення заборгованості. Після погашення заборгованості проводити утримання у розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 отримує дохід у Переяслав-Хмельницьке ОУПФУ. У зв`язку з чим постановлено здійснювати відрахування із суми доходів боржника у відповідності до вимог чинного законодавства, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у розмірі 33,33% доходів щомісяця до досягнення дітьми повноліття.

Як убачається із доданих до відзиву звітів ТОВ «КОСТАЛ УКРАЇНА» про здійснені відрахування та виплати та листа УПРАВЛІННЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ У КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ аліменти утримуються із заробітної плати відповідача, яку він отримує у ТОВ «КОСТАЛ УКРАЇНА», а також із його пенсії, яку він отримує від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.05.2026 ОСОБА_3 має заборгованість у розмірі 96768,65 грн..

Відповідно до ст. 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Положеннями ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 4 ст. 155 СК України).

У ч. 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених ч. 14 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 14.12.2020 у справі № 661/905/19 (провадження № 61-16670сво19), від 16.07.2025 у справі № 359/6170/24 (провадження № 61-2625св25) Верховний Суд прийшов до наступних висновків.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21), вбачається, що стягнення пені, передбаченої абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

При застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абз. 1 ч. 1 ст. 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Суд, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.10.2025 по справі № 509/2967/23 (провадження № 61-7470св25), ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо). Тлумачення змісту статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.04.2019 у справі №333/6020/16-ц зазначила, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. Разом з тим, у сімейних правовідносинах діє презумпція вини платника аліментів у виникненні заборгованості. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів (наприклад, через несвоєчасну виплату заробітної плати, тяжку хворобу, тощо).

Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з ч. 1 ст. 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. При цьому, обов`язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника.

Відповідно до змісту ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 77 - 80 ЦПК України надані сторонами докази повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності. Зокрема, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. ч. 1, 3, 4 ст. 83 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформулювала висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Судом встановлено, що під час розгляду цивільної справи №695/1070/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей відповідач та його представник були присутні.

Доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_2 у повній можливій для нього мірі виконує рішення суду про стягнення аліментів, а вина у виникненні заборгованості зі сплати аліментів у його діях відсутня, судом відхиляються.

Судом установлено, що заборгованість зі сплати аліментів почала виникати з моменту ухвалення рішення суду про їх стягнення (11.03.2025), а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Відповідач був присутній під час розгляду справи та був обізнаний про ухвалене судом рішення і покладений на нього обов`язок зі сплати аліментів. Крім того, тривалий розгляд справи про стягнення аліментів не звільняв відповідача від обов`язку належним чином утримувати своїх дітей та сплачувати після ухвалення рішення у справі № 695/1070/23 визначені судом аліменти.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 187 СК України, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

Доказів на підтвердження поважності причин несплати аліментів до моменту звернення про їх відрахування із заробітної плати та пенсії стороною відповідача суду не надано.

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Предметом спору є стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню із ОСОБА_2 на користь держави в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання по АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; місце проживання по АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 96768,65 грн..

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: К.М. Ушакова