Ухвала суду № 140076189, 25.09.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1089/26

Провадження № 2/550/772/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою судді від 21.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 21.08.2026 задоволенні клопотання позивача про витребування доказів, а саме витребуванняв АТ «Райффайзен банк» документального підтвердження надання (видачі) кредитних коштів за договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018, відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю. Зокрема, зазначено, що неможливість подати позивачем докази, які він просив витребувати, не зумовлена об`єктивними причинами, адже позивач просить витребувати докази, які він мав отримати в пакеті права вимоги за договором відступлення права вимоги від попереднього кредитора ТОВ «Вердикт капітал». Наголошено, що в силу положень ст.ст. 517, 519 ЦК України саме первісний кредитор (яким для позивача є ТОВ «Вердикт капітал») у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

21.09.2026 позивач повторно подав клопотання про витребування доказів, у якому повторно просить суд витребувати в АТ «Райффайзен банк» документальне підтвердження щодо надання (видачі) кредитних коштів за договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018, укладеним між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 , у тому числі виписки за період з 17.10.2018 по 26.06.2019, меморіальні ордери, розрахункові документи та/або інші підтверджуючі документи щодо здійснення операції з надання кредиту (незалежно від форми готівкою, безготівково, у вигляді оплати за товар чи послугу) та які підтверджують суму заборгованості на дату відступлення права вимоги; детальний розрахунок заборгованості за договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018, укладеним між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 , за період з 17.10.2018 по 26.06.2019 з відображенням суми основного боргу, процентів, комісій (у разі їх нарахування) та здійснених платежів.

Клопотання позивач обґрунтувавтим, що позивач самостійно звертався до АТ «Райффайзен банк», однак відповіді від нього не отримав, а ТОВ «Вердикт капітал» не є первісним кредитором за кредитним договором № 014/0910/82/0616800 від 17.10.2018 та не здійснювало виплату кредитних коштів відповідачу, ні позивач, ні ТОВ «Вердикт капітал» (кредитор, від якого позивач отримав право вимоги до відповідача) не є банками та не можуть надати виписки з рахунку позичальника, крім того, вказана інформація становить банківську таємницю.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно з положеннями ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги.

Зі змісту наведених норм закону вбачається, сторона, яка передає (уступає) право вимоги, є первісним кредитором, а сторона, яка набуває право вимоги, є новим кредитором.

Отже, за наявності ланцюга договорів відступлення права вимоги кожний відчужувач права вимоги є первісним кредитором, а набувач права вимоги - новим кредитором.

Суд підкреслює, що за недійсність переданої вимоги (непередання новому кредиторові документів, які засвідчують права, що передаються, та інформації, яка є важливою для їх здійснення) відповідальність несе первісний кредитор, тобто, відчужувач права вимоги.

Відсутність у позивача документів, які засвідчують права, що передані за договором відступлення права вимоги, може свідчити про неспроможність (недійсність) такої вимоги.

А звернення до суду з клопотанням про витребування таких доказів за наведених обставин, є лише намаганням позивача перекласти тягар збирання доказів (фактично, тягар доказування) на суд, що є неприпустимим у змагальному процесі.

Отже, неподання позивачем суду доказів, які він просить суд витребувати, не спричинене наявною у позивача об`єктивною неможливістю їх подання, тому клопотання позивача про витребування доказів є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

З наведеного вбачається, що суд не має повноважень збирати докази за власною ініціативою. Витребування доказів судом можливе лише за обґрунтованим клопотанням учасника справи, яке подане з дотриманням вимог, визначених ст. 84 ЦПК України, або ж коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена (ч. 2 ст. 13 ЦПК України). Інакше, це порушило б принципи диспозитивності та змагальності сторін.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача не підлягає задоволенню у зв`язку з безпідставністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 13, 76, 77, 83, 84, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписвння суддею та окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Литвин