Постанова № 140075422, 25.09.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13517/26

Категорія 149

3/295/3404/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М., розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч.5 КУпАП ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

27.07.2026 о 13 год. 30 хв. в м. Житомирі, вул. Індустріальна, 13, водій ОСОБА_1 керував т/з Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 не маючи права керування т/з відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно, протягом року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що не керував транспортним засобом, керував його знайомий, який доставив його автомобіль до вул. Індустріальної, де він його очікував. Коли під`їхав поліцейський автомобіль, він виходив з водійського місця. Поліцейські запитали у нього чому він керує т/з без ременя безпеки, а він став вимагати надати докази факту порушення ПДР. Проліцейським він не повідомляв, що не керував т/з, не зазначав хто саме керував.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, відеозаписи з відеореєстратора та боді-камери поліцейського, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №730260 від 27.07.2026; постановою серії ЕНА №7622191 від 27.07.2026 про накладення на ОСОБА_1 адмінстративного стягнення за ст. 121 ч.5 КУпАП, що підтверджує факт керування т/з ОСОБА_1 , зазначену постанову останній не оскаржував; постановою серії EHA №7103805 від 28.04.2026 про накладення на ОСОБА_1 адмінстративного стягнення за ст. 126 ч.2 КупАП; відеозаписом з відеореєстратора поліцейського автомобіля вбачається, що назустріч поліцейському автомобілю рухається т/з Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_2 , в якому знаходиться лише одна особа, водій без пристебнутого паску безпеки, у зв`язку з чим поліцейський автомобіль розвернувшись наздогнав вказаний автомобіль і з водійського місця виходить лише водій, інших осіб ні в автомобілі, ні поруч не було; з нагрудної камери поліцейського з якого вбачається, що ОСОБА_1 вийшов з автомобіля з водійського місця, при цьому не заперечує факт керування, не повідомляє поліцейських про те, що він не керував, а керувала інша особа, лише вимагає надати йому докази того, що він керував т/з без використання паска безпеки. Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 керував т/з не маючи права керування т/з відповідної категорії.

Твердження ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом спростовується відеозаписами з відеореєстратора, з якого вбачається, що під час руху в автомобілі знаходиться лише одна особа, а саме водій, а також із запису боді-камери поліцейського, після зупинки т/з ОСОБА_1 виходить з водійського місця, інших осіб ні в автомобілі, ні поруч немає, під час з`ясування обставин ОСОБА_2 не заперечєу факт керування, не повідомляє, що т/з керувала інша особа. Факт керування т/з підтверджено і постановою від 27.07.2026 про накладення адміністративного стягнення за ст. 121 ч.5 КУпАП, з якою ОСОБА_1 погодився та не оскаржував. Також не відеозаписах немає особи, яка б повідомляла про те, що саме вона керувала т/з, а не ОСОБА_1 .

Під час судового розгляду ОСОБА_1 не заявляв клопотань про допит свідків, або надання суду інших доказів, які доводять його невинуватість. Також ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право на правничу допомогу, у свою чергу ОСОБА_1 зазначив, що права йому зрозумілі, захист своїх інтересів буде здійснювати самостійно.

Суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_1 є неспроможними, не підтверджені жодним допустимим доказом.

Досліджені в судовому засіданні докази, долучені Управлінням поліції, в повному обсязі доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Згідно довідки відділу адміністративної практики УПП в Житомирській області ДПП від 29.07.2026 ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом.

Постановою Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, ОП ККС ВС визначено, що особі, яку визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей я, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримання принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06.11.2008 у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18.12.2008 у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні КСУ поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).

З огляду на викладене, виходячи із системного аналізу процесуальних норм законодавства України, усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення порушеного питання поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону.

Своїми діями, що виразилися у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування транспортними засобами, вчиненому повторно, протягом року, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керувати транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки відсутня інформація щодо державної реєстрації вказаного транспортного засобу, який перебуває у приватній власності ОСОБА_1 .

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 126 ч.5, 283, 284 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 126 ч.5 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001, Код класифікації доходів бюджету 21081300 «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України судовий збір в розмірі 665,60 грн. Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушеником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Костенко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.