Рішення № 140074768, 22.09.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/268/26

Провадження № 2/682/521/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

представника позивача Іващука О.І.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Горщара Б.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/268/26 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову вказано, що 23.10.2020 Відповідач ознайомилась з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту. 23.10.2020 Відповідач підписала Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та паспорт споживчого кредиту Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Крім того, 29.08.2024 року між сторонами спору укладено Договір про використання простого електронного підпису № 240829B1DI587350NQVBUP.

Також, 23.10.2020 Відповідач уклала з банком Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» та отримала карту для виплат за № НОМЕР_1 .

02.11.2024 через додаток Приват 24, який встановлений на фінансовому телефоні Відповідача оформлено по картці НОМЕР_1 «Кредит готівкою» в розмірі 60 000 грн.

Відповідач оформила вказаний кредит, використала його, що підтверджується випискою по рахунку. Таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022, Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Відповідач використала отриманий кредит в повній сумі. Однак, ні тіло кредиту, ні відсотки за його користування Відповідач банку не повертає, сплату їх не здійснює.

В процесі підготовки позовної заяви, було встановлено, що Відповідач не здійснювала погашення заборгованості, посилаючись на «спірний кредит, спірні платіжні операції», які були проведені 02.11.2024 по її кредитній картці № НОМЕР_1. В ході проведення перевірки встановлено, що 02.11.2024 відбулися авторизації в аккаунті Приват24 клієнта ОСОБА_1 з типового та паралельно з нетипового для клієнта пристроїв.

Авторизацію виконано за допомогою введення паролю від Приват24 та додаткового підтвердження у вигляді форми в channels, яке було відправлено у мобільний додаток клієнта (та підтверджено там). Перевіркою по ПК adminka.privat24.ua за 02.11.2024 інформації щодо змін облікового запису аккаунта Приват24, в тому числі зміни фінансового номеру телефону, паролів входу в застосунок, не виявлено. Перевипуск СІМ-картки не здійснювався.

На підставі матеріалів перевірки, службою безпеки зроблено висновок, що відсутність зміни облікового запису Приват24 щодо логіну та/або пароля з нетипового пристрою, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру клієнта чи про його втрату до здійснення спірних операцій, свідчать про те, що особа, яка здійснювала дані дії повністю володіла конфіденційною інформацією. Такими даними може володіти сам клієнт, а також сторонні особи, яким клієнт як добровільно, так і з необережності міг повідомити вказану інформацію, що входить в зону відповідальності клієнта. Вищевказане підтверджується тим, що клієнт оператору 3700 повідомила, що вона для отримання допомоги переходила по фішинговому посиланню де ввела свої особисті конфіденційні дані від Приват24. А отже, своїми необережними діями сприяла в незаконному використанні інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за її рахунком, що призвело до списання грошових коштів. Вказані дії входять в зону відповідальності позивача.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 14.01.2026 має заборгованість - 70 850,70 грн, яка складається з наступного: 60 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 850,70 грн - заборгованість за простроченими відсоткам.

За таких обставин представник позивача звернувся до суду та просив: стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02.11.2024 за № 24110200043011 у розмірі 70 850,70 гривень, що складається із: 60000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 10 850,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою від 09.02.2026 провадження у справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 06.03.2026.

06.03.2026 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача, адвоката Горщара Б.А.

25.03.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача.

21.04.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про витребування доказів.

26.05.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із клопотанням представника позивача.

08.06.2026 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача.

07.07.2026 розгляд справи було відкладено за клопотанням представника відповідача.

22.09.2026 під час судового розгляду справи по суті представник позивача Іващук О.В. підтримав позов з викладених у ньому підстав. Зауважив, що саме відповідач своїми односторонніми діями сприяла можливості інших осіб заволодіти її даними та доступом до «Приват24».

Представник відповідача, адвокат Горщар Б.А., заперечував проти задоволення позову, оскільки відповідач ОСОБА_1 не мала волевиявлення на отримання 60 000 грн кредитних коштів, оскільки сторонні особи заволоділи даними відповідача та використали їх, щоб заволодіти кредитними коштами. За заявою ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження, яке на даний час перебуває на стадії досудового розслідування.

ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника. Додатково повідомила, що 60 000 грн кредитних коштів вона не отримувала та намір укладати кредитний договір не мала. 02.11.2024, переглядаючи «Фейсбук», вона перейшла за посиланням, щоб отримати допомогу «Допомога 24» та ввела надалі свої дані з додатку «Приват24».

Приймаючи до уваги пояснення усіх учасників, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Зі змісту ч. 1 ст. 207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, а також якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Згідно з п. 6, 12 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»: електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Заявником/Кредитором та Боржником/Позичальником не був би укладений. Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину (позиція Верховного Суду у постанові № 524/5556/19 від 12.01.2021, у постанові № 127/33824/19 від 07.10.2020).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судовим розглядом встановлено, що 23.10.2020 позивач ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг.

Згідно Заяви, ОСОБА_1 , яка діє на підставі власного волевиявлення, згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднується до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою.» Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять Договір банківського рахунка (далі - Договір), приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

Тип кредиту - відновлювана кредитна лінія. Сума/ліміт кредиту - розмір кредитного ліміту не перевищує: 50 000 грн для карт «Універсальна», 75 000 грн для карт «Універсальна Gold», строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, мета отримання кредиту - споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту безготівковим шляхом.

Реальна річна процентна ставка, відсотків річних за умови здійснення розрахунків з використанням платіжної картки та користування коштами в межах пільгового періоду 0 % - для карт Універсальна 1.2 % - для карт Універсальна Gold, за умови отримання готівкових коштів з використанням платіжної картки та користування коштами поза межами пільгового періоду і погашенню кредита мінімальними платежами 51,09 % - для карт Універсальна 51,76 % - для карт Універсальна Gold.

Клієнт має право відмовитися від договору про споживчий кредит протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

Згідно Умов та Правил надання банківських послуг на дату приєднання та підписання їх Клієнтом ОСОБА_1 (розміщено на https://privatbank.ua/terms), на підставі ст. 634 ЦК України Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Клієнт приєднується до цих Умов та Правил (далі - Умови або Договір). Паспорт споживчого кредиту та Тарифи Банку є невід`ємною частиною цього Договору.

Загальний розмір кредиту - сума коштів, які надані та/або можуть бути надані Клієнту на умовах цього Договору. Сторони узгодили, що загальний розмір кредиту за цим Договором становить розмір кредитного ліміту, встановлений Банком Клієнту, та який за розміром не перевищує, зокрема: 50 000 грн для карт "Універсальна", 75 000 грн для карт "Універсальна голд".

23.10.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву про відкриття Поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат», в якому просила відкрити на її ім`я поточний рахунок та отримала карту для виплат за № НОМЕР_1 .

Крім того, 29.08.2024 між сторонами спору укладено Договір про використання простого електронного підпису № 240829B1DI587350NQVBUP.

У п. 1.1. даного договору визначено, що фінансовий номер телефону Клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений Клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть виконуватися платіжні операції. Підтверджується Клієнтом під час активації банківської послуги за допомогою POSтерміналу у відділенні Банку, банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду платіжної картки і sms-паролем, а також у Системі «Приват24» Банку (у разі зміни логіна користувача).

Визначення OTP-пароль (One Time Password) надано в п.1.2. - тимчасовий цифровий код, який направляється Банком через sms-повідомлення на Фінансовий номер телефону Клієнта або через повідомлення в особистому кабінеті Клієнта в Системі «Приват24», та може бути використаний Клієнтом для підтвердження платіжної операції один раз.

Відповідно до п. 2.1 Договору, сторони узгодили при наданні Банком будь-яких послуг Клієнту, в т.ч., але не виключно, платіжних послуг, укладення між Сторонами кредитних договорів, будь-яких інших правочинів, підписання електронних документів використання Простого електронного підпису.

Відповідно до п. 2.2 - 2.3 Договору, сторони визнають Простим електронним підписом такі способи підписів Клієнта: OTPпароль, Одноразовий ідентифікатор, QR-код, ПІН-код, підпис в IVR, біометричні дані Клієнта (голосовий зліпок, відбиток пальця, Face ID), кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», «Сплатити», «Оплатити» тощо у програмних комплексах, мобільних додатках або на офіційних сайтах Банку у мережі Інтернет, де Клієнту надається технічна можливість ознайомитися з умовами надання відповідної послуги та підписати відповідний договір, ініціювати платіжну операцію та підписати відповідну платіжну інструкцію, підписати електронний документ тощо, або якщо інтерфейс відповідного програмного комплексу дає Клієнту змогу зробити однозначний висновок про суть дії або платіжної операції, платіжну інструкцію на виконання якої Клієнт підписує у спосіб, узгоджений Сторонами вище.

При підписанні електронних документів, будь-яких платіжних операцій та правочинів між Сторонами за допомогою Простого електронного підпису Сторони домовилися вважати, що він однозначно ідентифікує особу Клієнта та є логічно пов`язаний із електронними даними про будь-яку дію, платіжну операцію або правочин виключно за умови, якщо підтвердження Клієнтом здійснення будь-якої дії, платіжної операції або укладення правочину здійснено: - шляхом введення у відповідне поле інтерфейсу програмного комплексу або сайту Банку цифрової або алфавітно-цифрової послідовності, яка повністю ідентична надісланому Банком OTP-паролю або Одноразовому ідентифікатору на Фінансовий номер телефону Клієнта та/або - натисканням кнопки «Підпис», «Підписав», «Підтверджую», «Ознайомився», «Сплатити», «Оплатити» тощо в системі «Приват24» або електронно програмно-технічному комплексі (АТМ) чи терміналах самообслуговування (ТСО) (за умови коректного введення ПІН-коду картки або авторизації через голосове меню дзвінка банку).

Зазначений договір підписано ОСОБА_1 з використанням цифрового власноручного підпису.

02.11.2024 ОСОБА_1 через додаток Приват 24 (номер мобільного телефону НОМЕР_2 ) підписала Кредитний договір, за умовами якого банк зобов`язується надати Позичальнику строковий кредит на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в обумовлені цим Договором терміни.

Кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника) - НОМЕР_3 .

Банк надає Позичальнику Паспорт споживчого Кредиту «Кредит готівкою», Договір, Графік та інші додатки, шляхом розміщення у системі дистанційного обслуговування «Приват24» та відправки на електронну пошту Позичальника, що визначена при ідентифікації Позичальника. Позичальник підписує Договір, Графік та Паспорт споживчого Кредиту «Кредит готівкою» простим електронним підписом або цифровим власноручним підписом.

Сума кредиту - 60 000 грн, строк кредитування - 36 місяців, процентна ставка, відсотків річних 31% річних.

Цей Договір укладається в електронній формі.

02.11.2024 на рахунок ОСОБА_1 відбулося 60 000 грн за «Кредитом готівкою».

Авторизація Клієнта в додатку «Приват24» 02.11.2024 відбулась за номером мобільного телефону НОМЕР_2 шляхом введення паролю від Приват24.

Картка НОМЕР_1 клієнта ОСОБА_1 була заблокована співробітником банку 02.11.2024 о 16:15:25 після звернення клієнта на 3700.

Як зазначає відповідач, 02.11.2024 вона звернулась до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, як слідує із витягу З ЄРДР від 02.11.2024, 2 листопада 2024 року, близько 14:00 години в м. Славута по вул. Ланок, 4, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцева жителька, переглядаючи соціальну мережу «Facebook», перейшовши за фішинговим посиланням «Допомога 24», ввівши дані входу до «Приват 24» внаслідок чого невстановлена особа шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами в сумі 69400 гривень, які були списані з картки «Приват Банк» № НОМЕР_1 , завдавши останній майнової шкоди на вказану суму.

Разом із тим, як свідчить інформація, надана ПрАТ «Київстар», використання номеру мобільного телефону НОМЕР_2 здійснювалось 02.11.2024 в м. Славута Шепетівського району Хмельницької області, зокрема, наявна інформація про отримання SMS-повідомлень від PrivatBank.

Отож, в матеріалах справи відсутні відомості про зміну облікового запису «Приват24» щодо логіну та/або пароля з нетипового пристрою, відсутність будь-яких повідомлень про зміну фінансового номеру відповідача чи про його втрату до здійснення оспорюваних відповідачем операцій.

Варто зауважити, що, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Разом із тим, заборгованість виникає лише після того, як позичальник фактично використав кредитні кошти, а не в момент відкриття рахунку.

Частиною двадцятою статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» визначено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону, порядок виконання операцій з використанням наданих користувачу платіжних інструментів та обмеження щодо таких операцій визначаються договором між надавачем платіжних послуг та користувачем з урахуванням вимог цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

За змістом частини першої статті 86 Закону, надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

Постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 164 затверджено Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, яким встановлені загальні вимоги Національного банку до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.

В силу цього Положення:

платіжний інструмент може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, потрібну для ініціювання платіжної операції. Платіжний інструмент, за допомогою якого можна ініціювати платіжну операцію, має давати змогу ідентифікувати емітента. Платіжний інструмент (крім передплаченого платіжного інструменту), за допомогою якого можна ініціювати платіжну операцію, має бути персоналізований емітентом (пункт 23);

користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень; надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором (пункт 136);

емітент зобов`язаний: забезпечити, щоб індивідуальна облікова інформація користувача була недоступна іншим сторонам, крім користувача (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення); зберігати інформацію, надану користувачем для здійснення контактів із ним, протягом строку дії договору; забезпечити користувачу можливість безоплатно в будь-який час повідомити емітента про втрату платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації та не допускати будь-якого використання платіжного інструменту після отримання такого повідомлення; забезпечити користувачу можливість у будь-який час повідомити емітента про потребу розблокування або заміни (перевипуску) платіжного інструменту; повідомляти користувача про виконання операцій з використанням платіжного інструменту; Емітент зобов`язаний зазначити дату і час одержання повідомлення користувача про втрату платіжного інструменту під час реєстрації повідомлення (пункт 138);

емітент у разі невиконання ним обов`язку з інформування користувача про виконані операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від виконання таких операцій. Обов`язок емітента щодо повідомлення користувача про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача є виконаним у разі: інформування емітентом користувача про кожну виконану операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем; відмови користувача від отримання повідомлень емітента про виконані операції з використанням платіжного інструменту користувача, про що зазначено в договорі з користувачем (пункт 139);

користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента (пункт 140);

емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення) (пункт 141);

власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (пункт 146).

За своїми правовими ознаками договір банківського рахунку є консенсуальною та двосторонньою угодою, при укладенні якої банк бере на себе зобов`язання прийняти та зарахувати на рахунок клієнта належні йому грошові кошти, а також виконувати грошові операції по рахунку за розпорядженням клієнта.

Кошти з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність отримувача, який має виключне право розпоряджатися ними, а банк, у свою чергу, в межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (здійснює зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції з використанням платіжних інструментів тощо).

За допомогою електронного платіжного засобу (платіжної карти) клієнт має можливість ініціювати переказ коштів із свого рахунку на рахунки інших осіб із використанням платіжних систем і за допомогою дистанційних каналів зв`язку.

При цьому клієнт зобов`язаний: не допускати використання електронного платіжного засобу сторонніми особами; забезпечити неможливість отримання третіми особами інформації про логін, пароль, картковий пароль, ПІН, CVV2\CVC2, строк дії та номер платіжної картки, а також іншої авторизаційної та ідентифікаційної інформації, яка надає доступ до банківського рахунку; забезпечити захист свого мобільного телефону та SIM-карти, які використовуються ним під час дистанційного банківського обслуговування; негайно повідомляти банк про помилкові та неналежні перекази.

Невиконання клієнтом цих обов`язків унеможливлює відповідальність банку за неналежне списання коштів із банківського рахунку клієнта.

Якщо дії або бездіяльність клієнта призвели до втрати або використання третіми особами інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за банківським рахунком, то відповідальність за такі операції несе особисто клієнт, а банк не несе відповідальності за збитки, завдані клієнту, від цих операцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 4 жовтня 2024 року у справі № 337/6010/23 зазначив, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу. Лише наявність обставин, які доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його цивільно-правової відповідальності.

Крім того, відповідно до ст.ст. 1066, 1068 ЦК України, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Отже, відповідач була зареєстрована в платіжному застосунку «Приват24» з логіном, що відповідає її фінансовому мобільному номеру телефону, що відповідачем не заперечується. На час здійснення оспорюваних нею трансакцій у Банка були відсутні будь-які заяви з боку позивача щодо втрати нею фінансового телефону. Без надходження повідомлення про втрату фінансового номеру, Банк буде правомірно вважати, що саме клієнт здійснює платіжну операцію, а не інша/третя особа.

Тож, заперечуючи факт укладення договору та використання кредитних коштів сторона відповідача вказує на те, що персональними даними відповідача заволоділи невстановлені особи, які і ініціювали укладення кредитного договору від імені відповідача, у зв`язку із чим відповідач звернулась до органів поліції.

Разом із цим варто зауважити, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 січня 2020 року в справі № 674/461/16-ц (провадження №61-34764св18) зроблено висновок, що «підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами».

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

За таких обставин суд приходить до висновку, що стороною відповідача не спростовано доводів позовної заяви про те, що саме за її волевиявлення було укладено кредитний договір, оскільки відповідач не довела, що електронний платіжний засіб був використаний не нею, а іншою особо.

Окрім того, наявність відкритого кримінального провадження за фактом використання інформації відповідача, розпочате за заявою останньої, яке перебуває на стадії досудового розслідування, також не свідчить про доведеність підписання договору не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Крім того, стороною відповідача не спростовано доводів позивача та не заперечується те, що платіжна картка, на яку було здійснено зарахування кредитних коштів, та фінансовий номер мобільного телефону належить відповідачу.

Отже, кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договорами.

Відповідач зобов`язалась повернути кредитні кошти відповідно до умов договору. Але в процесі користування кредитом відповідач не надавала своєчасно та в повному обсязі кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку із чим із відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у розмірі: 70 850,70 грн, що складається із: 60000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 10 850,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно, судовий збір, згідно ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 81, 263-265, 273, 352-355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 02.11.2024 за № 24110200043011 у розмірі 70 850,70 грн (сімдесят тисяч вісімсот п`ятдесят гривень), що складається із:

60 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту;

10 850,70 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (адреса вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 )

Повний текст рішення суду складено 25.09.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.