Рішення № 140074726, 24.09.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1118/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.09.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Васільєва С.В., за участю секретаря судового засідання Шимкової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» (надалі також - ТОВ «ФК «Сіті Колект») через систему «Електронний суд» звернулося з позовом, в якому, з урахування уточнених позовних вимог, просить стягнути борг за кредитним договором в розмірі 32000 грн. та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивує тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (надалі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем 25.11.2022 був укладений договір позики № 72982744, який був підписаний у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію».

03.04.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладений Договір факторингу №033-030423, відповідно до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.11.2022 № 72982744.

У подальшому, 17.12.2025 ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» уклали договір факторингу № 17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Сіті Колект» набуло права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором від 25.11.2022 № 72982744.

Так, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо погашення кредиту та процентів у встановлений строк за ним утворилась заборгованість в розмірі 32000 грн, з яких: 8000 грн - тіло кредиту, 24000 грн - нараховані відсотки.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 09.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. 09.06.2026 року представник позивача направив до суду заяву про уточнення позовних вимог, що полягає у зміні правової природи сум боргу, що підлягають до стягнення з відповідача, зокрема вказує, що борг відповідача становить 32000 грн., який складається з тіла кредиту - 8000,00 грн. та процентів за кредитом в сумі 24 000 грн., просить справу розглядати за його відсутності.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, вона не свідчить про збільшення позовних вимог.

13.07.2026 до суду від представника відповідача адвоката Савченко Я.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти заявлених позовних вимог позивачем в частині стягнення відсотків. Вказує на те, що позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено факт укладення між відповідачем та кредитором кредитного договору саме із визначенням процентної ставки, на яку посилається позивач, що вказує на відсутність порушення права позивача в частині стягнення відсотків за кредитним договором та свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог в цій частині. Справу просить слухати у його та відповідача відсутності.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

25.11.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір №72982744, шляхом його акцептування через введення унікального електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно договору відповідач отримав 8 000 грн., строком на 30 днів, процентна ставка (базова) -2,5% в день (фіксована), знижена процентна ставка/день 1%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70% (п. 2.3 Договору позики).

Відповідно до п. 3 Договору сторони визначили, що Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту в розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена в додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 4 Договору проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Підписанням цього договору позики позичальник підтверджує, що ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. 5.1 Договору позики).

Відповідно до п. 5.3 Договору позики позичальник до моменту підписання Договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. 5.3 Договору позики).

Сторони у договорі погодили, що позичальник має право продовжити строк користування позикою (пролонгація). Продовження строку користування позикою здійснюється за зверненням позичальника в електронній формі через особистий кабінет позичальника шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку позики відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника. При продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за базовою ставкою, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами (п. 6 договору).

Проте докази продовження строку користування позикою (пролонгації) відсутні.

Пунктом 15 Договору позики передбачено, що у разі якщо позичальник не дотримується Умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та/або правил постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», знижена процентна ставка, визначена п. 2 договору, припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка, визначена пп. 2.3 п. 2 договору. В такому разі проценти, нараховані за зниженою процентною ставкою, підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується позичальником у повному обсязі за весь період строку позики.

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорта споживчого кредиту загальна вартість кредиту становить 10400,00 грн. та складається виключно з процентів за кредитом (2400 грн.).

Цей договір укладений в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, із застосуванням електронного та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно ЗУ «Про електронну комерцію».

25.11.2022 на карту № НОМЕР_1 , зазначену позичальником у договорі позики від 25.11.2022, зараховано 8000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції.

Відповідно до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023 право грошової вимоги щодо Відповідача перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Сіроко фінанс», що підтверджено договором факторингу; реєстром прав вимоги, згідно якого право вимоги до боржника під №2403 ( ОСОБА_1 ) за договором від 25.11.2022 року на суму 32000,00 грн.; платіжною інструкцією.

На підставі Договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025, право грошової вимоги за договором від 25.11.2022 року перейшло від ТОВ «Сіроко фінанс» до позивача ТОВ «ФК «Сіті колект», що підтверджується договором факторингу від 17.12.2025 р., реєстром прав вимоги до боржника № 3701 ( ОСОБА_1 ) на суму 32000,00 грн. та платіжною інструкцією.

З розрахунку ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 32 000,00 грн., з яких 8000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 24 000,00 грн. заборгованість за процентами.

З складеного первісним кредитором розрахунку слідує, що проценти впродовж строку кредитування нараховувалося: з 25.11.2022 по 24.12.2022 у розмірі 80 грн., що відповідає зниженій процентній ставці 1 % за день; з 27.12.2022 до 25.03.2023 по 200 грн, що відповідає базовій процентній ставці 2,5 % за день. 26.12.2022 кредитором одноразово нараховано 3800 грн.

ІV. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Матеріалами справи підтверджується факт переходу права грошової вимоги первісного кредитора до відповідача відносно боржника за вищевказаним договором.

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Кредитний договір укладений в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами (одноразовим паролем).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів..

Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №524/5556/19 від 12.01.2021, №234/7159/20 від 10.06.2021.

Зокрема, Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами ».

У цій справі матеріалами справи підтверджено підписання позичальником договору електронним підписом.

Відповідачем не заперечується факт укладення договору.

Відповідач також не заперечував, що не платив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками.

Суд також бере до уваги, що умовами договору чітко визначено обов`язок позичальника сплатити кредитору відсотки за користування кредитними коштами, розмір відсотків, строки повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов договору; такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

Матеріали справи в своїй сукупності свідчать про те, що відповідач уклав договір в електронній формі та отримав кредит за цим договором в розмірі 8 000 грн., проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти у повному розмірі не повернув.

Водночас, здійснений первісним кредитором розрахунок свідчить, що відсотки становлять суму 24000 грн., що означає те, що нараховувались вони і після визначеного періоду кредитування, що не відповідає умовам Договору, а даних про застосування процедури пролонгації матеріали справи не містять.

Зважаючи на те, що п. 6 Договору позики передбачено, що пролонгування такого відбувається шляхом укладення додаткової угоди, а таку не долучено до матеріалів справи, то слід констатувати, що таку укладено не було.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк позики становить 30 днів.

У пункті 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Як слідує з Додатка № 1 до Договору позики, який є його невід`ємною частиною, сторони погодили строк користування позикою тривалістю 30 календарних днів та визначили розмір процентів за цей період у сумі 2400 грн., що відповідає застосуванню зниженої процентної ставки 1 % на день.

Із наданого позивачем розрахунку слідує, що проценти за період з 25.11.2022 по 24.12.2022 первісним кредитором нараховано саме за зниженою процентною ставкою 1 %, а після закінчення строку дії договору - за ставкою 2,5 %.

Отже, позивач самостійно визначив проценти за період погодженого сторонами строку користування позикою із застосуванням зниженої ставки 1 % на день, а подальше нарахування процентів за ставкою 2,5 % здійснив уже після спливу строку кредитування, що не відповідає ні умовам договору, ні наведеному вище правовому висновку Великої Палати Верховного Суду. Відтак, до стягнення підлягають лише проценти, нараховані за період дії договору у погодженому сторонами розмірі.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що до спливу строку кредитування позивачем було здійснено передбачений пунктом 15 Договору перерахунок процентів за базовою процентною ставкою 2,5 % за весь строк користування позикою, а також не доведено наявності передбачених договором підстав для такого перерахунку. Отже, підстави для застосування до періоду дії договору базової процентної ставки 2,5% відсутні, а тому проценти за цей період підлягають стягненню у погодженому сторонами розмірі, а саме 2400 грн.

Суд вважає помилковим застосування в розрахунку заборгованості за Договором позики з Додатком № 1 до нього, що був підписаний відповідачем, зазначених у Правилах надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умов, які не були підписані відповідачем, і позивачем не доведено, що останній був ознайомлений саме з цією редакцією умов.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 10400 грн., з яких: 8000 грн. - тіло кредиту та 2400 грн. - відсотки.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням частково задоволення позовних вимог, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 865,28 грн. (10400 х 100 : 32000 = 32,50%, 2662,40 х 32,50%:100 = 865,28).

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то на підтвердження таких позивачем були надані: договір про надання правової допомоги від 02.02.2026, акт наданих послуг № 203 від 01.04.2026 на суму послуг 15000 грн. (надання консультації на суму 6000 грн., складання позовної заяви 9000 грн., усього 15000 грн.).

Відповідно до ч. 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частини четвертої цієї ж статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Верховний Суд у постановах від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21, від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц та 26 червня 2024 року у справі № 712/4165/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Отже, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При вирішенні питання стягнення витрати на правову допомогу, суд бере до уваги зазначений обсяг виконаних адвокатом робіт.

Водночас, суд враховує, що предмет спору відноситься до справ незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, з огляду на сталу практику національних судів зі спірних правовідносин. Дана категорія справ є поширеною.

Переважна більшість тексту позову містить перелік норм чинного законодавства, використання яких є типовим для даного виду цивільно-правових спорів.

До позовної заяви додані документи, які були в наявності у позивача. Отже, справа не вимагала вжиття дій щодо збирання доказів, чи проведення розрахунків.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, а також відсутність судових засідань у цій справі, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15000,00 грн., який є очевидно завищеним.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката у спірному випадку є співмірним із складністю даної справи та обсягом виконаних робіт.

Позивач також просить стягнути 381,74 грн. витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених витрат позивач надав копію договору № ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025, укладеного між ТОВ «Дірект Технолоджі» (виконавець) та ТОВ «ФК «Сіті Колект» (замовник), відповідно до якого виконавець зобов`язується за дорученням замовника надавати останньому послуги/виконати роботи закупівлі матеріалів, підготовки документів для розсилки клієнтам замовника, включаючи упаковку листів в конверти, організацію поштової розсилки упакованих документів фізичним або юридичним особам, вказаним замовником в якості адресата.

Згідно з додатку № 3 від 28.01.2026 до договору № ДТ-СК-30102025 від 30.10.2025 сторони погодили вартість послуг робіт за договором що включають друк пакету документів до суду, конвертування, організація поштової доставки за комплект, підготовка поштових документів, обробка бази, поштові витрати (послуги УП), сукупна вартість яких визначена у розмірі 381,74 грн.

Згідно з акта наданих послуг № 80 від 28.02.2026 ТОВ «Дірект Технолоджі» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» погодили виконання послуг по друку та відправці документів: кількість 1 послуга, загальною вартістю 149166,67 грн з ПДВ.

Проте позивачем не було надано суду доказів, що підтверджували б понесені ним витрати у цій справі, пов`язані з підготовкою та направленням документів боржнику, оскільки до матеріалів справи не додано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ «ФК «Сіті Колект» замовляло таку послугу у ТОВ «Дірект Технолоджі» за договором від 25.11.2022 №72982744 та/або щодо відповідача, та що послуги, вказані у акті наданих послуг № 131 від 01.04.2026 стосуються саме справи, що розглядається.

Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень і доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою та направленням документів боржнику у цій справі, тому вважає за необхідне відмовити в частині стягнення судових витрат у сумі 381,74 грн., через недоведеність.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 10400 (десять тисяч чотириста) гривень заборгованості за кредитним договором № 72982744 від 25.11.2022.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» 865,28 грн. судового збору, 2000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 2865,28 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ: 43950742, юридична адреса: проспект Соборності, будинок 30А, приміщення (офіс) 321, м. Київ, поштовий індекс 02154.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст судового рішення складено 25.09.2026.

Суддя С. В. Васільєв