Рішення № 140074265, 23.09.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/1507/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Мельник А.В.

за участю секретаря судового засідання Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Теребовля цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (далі-ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6785102 від 27.07.2024 у розмірі 33494,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 27.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6785102, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконало належним чином та в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених договором. Натомість відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором.

24.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір про відступлення прав вимоги № 113-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передало (відступило) ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 6785102 від 27.07.2024.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №6785102 від 27.07.2024 у розмірі 33494,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 550,00 грн - заборгованість за комісіями на надання кредиту, 22344,00 грн - заборгованість за відсотками, 5600,00 грн - заборгованість по неустойці. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору та на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 14.08.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ "Ощадбанк" докази. Запитувана інформація надійшла до суду 08.09.2026.

Представник позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, однак ним було подано заяву про розгляд справи у його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак за допомогою системи "Електронний суд" 21.09.2026 від нього надійшла заява, у якій останній повідомив, що між ним та ТОВ «Мілоан» дійсно було укладено електронний кредитний договір, кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн він отримав на банківську карту. Жодних платежів у погашення кредиту не здійснював. Просив суд стягнути з нього лише суму основного богру в розмірі 5000,00 грн, відмовити у задоволенні інших вимог позову, у разі часткового задоволення позовних вимог надати розстрочку.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.07.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 6785102, відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 5000,00 грн.(п. 1.2) Кредит надається строком на 345 днів з 27.07.2024 (п. 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 07.07.2025 (п. 1.4).

Комісія за надання кредиту:575,00 грн., яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Загальні витрати за кредитом складають 19349,00 грн. Денна процентна ставка складає 1,12% (п. 1.5).

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору, Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.

Позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з усіма його умовами та правилами (п. 5.1 Договору).

Вищевказана інформація також передбачена в паспорті споживчого кредиту.

ТОВ «Мілоан» складено довідку про ідентифікацію ОСОБА_1 , з відправленням одноразового ідентифікатора 782122 на номер мобільного телефону відповідача.

27.07.2024 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000,00 грн. згідно договору №6785102, що підтверджується платіжним дорученням 137687971 від 27.07.2024.

Вказаний факт додатково підтверджується інформацією АТ «Ощадбанк» від 31.08.2026, відповідно до якої 29.07.2026 ОСОБА_1 було зараховано кошти у розмірі 5000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .

Відповідач підтверджує укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, заборгованість перед ТОВ «Мілоан» не сплатив.

24.12.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимог №113-МЛ. Згідно вказаного договору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №6785102 у розмірі 19844,00 грн.

01.07.2026 ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» надіслало ОСОБА_1 претензію про оплату боргу у розмірі 33494,00 грн.

Згідно із даними Виписки з особового рахунка за Кредитним договором №6785102 від 27.07.2024, яку надав позивач, загальна сума заборгованості Лагодовича становить 33494,00 грн. та складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі 5000,00 грн, прострочених процентів в сумі 22344,00 грн., комісії в сумі 550,00 грн, неустойки в сумі 5600,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ "Мілоан" і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти ТОВ "Мілоан" не повернув, чим порушив умови договору. Надалі, право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ "Мілоан" було відступлено позивачу.

Разом з тим, перевіряючи обґрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості за кредитним договором суд зазначає, що у позові позивач вказує, що сума заборгованості відповідача перед позивачем становить: 33494,00 грн, з яких 5000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 550,00 грн - заборгованість за комісіями на надання кредиту, 22344,00 грн - заборгованість за відсотками, 5600,00 грн - заборгованість по неустойці.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача 22344,00 грн процентів за користування кредитом, нарахованих у строк дії договору за період з 27.07.2024 по 07.07.2025.

За умовами кредитного договору сума кредиту становила 5000,00 грн, а денна процентна ставка 1,12 %.

Суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24.12.2023, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24.12.2023 та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період перших 120 днів з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період наступних 120 днів з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року (включно) 1,5%, а з 21 серпня 2024 року 1%.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, оскільки характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Кредитний договір №6785102 між укладено 27.07.2024 у формі електронного документа.

З розрахунків заборгованості вбачається, що відсотки за період з 21.08.2024 по 07.07.2025 нараховувалися за процентною ставкою 1,12% відсотків в день, тобто у більшому розмірі ніж встановлений законом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості з 21.08.2024 по 07.07.2025 підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Максимальний розмір денної процентної ставки за період з 21.08.2024 по 07.07.2025 - 1%, а тому сума процентів за вказаний періоди має становити 16050,00 грн (5000,00 (тіло кредиту) х 1% (розмір процентної ставки) х 321 (кількість днів у періоді).

Таким чином, позовна вимога про стягнення процентів підлягає задоволенню частково - у доведеному розмірі 16680,00 грн (630,00 грн - відсотки за період з 27.07.2024 по 20.08.2024 + 16050,00 грн - відсотки за період з 21.08.2024 по 07.07.2025).

Суд також звертає увагу на те, що обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за тілом та відсотками за користування кредитними коштами, просив стягнути заборгованість за комісією за надання кредиту в розмірі 550,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з частинами 1, 2, 5, 7 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 в справі № 524/5152/15.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 550,00 грн.

Стосовно вимоги про стягнення неустойки у розмірі 5600,00 грн, суд зазначає, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».

У відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі наведеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки слід відмовити.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню. Оскільки матеріалами справи встановлено факт неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 6785102 від 27.07.2024 у загальному розмірі 21680,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16680,00 грн - заборгованість за процентами.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя статті 133 ЦПК України).

В позовній заяві представник позивача - адвокат Усенко М.І. просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді було надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту наданих послуг № Д/30344 від 15.07.2026; детальний опис наданих послуг до акту № Д/30344 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025; ордер від 20.10.2025.

Із копії акту наданих послуг № Д/30344 від 15.07.2026 вбачається, що підписанням цього акту адвокатське об`єднання «Апологет», в особі адвоката, керуючого партнера Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в особі Ломідзе Д.В., підтверджують факт надання адвокатських послуг у справі, де боржником виступає ОСОБА_1 , сума наданих послуг складає 8000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у Теребовлянському районному суді Тернопільської області, суд виходячи із критеріїв реальності, розумності та пропорційності, робить висновок про те, що слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу, понесені при розгляді даної справи в суді, у розмірі 2 000,00 грн, так як на думку суду, саме такий розмір правової допомоги буде співмірним заявленим позовним вимогам та складності справи.

З урахуванням вимог частини першої статті 141 ЦПК України та з огляду на часткове задоволення судом заявленого банком позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1723,37 грн (ціна позову 33494,00 грн, що становить 100 %, з яких задоволено вимог на суму 21680,00 грн, що становить 64,73 %, а тому при частковому задоволенні позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 1723,37 грн = 2662,40 грн ? 64,73 %).

Щодо клопотання відповідача у відзиві на позов про розстрочення виконання рішення суду у випадку часткового задоволення позову, суд зазначає наступне.

До заяви відповідачем додано копію індивідуальних відомостей про застраховану особу ПФУ (форма ОК-5), з яких вбачається, що відповідач не отримував доходу за останні роки, за 2023 рік отримав дохід в розмірі 2100 грн. Також надано медичну документацію на підтвердження незадовільного стану здоров`я ОСОБА_2 , яка згідно заяви відповідача є його матір`ю, за якій він зушений надавами матеріальну допомогу.

Згідно з ч.3 ст.435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст.435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Дослідивши надані відповідачем докази, суд приходить до висновку, що заява відповідача є обґрунтованою та підлягає задоволенню. При вирішенні заяви про розстрочення виконання рішення суд приймає до уваги часткове визнання відповідачем позову, відсутність у відповідача офіційного доходу.

Враховуючи вище наведене, суд вважає доцільним розстрочити виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості та судових витрат на один рік шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 2116,95 грн, починаючи з дати набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 267-268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №6785102 від 27.07.2024 у розмірі 21680 (двадцять одна тисяча шістсот вісімдесят) грн 00 коп., з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 16680,00 грн - заборгованість за процентами.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 1723 (одна тисяча сімсот двадцять три) грн 37 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Розстрочити виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, на один рік, шляхом щомісячної сплати коштів в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 95 коп., починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, Львівська область, ЄДРПОУ: 35234236;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду складено 23.09.2026.

Суддя А.В.Мельник