Ухвала суду № 140073980, 24.09.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/8185/26

2/465/5813/26

У Х В А Л А

24.09.2026 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м.Львова Кушнір Б.Б., ознайомившись із позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду м.Львова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів, в якому просить:

1. Витребувати у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» належним чином засвідчену копію кредитного договору № 20353539 від 12.08.2019 року разом з усіма додатками, правилами, тарифами та іншими документами, що були складовою частиною договору.

2. Витребувати докази фактичного перерахування мені кредитних коштів у сумі 3000,00 грн.

3. Витребувати повний детальний розрахунок заявленої заборгованості із зазначенням окремо: основної суми боргу; процентів за користування кредитом; усіх сум, нарахованих після 10.09.2019 року; пені; штрафів; комісій; інших платежів; дати, періоду та правової підстави кожного нарахування.

4. Витребувати документи, що підтверджують набуття ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги за моїм кредитним договором, у тому числі договір відступлення права вимоги (факторингу/цесії) та документ, яким індивідуалізовано саме моє зобов`язання.

5. Встановити фактичний та законний розмір заборгованості за кредитним договором № 20353539 від 12.08.2019 року на підставі доказів, витребуваних та досліджених судом.

6. Визнати такими, що не підлягають стягненню, та виключити з розрахунку всі платежі, нараховані з порушенням вимог законодавства України, зокрема платежі, щодо яких відповідач не доведе належної правової підстави.

7. У разі встановлення нарахування передбачених договором процентів після спливу строку кредитування 10.09.2019 року без належної законної підстави визнати такі нарахування неправомірними та виключити їх із розрахунку заборгованості.

8. У разі встановлення наявності неустойки, штрафів чи пені, що є явно неспівмірними наслідкам порушення зобов`язання, застосувати ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити їх розмір на розсуд суду до справедливого і співмірного розміру з урахуванням усіх встановлених обставин справи.

9. Застосувати спеціальні гарантії та обмеження, передбачені законодавством для споживчих кредитів і військовослужбовців, та виключити з розрахунку всі платежі, що відповідно до закону не підлягали нарахуванню або підлягають списанню.

10. Зобов`язати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» провести перерахунок заборгованості за кредитним договором № 20353539 відповідно до висновків суду та встановленого судом законного складу заборгованості.

11. У разі встановлення недостовірності відомостей про розмір заборгованості зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії для приведення інформації, переданої до бюро кредитних історій, у відповідність до встановлених судом обставин.

12. Судові витрати, у тому числі витрати, пов`язані з розглядом справи, та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в разі їх понесення, покласти на відповідача у порядку та розмірі, визначених судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 10.09.2026 вище вказану позовну заяву залишено без руху та надано процесуальний строк для усунення недоліків.

14 вересня 2026 року позивач через підсистему «Електронний суд» подав заяву про усунення недоліків, згідно якої просить : "визначити ціну позову 45 560,25 грн.; а також:

1. Визнати відсутнім у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №20353539 від 12.08.2019 року в частині заборгованості, нарахованої понад розмір основного боргу та інших платежів, право на нарахування яких буде підтверджено належними і допустимими доказами відповідно до умов кредитного договору та вимог законодавства.

2. Визнати неправомірним нарахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договірних процентів за користування кредитом за кредитним договором №20353539 після закінчення встановленого строку кредитування 10.09.2019 року та виключити такі нарахування із заборгованості.

3. Визнати такими, що не підлягають стягненню із ОСОБА_1 , штраф, пеню та інші платежі за прострочення виконання зобов`язання, нараховані за кредитним договором №20353539 у періоди, протягом яких їх нарахування або стягнення заборонено законом, та виключити їх із заборгованості.

4. Визнати відсутнім у ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право на нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені за кредитним договором №20353539 за період проходження ним військової служби, в якому відповідні нарахування заборонені спеціальними гарантіями, встановленими законодавством України для військовослужбовців.

5. Зобов`язати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором №20353539 від 12.08.2019 року з виключенням сум, щодо яких судом буде встановлена відсутність права відповідача на їх нарахування та стягнення відповідно до пунктів 36 позовних вимог.

6. Зобов`язати ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» після здійснення перерахунку передати до бюро кредитних історій, до яких відповідачем передавалась інформація про кредитний договір №20353539, актуальну та достовірну інформацію про розмір заборгованості відповідно до здійсненого перерахунку.".

Дослідивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання процесуального законодавства під час звернення до суду, суд приходить до висновків про те, що подана позовна заява підлягає повторному залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175 та 177 ЦПК України.

За приписами ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч наведеній нормі процесуального права позовна заява складається із позовної заяви в первинній редакції та заяви про усунення недоліків з викладенням прохальної частини позовної заяви в заяві про усунення недоліків. Такі заяви не містять:

обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (тобто всієї суми з урахуванням суми компенсації моральної шкоди);

відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини 7 статті 175 ЦПК України (в редакції Закону від 07.04.2026 року), у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Утім, позовна заява не містить реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформації про його відсутність та бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.

Копія позовної заяви (в тому числі уточненої) повинна бути скерована іншій стороні, однак, доказів направлення такої відповідачу матеріали такої не містять.

Окрім цього суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 указує, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст. 21 Закону крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.

Положенням п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз`яснено, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено саме Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду.

Системний аналіз положень Закону України «Про захист прав споживачів» доводить, що для звільнення від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» недостатньо лише зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача саме як споживача послуг. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, із зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду у дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов`язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке його право саме як споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Такі обставини повинні бути перевірені судом саме на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі, оскільки це має значення для висновку щодо дотримання позивачем вимог процесуального законодавства під час звернення до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Разом з тим позивачем не обґрунтовано позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів", а лише зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з цим, з предмету та підстав позовних вимог вбачається спір, що виник з кредитного договору, відтак, спірні відносини регулюються нормами ЦК України.

Таким чином, позивачем у даному випадку не підтверджено наявність законодавчо встановлених пільг щодо сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», а тому судовий збір підлягає сплаті позивачем на загальних підставах.

Інших доказів, які б свідчили про те, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви, матеріали позовної заяви не містять.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3 328 грн.

За подання позовної заяви немайнового характеру, поданої через Електронний суд з врахуванням коофіцієнту 0,8, підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1064,96гривень.

Позивачем заявлено шість позовних вимог немайного характеру.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збірв рорзмірі 6 389, 76грн. за наступними реквізитами: рахунок №UA168999980313141206000013953, отримувач: ГУК Львів/Франківський р-н/22030101, код ЄДРПОУ отримувача: 38008294, банк отримувача: Казначейство України(ел.адм.подат), код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету судовий збір (Державна судова адміністрації України, 050).

Також суд звертає увагу, що до позовної заяви в порушення вимог п.6 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не надано належних доказів про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися.

Суд роз`яснює позивачу, що за правилами частини 8 статті 177 ЦПК України у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 7 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі вищевикладеного та керуючись, ст. ст. 175, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» про захист прав споживачів повторно залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Кушнір Б.Б.