Ухвала суду № 140073548, 25.09.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2098/26

Провадження № 6/442/175/2026

УХВАЛА

25 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання Фіцяк А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», первісний стягувач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», боржник: ОСОБА_1 , про заміну стягувача у виконавчому листі, -

встановив:

11.09.2026 представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду, в якому просить змінити стягувача АТ «ТАСКОМБАНК» у виконавчому листі №442/2098/26 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» заборгованості за кредитними договорами: №8341/10008614-ССN від 29.04.2021 та №002/10118730-СК_SB від 29.04.2021 на правонаступника ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

В обґрунтування заяви покликається на те, що 18.05.2026 рішенням Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у справі №442/2098/26 позовні вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. 29.06.2026 між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитними договорами: № 834/10118614-CCN від 29 квітня 2021р. та № 002/10118730-CK_SB від 29.04.2021, укладеними між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Зазначає, що станом на день подання даної заяви до суду, борг по справі № 442/2098/26 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК», правонаступником якого є ТОВ «ФК «ЄАПБ», залишається не виконаним, ОСОБА_1 не погашає заборгованість.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги приписи ст.442 ЦПК України, згідно яких неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, розгляд справи проведено за їх відсутності. А відтак, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали заяви, зокрема вищевказаний договір факторингу, суд дійшов висновку, що таку слід задоволити.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України зазначено, що до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною першою статті 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір.

Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, дослідивши і надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво (стаття 55 ЦПК України) є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідні відповідні первинні документи, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки ці інститути регулюються окремими статтями ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідними правами у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за винятками, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) та Верховний Суд, зокрема у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 2-190/12 (провадження № 61-1684св22).

29.06.2026 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №НІ/11/35-Ф, відповідно до умов якого право грошової вимоги за вказаними кредитними договорами, укладеними між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ»

Відповідно до п. 2.1. Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених в Договорі, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» Суму Фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Перелік Позичальників, підстави виникнення Права Вимоги до Позичальників, сума Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимог.

Керуючись п.2.3. Договору факторингу, відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних АТ «ТАСКОМБАНК» за Кредитними Договорами та їх перехід від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати Фактором згідно п. 3.1 цього Договору, після чого ТОВ «ФК «ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог підтверджує факт переходу від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» Прав Вимоги Боргу та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Актом прийому-передачі Прав Вимоги за Договором факторингу №НІ/11/35-Ф від 29.06.2026, АТ «Таскомбанк» передало, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло Реєстр Прав Вимоги до Договору факторингу №HI/11/35-Ф від 29.06.2026.

Відповідно до Реєстру Прав Вимоги до Договору факторингу №НІ/11/35-Ф від 29.06.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами: №834/10118614-CCN від 29.04.2021 в сумі 4657,40 грн.; №002/10118730-CK_SB від 29.04.2021 в сумі 51948,65 грн.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що звернення правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» із заявою про надання йому статусу стягувача до суду відповідає змісту статей 512, 514 Цивільного кодексу України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на викладене, суд вважає вимогу про заміну стягувача у виконавчому листі АТ «Таскомбанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» правомірною, у зв`язку із доведенням факту відступлення первісним кредитором новому кредитору права вимоги за правочинами, що надає новому кредитору право звернення до суду із заявою про заміну стягувача на стадії виконання виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що заява про заміну стягувача у виконавчому листі є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 78-83, 247, 258-260, 353-354, 442 ЦПК України, суд, -

постановив:

Заяву задоволити.

Замінити стягувача, Акціонерне товариство «Таскомбанк», у виконавчому листі №442/2098/26, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованості за кредитними договорами: №834/10118614-CCN від 29.04.2021; №002/10118730-CK_SB від 29.04.2021, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.