Рішення № 140073219, 24.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер № 333/2259/26

Провадження № 2/333/2850/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Каут Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за відсутності учасників справи, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 806192330 від 12.10.2021 на суму 22 738,08 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не надав своєчасно як первісному кредитору так і позивачу, до якого перейшли права вимоги за договорами факторингу, грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, тобто не виконав зобов`язання належним чином.

Ухвалою суду від 04.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, що було призначено на 03.04.2026, яке було відкладено на 04.05.2026 у зв`язку з неявкою учасників справи, що було відкладено на 03.06.2026 у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових обставин та отримання додаткових пояснень. 03.06.2026 суд перейшов до дослідження матеріалів справи та оголосив перерву до 09.07.2026, яке було відкладено на 12.08.2026 у зв`язку з необхідністю з`ясування додаткових обставин. 12.08.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши його ухвалення та проголошення на 24.08.2026.

Ухвалою суду від 04.03.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано від АТ КБ "ПриватБанк" інформацію щодо належності ОСОБА_1 платіжної картки № НОМЕР_1 , повного номера карткового рахунку, виписку за зазначеним рахунком за період з 12.10.2021 до 17.10.2021 та інформацію про фінансовий номер телефону, прив`язаний до цього рахунку.

23.03.2026 до суду надійшла заява адвоката Трачук Наталії Іванівни, яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , про залучення її до участі у справі як представника відповідачки та надання доступу до матеріалів справи.

03.04.2026 представник відповідачки подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що строк дії кредитного договору № 806192330 сплив 12.11.2021, а нарахування процентів після цієї дати вважає неправомірним. На її думку, умови договору щодо встановлення денної процентної ставки понад 1 % є нікчемними відповідно до ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування". Вважає, що підлягає застосуванню процентна ставка в розмірі 1 % на день, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості становить 7 800,00 грн., з яких: 6 000,00 грн. тіло кредиту та 1 800,00 грн. проценти. Крім того, представник відповідачки вважає заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу завищеними, оскільки справа є типовою та нескладною і не потребувала значних витрат часу та зусиль адвоката. Просила задовольнити позов частково в розмірі 7 800,00 грн., розподілити судові витрати пропорційно задоволеним вимогам та зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн.

03.04.2026 представник позивача подав додаткові пояснення, в яких зазначив, що кредитним договором № 806192330 від 12.10.2021 передбачено розмір прострочених процентів та конкретну процентну ставку, яка підлягає застосуванню. Також зазначив, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України, оскільки сторони кредитного договору погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку його дії (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) або дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами. Просив врахувати зазначені пояснення під час розгляду справи.

12.05.2026, 09.07.2026 представник відповідачки подала заяви, в яких просила розглядати справу за її відсутності та повторно зазначила про часткове визнання позовних вимог у загальному розмірі 7 800,00 грн., просила розподілити судові витрати з урахуванням часткового визнання позову в розмірі 50 % і пропорційно задоволеним вимогам, а витрати на професійну правничу допомогу зменшити до 2 000,00 грн.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, де також не заперечує проти заочного розгляду справи, представник відповідачки просила розглянути справу за відсутності відповідачки та її представника, підтримавши позицію, викладену у відзиві. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.3 ст.211 та ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

12.10.2021 між товариством з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 806192330 згідно якого кредитодавець надав позичальникові кредит в розмірі 6 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених в договорі. Загальна сума кредиту за договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору. Кредит надається строком на 7 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме з 12.10.2021 по 19.10.2021.

Відповідачем також був підписаний Паспорт споживчого кредиту продукту "Смарт" до договору № 806192330 від 12.10.2021.

Невід`ємною частиною договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Кредитний договір та паспорт споживчого кредиту були укладені в електронному вигляді та підписані відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором "MNV57R5W", що підтверджується відповідною довідкою.

Відповідно до п. 1.9 договору кредитної лінії № 806192330, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти за дисконтною процентною ставкою у розмірі 3,65 % річних (0,001 % на день). У разі продовження користування кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної сплати процентів застосовується базова процентна ставка у розмірі 722,70 % річних (1,98 % на день) з дати надання кредиту (пп. 1.9.1, 1.9.3 договору). Згідно з п. 1.12 договору, користування кредитом після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, що передбачає продовження строку кредитування, але не більше ніж на 90 календарних днів, зі сплатою процентів у розмірі 1087,70 % річних (2,98 % на день) (пп.1.12.1,1.12.2 договору). Відповідно до п. 1.15 договору, продовження строку кредитування не потребує укладення додаткових угод. Пунктом 4.3 договору передбачено, що проценти, нараховані після закінчення строку його дії, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" виконало своє грошове зобов`язання та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 6 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 892fffbe-c797-4bb9-ae52-4a8631d7351f від 12.10.2021, з призначенням платежу: "Переказ коштів згідно договору № 806192330 від 12.10.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № 4149-62XX-XXXX-2693, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfe"

Згідно відповіді АТ КБ "ПриватБанк" № 20.1.0.0.0/7-260312/99440-БТ від 18.03.2026, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , емітовано карту № НОМЕР_3 та відповідно до виписки на вказану картку 12.10.2021 було перераховано кошти у сумі 6 000,00 грн.

28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклало з ТОВ "Таліон Плюс" договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає (відступає) ТОВ "Таліон Плюс", а ТОВ "Таліон Плюс" приймає належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" і Боржниками, в тому числі за кредитним договором № № 806192330 від 12.10.2021.

28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклало з ТОВ "Таліон Плюс" додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди викласти п.8.2. Договору в новій редакції.

31.12.2020 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, додавши п.5.3.4, яким передбачено право фактора нараховувати боржникам після відступлення права вимоги проценти та інші обов`язкові платежі за кредитними договорами та п.8.2, яким продовжили строк дії договору до 31.12.2021 включно.

31.12.2021 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2022 включно.

31.12.2022 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 31 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2023 включно.

31.12.2023 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" уклали додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31.12.2024 включно, доповнили договір п.11.10 щодо збереження та розкриття банківської таємниці, відповідно до положень ст.ст.10, 11 ЗУ "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та викласти розділ 3 Договору "Фінансування та порядок розрахунків у новій редакції".

05.08.2020 ТОВ "Таліон Плюс" уклало з ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" договір факторингу № 05/0820-01. Згідно з яким ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язався відступити на користь ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором.

03.08.2021 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно.

30.12.2022 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклали додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, якою сторони домовилися продовжити строк дії Договору до 30.12.2024 включно.

ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право вимоги за договором № 806192330 від 12.10.2021, що підтверджується копією Реєстру прав вимоги № 11 від 31.08.2023.

10.07.2025 ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" уклало з ТОВ "ФК "Ейс" договір факторингу № 10/07/25-Е. За цим договором ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" передав ТОВ "ФК "Ейс" право вимоги, яке він мав до ОСОБА_1 за договором № 806192330 від 12.10.2021, у сумі 22 738,08 грн., з яких: 5 999,20 грн. прострочене тіло, 16 738,88 грн. прострочені відсотки, що підтверджується копією Реєстру боржників Додаток № 1 до договору факторингу № 10/07/25-Е від 10.07.2025.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "ФК "Ейс" є правонаступником у зобов`язанні, що виникло за кредитним договором № 806192330 від 12.10.2021, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , в обсязі набутих прав.

Відповідно до виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 806192330 від 12.10.2021 за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 22 738,08 грн., з яких: 5 999,20 грн. прострочене тіло, 16 738,88 грн. прострочені відсотки.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За змістом ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на умовах договору, а позичальник повернути його та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються у договорі.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною шостою цієї статті, зокрема передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З огляду на вказане, відповідачем був укладений зазначений електронний договір шляхом надсилання повідомлення з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг" встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (ч.2 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч.5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування").

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Принципи справедливості, добросовісності та розумності є фундаментальними засадами цивільного законодавства та основами зобов`язання (п.6 ч.1 ст. 3, ч.3 ст. 509 ЦК України), спрямованими, зокрема, на реалізацію правовладдя та встановлення меж поведінки у цивільних відносинах.

Відповідно до ст.ст.11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Суд вважає, що нарахування процентів на суму 16 738,88 грн. при загальній сумі заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 999,20 грн. є несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, та вважає за справедливе зменшити розмір процентів за користування кредитом до розміру основної суми боргу.

При цьому, суд враховує висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19 щодо необхідності застосування ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" за наявності вимоги кредитора зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 11 998,40 грн. (52,77 % від заявлених позовних вимог), з яких: 5 999,20 грн. заборгованість за тілом кредиту та 5 999,20 грн. заборгованість за процентами.

Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України)

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, який був укладений між ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" та адвокатським бюро "Соломко та Партнери", в особі керуючого бюро адвоката Соломки Олексія Володимировича; протокол погодження вартості послуг та додаткову угоду № 25771240946 від 01.09.2025 до договору надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025; акт приймання-передачі наданих послуг (даний акт є невід`ємною частиною до договору правничої допомоги) №20/08/2025-1 від 20.08.2025; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням наведеного з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1404,80 грн. (11 998,40 грн. х 2 662,40 грн. / 22 738,08 грн.), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 693,75 грн. (11 998,40 грн. х 7 000,00 грн. / 22 738,08 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12-13, 76-81, 141, 211 ч. 3, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст.509, 525-526, 530, 611-612, 623, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" (місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 806192330 від 12.10.2021 у розмірі 11 998,40 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 404,80 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 693,75 грн., а всього 17 096 (сімнадцять тисяч дев`яносто шість) грн. 95 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс", місцезнаходження: вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13, м. Київ, 02094, ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 22 вересня 2026 року.

Суддя В.М. Ходько