Ухвала суду № 140073210, 17.09.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення заяви без розгляду

Справа № 332/4152/26

Провадження № 2-о/317/16/2026

17 вересня 2026 року ь м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

за участю заявника ОСОБА_1 її представника адвоката Вишнякова Д.О., заінтересованої особи: ОСОБА_2 його представника адвоката Ляшенко А.В. (в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Адвокатом Вишняковим Д.О., який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , за допомогою ЄСІС «Електронний суд» на електронну адресу Запорізького районного суду Запорізької області надіслано заяву про встановлення фактів, що мають юридичне значення, яку в ході судового розгляду неодноразового було уточнено, в якій представник заявника просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 без шлюбу в період з 01.06.2020 р. по 30.07.2025 р. (дату смерті ОСОБА_3 ) з метою отримання 50-процентної знижки на плату за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання та інших комунальних пільг та встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 в період з 24.02.2022 р. по 30.07.2025 р. (дату смерті ОСОБА_3 ) з метою оформлення пенсії по втраті годувальника.

06.10.2025 р. представником заінтересованої особи - Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано клопотання про залишення заяви без розгляду (а.с.75-76, т.1). В обґрунтування поданого клопотання представник ГУ ПФУ послався на те, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спільного проживання заявника з ОСОБА_3 та не доведено, що між заявником та ОСОБА_3 виникли відносини, притаманні подружжю. Із заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, не встановлено, що вона перебувала на повному утриманні ОСОБА_3 та одержувала грошову допомогу, яка була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, в яке вона втратила у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 . Виходячи в вищевикладеного, немає підстав для задоволення заяви про встановлення факту спільного проживання та перебування на утримання.

11.11.2025 р. представником заявника адвокатом Вишняковим Д.О. за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано письмові заперечення проти поданого представником ГУ ПФУ клопотання про залишення заяви без розгляду (а.с.93-94, т.1).

09.01.2026 р. представником заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано письмові пояснення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 (а.с.151-152, т.1). ІНФОРМАЦІЯ_3 вважає, що у ході судового розгляду має бути встановлене та залучене заінтересованими особами по цієї справі коло осіб, які уразі позитивного рішення суду набудуть відповідні права та будуть звертатись до нього за їх реалізацією. Йдеться про осіб, які зазначені у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, пояснення цих осіб мають суттєве значення для вирішення справи по суті, оскільки близькі особи та родичі загиблого ОСОБА_3 найбільш досвідчені у особистому житті ОСОБА_3 . Крім того, при встановленні факту знаходження на утриманні потрібно дослідити інформації фіскальних органів, які доходи у відповідний період отримувала заявниця, та чи були доходи, які отримані від ОСОБА_3 основним та єдиним джерелом її існування.

05.02.2026 р. представником заінтересованої особи - Міністерством оборони України, за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано письмові пояснення по суті заявлених вимог ОСОБА_1 (а.с.163-173, т.1). Як зазначено представником Міністерства оборони України заявниця, крім іншого, має на меті отримати одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, передбачену Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Статтею 16-1 Закону №2011-ХІІ: у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, визначено перелік осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особа, яка вважає себе членом сім`ї військовослужбовця, повинна довести: а) факт проживання з загиблим; б) наявність у такої особи і загиблого спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Як вбачається з вищезазначеної норми, не тільки спільне проживання є підставою для визнання членом сім`ї, але й окрім іншого пов`язані спільним побутом та мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до статті 31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Право на виплати як утриманці загиблого військовослужбовця мають його члени сім`ї за одночасного існування двох умов: вони є непрацездатними та вони перебували на його утриманні. Особи, які вважаються непрацездатними, вказані в ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а умови перебування на утриманні вказані в ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Заявницею не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували належність її до категорії непрацездатних осіб, які мають право отримання пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що дає про на виплату одноразової грошової допомоги.

29.04.2026 р. представником заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокатом Ляшенко А.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано письмові пояснення по суті заявлених ОСОБА_1 вимог, зі змісту яких слідує що вони фактично є відзивом на заяву (а.с.130-134, т.2). Так представник, обґрунтовуючи заперечення проти заяви зазначила, що ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі свого батька - ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Все життя він проживав з батьком. 20.09.2021 він вперше зустрівся з заявницею. До того вони листувались на сайті знайомств Баду. Про це свідчить листування загиблого ОСОБА_3 з сестрою. У сина ОСОБА_2 та заявником склались довірливі відносини. Родина сприймала ОСОБА_4 як дівчину ОСОБА_5 . Але вони не проживали разом і не вели спільне господарство, що є визначальним для фактів, про який просить заявниця. Приймаючи спадщину сина, ОСОБА_2 зазначив у заяві про прийняття спадщини про відсутність осіб, які б проживали однією сім`єю з загиблим, мають право на отримання пільг, гарантій та компенсацій відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до заяви, мета встановлення факту - отримання пільг як член сім`ї загиблого Захисника (пільги на оплату житлово-комунальних послуг, пільг у сфері медичного обслуговування, пільги з оплати та призначення санітарно-курортного обслуговування та інші. В той же час, очевидно, зазначене заявником, але не описане в заяві «та інше» - це: отримання спадщини за померлим, оскільки ОСОБА_2 відомо, що ОСОБА_1 подавала заяву про прийняття спадщини, а також отримання заявником частини одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця - 15 млн. гривень. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу безпосередньо вплине на права та обов`язки ОСОБА_2 як спадкоємця, а також на його право на отримання одноразової грошової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. Згідно ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. Таким чином, адвокат вважає, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу у даній справі вплине на права ОСОБА_2 , який має право на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно на її розмір для кожної особи, яка має на неї право, тобто встановлення факту пов`язане з наступним вирішенням спору про право, що відповідно є підставою для розгляду такої заяви по суті в порядку позовного провадження. Отже, факт, про встановлення якого просить заявниця, не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки із наявних матеріалів справи очевидно, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження. За таких підстав представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Ляшенко А.В. просила залишити заяву без розгляду.

14.09.2026 р. представником заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокатом Ляшенко А.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано заяву про залишення без розгляду заяви. В обґрунтування заяви представник опираючись на практику Верховного суду (постанова Верховного Суду від 29 травня 2023 року у справі №175/2319/22) послалась на те, що заінтересованими особами у справі подані письмові заперечення проти задоволення поданої заяви і ОСОБА_2 не вважає заявницю членом сім`ї його загиблого сина і не визнає права заявниці на частину в одноразовій грошовій допомозі сім`ї свого загиблого сина. Виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування, не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право (а.с.10-12, т.3).

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Ляшенко А.В. підтримала заяву про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 з підстав викладених нею у раніше поданих поясненнях, зокрема про наявність спору про право.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 підтримав позицію свого представника.

Заявник ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вишняков Д.О. проти заяви представника заінтересованої особи заперечували та просили в задоволенні відмовити, так як не вбачається спору про право.

Представниками заінтересованих осіб - Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_2 та Міністерства оборони України подано заяви про розгляд справи без їх участі з урахуванням наданих ними письмових пояснень по суті викладених вимог.

Дослідивши матеріали заяви, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає, що вона не підлягає розгляду в порядку окремого провадження оскільки з даних правовідносин вбачається спір про право, а відтак заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення підлягає залишенню без розгляду.

Суд звертає увагу, що визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За частинами 2, 4 статті 3 СК України, сімю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 у справі №1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї», членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 у справі №205/4245/17 (провадження №61-17628св19).

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

У постанові від 22.03.2023 у справі № 290/289/22-ц Верховний Суд зазначив, що при визначенні юрисдикції спору суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду та в аналізі застосування частини шостої статті 294 ЦПК України слід виходити з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства. Якщо ж такий спір вирішити в порядку цивільного судочинства неможливо, суд повинен закрити провадження у справі (або відмовити у відкритті провадження на стадії прийняття поданої заяви) із зазначенням правильного для вирішення такого правового питання виду судочинства.

Стаття 315 ЦПК України визначає перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження, зокрема, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах, що передбачено ч. 6 ст. 294 ЦПК України.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Отже, суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.10.2020 у справі № 755/2276/17.

Як вбачається із заяви про встановлення юридичних фактів що мають значення, метою звернення заявника із заявою: про встановлення факту проживання однією сім`єю є отримання знижки на комунальні послуги та про встановлення факту перебування заявниці на утриманні загиблого є оформлення пенсії по втраті годувальника. Проте, встановлення цих факті породжує для заявника виникнення інших прав, а саме отримання права на спадщину після загиблого військовослужбовця та отримання грошової компенсації від держави, проти яких заперечували всі заінтересовані особи.

За таких обставин, судом встановлено, що встановлення фактів, які просить встановити заявник пов`язане з вирішенням спору про право.

Відповідно ч. 4 статті 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України, що не позбавляє права звернення до суду з позовною заявою на загальних підставах.

Керуючись ст.ст. 13, 260, 293, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління пенсійного фонду України в Запорізькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення фактів, що мають юридичне значення - залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в п`ятнадцятиденний строк до Запорізького апеляційного суду.

Суддя: Д.О. Каряка