Рішення № 140073178, 25.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3973/26

Провадження №: 2/332/3720/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суду м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Завіновської А.П., при секретарі судового засідання - Літвіновій Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Поповою Катериною Романівною, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

26.06.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Попова К.Р., звернувся до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.

З 24 липня 2002 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», працював машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках, машиністом завалочної машини в мартенівському цеху у шкідливих умовах праці.

02 березня 2026 року позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 22 травня 2026 року № 12/102, виданим ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації, позивачу встановлено професійні захворювання: вібраційна хвороба ІІ ст. від дії загальної вібрації (хронічна полірадикулоневропатія з помірним статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами). Хронічний бронхіт ІІ ст., в стадії затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст). та складено повідомлення від 22.05.2026 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

Дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача згідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337 (далі- Порядку № 337), яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3.

Проте, станом на час звернення позивача до суду, комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 створена не була з причин ненадання відповідачем до Південно-Східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії.

Отже, бездіяльність ПАТ «Запоріжсталь» щодо ненадання письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників) роботодавця, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 порушує право позивача на своєчасне розслідування його професійного захворювання та подальше оформлення соціальних виплат, що в свою чергу спричиняє моральні страждання, які позивач оцінює в 50 000 грн.

Таким чином, адвокат Попова К.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у позові просила визнати бездіяльність ПАТ «Запоріжсталь» щодо ненадання Південно-Східному міжрегіональному управлінню Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, неправомірною. Зобов`язати ПАТ «Запоріжсталь» надати до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 , та після створення комісії виконати пункти 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 р. Стягнути з ПАТ «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 03.07.2026 року у вказаній справі було відкрито провадження і її призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження до підготовчого судового засідання на 12 год. 00 хв. 28.07.2026 року. В подальшому підготовче судове засідання було відкладено на 15 год. 30 хв. 24.08.2026 та 15 год. 30 хв. 03.09.2026.

Ухвалою від 03.09.2026 підготовче провадження по справі було закрито і її призначено до судового розгляду на 09 год. 10 хв. 16.09.2026 р.

Відповідачем в особі представника - адвоката Львова А.Л., подано відзив на позовну заяву, який обґрунтовано наступним.

Законодавством передбачено, що обов`язок щодо розслідування причин та умов професійного захворювання законодавством покладено на органи Держпраці. Отже, якщо органи Держпраці будуть вважати, що роботодавцем вчиняються перепони для реалізації ними своїх повноважень та вчиняється протиправна бездіяльність, то у такому випадку самі органи Держпраці (а не особа, якій встановлено професійне захворювання) мають повноваження вимагати від роботодавця усунення такої бездіяльності та застосування визначених законом заходів реагування (в т.ч. винесення припису), а тому ненадання або несвоєчасне інформації про представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування, на думку представника відповідача, не порушує права позивача. Додатково вказував, що строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника, а тому строк дії повідомлення за формою П-3 від 22.05.2026 року на теперішній час не сплинув, а тому право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення професійного захворювання не порушено. Територіальний орган Держпраці не позбавлений можливості створити комісію та провести розслідування причин виникнення професійного захворювання позивача у встановлені Порядком строки. Також зазначив, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача забезпечити явку представника (представників) після утворення комісії є необґрунтованою, оскільки відповідач не відмовлявся від явки та участі представника (представників) після утворення комісії. У зв`язку наведеним, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В письмових поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, вказувала наступне.

01.06.2026 року Міжрегіональним управлінням було отримано повідомлення за формою П-3 про встановлення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 . Повідомлення аналогічного змісту у відповідний термін було також направлено на адресу ПАТ «Запоріжсталь».

Відповідно до п. 105 Порядку № 337 після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника підприємства, до складу якої зокрема входять представники роботодавця.

При цьому, зокрема роботодавець протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинен надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

З метою отримання необхідної інформації, Міжрегіональним управлінням було направлено на адресу роботодавця відповідні листи.

Але підприємством проігноровано ці вимоги.

Таким чином, Міжрегіональним управлінням було вжито всі необхідні законодавством заходи щодо дотримання приписів Порядку № 337 в частині створення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), однак ПАТ «Запоріжсталь» не виконано законні вимоги та створено перешкоди щодо здійснення державним органом своїх повноважень та функцій.

В судове засідання учасники справи не з`явились, звернулися до суду з заявами про здійснення розгляду справи у їх відсутність.

З огляду на вказані обставини, розгляд справи здійснено згідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у відсутність вказаних осіб та без застосування положень ч. 1 ст. 247 ЦПК України.

Перевіривши матеріали справи суд приходить до наступного висновку.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

З 24 липня 2002 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», працював машиністом крана металургійного виробництва на гарячих ділянках, машиністом завалочної машини в мартенівському цеху у шкідливих умовах праці.

02 березня 2026 року позивач звільнений за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію за ст. 38 КзПП України.

Наведене підтверджується копією трудової книжки (а.с. 16-17).

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання (отруєння) від 22 травня 2026 року № 12/102, виданим ДУ «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» Клініки професійних захворювань та комплексної реабілітації, позивачу встановлено професійні захворювання: вібраційна хвороба ІІ ст. від дії загальної вібрації (хронічна полірадикулоневропатія з помірним статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами). Хронічний бронхіт ІІ ст., в стадії затихаючого загострення, дифузний пневмофіброз, ЛН І-ІІ ст. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (ІІІ ст). та складено повідомлення від 22.05.2026 про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (а.с. 14, 15).

Дане повідомлення було направлено на адресу відповідача та третьої особи для подальшого створення комісії та проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання у позивача, згідно Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінета Міністрів України від 17.04.2019 р. № 337, яка створюється протягом трьох робочих днів з дня отримання повідомлення за формою П-3, та отримано останніми 01.06.2026 року, що учасниками справи не заперечується.

Листом Південно-Східного міжрегіонального Управління державної служби з питань праці, позивачу в особі його представника повідомлено, що Міжрегіональним управлінням направлено листи до керівництва ПАТ «Запоріжсталь» щодо надання інформації про уповноважених представників підприємства для включення їх до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, наразі відповідь на них до Міжрегіонального управління не надходила, члени комісії не надані (а.с. 12-13).

Постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019 затверджено Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі - Порядок № 337), що визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися на підприємствах установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

Відповідно до п. 94 Порядку № 337, спеціалізовані профпатологічні заклади охорони здоров`я проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно з п. 101 Порядку № 337, спеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), територіальному органові Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

Пунктом 105 Порядку № 337 встановлено, що після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, територіального органу Пенсійного фонду України за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів. Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.

Згідно з п. 107 Порядку № 337, розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування

Пунктом 110 Порядку № 337 визначено, що роботодавець зобов`язаний в установлений для проведення розслідування строк подати комісії з розслідування: відомості про професійні обов`язки працівника, документи та матеріали, що характеризують умови праці на робочому місці (дільниці, цеху); необхідні результати експертизи, лабораторних досліджень для проведення оцінки умов праці; матеріали, що підтверджують проведення інструктажів з охорони праці, копії документів, що підтверджують видачу працівникові засобів індивідуального захисту; приписи або інші документи, що раніше видані територіальним органом Держпраці та стосуються даного хронічного професійного захворювання (отруєння); результати медичних оглядів працівника (працівників), інші матеріали.

Також, відповідно до п. 111 Порядку № 337, роботодавець повинен забезпечити комісію з розслідування приміщенням, транспортними засобами та засобами зв`язку, організувати друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування, у тому числі акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

При цьому, у відповідності до п. 112 Порядку № 337, комісія з розслідування зобов`язана: розробити програму розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); розподілити функції між членами комісії, розглянути питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів; провести розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння); скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння).

Таким чином, відповідно до п. 113 та 114 Порядку № 337, комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, архівних даних підприємства (установи, організації), територіального органу Держпраці, наукових установ, характеристики виробничих факторів на аналогічних виробництвах, результатів обстежень і досліджень, проведених атестованими лабораторіями в установленому законодавством порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб територіальних органів Пенсійного фонду України та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію хворого.

Розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників, направлених на роботу за межі підприємства (установи, організації), проводиться комісією з розслідування, головою якої є представник територіального органу Держпраці, що здійснює нагляд за підприємством (установою, організацією), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).

Підприємство (установа, організація), де виявлено хронічне професійне захворювання (отруєння), повинно повідомити про це підприємству (установі, організації), працівником якого є хворий, та територіальному органові Пенсійного фонду України.

В роботі комісії з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства (установи, організації), працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), представник вищого профспілкового органу, територіального органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) (п. 114 Порядку № 337).

Надалі, у відповідності до п. 117 та 118 Порядку № 337, за результатами розслідування комісія складає акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 згідно з додатком 21. Акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини та причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), заходи щодо запобігання розвитку хронічного професійного захворювання (отруєння) та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства.

Акт підписується головою та всіма членами комісії з розслідування. У разі незгоди із змістом акта член комісії з розслідування підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово, підписує та додає до акта як його невід`ємну частину.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За приписами ст. 171 КЗпП, роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 173 КЗпП).

Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач не виконав вимоги Порядку № 337 та не надав Південно-Східному міжрегіональному Управлінню державної служби з питань праці своїх представників для включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічних професійного захворювання (отруєння), що порушило цивільне право позивача на своєчасне розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) та відшкодування відповідної шкоди.

Не виконані наведені положення Порядку № 337 і на теперішній час.

Отже, позов ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

За приписами ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу абоділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав,у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 748/359/20 (провадження № 61-8641св21) зроблено висновок про те, що «будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним. Отже, рівень моральних страждань визначається не видом правопорушення і не складністю цього правопорушення, а моральними стражданнями потерпілого внаслідок заподіяння йому шкоди та значенням наслідків цього правопорушення для його особистості, що і зумовлює розмір суми компенсації моральної шкоди. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди одразу визначається потерпілим у позовній заяві, хоча остаточне рішення про розмір компенсації моральної шкоди приймається судом».

Як зауважує Верховний Суд у постанові від 7 квітня 2020 року по справі №572/3209/17, розмір грошового відшкодування моральної шкоди становить предмет оціночної діяльності суду та визначається залежно від визначених Цивільним кодексом України критеріїв з урахуванням вимог розумності та справедливості, а не на підставі висновку експертизи.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди, а тому факт страждань доказування не потребує, для суду достатньою підставою для присудження компенсації моральної шкоди, є сам по собі факт порушення права (справи «Войтенко проти України», «Науменко проти України»).

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку про те, що внаслідок вказаної бездіяльності ПАТ «Запоріжсталь» позивач був змушений змінювати свій звичний спосіб життя, звертатися за правовою допомогою, у відповідні державні органи, перебувати у юридично невизначеній ситуації, побоюючись, що бездіяльність підприємства призведе до спливу строків дії відповідного повідомлення форми П-3, а тому вказані обставини, на думку суду, призвели до душевних страждань позивача, які суд оцінює в сумі 5 000, 00 грн., вважаючи таку суму достатньою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, та таку, що відповідає вимогам розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в межах задоволених позовних вимог в розмірі 1 171, 45 грн.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 171, 173 КЗпП, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , поданою в інтересах останнього адвокатом Поповою Катериною Романівною, до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), про зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» щодо ненадання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування неправомірною.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» виконати вимоги пунктів 105, 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 337 від 17.04.2019, а саме:

- надати територіальному органові Держпраці (Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро) письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого (яких) пропонується включити до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) відносно ОСОБА_1 та після створення комісії виконати вимоги пунктів 110, 111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою КМУ № 337 від 17.04.2019 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5 000, 00 гривень.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 171, 45 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , рнкопп НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Попова Катерина Романівна, адреса: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», ЄДРПОУ 00191230, адреса: 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72.

Представник відповідача: адвокат Львов Андрій Леонідович, адреса: АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (м. Дніпро), ЄДРПОУ 44729283, адреса: 49064, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1.

Повний текст рішення складено 25.09.2026 року.

Суддя: А.П. Завіновська