Ухвала суду № 140073090, 24.09.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/13999/26

У Х В А Л А

І МЕ Н Е М У К Р А Ї Н И

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

24.09.2026 місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали справи за позовом представника позивача Стегури Беати Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі адвоката Стегури Б.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якій просить: стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Позивача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму основного боргу за договором позики (борговою розпискою від 02 червня 2023 року) у розмірі 21 428,25 грн (двадцять сім тисяч вісімсот гривень 31 коп.); стягнути з Відповідача - ОСОБА_2 на користь Позивача - ОСОБА_1 понесені судові витрати у загальному розмірі 11 331,20 грн, з яких: 1 331,20 грн - судовий збір та 10 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу; стягнути відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача - ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3 % річних згідно зі ст. 625 ЦК України у розмірі- 8023,32

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 року вказана справа передана на розгляд судді Бедьо В.І.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ЦПК України, а тому, не може бути прийнята у провадження без усунення недоліків.

В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Судом при перевірці матеріалів позовної заяви, встановлено, що позивачем, не додано до позовної заяви доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів, а саме: позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що 02.06.2023 року між ОСОБА_1 (Позивач, Позикодавець) та ОСОБА_2 (Відповідач, Позичальник) укладено договір позики. На підтвердження передачі грошей ОСОБА_2 02.06.2026 року власноруч написав боргову розписку і отримав готівкою гроші у сумі 21 428,25 гривень.

Позивач зазначає, що відповідач борг не повернув.

Однак на підтвердження наведених тверджень та позиції позивача, до матеріалів справи оригіналу договору позики від 02.06.2023 року не додано.

При цьому позивач додає до позовної заяви, копію розписки від 02.06.2023р..

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №235/5555/16-ц (провадження № 61-28858св18).

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що за своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

У правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 18.09.2013 № 6-63цс13, вказано, що письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.

31.10.2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 707/2606/16-ц, провадження № 61-28762св18, досліджуючи питання виконання боргового зобов`язання при наявності оригіналу боргової розписки у кредитора, зробив наступний висновок, статтею 545 ЦК України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора. Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, свідчить про те, що боргове зобов`язання не виконане.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання, а тому, з метою правильного застосування ст. ст. 1046, 1047 ЦК України, суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування ст.ст. 1046, 1047 ЦК України суд повинен встановити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов. Таким чином, позивачу необхідно надати до суду оригінал розписки.

Разом із тим, звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_1 до позовної заяви не долучає оригіналу договору позики та оригіналу боргової розписки.

За таких обставин, позивачу необхідно надати суду оригінал договору позики та оригіналу боргової розписки, які згідно позовної заяви знаходиться у позивача.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних, передбачені статтею 625 ЦК України, у загальному розмірі 8 023,32 грн.

Водночас до позовної заяви не додано детального розрахунку заявленої до стягнення суми, а в її змісті не наведено відомостей, які б давали можливість встановити порядок та період нарахування інфляційних втрат і трьох процентів річних, розмір основної заборгованості, на яку здійснювалося нарахування, дату виникнення прострочення та кінцеву дату відповідного розрахунку.

Саме лише зазначення загальної суми 8 023,32 грн без наведення її складових та відповідного арифметичного розрахунку не дає суду можливості перевірити правильність заявлених вимог, період нарахування та відповідність розрахунку положенням статті 625 ЦК України.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду детальний та обґрунтований розрахунок інфляційних втрат і трьох процентів річних із зазначенням періоду їх нарахування, розміру основної заборгованості, дати виникнення прострочення, кількості днів прострочення, застосованих індексів інфляції, формули та порядку обчислення кожної складової, а також документів, на яких ґрунтується такий розрахунок.

У зв`язку з цим позивачу слід уточнити заявлені вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних і надати суду належний та зрозумілий розрахунок заявленої до стягнення суми.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Водночас до матеріалів позовної заяви не долучено договору про надання правничої допомоги, а також інших документів, які підтверджують факт понесення або обов`язок понесення зазначених витрат.

Таким чином, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягають належному документальному підтвердженню. Саме лише зазначення у прохальній частині позовної заяви про стягнення 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу без надання відповідних підтверджуючих документів не є достатнім для підтвердження таких витрат.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду договір про надання правничої допомоги, документи, що підтверджують обсяг та вартість наданої правничої допомоги, а також документи на підтвердження фактичної сплати або обов`язку сплати заявленої суми у розмірі 10 000,00 грн.

Стаття 177 ЦПК України встановлює, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI визначено об`єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так у позовній заяві представник позивача зазначає ціну позову 38 451,77 грн. та розрахунок судового збору у сумі 1 331,20 грн..

До позовної заяви позивачем не додано оригінал квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід подати документ, що підтверджує сплату судового збору в сумі 1 331,20 грн. або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) 899998

рахунок отримувача UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Таким чином,сплата судового збору згідно з вимогами Закону є обов`язковою.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Суд звертає увагу, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з врахуванням вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу/представнику позивача строк для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву представника позивача Стегури Беати Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачеві право протягом п`яти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених вимогами ЦПК України.

Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області Бедьо В.І.