Рішення № 140072098, 21.09.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/5025/26

Пров. №2/766/9577/26

21 вересня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Генічеської міської ради (ЄДРПОУ 35248359, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8), Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ 44880100, місцезнаходження: Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд. 33) про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача.

07.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 19,3 кв.м., загальною площею 36,3 кв.м.

В обґрунтування позову вказала, що 06.04.1995 року між нею та ОСОБА_2 здійснено обмін належних на праві власності квартир, внаслідок чого, отримала у власність квартиру, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 36,3 кв.м., у тому числі житловою площею 19,3 кв.м. Договір обміну квартири від 06.04.1995 року завірений державним нотаріусом Генічеської державної нотаріальної контори 06.04.1995 року та зареєстрований в реєстрі за №І-399, зареєстрований у Генічеському міжміському бюро технічної інвентаризації 07.04.1995 року, реєстрова книга №4331, інвентарна справа №5368. Внаслідок військової агресії Російської Федерації проти держави Україна, її квартира зазнала пошкоджень. З метою отримання компенсації від держави за знищене агресором житло, звернулась до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області, з заявою від 02.12.2025 для здійснення реєстраційних дій та реєстрації права власності в Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Проте у здійсненні реєстрації права власності на нерухоме майно було відмовлено, так як подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. Розпорядженням начальника Генічеської міської військової адміністрації №74 від 13 березня 2024 року прийнято рішення про перейменування вулиці і провулку Курасова на нову назву вилиці Національної гвардії України. Таким чином, нова адреса квартири АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, вона позбавлена можливості реалізувати свої повноваження власника щодо розпорядження майном у позасудовому порядку через обставини, які від неї не залежать (збройна агресія та окупація території).

ІІ. Виклад позиції відповідача.

17.04.2026 року представником Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області через Електронний суд подано відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позовних вимог до Генічеської міської військової адміністрації відмовити повністю, скільки вони заявлені до неналежного відповідача. Щодо задоволення позовних вимог, заявлених до Генічеської міської ради сторона відповідачів не заперечує проти задоволення позову та покладається на розсуд суду.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 08.06.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява представника позивачки про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, в матеріалах справи наявний відзив та заява про розгляд справи у відсутність представника.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

06 квітня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір, за яким ОСОБА_2 та ОСОБА_1 здійснили обмін належних їм на праві власності квартир, за яким ОСОБА_1 стала власницею квартири, що розташована в АДРЕСА_1 , складається з однієї кімнати загальною площею 36,3 кв.м, в тому числі житлової 19,3 кв.м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Генічеської державної нотаріальної контори Чкана Н.І., зареєстрований в реєстрі за №І-399, зареєстрований в КП Генічеське державне бюро технічної інвентаризації в реєстрову книгу за №4331, реєстровий №5368.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Марченко Т.О. №82332397 від 11.12.2025 року, відмовлено ОСОБА_1 у проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з огляду на те, що надані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Отримати інформацію з КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР не має змоги, оскільки робота Генічеської філії на даний час не відновлена.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (ч. 1 ст. 328 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).

Сукупний правовий аналіз наведених норм свідчить про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи.

Державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

24.02.2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому дія якого неодноразово продовжувалась.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та території України від 28.02.2025 року №376, Генічеська міська територіальна громада віднесена до тимчасово окупованих територій України з 24.02.2022 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивачкою ОСОБА_1 правомірно набуто право власності на квартиру АДРЕСА_3 на підставі договору обміну від 06.04.1995 року, який було зареєстровано у КП «Генічеське БТІ» у встановленому законом порядку відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права.

Неможливість для позивачки провести державну реєстрацію свого права власності на спірну квартиру, власником якої вона є, через відсутність інформації про зареєстровані речові права до 01.01.2013 року (що стало наслідком неможливістю її отримання від Генічеської філії КП ХБТІ ХОР, яка наразі перебуває під окупацією рф) тягне за собою позбавлення позивачки можливості отримати Витяг з ДРРП відносно вказаної квартири і, відповідно, підтвердити своє право власності на неї перед державними органами та іншими особами.

Натомість, судове рішення в разі задоволення позову у цій справі, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", буде підставою для державної реєстрації права власності позивачкиа на вказаний житловий будинок, відтак вона зможе отримати Витяг з ДРРП відносно вказаного житлового будинку, як основний документ, що підтверджує право власності на нього.

Судом встановлено, що позивачкою одночасно заявлено позов до Генічеської міської ради та Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області.

Представник Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області просив відмовити у задоволенні позову з огляду на неналежність його, як відповідача.

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня матеріальна і процесуальна заінтересованість у справі. Саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (частина друга статті 51 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача, водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи: суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відповідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження.

Отже, підставою створення військової адміністрації є не припинення місцевої ради, як юридичної особи, а невиконання такою радою своїх функцій як представницького органу місцевого самоврядування. До того ж, військова адміністрація населеного пункту є тимчасовим державним органом, який здійснює свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (ч.1 та 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»), не є та не може вважатися правонаступником відповідної місцевої ради, не є представником територіальної громади, а лише тимчасовим державним управлінським органом.

Відповідно, ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради , її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.

Згідно ч.1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Таким чином, Генічеська міська рада (код ЄДРПОУ 35248359), як юридична особа публічного права не припиняла та не призупиняла своєї діяльності, а лише (відповідно Постанови ВРУ 03.11.2022 р. № 2706-ІХ та ч. 2 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану») змінила свого керівника ним став начальник Генічеської міської військової адміністрації Родіонов Є.О.

Так, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, встановлено, що належним відповідачем є Генічеська міська рада, а не Генічеська міська військова адміністрація Генічеського району Херсонської області. Зазначене є підставою для відмови в задоволенні позову до визначеного позивачем відповідача, як до неналежного відповідача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

З урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачкою не заявлено про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. 4, 13, 15, 16, 316, 317, 319 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Генічеської міської ради (ЄДРПОУ 35248359, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8), Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області (ЄДРПОУ 44880100, місцезнаходження: Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд. 33) про визнання права власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 19,3 кв.м., загальною площею 36,3 кв.м.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: Генічеська міська рада, ЄДРПОУ 35248359, місцезнаходження: Херсонська область, Генічеський район, м. Генічеськ, вул. Міська, буд. 8,

Генічеської міської військової адміністрації Генічеського району Херсонської області, ЄДРПОУ 44880100, місцезнаходження: Херсонська область, Херсонський район, с. Музиківка, вул. 40 років Перемоги, буд. 33.

Повний текст рішення складено 21.09.2026 року.

СуддяІ. О. Хайдарова