Рішення № 140071781, 24.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1608/26

Номер провадження 2/585/1151/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у судовому засіданні в місті Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 і просить: стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на його утримання в розмірі частки від її заробітку (доходу), щомісячно. В обгрунтування позову вказав: « ОСОБА_2 є моєю, ОСОБА_1 , дочкою, що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 01.04.2026 року. Я є пенсіонером за віком, що підтверджується Пенсійним посвідченням серії НОМЕР_2 від 25.02.2026 року. Відповідно до Довідки № 113 від 23.02.2026 року я перебуваю на обліку в Роменському об`єднаному управління ПФУ в Сумській області як отримувач пенсію за віком. Пенсія призначена з 30.01.2026 року згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з Довідкою про доходи № 2059 3638 4900 3029 від 26.03.2026 року я перебуваю на обліку в Роменському об`єднаному управління ПФУ в Сумській області і отримую пенсію за віком у розмірі 2595,00 грн. Крім того, я перебуваю на «Д» обліку в КНП «ЦПМСД» м. Ромни з діагнозом бронхіальна астма середньої ступені тяжкості, гіпертонічна хвороба II ст., відповідно до довідки Комунального неприбуткового підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» від 30.03.2026 року. Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Непрацездатні громадяни, згідно абз.17 ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону Отже, відповідно до наведених положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» я вважаюся непрацездатним. Отримання мною пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 2595,00 грн., свідчить, що я потребую такої допомоги, оскільки прожити за такі кошти, включаючи придбання вкрай необхідних для мене ліків, сплату комунальних платежів, не видається за можливе. А похилий вік та стан здоров не дозволяють мені працювати та отримувати додатковий дохід. Допомоги, яку надає мені син ОСОБА_3 , є недостатньо, щоб стверджувати, що я не потребую матеріальної допомоги. Дружина, ОСОБА_4 , не працює, знаходиться на «Д» обліку в КНП «ЦПМСД міста Ромни РМР з діагнозом: гіпертонічна хвороба II ст.., стадія 2, ризик 2. ВВС ДМШП (дефект міжшлуночкової перегородки), що робить неможливим її працевлаштування та надання мені допомоги. Згідно ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків. Отже, при вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання батьків необхідно враховувати, що таке право батьків, якому кореспондує обов`язок повнолітніх дітей, виникає за умови непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від майнового стану повнолітніх дочки, сина. Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов`язку утримувати матір, батька. Саме тому, вважаю, що стягнення аліментів на моє утримання у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) доньки буде справедливим по відношенню як до мене, так і по відношенню до Відповідача. На виконання ст. 175 ЦПК України повідомляємо, що - вжиття заходів досудового врегулювання спору не здійснювалось; - вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не здійснювалось; - оригінали документів, які додані до даної позовної заяви у Позивача є в наявності. У відповідності із п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України підтверджую, що мною не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів. Отже, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» я звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів».

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року провадження у справі відкрито і призначено справу до підготовчого розгляду.

22 травня 2026 року, через систему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , в якому вказано: «Ухвалою від 14 травня 2026 року Роменського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі № 585/1608/26 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач) до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. Представником Відповідача є адвокат Бояркіна Світлана Ігорівна. Ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву відповідно до частини третьої статті 178 ЦПК України 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. 17.05.2026 року Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження через систему «Електронний суд». Відповідач позов не визнає з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Таким чином для стягнення аліментів необхідна наявність двох обставин одночасно: Непрацездатність; Потреба у матеріальній допомозі. Мій батько дійсно досяг пенсійного віку та отримує пенсію за віком, але матеріальної допомоги він не потребує у зв`язку з наступними обставинами. Відповідно до рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 23 жовтня 2024 року у справі № 585/2533/24 за позовом ОСОБА_6 до відповідача: ОСОБА_1 вимоги позивача: про поділ спільного сумісного майна, що набрало законної сили 25.09.2025: Визнано за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ПП «Дует», ЄДРПОУ: 30560162. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Позивач є засновником та директором ПП «Дует», ЄДРПОУ: 30560162, дане підприємство не ліквідоване та діюче. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності Позивача наявна земельна ділянка кадастровий номер 5910700000:05:033:0050, на яку накладено арешт Роменським відділом державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08.10.2024 р., що зареєстрований в реєстрі за № 618 (НТН 844007), у спільній сумісній власності Позивача та ОСОБА_4 наявна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , придбана за 841000,00 грн. Відповідно до листа ТСЦ МВС № 5944 від 28.09.2024 р. № 31/32/5944-527- аз, Позивачем було продано автомобіль MERCEDES-BENZ SPRINTER 513 CDI, 2010 року випуску 12.06.2024 року. Крім того Позивач, як сам зазначає у позовній заяві, отримує пенсію у розмірі 2595,00 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень. Таким чином Позивач отримує пенсію у розмірі прожиткового мінімуму. Позивач зазначає, що через свій стан здоров`я не має можливості працювати, але не додає жодного доказу, що підтверджує захворювання Позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. На відміну від Позивача, у Відповідача у власності наявна тільки 1 квартира за адресою: АДРЕСА_3 придбана в 2021 році, відсутній дохід, крім соціальних виплат, які Відповідач отримує, як біженка (інформація про виплати з перекладом додається). Відповідно до ч. 2 ст. 205 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. У Позивача крім Відповідача наявні інші діти, а саме працездатний син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження додане Позивачем), який надає фінансову допомогу Позивачу, як він сам зазначає у позовній заяві. Також в Позивача наявна працездатна дружина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про шлюб додане Позивачем), яка не досягла пенсійного віку. Крім того, Відповідачу відомо, що на підставі договору дарування нерухомого майна від 10.10.2025 р., що зареєстрований в реєстрі за № 806 (НКА 563698), Позивач подарував своєму сину ОСОБА_7 нежитлове приміщення, офіс, загальною площею 209,7 (двісті дев`ять цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - (надалі - Майно), яке розташоване на земельній ділянці площею 0,0460 га., кадастровий номер: 5910700000:05:010:0247, ідентифікатор об`єкта нерухомого майна: 01.3347960.5075075.20231128.97.0000.32. Вартість Майна на дату дарування склала у 1306800 (один мільйон триста шість тисяч вісімсот) гривень 51 копійка. На відміну від свого брата, який отримав у подарунок Майно, Відповідач змушена була стягувати аліменти на своє утримання з Позивача шляхом звернення до суду та виконавчої служби. Так згідно рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 червня 2024 року у справі № 585/2107/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, суд вирішив стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , яка продовжує навчання, у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно період її навчання до 30 червня 2024 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з 07 травня 2024 року. Крім того слід врахувати інші обставини, що мають істотне значення, а саме. В ОСОБА_7 наявна можливість утримувати Відповідача, у зв`язку з достатнім доходом, що підтверджується наступними обставинами. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ОСОБА_7 зареєстрований, як фізична особа підприємець з 01.10.2021 р. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, у власності ОСОБА_7 наявний транспортний засіб AUDI Q7 2017 року випуску, придбаний 21.04.2026 р, середня вартість якого складає від $26 500 до $37 000. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у власності ОСОБА_7 наявне наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, офіс, загальною площею 209,7 (двісті дев`ять цілих сім десятих) кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , подароване Позивачем; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 ; земельна ділянка кадастровий номер 5910700000:03:032:0127; земельна ділянка кадастровий номер 5910700000:03:032:0126. Крім того працездатна дружина Позивача ОСОБА_4 також має у власності нерухоме майно (спільна сумісна власність з Позивачем), а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_4 не досягла пенсійного віку, не має встановленої інвалідності та, як відомо Відповідачу, має неофіційний дохід, який не декларує та з якого не сплачує податки, чим вводить в оману суд та порушує законодавство України. Довідка про стан здоров`я ОСОБА_4 , надана Позивачем є нерозбірливою та нечитаємою та в жодному разі не доводить її непрацездатність. Крім того Позивачем не надано документи про інвалідність або отримання соціальних виплат ОСОБА_4 , яка як законна дружина має обов`язок утримувати свого непрацездатного чоловіка згідно ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України. Також Відповідач вважає за необхідно повідомити суд, що позовна заява Позивача є нічим іншим, як маніпуляцією у зв`язку з наступними обставинами. Відповідач проживає разом з мамою ОСОБА_6 , яка є колишньою дружиною Позивача. Позивач має борг перед ОСОБА_6 у розмірі 320040 грн., у зв`язку з чим 09.12.2025 р. було відкрите виконавче провадження № 79781235 (постанова про відкриття ВП додається). Від сплати боргу Позивач ухиляється, у зв`язку з чим 21.03.2026 р. ОСОБА_6 до Роменського міськрайонного суду Сумської області подано позовну заяву про виділення частки боржника та 15.04.2026 р. ухвалою Роменського міськрайонного суду Сумської області було відкрито провадження у справі № 585/1166/26 (ухвала про відкриття додається). Після подання ОСОБА_6 позовної заяви про виділ частки боржника до Позивача, Відповідач 01.04.2026 р. отримала повідомлення від Позивача з погрозою подання позовної заяви про стягнення аліментів, в разі якщо Відповідач не вплине на рішення матері (скріншот додається). У зв`язку з вищевикладеним у Позивача відсутні підстави для стягнення аліментів з Відповідача, так як Позивач не потребує матеріальної допомоги. Просимо суд: 1. Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 ».

1 червня 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій вказано: «Представником Відповідача на мою адресу надіслано Відзив на позовну заяву, якому просить в задоволенні поданого мною позову до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька відмовити, посилаючись на безпідставність позовних вимог. Вважаю, що викладені представником Відповідача адвокатом Бояркіною С.І. у відзиві на позовну заяву доводи не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства України і є безпідставними, виходячи з наступного: З посади директора ПП «Дует» я був звільнений за власним бажанням 02.05.2019 року (запис № 6 в моїй Трудовій книжці НОМЕР_5 від 08.09.1992 року). Згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.05.2026 року, за період з січня 2025 по квітень 2026 інформація щодо джерел /сум виплачених доходів мені доходів відсутня. Таким чином викладені представником Відповідача у відзиві на позовну заяву доводи про отримания мною доходів від перебування в трудових відносинах з ПП «Дует» та отримання там заробітної плати не відповідають дійсності. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2024 року у справі № 585/2107/24 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково. Стягнуто з мене на користь ОСОБА_2 , яка продовжує навчання, у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. щомісячно період її навчання до 30 червня 2024 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з 07 травня 2024 року. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20.06.2024 року у справі №585/2107/24, яке набрало законної сили, встановлено що відповідно довідки Сумського державного університету № 53-Д.022/24 від 15.01.2024 року, ОСОБА_2 є здобувачем освітнього ступеня «бакалавр» 4 курсу Навчально-наукового інституту бізнесу, економіки та менеджменту очної (денної) форми здобуття освіти Сумського державного університету. Навчається за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. Термін навчання з 15.09.2020 р. по 30.06.2024 р. Наказ про зарахування № 1131-ІІІ від 06.09.2020 p. (a.c.4). Отже, станом на 2024 рік ОСОБА_2 навчалася на очній (денній) формі здобуття освіти Сумського державного університету і відповідно проживала на території України. Біженець з України - це особа, яка через загрозу життю та безпеці внаслідок збройної агресії змушена була покинути територію України та шукати захисту за кордоном. В м. Ромни статус зони бойових дій не встановлено, бої не ведуться, що є загальновідомим фактом і відповідно доказуванню не підлягає. ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за АДРЕСА_5 , загальною площею 111,4 кв.м., житловою площею 57,3 кв.м., де вона може проживати. Прямих загроз для життя та здоров`я ОСОБА_2 в м. Ромни, які б змусили її покинути територію України не було, а її виїзд за межі України після завершення навчання, яке оплачувалося і мною, не є підставою, в розумінні положень Сімейного кодексу України, для звільнення її від сплати аліментів на утримання непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги. Згідно наданого представником Відповідача повідомлення Голови районної адміністрації Землі округу Передня Померація-Рюген Омельяненко Стефанія отримує грошову допомогу з лютого 2026 року у розмірі 495,58 Євро щомісячно, що станом на 31.05.2026 року за офіційним курсом НБУ становить 25491,00 грн., тобто в 10 раз більше ніж отримувана мною пенсія. Згідно з Довідкою про доходи № 2059 3638 4900 3029 від 26.03.2026 року я перебуваю на обліку в Роменському об`єднаному управління ПФУ в Сумській області і отримую пенсію за віком у розмірі 2595,00 грн. Крім того, я перебуваю на «Д» обліку в КНП «ЦПМСД» м. Ромни з діагнозом бронхіальна астма середньої ступені тяжкості, гіпертонічна хвороба II ст.., відповідно до довідки Комунального неприбуткового підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги міста Ромни» від 30.03.2026 року. Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Таким чином, право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, якщо вони є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги. Отримання мною пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 2595,00 грн., свідчить, що я потребую такої допомоги, оскільки прожити за такі кошти, включаючи придбання вкрай необхідних для мене ліків, сплату комунальних платежів, не видається за можливе. А похилий вік та стан здоров не дозволяють мені працювати та отримувати додатковий дохід. Допомоги, яку надає мені син ОСОБА_3 , є недостатньо, щоб стверджувати, що я не потребую матеріальної допомоги. Дружина, ОСОБА_4 , не працює, знаходиться на «Д» обліку в КНП «ЦПМСД міста Ромни РМР з діагнозом: гіпертонічна хвороба II ст.., стадія 2, ризик ВВС ДМШП (дефект міжшлуночкової перегородки), що робить неможливим працевлаштування та надання мені допомоги. Згідно ч. 1 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. Згідно ч.2 ст. 205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін, можливості одержання утримання від інших дітей, дружини, чоловіка та своїх батьків. Отже, наведені вище фактичні обставини свідчать, що як непрацездатна особа з цілим рядом хронічних захворювань та отримувач пенсії у розмірі 2595,00 грн., що майже в 10 раз є меншою від доходів, надають правові підстави, передбачені ст.ст. 202, 205 СК України для стягнення з ОСОБА_2 аліменти на моє утримання в розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу), щомісячно».

4 червня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшли заперечення (на відповідь на відзив», в яких представник відповідача вказала: «Ухвалою від 14 травня 2026 року Роменського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі № 585/1608/26 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивач) до ОСОБА_2 (далі Відповідач) про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька. Представником Відповідача є адвокат Бояркіна Світлана Ігорівна. Ухвалою встановлено відповідачу строк, що не перевищує 3 дні з дня отримання відповіді на відзив, для подання заперечення на відповідь, згідно ст. 180 ЦПК України. 01.06.2026 року Відповідач та Представник Відповідача отримали відповідь на відзив через систему «Електронний суд». Відповідач надає заперечення на відповідь на відзив з наступних підстав. Позивач, повідомляє, що звільнений з ПП «Дует» та, як підтвердження надає копію трудової книжки. Посилання Позивача на внесення ним до власної трудової книжки запису про звільнення не підтверджує припинення його повноважень як керівника Приватного підприємства. Повноваження члена виконавчого органу юридичної особи можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень. Таке припинення повноважень здійснюється уповноваженим органом юридичної особи або її власником відповідно до установчих документів. Будь-які належні докази прийняття власником підприємства рішення про припинення повноважень директора відсутні. Крім того, відповідно до частин 1 та 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними, а відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, але не внесені до нього, не можуть бути використані у спорі з третьою особою. Станом на 03.06.2026 р. відомості про припинення повноважень директора та призначення іншого керівника до Єдиного державного реєстру не внесені. Навпаки, у ЄДР керівником підприємства продовжує значитися Позивач. Отже, самостійне внесення директором запису про власне звільнення до трудової книжки не є належним доказом припинення його корпоративних повноважень як керівника юридичної особи та не змінює правового статусу особи, зазначеної керівником у Єдиному державному реєстрі. Крім того Позивач не заперечує, що є засновником (учасником) ПП «Дует». Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 96-1 Цивільного кодексу України, учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку. Таким чином чистий прибуток підприємства після виконання податкових зобов`язань та інших обов`язкових платежів може бути спрямований на виплату засновнику (учаснику) на підставі рішення та відповідно до положень статуту підприємства. Отже, отримання засновником (учасником) коштів у вигляді розподіленого чистого прибутку підприємства саме по собі не свідчить про заподіяння підприємству збитків, неправомірне вибуття майна чи привласнення коштів, а є реалізацією належного йому корпоративного права на отримання прибутку від діяльності юридичної особи за умови дотримання вимог законодавства та установчих документів підприємства. Позивач у своїй відповіді на відзив не заперечує про отримання такого прибутку та не надає фінансову звітність підприємства та інформацію про отримання або неотримання прибутку з діяльності підприємства. Щодо твердження Позивача стосовно перебування на території України Відповідача в 2024 році та щодо неможливості отримання статусу біженця Відповідачем через відсутність статусу бойових дій в м. Ромни повідомляємо наступне. В посвідці Відповідача з перекладом, що була надана до відзиву зазначено дату коли Відповідач виїхала з території України, а саме 18.03.2022 р. Відповідач дійсно навчалась в вищому навчальному закладі в 2024 р. Навчання було дистанційним, як у багатьох ВНЗ з моменту введення на території України воєнного стану. Відповідно до п. 1 Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 р. «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено 20 разів. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 342/2026 від 27.04.2026. Воєнний стан введено на всій території України, а не в окремих містах, тому твердження Позивача, що загроза для життя та здоров`я Відповідача відсутня у зв`язку з тим, що м. Ромни не внесено до переліку міст на території яких ведуться бойові дії, є безпідставним. Позивач не надає доказів, що ним здійснювалась оплата навчання Відповідача у вищому навчальному закладі. Крім того Відповідач у відзиві жодним чином не зазначає виїзд за межі України, як підставу для звільнення від сплати аліментів на утримання непрацездатного батька, який потребує матеріальної допомоги. Відповідно до ч. 1 ст. 202 Сімейного кодексу України, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Таким чином для стягнення аліментів необхідна наявність двох обставин одночасно: Непрацездатність; Потреба у матеріальній допомозі. Відповідач у своєму відзиві повідомляє суд, що Позивач не потребує матеріальної допомоги та надає відповідні докази, що були долучені до відзиву. Позивач зазначає, що сума отриманих соціальних виплат Відповідача перевищує пенсію Позивача в 10 раз, але не враховує різницю середніх цін на продукти, проживання та речі першої необхідності в Україні та Німеччині, оскільки життям доньки він не цікавиться, а лише вимагає фінансового забезпечення з її сторони. В іншому випадку Позивач би знав, що сума соціальних виплат, які отримує Відповідач є мінімальною для Німеччини та її вистачає лише на базові потреби. Враховуючи середні ціни в Україні та Німеччині, суму соціальних виплат Відповідача можна прирівняти до пенсійних виплат Позивача. Крім того Позивач не враховує фінансову допомогу, яку отримує від ОСОБА_7 , про яку вказує в позові, як «допомога є недостатньою», без вказання конкретної суми отриманої допомоги. Також не враховує прибуток отриманий від підприємницької діяльності, як засновник та учасник ПП «Дует», не враховує фінансову допомогу, яку отримує від дружини ОСОБА_4 , не враховує кошти отримані від продажу автомобілів, про які було зазначено у відзиві, не враховує наявне в його власності нерухоме майно, не враховує вартість нерухомого майна, що було подаровано Позивачем ОСОБА_7 в 2025 році. Таким чином доходи Позивача перевищують доходи Відповідача. Позивач зазначає, що перебуває на «Д» обліку в КНП «ЦПМСД» м. Ромни з діагнозом бронхіальна астма середньої ступені тяжкості, гіпертонічна хвороба ІІ ст. Довідка надана Позивачем, як додаток до позовної заяви є нерозбірливою та нечитаємою та не доказує потребу у матеріальній допомозі. Крім того у Позивача відсутня встановлена інвалідність. Твердження, щодо того, що дружина Позивача ОСОБА_4 не має можливості працювати та надавати допомогу Позивачу через хворобу є безпідставним. В ОСОБА_4 відсутня встановлена інвалідність, ОСОБА_4 не досягла пенсійного віку, тобто є працездатною та може надавати допомогу Позивачу. Відповідно до ч. 2 ст. 205 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків. Позивач не заперечує наявність в нього працездатного сина, який надає йому матеріальну допомогу та доходи якого значно перевищують суму соціальних виплат, які отримує Відповідач, та не заперечує наявність працездатної дружини, яка має обов`язок утримувати свого непрацездатного чоловіка згідно ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України. Крім того Позивач, як сам зазначає у позовній заяві та у відповіді на відзив, отримує пенсію у розмірі 2595,00 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установити з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: осіб, які втратили працездатність, - 2595 гривень. Таким чином Позивач отримує пенсію у розмірі прожиткового мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. На відміну від Позивача, у Відповідача у власності наявна тільки 1 квартира за адресою: АДРЕСА_3 придбана в 2021 році та відсутній дохід. Крім того Позивач не заперечує проти реальних мотивів подання позовної заяви про стягнення аліментів, а саме, як спосіб вплинути через Відповідача на свою колишню дружину ОСОБА_6 , боржником якої є Позивач. Також Відповідач не погоджується, що наведені Позивачем факти свідчать, що Позивач є непрацездатною особою з рядом хронічних захворювань та таким, що потребує матеріальної допомоги. Позивач не надає жодної відповіді на порушені у відзиві питання, не надає жодних запитуваних документів, не заперечує проти наявності в його власності нерухомого майна, отримання значної суми коштів від продажу автомобілів, отримання коштів від введення підприємницької діяльності, як засновник (учасник) ПП «Дует», не зазначає, яку саме суму матеріальної допомоги щомісячно отримує від свого сина ОСОБА_7 , яку Позивач вважає «недостатньою», не пояснює мету підписання договору дарування на нежитлове приміщення, що приносило Позивачу дохід від здачі в оренду цього приміщення, а тільки посилається на суму своїх пенсійних виплат, ігноруючи інші джерела доходу. У зв`язку з вищевикладеним у Позивача відсутні підстави для стягнення аліментів з Відповідача, так як Позивач не потребує матеріальної допомоги. На підставі вище викладеного та керуючись нормами Сімейного кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Просимо суд: 1. Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 ».

Позивач в судовому засіданні 13 липня 2026 року позов підтримав, підтвердив обставини вказані в позові, суду пояснив, що він дійсно подарував синові майно. Він вважає що розмір аліментів, які стягуються з доньки мав би бути близько 4000 грн. Він платив аліменти донці останні 2 місяці до 23 років. Він сплачував аліменти в сумі 2000 грн. Майно вони з колишньою дружиною ділили через суд.

В судове засідання 24 вересня 2026 року позивач не прибув, надав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибула, представник відповідача надала заяву про розгляд справи за відсутності відповідача та представника відповідача.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 і її батьком у свідоцтві про народження вказаний ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.3).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є пенсіонером з 30 січня 2026 року, що підтверджується довідкою та пенсійним посвідченням (а.с. 4-5).

З довідки про доходи вбачається, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком і виплати склали 167,42 грн. в січні 2026 року, по 2595 грн. в лютому та березні 2026 року (а.с. 6).

Згідно довідки КНП «ЦПМСД» м. Ромни РМР ОСОБА_1 перебуває на «Д» обліку (а.с.7).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_7 (а.с.8).

3 вересня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 і після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_9 . Вказане підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.9).

Згідно довідки КНП «ЦПМСД» м.Ромни РМР ОСОБА_4 перебуває на «Д» обліку (а.с.10).

Відповідно до рішення Роменського міськрайоного суду Сумської області від 20 червня 2024 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі 2000 грн. щомісячно на період її навчання до 30 червня 2024 року, але не довше ніж до досягнення нею 23 років, починаючи стягнення з 7 травня 2024 року (а.с.50-52).

З витягу з Єдиного державного реєстру МВС стосовно зареєстрованих транспортних засобів вбачаться, що за ОСОБА_7 з 21.04.2026 зареєстровано AUDI Q7 2017 року випуску (а.с. 60).

В інформації з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказано, що власником будівлі загальною площею 209,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_7 . Підставою вказано договір дарування від 10.10.2025 (а.с.61).

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого 18.05.2026 вказано, що керівником, представником та засновником ПП «ДУЕТ» є ОСОБА_1 (а.с. 62-64).

У витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, сформованого 18.05.2026 вказано, що ОСОБА_7 є фізичною особою підприємцем (а.с.65-66).

З договору дарування нерухомого майна, що укладений 10 жовтня 2025 року, вбачається що ОСОБА_1 , подарував ОСОБА_7 нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Дар цей сторони оцінюють в 1306800 грн. (а.с. 68-69).

8 жовтня 2024 року ОСОБА_4 придбала квартиру АДРЕСА_6 . Продаж вчиняється за 841000 грн. (а.с.70-71).

В інформації з Державного реєстру речових прав на майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вказано, що власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 . Підставою вказано договір купівлі-продажу від 12.02.2021 (а.с.73).

Згідно посвідки на проживання ОСОБА_2 проживає НОМЕР_6 Ланкен-Границ Дорфштрассе, 26 з 18.03.2022 (а.с. 78-79).

В повідомленні про зміну розміру виплат відповідно до другої книги, вказано ОСОБА_10 відповідно до § 48 абз.1 речення 1-го Соціального кодексу я скасовую зазначені нижче рішення за вказаний нижче період, оскільки у фактичних або правових обставинах, що мали місце на момент видання цього адміністративного акта відбулися істотні зміни. З урахуванням ваших поточних, особистих та економічних обставин, вам та особам, які, за необхідності, проживають разом з вами у складі родини, що має спільні потреби, на період з 01.12.2025 р. до 31.05.2026 щомісяця виплачуватимуться допомоги на забезпечення життєдіяльності у наступному розмірі: Загальна щомісячна сума, починаючи з грудня 2025 року: 258,30 € Загальна щомісячна сума, починаючи з січня 2026 року: 271,59 € Загальна щомісячна сума, починаючи з лютого 2026 року: 1 332,99 € З вищезазначеної щомісячної загальної суми виплати отримують такі особи відповідно до статей 7, 9, 11 та 1-9 і наступних SGB грошову допомогу громадянам: - ОСОБА_11 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 з грудня 2025 р. 161,75 € з січня 2026 р. 170,56 € з лютого 2026 р. 837,01 Є Медичне,обов`язкове страхування: з 01.12.2025 р. С.К. «ДАК» - ОСОБА_11 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 з грудня 2025 р. 96,55 € з січня 2026 р. 101,03 € з лютого 2026 р. 495,98 € Медичне, обов`язкове страхування: з 01.12.2025 р. С.К. «DАК» Особи, зазначені нижче, отримують одноразову допомогу на дитину відповідно до § 72 (1) SGBI:2 ОСОБА_11 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 з грудня 2025 року 25,00 € з січня 2026 року 25,00 € з лютого 2026 року 25,00 € з березня 2026 року 25,00 € з квітня 2026 року 25,00 € з травня 2026 року 25,00 € (а.с.82-85).

У відомості з державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 26.05.2026, у ОСОБА_1 за період з січня 2025 року по квітень 2026 року доходи відсутні (а.с. 100).

Вивчивши позовну заяву відзив на позов, інші письмові доводи сторін, вислухавши пояснення позивача, дослідивши докази зібрані у справі, оцінюючи їх кожен окремо та в сукупності, суд приходить висновку, що позов не обґрунтований і задоволенню не підлягає.

При вирішенні спору про утримання батьків суд виходить із положень глави 17 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

В статті 205 СК України визначено, що суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При визначенні розміру аліментів та додаткових витрат суд бере до уваги можливість одержання утримання від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, дружини, чоловіка та своїх батьків.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Наведені норми СК України визначають, що обов`язок повнолітніх дітей утримувати батьків залежить від настання двох обов`язкових обставин непрацездатність батьків і потреба непрацездатних батьків в матеріальній допомозі.

В даній справі доведено, що позивач ОСОБА_1 є непрацездатним, оскільки досяг пенсійного віку.

В той же час доводи позивача про те, ищо він потребує матеріальної допомоги, не підтверджені належними, допустимим і достатніми доказами. Обґрунтування позивача у потребі матеріальної допомоги полягають в наступних твердженнях «Отримання мною пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 2595,00 грн., свідчить, що я потребую такої допомоги, оскільки прожити за такі кошти, включаючи придбання вкрай необхідних для мене ліків, сплату комунальних платежів, не видається за можливе. А похилий вік та стан здоров не дозволяють мені працювати та отримувати додатковий дохід. Допомоги, яку надає мені син ОСОБА_3 , є недостатньо, щоб стверджувати, що я не потребую матеріальної допомоги». Тобто необхідність в матеріальній допомозі позивач поставив в залежність від розміру своєї пенсії. В той же час Закон України «Про державний бюджет України» встановив прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в розмірі 2595 грн. Тобто, з точки зору держави, вказаного розміру має бути достатньо для забезпечення мінімально необхідних потреб, для забезпечення потреб непрацездатної особи, для проживання. Отже, позивач отримує визначений державою прожитковий мінімум для свого віку. Водночас позивач у позові навіть не вказав суду розмір доходу, який є необхідним для нього, виходячи з якого він і визначив розмір аліментів.

Доводи позивача про необхідність оплати комунальних послуг та лікування, не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами. Зокрема, позивач не надав доказів того, що він взагалі проходив лікування останнім часом і доказів того, що на таке лікування було витрачено певні кошти. Також позивач не надав і доказів на підтвердження того, що несе витрати з оплати житлово-комунальних послуг та їх розмір.

При цьому суд вважає слушними доводи відповідача про те, що матеріальний стан позивача не дає підстав вважати, що він потребує матеріальної допомоги. Зокрема та обставина що позивач є засновником ПП «Дует» і згідно реєстру залишається його керівником, свідчить про те, що він може отримувати прибутки від цього підприємства. Та обставина, що позивач нещодавно подарував вартісне майно сину, свідчить що він достатньо забезпечений в матеріальному плані, оскільки за умови відсутності такого, логічним було б продати дане майно або здати його в оренду для отримання прибутку.

Також суд погоджується з доводами відповідача про наявність інших осіб, які можуть і повинні надавати допомогу позивачу його дружини та сина.

Крім цього, на переконання суду у відповідача дійсно відсутні прибутки, які б давали можливість надавати матеріальну допомогу непрацездатному батькові.

Доводи позивача що відповідач отримує грошову допомогу з лютого 2026 року у розмірі 495,58 Євро щомісячно, що станом на 31.05.2026 року за офіційним курсом НБУ становить 25491,00 грн., суд в даному випадку до уваги не бере, оскільки та обставина, що проживання в місті де немає власного житла, потребує значно більших витрат, аніж проживання у власному житлі, є загальновідомою і доказуванню не підлягає. При цьому суд погоджується й з доводами відповідача, щодо вартості проживання за кордоном, з урахуванням вартості всіх необхідних для проживання складових.

Виходячи з того, що спір ініційований позивачем, а суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з позивача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 202, 205 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12,13, 18, 81, 141,258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_3 ), на користь держави судовий збір у розмірі одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок (1331,20 грн.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга