Ухвала суду № 140071699, 25.09.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/4436/26

1-кп/583/409/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. Колегія суддів Охтирського міськрайонного суду Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5

(в режимі відеоконференції)

потерпілих ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка кримінальне провадженні № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 вересня 2026 року по кримінальному провадженню провадження № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти призначення судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_11 у підготовчому судовому засіданні заперечували проти призначення судового розгляду, просили надати час для ознайомлення із заявленими потерпілими цивільними позовами.

З урахуванням думки учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, прокурор ОСОБА_5 , який брав участь у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції, заявив клопотання про продовження застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів без визначення розміру застави. Клопотання мотивує тим, що строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 02 жовтня 2026 року, однак судовий розгляд кримінального провадження не може бути завершений у межах строку дії запобіжного заходу, при цьому ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що стали підставою для застосування до обвинуваченого саме цього виключного запобіжного заходу, не зникли та не зменшилися.

Потерпілі підтримали клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_10 не заперечував проти задоволення клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, мотивуючи тим, що обвинувачений є особою з інвалідністю ІІІ групи, потребує лікування в домашніх умовах. Також обвинувачений ОСОБА_10 є колишнім військовослужбовцем, тиску на потерпілих вчиняти не буде.

Заслухавши учасників судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку застосування стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05 серпня 2026 року ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 02 жовтня 2026 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно зі ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше, як на підставах та в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим злочинів, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість злочинів, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що ризики, які були враховані слідчим суддею при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому, посилається на наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання на строк від десяти до п`ятднадцяти років або довічне позбавлення волі. Усвідомлення обвинуваченим невідворотності вказаного покарання, суворості покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення дає достатньо обґрунтованих підстав вважати, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_10 з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, щоб уникнути покарання;

- незаконно впливати на потерпілих, свідків, оскільки потерпілі та свідки проживають із ОСОБА_10 в одному населеному пункті, йому відомо анкетні дані зазначених осіб, враховуючи факт вчинення ОСОБА_10 замаху на умисне вбивство, потерпілі та свідки можуть сприймати його погрози реально;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, що свідчить про його схильність до скоєння протиправних дій та анти суспільну поведінку.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимостей може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого ОСОБА_10 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення ймовірного покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій у зв`язку усвідомленням обвинуваченим невідворотності та суворості покарання за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення (від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі).

Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків обґрунтовується тим, що ОСОБА_12 мешкає з ними в одному населеному пункті, знає їх анкетні дані, а тому може вчинити дії, пов`язані з незаконним впливом на них шляхом насильницьких дій, залякування, вмовляння або підкупу з метою надання недостовірних показань. Крім того, колегія суддів враховує факт вчинення ОСОБА_10 замаху на умисне вбивство, у зв`язку з чим потерпілі та свідки можуть сприймати його погрози реально.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Ураховуючи засаду змагальності кримінального провадження, сторона обвинувачення на власний розсуд визначає коло свідків для доведення своєї правової позиції. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, позбавлений можливості втручатися у дискрецію сторони обвинувачення у побудову тактики і стратегії підтвердження або спростування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

За таких умов ОСОБА_10 , не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з певними особами, може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Ризик продовження ОСОБА_10 вчинення кримінальних правопорушень підтверджено його девіантною поведінкою, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, які вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, загальнонебезпечним способом із застосуванням зброї.

Доводи захисника про відсутність ризику впливу на потерпілих колегія суддів визнає непереконливими, оскільки при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій. З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовував клопотання та які на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Посилання захисника на стан здоров`я обвинуваченого не є підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, а також те, що ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, який вчинений із застосуванням насильства, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 61, 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 314-316, 369-372 КПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів у кримінальному провадженні № 12026200000000144 від 10.05.2026 стосовно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 - п. 1 п. 5 п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 348, ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України.

Визначити строк дії ухвали до 24 години 00 хвилин 24 листопада 2026 року.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Оголосити перерву в підготовчому судовому засіданні.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3