Рішення № 140071461, 21.09.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/9166/26

Провадження № 2/727/3048/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

Головуючого-судді: Одовічен Я.В.

За участю секретаря: Зінич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Посилався на те, що 12.08.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір №81236.

Відповідно до умов цього кредитного договору сума кредиту становить 20000 гривень, строк кредиту 549 днів. Типом кредиту є кредитна лінія. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, окремим траншами.

Проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 250% річних.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ФК « Кредіплюс» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 20000 гривень.

Відповідач порушив умови кредитному договору і в кінцевому підсумку не повернув позивачу кредит, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за цим договором навіть після спливу строку, встановленого у кредитному договорі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 65736 грн. 94 коп., яка складається з наступного: 19684 грн. 41 коп. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 44052 грн. 53 коп. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 2000 гривень заборгованість за комісіями.

28.01.2025 року було укладено договір №28012025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №81236.

Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №81236.

Просив позов задовольнити, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 65736 грн. 94 коп. та понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав. Не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст.ст. 130,131 ЦПК України, про що у справі є належні докази, про причини відсутності не повідомив.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.08.2021 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №81236 (а.с.24-26).

Згідно п.2.1, 2.2 кредитного договору, типом кредиту є кредитна лінія. Ліміт кредитної лінії (загальний розмір кредиту) не може перевищувати 75556 гривень.

Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника та інші не заборонені законодавством цілі, окремим траншами (частинами).

Підпунктом 2.2.1 договору передбачено, що для отримання першого траншу позичальник зобов`язаний (якщо вимагається) забезпечити укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг, що відповідають вимогам кредитодавця та/або договорів забезпечення виконання його зобов`язань за цим договором: не зобов`язаний.

Перший транш в сумі 20000 гривень надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 11979 грн. 09 коп. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №69377 від 05.03.2021 року укладеним з кредитодавцем; у розмірі 4020 грн. 91 коп. на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , що відкрито в банку АТ «УкрСиббанк» у національній валюті; у розмірі 4000 гривень шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини (п.п.2.2.2 кредитного договору).

Згідно п.2.3 кредитного договору, проценти за користування першим траншем кредиту нараховуються за ставкою 250% річних.

Пунктом 2.4 кредитного договору передбачено, що знижений тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 01 грн. 00 коп.. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування першого траншу складає 200 гривень.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору, комісія за надання першого траншу складає 4000 гривень, що нараховується та підлягає сплаті одноразово, в день укладення цього договору за ставкою 20% від загальної суми першого траншу за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.2 цієї індивідуальної частини.

Строк на який надається перший транш складає 549 днів (п.2.6.1 кредитного договору).

Загальні витрати за першим траншем складають: 57590 грн. 44 коп. (п.2.7.1 кредитного договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за першим траншем складає 1574,195 річних (п.п.2.8.1).

Також, 12.08.2021 року ОСОБА_1 підписала заяву на видачу кредиту №100300707 (а.с.44).

У вказаній заяві ОСОБА_1 просить ТОВ «ФК «Кредіплюс» на підставі договору встановити ліміт кредитної лінії в сумі 75556 грн. 00 коп. та видати перший транш кредиту в розмірі 20000 гривень в момент його підписання на умовах, вказаних в п.5 цієї заяви та кредитного договору.

Відповідно до платіжного доручення №CRD_325715 від 12.08.2021 року, ТОВ «ФК «Кредіплюс» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 4020 грн. 91 коп. (а.с.67).

Згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частини першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За положеннями статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, укладений між сторонами договір відповідає вимогам Закону та є обов`язковим до виконання.

28.01.2025 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» (клієнт) та ТОВ «Факторинг Партнерс» (фактор) уклали договір факторингу №28012025 (а.с.14-15).

У п.1.1 договору факторингу сторони погодили, що на умовах, встановлених цим договором, клієнт передає (відступає) фактору за плату, а фактор приймає належні клієнту грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників, укладеними між клієнтом і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно п.1.2 договору факторингу, вінаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказаних у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до реєстру боржників для друку до договору факторингу №28012025 від 28.01.2025 року, ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №81236 в сумі 65736 грн. 94 коп., що складається з: 19684 грн. 41 коп. залишок заборгованості по основному боргу; 44052 грн. 53 коп. залишок заборгованості за процентами; 2000 грн. 00 коп. залишок заборгованості по комісії (а.с.27).

Пунктом 1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, ТОВ «Факторинг Партнерс» у визначеному Законом порядку набуло право вимоги до ОСОБА_1 .

Розглядаючи аргументи, наведені позивачем, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.525, ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першоюстатті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього кодексу.

За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Факторинг Партнерс» є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне:

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на положення статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частина друга статті 141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 16000 гривень було надано договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, який укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. (а.с.35-36), заявкою на надання юридичної допомоги №320 від 01.05.2026 року, Витяг з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 року.

Відповідно до Витягу з Акту №36 адвокатським об`єднанням було надано юридичну допомогу ТОВ «Факторинг Партнерс» по справі щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №81236, у вигляді: надання усної консультації з вивченням документів кількість витраченого часу 2 години, вартість - 4000 гривень; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду кількість витраченого часу 4 години, вартість - 12000 гривень.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру адвокатів України Бурдюг Т.В. отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю 14.08.2014 року.

Будь-яких клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до суду не надходило.

Тому, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 гривень.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ), проживаючої в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371), яке розташоване в м.Київ, вул.Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, заборгованість за кредитним договором №81236 від 12.08.2021 року у розмірі 65736 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (ЄДРПОУ 42640371) понесені судові витрати у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Одовічен Я.В.