Рішення № 140071226, 17.09.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2921/26

Номер провадження 2/725/769/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

Головуючого судді: Галичанського О.І.,

при секретарі Тарновецькій Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія « Артеміда Ф » ( м. Львів, вул. С. Бандери, 87/54) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики № 18012 від 26.03.2019 року в розмірі 39560,39 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 10000 грн. витрат на правничу допомогу .

Позов обґрунтовано тим, що 26.03.2019 між ТОВ «Кредіт плюс» та відповідачем укладено договір позики №18012.

На умовах Кредитного Договору (п. 2.1.) Кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), який надано шляхом перерахування на №рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах та у строки, встановлених Кредитним договором і Паспортом споживчого кредиту до нього з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.10.2020 року. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 200,00 % (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 3.1.2.).

Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів (загальні витрати за споживчим кредитом) становить 50 182,61 грн. Загальна вартість кредиту становить 50 182,61 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.

20.03.2020 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 .

стверджує, що у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за договором позики, станом на 18.03.2026 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 39 560,39 грн., що складається із:

-заборгованість за тілом кредиту 14 016,12 грн.;

-заборгованість за відсотками 15 919,24 грн.;

-заборгованість за пенею 3 720,00 грн.;

3% річних 1 195,32 грн. ;

-інфляційне збільшення 4 709,71 грн.

Враховуючи наведене , просив стягнути з відповідача вказану заборгованість.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у своєму позові просив розгляд справи проводити за його відсутності. Підтримав доводи , викладені у відповіді на відзив та просив задовільнити позовні вимоги. Короткий зміст відповіді на відзив стосується тих обставни , що представник позивача стверджує, що розрахунок боргу ОСОБА_1 здійснено відповідно до умов договору . Просив відхилити доводи відповідача про нарахування відсотків після закінчення строку дії договору. Послався на те , що сума боргу позичальника, нарахована кредитодавцем (первісним кредитором) та відступлена ТОВ "ФК "Артеміда-Ф". Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, а тому вважає, що доводи представника відповідача виключно домислами, які не відповідають закону. Просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики, судові витрати та витрати на правничу допомогу адвоката.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Короткий зміст відзиву на позовну заяву викладено наступним чином. Відповідач заперечує нарахування договірних відсотків (15 919,24 грн) поза межами строку дії договору; стягнення пені - 3 720,00 грн, та витрат на правову допомогу , що суперечить на його думку критеріям розумності та пропорційності. Враховуючи всі наведені обставини , просив відмовити у задоволенні позову з підстав необгрунтованості.

У призначене судове засідання сторони не з`явилися.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У відповідності до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

26.03.2019 року між ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №18012

На умовах Кредитного Договору (п. 2.1.) кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 15 000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок), який надано шляхом перерахування на № рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті, який відкрито в АТ «УкрСиббанк» , що підтверджується електронним платіжним доручення .

Відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами на умовах та у строки, встановлених Кредитним договором і Паспортом споживчого кредиту до нього з кінцевим терміном погашення не пізніше 26.10.2020 року.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 200,00 % (процентів) річних, тип процентної ставки - фіксована (п. 3.1.2.).

Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору.

Відповідно до п. 6.6.2. Кредитного договору, Кредитодавець має право уступати свої права по цьому Договору без згоди Позичальника.

20.03.2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» уклали Договір відступлення прав вимоги № 20200320/1 від «20» березня 2020 року, згідно якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС», включно і до ОСОБА_1 .

Таким чином, суд погоджується з доводами представника позивача, що ТОВ «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» наділено правом грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

Як встановлено судом відповідачем отримано кредит у розмірі, встановленому договором.

В матеріалах справи міститься паспорт позики (на умовах повернення позики) від 26.03.2019 року, відповідно до якого відповідачем отримано позику у сумі 15000 грн, строком кредитування на 19 місяців .

При підписанні даного Кредитного договору сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, процентну ставку, умови щодо підвищення процентної ставки, строк кредитування, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що умови кредитного договору не суперечать принципу добросовісності, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін та не завдають шкоди споживачеві.

Між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язувалася прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тіла кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріали справи містять розрахунок , згідно якого вбачається , що у відповідача станом на 18.03.2026 р. наявна заборгованості перед позивачем у розмірі 39 560,39 грн., що складається з:

-заборгованість за тілом кредиту 14 016,12 грн.;

-заборгованість за відсотками 15 919,24 грн.;

-заборгованість за пенею 3 720,00 грн. ;

-3% річних, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України 1 195,32 грн.

- інфляційне збільшення 4 709,71 грн.

Суд вважає, що наведений розрахунок боргу проведений відповідно до погоджених між сторонами умов кредитного договору та відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачем при зверненні до суду було понесено та документально підтверджено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 гривень .

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивач просить також з відповідача стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі № 922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 2000 грн. понесених витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн. судового збору

Дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, враховуючи те, що відповідач неналежно виконує взяті зобов`язання за укладеним договором й відповідно не надав суду доказів на спростування вказаного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 550, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 7, 12, 76, 89, 247, 258, 259, 263, 264, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» (код ЄДРПОУ 42655697, IBAN НОМЕР_3 ) заборгованість за Договором про споживчий кредит №18012 від 26.03.2019 в розмірі 39 560,39 грн. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 39 копійок)

Стягнути з гр. ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АРТЕМІДА-Ф» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривень 40 коп.) та витрат на правничу допомогу в сумі 2 000 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.)

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати представнику позивача та представнику відповідача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.