Рішення № 140070688, 24.09.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/911/26

№ провадження 2/624/644/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

селище Кегичівка 24 вересня 2026 року

Кегичівський районний суд Харківської області, у складі

головуючого судді Куст Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №624/911/26,

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ»),

представник позивача: Кресна Олена Миколаївна,

відповідач: ОСОБА_1 ,

суть вимог: про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК ЄАПБ» в особі представника Кресної О.М. звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №2143251 у розмірі 24750,00 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № №2143251.

14 червня 2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 24750,00 грн, з яких:- 7500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21,75 грн сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; - 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; - 2228,25 грн комісія за надання позики.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

28 серпня 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 02 вересня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 вересня 2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце, дату та час розгляду повідомлявся належним чином, одночасно з позовом надав заяву, в якій повідомляється, що позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки відповідач суду не повідомив. Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року постановлено ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом установлено, що 02 вересня 2024 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2143251. За умовами договору позикодавець зобов`язався передати позичальнику грошові кошти у сумі 5000,00 грн, а позичальник - повернути отриману суму позики та сплатити проценти і комісію за надання позики.

Відповідно до пункту 2 договору сума позики становить 7500,00 грн, строк позики - 30 днів, процентна ставка 0,01 % за день, фіксована, а комісія за надання позики -29,71 % від суми наданої позики, що становить 750,00 грн. Датою надання позики визначено 02 вересня 2024 року, а останнім днем її повернення- 01 жовтня 2024 року. Договором також визначено процентну ставку за понадстрокове користування позикою у розмірі 5 % за день та пеню у розмірі 5 % за день. Орієнтовна загальна вартість позики за умови користування нею протягом установленого строку визначена у розмірі 9750,00 грн.

Згідно з пунктом 4 договору проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики, на залишок позики, виходячи зі строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості. Комісія за надання позики нараховується одноразово в дату надання позики.

Пунктом 18 договору передбачено, що у разі невиконання позичальником умов договору за користування позикою понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному пунктом 2 договору, за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених законодавством.

Договір укладено в електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями із застосуванням електронного підпису позикодавця та електронного підпису позичальника одноразовим ідентифікатором. ОСОБА_1 цей договір підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 684533.

Також відповідач підписав одноразовим ідентифікатором і Додаток №1 до договору №2143251 від 02 вересня 2024 року таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та Паспорт споживчого кредиту до договору позики 02 вересня 2024 року.

На підтвердження факту надання відповідачу кредитних коштів позивачем надано довідку ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» від 13 серпня 2026 року, відповідно до якої ТОВ «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою API-інтерфейсу ініціатором платіжної операції - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення платіжної операції.

Зазначено, що 02 вересня 2024 року здійснено платіжну операцію № e4b9066e-b2fb-47cf-953a-75c18a2bbe8a на суму 7500,00 грн, отримувачем якої зазначено ОСОБА_2 , ЕПЗ № НОМЕР_1 .

14 червня 2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21 у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. У подальшому додатковими угодами до цього договору факторингу продовжувався строк дії договору.

Згідно витягу з реєстру боржників № 41 від 24 січня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 24750,00 грн, з яких:- 7500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21,75 грн сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; - 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; - 2228,25 грн комісія за надання позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1 ст. 207 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 3 цієї ж статті Кодексу передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, а договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладення електронних правочинів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 цього Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом установлено, що договір позики № 2143251 від 02 вересня 2024 року укладено сторонами в електронній формі та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідач одноразовим ідентифікатором підписав Додаток № 1 до договору № 2143251 від 02 вересня 2024 року - таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також Паспорт споживчого кредиту.

Отже, договір позики укладений у встановленій законом письмовій формі шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи та підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором. Доказів недійсності зазначеного правочину або того, що відповідач не вчиняв дій щодо його укладення та підписання, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом установлено, що відповідно до умов договору позики відповідачу надано позику в розмірі 7500,00 грн строком на 30 днів - до 01 жовтня 2024 року, зі сплатою процентів у розмірі 1 % за день та комісії за надання позики у розмірі 2228,25 грн.

Факт надання позики підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Таким чином, позикодавець виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу грошових коштів, передбачених договором позики.

Відповідач, у свою чергу, належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, у встановлений договором строк отриману суму позики та передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Щодо права позивача на пред`явлення вимог до відповідача суд зазначає таке.

14 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах боржників. У подальшому строк дії договору факторингу продовжувався додатковими угодами.

Згідно з витягом із Реєстру боржників № 41 від 24 січня 2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2143251 у загальному розмірі 24750,00 грн, з яких: з яких:- 7500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21,75 грн сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; - 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; - 2228,25 грн комісія за надання позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

За таких обставин, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики № 2143251, а тому має право пред`являти до відповідача вимоги про погашення заборгованості за цим договором.

Щодо заявленого позивачем розміру заборгованості суд зазначає наступне.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача становить 24750,00 грн, з яких: з яких:- 7500,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; - 21,75 грн сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою; - 15000,00 грн сума заборгованості за пенею; - 2228,25 грн комісія за надання позики.

При цьому заборгованість за процентами за понадстрокове користування позикою позивачем не заявлена, оскільки у розрахунку її розмір визначено як 0,00 грн.

Щодо стягнення процентів за користування позикою суд зазначає, що умовами укладеного сторонами договору передбачено сплату процентів у розмірі 1 % за день протягом строку користування позикою. Визначена позивачем сума заборгованості за процентами у розмірі 21,75 грн відповідає умовам договору та підлягає стягненню.

Щодо комісії за надання позики суд зазначає, що умовами договору передбачено її сплату в розмірі 29,71 % від суми наданої позики, що становить 2228,25 грн. З огляду на укладення відповідачем договору на таких умовах та відсутність заперечень щодо її розміру, заявлена до стягнення сума комісії підлягає задоволенню в цій частині.

Щодо заявленої до стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з тим відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Договір позики № 2143251 укладений 02 вересня 2024 року, тобто після введення в Україні воєнного стану.

Отже, з урахуванням наведених положень закону відповідач звільняється від обов`язку сплати пені, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання, а заявлена позивачем до стягнення пеня у розмірі 15000,00 грн не підлягає стягненню.

Таким чином, за встановлених судом обставин обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми боргу в розмірі 7500,00 грн, процентів у розмірі 21,75 грн та комісії у розмірі 2228,25 грн.

За відсутності встановлених судом підстав для стягнення пені загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 9750,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1048,83 грн (9750,00х 2662,40/16490).

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» в особі представника Кресної Олени Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2143251 від 02 вересня 2024 року у розмірі 9750 (дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1048 (одна тисяча сорок вісім) грн 83 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи Харківському апеляційному суду або через Кегичівський районний суд Харківської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК ЄАПБ» ), місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014,

представник позивача: Кресна Олена Миколаївна, поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4,

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.М. Куст