Ухвала суду № 140070681, 25.09.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 621/3713/26

Провадження № 2/621/2886/26

Ухвала

Іменем України

25 вересня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Вельможна І.В.,

позивач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,

представник позивача ОСОБА_2 ,

відповідач 1 Слобожанська селищна рада Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 7, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 04397508,

відповідач 2 ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ,

у справі за позовною заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

18.09.2026 адвокат Горобець А. А. в інтересах позивача ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернулася до суду з позовною заявою до Слобожанської Селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 , з наступними вимогами:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із його матір`ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після її смерті, що підтверджує фактичне прийняття ним спадщини відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року;

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із його батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останнього, що свідчить про прийняття ним спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України;

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого батька ОСОБА_4 , право на земельну частку (пай), площею 5,64 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області (наразі Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області) для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі сертифікату серії ХР № 0180349 від 01.10.1998.

Ознайомившись з позовною заявою та додатками до неї, дійшов наступного:

У відповідністю зі статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи спорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

У відповідністю зі статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам закону та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що представник позивача, вимагає визнання за ОСОБА_1 права на спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька на земельну частку (пай), площею 5,64 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області (наразі Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області) для ведення сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі сертифікату серії ХР № 0180349 від 01.10.1998.

Разом з тим, в позовній заяві поданій адвокатом Горобець А. А. в інтересах ОСОБА_1 зазначено, що позов не містить вимог майнового характеру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що "майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці".

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 Цивільного кодексу України).

Тому вимога про визнання права після смерті спадкодавців на земельну частку (паю) площею 5,64 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Лиманської сільської ради Зміївського району Харківської області (наразі Слобожанська міська рада Чугуївського району Харківської області) для ведення сільськогосподарського виробництва має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці.

Аналогічний висновок викладений в ухвалі Верховного Суду від 28 листопада 2022 року у справі № 129/2194/20.

Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (пункт 2 частини першої статті 176 Цивільного процесуального кодексу України).

Ціна позову має бути визначена на момент пред`явлення позову дійсною вартістю майна.

Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Водночас, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

При цьому, нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. За результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населеного пункту складається технічна документація, яка затверджується сільською, селищною, міською радою. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Отже, зважаючи на положення 2 частини 1статті 176 Цивільного процесуального кодексу України та норми Закону України "Про оцінку земель", для визначення вартості об`єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.

Отже, зміст третьої вимоги позову вказує на її майновий характер, таким чином, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна на момент звернення до суду та сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України України надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.

Крім того, позовна заява містить також дві вимоги не майнового характеру, а саме вимоги про:

- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 разом із його матір`ю ОСОБА_5 на час відкриття спадщини після її смерті, що підтверджує фактичне прийняття ним спадщини відповідно до статті 549 Цивільного кодексу УРСР 1963 року;

- встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із його батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини після смерті останнього, що свідчить про прийняття ним спадщини відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати судового збору відповідно до встановлених законом ставок, за вищевказані та заявлені стороною позивача вимоги немайнового характеру.

Станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 328 грн 00к.

Вищевказана позовна заява була подана до суду в порядку позовного провадження, а отже судовий збір повинен сплачуватися за ставками саме позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

- за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1 211 грн 20 к.).

- за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1 331 грн 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 грн 00 коп).

Положеннями частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено що. при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач через свого представника звернувся до суду з позовною заявою, в якій об`єднав вимогу немайнового характеру (встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем) та вимогу майнового характеру (визнання права власності на спадкове майно).

Як роз`яснено в п.п. 10, 12, 13 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" подані до суду позовні заяви чи заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз`яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною п`ятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Так, позивачем за подання вказаного позову до суд, з урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", повинно бути сплачено судовий збір за ви вимогу майнового характеру (визнання права власності) в розмірі 1 відсотка ціни позову (дійсної вартості спірного майна (земельної частки (паю) на момент звернення до суду, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (1 331 грн 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16 640 грн 00 коп)., та за дві вимоги немайнового характеру (встановлення фактів постійного проживання), який з врахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору, складає 2 129 грн 92 коп. (1 064 грн 96 коп. + 1 064 грн 96 коп.)

Сума судового збору має бути сплачена за наступними реквізитами: Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Зміїв/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA138999980313141206000020603; Код класифікації доходів бюджету 22030101 , з наданням до суду оригіналу платіжного документу.

Крім того, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з частинами п`ятою сьомою статті 43 Цивільного процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Відповідно до частини першої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що зокрема відповідач ОСОБА_3 зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі електронний суд не має.

Зазначений позов поданий до суду в електронному вигляді та сформований в системі "Електронний суд" через особистий кабінет представника позивача Горобець Алли Анатоліївни, однак до позову не додано доказів на підтвердження надсилання листом з описом вкладення копії позовної заяви з додатками другому відповідачу ОСОБА_3 за адресою його зареєстрованого місця проживання (АДРЕСА_2 ) з урахуванням положень частини 7 статті 43 Цивільного процесуального кодексу України у паперовій формі листом з описом вкладення.

Крім того, суд звертає увагу сторони позивача що при зверненні до суду з цим позовом стороною позивача віднесено до кола відповідачів зокрема Слобожанську селищну раду Чугуївського району Харківської області, разом з тим, на підставі Постанови Верховної Ради України від 13 березня 2025 року № 4317-IX"Про віднесення селища Слобожанське Чугуївського району Харківської області до категорії міст" селище Слобожанське Чугуївського району Харківської області віднесено до категорії міст, а орган місцевого самоврядування відповідно змінив назву на Слобожанську міську раду Чугуївського району Харківської області.

Також, суд звертає увагу сторони позивач на існування й інших недоліків, а саме, представником позивача у позовній заяві зазначено, що позивач позбавлений можливості отримати Свідоцтво про прав на спадщину в нотаріальному порядку, однак поряд з цим будь яких доказів на підтвердження викладеного, позовна заяв та додані до неї документи не містять.

Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до частини 4 статті 49 Закону України "Про нотаріат", на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні.

Однак, у тексті позовної заяви та долучених до неї додатках не міститься інформації на підтвердження того, що позивач звертався до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину та нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до цієї ухвали і роз`яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною і йому повернута.

На підставі викладеного, керуючись статтями 175-177, 185, 259-261 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області, ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Запропонувати позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані недоліки поданої позовної заяви.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, вона буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий: