Ухвала суду № 140070641, 25.09.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/4980/26

Провадження № 1-кп/639/380/26

У Х В А Л А

щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні

25 вересня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

запасного судді ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові питання щодо дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12025221210000815 від 23.09.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента 3 курсу ЗПТУ №8, який зареєстрований та фактично проживав до арешту за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді у Новобаварському районному суді міста Харкова знаходиться кримінальне провадження №12025221210000815 від 23.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України.

21.09.2026 на адресу суду надійшло клопотання керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Клопотання мотивоване тим, що на цей час вбачаються підстави для продовження застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування вказаного запобіжного заходу, не зменшилися; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Сторона обвинувачення вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час здійснення судового розгляду кримінального провадження. Зміна запобіжного заходу на більш м`який, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме: не забезпечить запобіганню спробам обвинуваченого переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_6 умисних кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, громадського порядку та моральності, свідчать про його суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, та спростовує можливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

Під час судового засідання захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення цього клопотання, посилаючись на те, що ризики, наведені прокурором, є безпідставними та необґрунтованими. Захисник зазначила, що ОСОБА_6 є людиною молодого віку, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, має місце реєстрації та постійне місце мешкання, звідки може з`являтися за викликом до суду. Обвинувачений ОСОБА_6 не збирається впливати на свідків та потерпілу, а також не буде будь-яким чином перешкоджати судовому розгляду.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до увагу відомості про особу обвинуваченого, який має постійне місце мешкання та міцні соціальні зв`язки, захисник ОСОБА_5 заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріли справи та оцінивши доводи заявлених клопотань, суд дійшов таких висновків.

За змістом статей 131132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Суд враховує, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні:

- нетяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років;

- тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 301-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років;

- особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років;

- особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301-1 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років;

Ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 11.03.2026 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 09.05.2026 включно, із визначенням розміру застави у кримінальному провадженні 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн.

Ухвалою слідчого судді Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.05.2026 стосовно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 10.06.2026 включно.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 09.06.2026 стосовно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 07.08.2026 включно.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 06.08.2026 стосовно ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком застосування до 04.10.2026 включно.

Суд вважає, що на теперішній час є доведеним існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого ОСОБА_6 переховуватися від суду, незаконно впливати на неповнолітнього свідка у кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

Пункт 1 частини 1 статті 177 КПК України існування ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду підтверджується наступним.

Особливо тяжкі злочини, передбачені ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України, які інкримінуються ОСОБА_6 , передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років та від дев`яти до п`ятнадцяти років, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

Суд враховує, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_6 , намагаючись уникнути притягнення до кримінальної відповідальності, може покинути місце мешкання та почати переховуватись від суду, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім цього, відповідно до пункту 2-19 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, під час дії воєнного стану на території України обмеження щодо перетину державного кордону не поширюється на громадян України чоловічої статі віком від 18 до 22 років (включно), крім випадків, визначених пунктом 2-14 цих Правил.

Враховуючи вік обвинуваченого ОСОБА_6 (19 років), зазначена обставина в сукупності з іншими даними про його особу свідчить про наявність ризику залишення ним території України з метою ухилення від суду, оскільки на час розгляду питання щодо дії запобіжного заходу відсутні законодавчі обмеження на виїзд за кордон для чоловіків віком до 22 років.

Таким чином, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України ризик незаконного впливу на неповнолітнього свідка у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності незаконного ризику впливу на неповнолітнього свідка ОСОБА_8 , слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, свідок сторони обвинувачення ОСОБА_9 , яка є неповнолітньою особою, на теперішній час судом не допитана.

Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_6 відомі відомості про особу неповнолітнього свідка, її місце проживання та коло спілкування, що свідчить про наявність у нього реальної можливості незаконно впливати на зазначену особу. Такий вплив може полягати у схилянні неповнолітнього свідка до зміни показань або відмови від їх надання з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на характер пред`явленого обвинувачення та особу, яка має бути допитана, можливість здійснення ОСОБА_6 незаконного впливу на вказану особу виключити не можна.

Пункт 5 частини 1 статті 177 КПК України ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Існування вказаного ризику підтверджується тим, що враховуючи обставини інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_6 злочинів, є достатні підстави вважати, що останній може вчинити інші кримінальні правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчать обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, які в сукупності дають підстави вважати, що останній може вчиняти дії, спрямовані на незаконний вплив на свідків чи потерпілу, зокрема шляхом погроз, примусу чи інших протиправних засобів, з метою зміни ними показань або відмови від їх надання в суді.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на інших учасників провадження, вчинити інші кримінальні правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, може вдатися до відповідних дій.

При вирішенні питання про продовження дії запобіжного заходу суд враховує обставини, визначені частиною першою статті 178 КПК України, а саме: 1) тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання винним у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується; 2) вік та стан здоров`я обвинуваченого, стосовно якого немає документально підтверджених відомостей про наявність тяжких захворювань чи інвалідності; 3) відомості про його особу, який до арешту проживав разом із матір`ю, неодружений, неповнолітніх дітей на утримані не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків в місці постійного проживання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на теперішній час не здатен запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим стосовно нього необхідно продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зазначені судом ризики не зменшились та не зникли, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .

При визначенні альтернативного запобіжного заходу, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд визначає обвинуваченому ОСОБА_6 заставу вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн, що є достатнім розміром застави для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376, 392 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника адвоката ОСОБА_5 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід відмовити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 23 листопада 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_6 розмір застави у кримінальному провадженні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, до сплину терміну тримання під вартою.

Реквізити депозитного рахунку для зарахування коштів при обранні судом міри запобіжного заходу: отримувачі коштів ТУ ДСА України в Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача: 820172; рахунок отримувача: UA208201720355299002000006674.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти звільнити.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися за межі міста Харкова без дозволу прокурора та суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування із неповнолітньою потерпілою ОСОБА_10 ;

5) здати на зберігання до ГУ ДМС України у Харківській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі отримання таких документів обвинуваченим ОСОБА_6 ).

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 301-1, ч. 3 ст. 301-1, ч. 4 ст. 301-1 КК України, за які законом передбачено найбільш суворе покарання у виді позбавленням волі на строк від дев`яти до п`ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Попередити заставодавця про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що в разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, а до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

Строк закінчення тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 23 листопада 2026 року о 24 годині 00 хвилин.

Копію ухвали вручити прокурору та обвинуваченому, направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою протягом цього ж строку з дня вручення йому копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 25 вересня 2026 року.

Суддя ОСОБА_1