Рішення № 140069901, 25.09.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/23542/25

Провадження № 2/344/2650/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 82 124 00 гривень.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.09.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено Договір № №0950053989/4. На виконання укладеного договору відповідачу перераховано кошти у розмірі 5600,00 гривень.

16.12.2021 було укладено договір № 16-12/21, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 0950053989/4.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №0950053989/4.

Таким чином, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0950053989/4.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 0950053989/4 від 08.09.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 139860,00 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 134260,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 гривень, заборгованість за комісіями 0,00 гривень, інфляційні збитки 0,00 гривень, нараховані 3 % річних 0,00 гривень.

Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 87724,00 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 82124,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 гривень, заборгованість за комісіями 0,00 гривень, інфляційні збитки 0,00 гривень, нараховані 3% річних 0,00 гривень.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0950053989/4 від 08.09.2019 у розмірі 87724,00 гривень, судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 гривень (а.с. 1-11).

17 лютого 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Крикуновим Олександром Володимировичем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та зазначає, що відповідач не виключає, що імовірно за допомогою її персональних даних хто-небудь міг підписати кредитний договір за допомогою разового ідентифікатора, оскільки відповідач вже була жертвою шахрайської оборудки таким самим способом.

А саме на відповідача по справі вже був раніше виданий наказ Господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2023 в судовій справі №909/765/23 про стягнення заборгованості за договором № 150955-ИФ1-002 про надання кредиту від 19.10.2020 в сумі 72720,01 гривень, але ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.12.2023 даний наказ було скасовано.

Отже, орієнтовано в жовтні 2020 року невідома особа в невідомий для відповідача спосіб отримала персональні дані відповідача по даній справі та намагалася або отримувала кредити в декількох установах або не отримувала, а тільки підписувала кредитні договори у вказаний період. Достеменно відповідачу дана обставина невідома. Але, відповідач по справі ОСОБА_1 точно не підписувала даний договір та не отримувала кошти в розмірі 5600,00 гривень.

Позивач на підтвердження перерахування коштів не надав первинного фінансового документу на підтвердження перерахування коштів та навіть не надав доказу, що ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» списувалися кошти на рахунок саме ОСОБА_1 та що у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» коли-небудь був рахунок в будь-якій установі, з якого було списано кошти 12.10.2020 .

Крім того, лист від 09.07.2025, адресований начебто ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС», імовірно є підробкою, оскільки станом на 09.07.2025 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» мало нову назву ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПЕРІУС БУМ", що свідчать дані є Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Отже, позивачем не додано належного та допустимого доказу про перерахування коштів відповідачу 12.10.2020 або банківської виписки з рахунку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» за 12.10.2020 року, яка підтверджує перерахування даних коштів відповідачу.

Строк кредитування, визначений в договорі, є 23 дні і вказані в договорі відсотки за умови його неналежного виконання - 4508,00 гривень.

Нарахування відсотків поза межами строку кредитування є незаконним. При цьому, строк кредитування погоджений сторонами та строк дії кредитного договору не є тотожними поняттями.

Посилання на Правила кредитування, які надав позивач, на підтвердження пролонгації договору кредиту є безпідставними, оскільки навіть цими правилами передбачені певні умови пролонгації, які не були дотриманні сторонами договору.

Отже, позивач не виконав жодної вимоги статей 513-517 Цивільного кодексу України для того, щоб до нього перейшло право вимоги за кредитом відповідача, який відповідач не брав у первісного кредитора. Позивач не надав підтверджуючого первинного документу про перерахування коштів. Замість первинного документу, позивач надав сумнівний лист від 09.07.2025 про перерахування коштів невідомій особі з невідомого рахунку.

Заборгованість, яку просить стягнути позивач, перевищує більше ніж в три рази суму боргу по договору, при цьому жодних штрафних або інфляційних витрат позивач не нараховує.

Відповідач не брала коштів у первісного кредитора. Якщо замість відповідача, невідома особа уклала договір, загальна заборгованість за даним договором не може перевищувати більше ніж (5600+4508,00) 10 108,00 гривень. Позивач не надав первинного бухгалтерського документу про перерахування коштів або списання коштів з рахунку первісного кредитора, а лист від 09.07.2025 з зазначенням в листі старої назви первісного кредитора є сумнівним та неналежним доказом.

Стосовно витрат на правничу допомогу, заявлених позивачем у позові, то вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу також не підтверджені допустимими доказами.

Відповідач по справі просить відмовити задоволення позову та відмовити в задоволенні витрат на правничу допомогу (а.с. 139-147).

20 березня 2026 року на адресу суду через систему «Електронний суд» позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій вказує, що позивач не погоджується з доводами відповідача, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України, у зв`язку з чим надає цю відповідь на відзив.

Щодо доводів відповідача про неукладення ним кредитного договору, а також посилань на можливе використання його персональних даних третіми особами та неналежність доказів, позивач зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНФІНАНС» та відповідачем було укладено Договір №0950053989/4 шляхом приєднання до умов оферти та її акцепту через інформаційно-телекомунікаційну систему, що підтверджується заявкою-анкетою № 3293562 від 12 жовтня 2020 року, акцептом оферти на укладення договору та отримання кредиту, а також використанням одноразового ідентифікатора (OTP), який відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним підписом та підтверджує волевиявлення особи на укладення правочину. Факт підписання акцептом оферти на укладення договору та отримання кредиту підтверджується використанням одноразового ідентифікатора (електронного підпису), що міститься в матеріалах справи, зокрема (дата 12 жовтня 2020 р. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором 8u3z1), що зазначений у акцепті оферти від 12 жовтня 2020.

Посилання відповідача на можливе використання його персональних даних третіми особами є голослівними та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Зокрема, відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, відсутній витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, не доведено факт втрати контролю над фінансовим номером телефону, не надано доказів несанкціонованого доступу до особистого кабінету. Більше того, у разі фактичного вчинення шахрайських дій особа вживає заходів щодо захисту своїх прав, зокрема звертається до правоохоронних органів та вчиняє інші активні дії, що спрямовані на захист своїх персональних даних, однак жодних таких дій відповідачем не вчинено.

Відтак, доводи відповідача про неукладення кредитного договору, можливе використання його персональних даних третіми особами, а також неналежність доказів є необґрунтованими, недоведеними та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях.

Фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, та відповідна операція була здійснена Товариством з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ». Дана обставина підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», відповідно до якого 12.10.2020 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5600,00 грн. на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 69112973, призначення платежу: Зачисление 5600 грн на карту НОМЕР_1 .

Відповідач вказує на відсутність доказів видачі кредиту. При цьому позивач зазначає, що відповідач має вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах і мав безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на його банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою він користується, не надходили. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Відповідач заперечує факт отримання коштів, однак не надає документів, які могли б підтвердити відсутність зарахування на його картковий рахунок.

Посилання відповідача на те, що сума заборгованості нібито перевищує розмір кредиту, є юридично необґрунтованим. Частина третя статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» встановлює обмеження щодо розміру штрафів, пені та інших санкцій за порушення зобов`язання, але не обмежує розмір процентів як плати за користування кредитом. Проценти не є штрафною санкцією, а є істотною умовою кредитного договору та платою за користування грошовими коштами. У наданому розрахунку відсутні штрафи чи пеня, нарахування складається з тіла кредиту та процентів, що відповідає умовам погодженими між сторонами. Крім того, відповідач не подав жодного іншого розрахунку, не навів жодної формули чи періоду, який би свідчив про неправильність нарахування. Його доводи зводяться виключно до загального заперечення розміру боргу без спростування.

Отже, розрахунок заборгованості здійснений відповідно до погоджених умов кредитування, з урахуванням погодженої процентної ставки, щоденного нарахування на фактичний залишок боргу та на періоду прострочення, а тому є правомірним, обґрунтованим та таким, що підлягає врахуванню судом.

Також матеріали справи містять належним чином засвідчені копії Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, Реєстру Боржників до Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, який є Додатком №3 до Договору №10-01/2023 від 10.01.2023, що є належними та достатніми доказами переходу прав вимоги на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відповідача за кредитними договорами.

Щодо доводів відповідача про необґрунтованість заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, то враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи. Посилання відповідача на тривалість консультацій, кількість витраченого часу та розмір погодинної ставки адвоката є оціночними судженнями та не можуть бути підставою для відмови у стягненні витрат, оскільки чинне законодавство України не встановлює обмежень щодо розміру гонорару адвоката, а його визначення є предметом домовленості сторін договору про надання правничої допомоги.

Щодо поданого відповідачем клопотання про відшкодування судових витрат, позивач зазначає наступне. Позовні вимоги у даній справі подано з метою захисту порушеного права позивача, яке полягає у невиконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором. Звертає особливу увагу, що спір виник внаслідок протиправної поведінки відповідача, пов`язаної з тривалим невиконанням умов договору. Таким чином, позивач є стороною, право якої є порушено, у зв`язку з цим звернувся до суду для його захисту. За таких обставин заявлена до відшкодування сума є необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с. 180-186).

08 вересня 2026 року представником відповідача подано до суду заяву про часткове визнання позову. Вказує, що відповідач по справі у відзиві попередила, що до її карткового рахунку під час перебування в шлюбі мала доступ інша особа її колишній чоловік, а відповідача в цей період працювала в Польщі, тому їй достеменно не було відомо, чи на її рахунок перераховували кошти, які є предметом спору або ні.

На даний час з відповіді з банківської установи стало відомо, що кошти перераховувалися на рахунок відповідача. Таким чином, відповідач визнає позов в частині 10108,00 гривень, в іншій частині позов не визнається з підстав, які зазначалися у відзиві на позовну заяву.

Стосовно витрат на правову допомогу у розмірі 25 000,00 гривень, то така вимога є необґрунтованою. Зокрема, надання консультації протягом двох годин з приводу стягнення коштів з одного боржника є безпідставним. Якщо на консультацію по кожному боржнику окремо іде 2 години у адвоката, адвокат повинен тільки консультувати і не займатися чимось іншим. Підготовка пропозиції 3 години взагалі не є юридичною послугою. Готувати комерційні пропозиції не є роботою адвоката. Стосовно підготування позову протягом п`яти годин є імовірним, але є незрозумілим, чому саме за підготування позову вартість години адвоката складає 3000 гривень, а не 2000,00 гривень як погоджена договором між позивачем та адвокатом. Отже, ціна 3000 гривень за годину роботи адвоката не погоджена договором, який надав позивач. Крім того, позовну заяву підписано директором позивача, складено в кабінеті позивача позивачем в «Електронному суді» за допомогою системи. Отже, в системі «Електронний суд» міститься доказ, що позов не складав та не підписував адвокат. Позовну заяву надсилав відповідачу поштою також позивач. Таким чином, дана обставина свідчить, що адвокатом не складався позов по даній справі і не надсилався.

Отже, вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу також не підтверджені допустимими доказами. Відповідач по справі просить відмовити у задоволенні позову та відмовити в задоволенні витрат на правничу допомогу. Відповідач також заявляє витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 гривень та надає допустимі докази їх понесення. Таким чином, відповідач просить суд стягнути з позивача витрати на правничу у разі часткового задоволення позову, пропорційно сумі задоволених позовних вимог. Аналогічно відповідач просить розподілити витрати понесені позивачем на оплату судового збору. У разі часткового задоволення позову, стягнути пропорційно сумі задоволених вимог (а.с. 230-232).

15 вересня 2026 року представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» подано до суду пояснення по справі, в яких підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 238-239).

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2025 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 109-110).

Ухвалою суду від 02 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 111-112).

Ухвалою суду від 27 квітня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» про витребування доказів задоволено у повному обсязі. Витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» докази (а.с.205-206).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Селянін В.О. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Крикунов О.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції просив частково задовольнити позовні вимоги.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

З розрахунку ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість за кредитним договором № 0950053989/4 від 08.09.2019 станом на 01.12.2025 становить у загальному розмірі 87724,00 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 5600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 82124,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - заборгованість за комісіями 0,00 гривень, інфляційні збитки 0,00 гривень, нараховані 3% річних 0,00 гривень (а.с. 12).

16.12.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС", Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Фактором, було укладено договір факторингу № 16-12/21 відповідно до якого Клієнт відступив на користь Фактора права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0950053989/4 від 08.09.2019 (а.с.13-21, 24-26, 41).

Відповідно до платіжного доручення від 17.12.2021 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було перераховано ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС" кошти за договором факторингу №16-12/21 від 16.12.2021 (а.с. 22).

17.12.2021 складено Акт приймання-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №№16-12/21 від 16.12.2021 (а.с. 23).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №16-12/21 від 16.12.2021, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 0950053989/4 від 08.09.2019 у розмірі 87724,00 гривень (а.с. 27).

10.01.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Первісним кредитором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», Новим кредитором, було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0950053989/4 від 08.09.2019 (а.с. 28-38, 44-47).

28.02.2023 складений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (а.с.39-40).

10.01.2023 складено Акт приймання-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, додаток № 1 (а.с. 42).

10.01.2023 складено Акт приймання-передачі Реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, додаток № 2 (а.с. 43).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» є юридичною особою, ідентифікаційний код 44276926 (а.с. 48, 171-172).

Статут ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» затверджено протоколом загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» № 17/05-2023 від 17 травня 2023 року (а.с. 49-50).

Національним банком України видано свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР ІНВЕСТМЕНТ» (а.с.51).

Рішенням № 31/08-22 від 31.08.2022 Єдиного учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР ІНВЕСТМЕНТ» змінено найменування Товариства на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (а.с. 52).

08.09.2019 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ІНФІНАНС", Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено Договір № 0950053989/4, на виконання якого відповідачу перераховано кошти у розмірі 5600,00 гривень, кредит надається строком на 23 днів. строк дії Договору 3 роки, відсоткова ставка 1,.75 % за один день користування кредитом (а.с. 53, 63).

Згідна листа Товариства з обмеженою відповідальністю «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», 12.10.2020 було успішно перераховано грошові кошти у розмірі 5600,00 гривень на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 69112973, призначення платежу: Зачисление 5600 гривень на карту НОМЕР_1 (а.с.64).

Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програмиТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» затверджені наказом директора № 14/1 від 18.08.2020 (а.с.65-84).

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» повідомило ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» про перерахування коштів на банківську картку клієнта, право вимоги за якими передано товариству, відповідно до договору факторингу № 16-12/21 від 16.12.2021, а саме ОСОБА_1 (а.с.83).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0950053989/4 від 08.09.2019, складеного ТОВАРИСТВОМС З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», заборгованість становить 139860,00 гривень, з яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5600,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 134260,00 гривень, заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 0,00 гривень, заборгованість за пенею та/або штрафами 0,00 гривень, заборгованість за комісіями 0,00 гривень, інфляційні збитки 0,00 гривень, нараховані 3 % річних 0,00 гривень (а.с.86-92).

Згідно довідки № 12328 про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.122).

Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько ОСОБА_3 та мати ОСОБА_1 (а.с. 123).

18 липня 2018 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_5 (а.с.126).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2023 року по справі № 909/765/23 клопотання представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 28.11.2023 (вх. № 17453/23 від 04.12.2023) про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу - задоволено. Поновлено строк на подання заяви про скасування судового наказу. Заяву представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 25.11.2023 (вх. № 13608/23 від 04.12.2023) про скасування судового наказу - задоволено. Судовий наказ від 21.08.2023 у справі №909/765/23 скасовано (а.с. 149-151)

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» змінило назву товариства на Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕРІУС БУМ» (а.с. 153-159).

Згідно відповіді Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» на ім`я ОСОБА_2 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 12.10.2020 були перераховані кошти у розмірі 5600,00 гривень (а.с. 215-216).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог частини третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою-другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як зазначено у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).

Згідно частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір № 0950053989/4 від 08.09.2019 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Оскільки вказаний договір укладений на сайті позикодавця, відповідач підписала договори одноразовим ідентифікатором 8u3z1d, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такі договори не були би укладені.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження №61-2902св21).

Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №0950053989/4 від 08.09.2019.

Загальні умови виконання зобов`язань визначено статтею 526 Цивільного кодексу України.

Так, у частині першій статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (частина перша статті 527 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частини перша-друга статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої-другої статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено факт надання коштів за укладеними договорами та факт невиконання відповідачем належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів.

Відповідач не оспорювала кредитний договір №0950053989/4 від 08.09.2019.

Відповідачем у даній справі не було надано доказів на підтвердження відсутності своєї вини у неналежному виконанні умов зобов`язання, визначеного договором.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) за договором №0950053989/4 від 08.09.2019 у розмірі 5600,00 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, то суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).

Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором кредитного договору №0950053989/4 від 08.09.2019 сторонами погоджено наступні умови:

- Розмір кредиту 5 600 гривень.

- Строк користування кредитом 23 днів.

- Строк дії Договору 3 роки.

- Відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

- Річна відсоткова ставка 638,75 % застосовується за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

- Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2 254,00 гривень, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

- Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 %, за умови належного виконання умов Договору та відсутності Пролонгації.

- Номінальна відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом, застосовується у випадках передбаченими Правилами.

- Номінальна річна відсоткова ставка 638,75%, застосовується у випадках передбаченими Правилами.

- Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 2 254,00 грн., при використанні Номінальної відсоткової ставки.

- Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75%, при використанні Номінальної відсоткової ставки.

- Максимальна відсоткова ставка 3,5% за один день користування кредитом, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору.

- Максимальна річна відсоткова ставка 1277,5%, застосовується за умови неналежного виконання умов Договору.

- Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 4 508,00 гривень, за умови неналежного виконання умов Договору.

- Реальна річна процентна ставка за кредитом становить 1277,5%, за умови неналежного виконання умов Договору.

Отже, виходячи з того, що строк кредитування за даним договором про споживчий кредит закінчився 01 жовтня 2019 року, тому з цього часу кредитор не мав підстав здійснювати нарахування відсотків, передбачених умовами договору, тому вимоги позивача про стягнення таких відсотків, нарахованих після 01.10.2019, є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Після цих дат права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, за вказаний період розмір відсотків становить 4508,00 гривень (5600,00 гривень х 3,5% х 23 днів).

Таким чином слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 4508,00 гривень.

Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що договори факторингу, за якими відступлено право вимоги до відповідача, були укладені відповідно до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсними, неукладеними чи їх розірвання до матеріалів справи не надано.

Правонаступником прав та обов`язків ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» та ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за укладеним договором з відповідачем є позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі договору факторингу № 16-12/21 від 16 грудня 2021 року та договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10 січня 2023 року.

Отже, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за кредитним договором № 0950053989/4 від 08.09.2019, укладеним з відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №0950053989/4 від 08 вересня 2019 року у загальному розмірі 10108,00 гривень, що складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 5600,00 гривень, заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4508,00 гривень.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 Цивільного процесуального кодексу України ).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Відповідно до частини першої-третьої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З наданих до суду доказів вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», підтверджуються договором про надання правової допомоги № 01-07/2024, укладеним 01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», та додатками до нього (а.с. 56-60), заявкою на надання юридичної допомоги № 1566 від 03 листопада 2025 року (а.с. 61), Витягом з акту № 16 про надання юридичної допомоги від 28 листопада 2025 року (а.с. 62), довіреністю про представництво інтересів позивача адвокатом Селяніним Валерієм Олександровичем (а.с. 226).

Про надання професійної правничої (правової) допомоги відповідачу ОСОБА_1 адвокатом Крикуновим Олександром Володимировичем свідчить ордер на надання правничої (правової) допомоги (а.с. 119, 127, 148, 233), договір № 1/22/9/23 про надання правничої допомоги (а.с. 161-162), довідка-розрахунок детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом Крикуновим О.В. (а.с. 163), квитанція до прибуткового касового ордера від 11.02.2026 про оплату послуг адвокату на суму 10 000,00 гривень (а.с.164).

Судом взято до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатами позивача та відповідача документів, їх значення для спору.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10 грудня 2009 року, справа «Баришевський проти України» від 26 лютого 2015 року), а також висновки Європейського суду з прав людини, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02 червня 2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року, за результатом розгляду якої Європейський суд з прав людини вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача та заяви відповідача про відшкодування витрат на надання професійної правничої допомоги, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, вважає, що заявлені позивачем та відповідачем суми є необґрунтованими.

Враховуючи реальний обсяг професійної правничої допомоги у суді, час, витрачений на надання таких послуг, критерій реальності таких витрат, а також те, що рішенням суду позовні вимоги задоволені частково, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, становить 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Також суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих послуг адвоката, тому розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді, який підлягає відшкодуванню за рахунок позивача, складає 3000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Позивачем про подачі позовної заяви сплачено судовий збір за позовом у розмірі 2422,40 гривень, про що свідчить платіжна інструкція №0591880214 від 23 грудня 2025 року (а.с. 108).

Позовні вимоги задоволені частково на 11,52 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 279,06 гривень.

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 511-512, 526, 610-612, 625, 1048, 1054, 1077-1082 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 263-265, 267, 273, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за кредитним договором № 0950053989/4 від 08 вересня 2019 року у загальному розмірі 10108,00 гривень (десять тисяч сто вісім гривень нуль копійок), що складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) у розмірі 5600,00 гривень (п`ять тисяч шістсот гривень нуль копійок), заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 4508,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот вісім гривень нуль копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, понесені витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 5000,00 гривень (п`ять тисяч гривень нуль копійок).

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , понесені витрати за надання професійної правничої (правової) допомоги у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень нуль копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, судовий збір у розмірі 279,06 гривень (двісті сімдесят дев`ять гривень шість копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133 м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.