Рішення № 140069763, 22.09.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2986/26

2/215/2938/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Науменко Я.О. за участю секретаря Оніщенко Ю.М., згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» звернулось до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2244271 від 18.04.2025, укладеним між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 18 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2244271. Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами та Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», погодилася з ними та зобов`язалася їх виконувати. 13 листопада 2025 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 13112025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі Реєстру боржників. Після підписання такого акта фактор стає кредитором щодо відповідних боржників та набуває права вимоги заборгованості.

Згідно з витягом із Реєстру боржників від 13 листопада 2025 року до договору факторингу № 13112025/1 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2244271 у загальному розмірі 34 464,00 грн., з яких: 9 600,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 20 064,00 грн. заборгованість за процентами та 4 800,00 грн. заборгованість за пенею.

Станом на момент звернення до суду позивач визначив загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 2244271 у сумі 34 464,00 грн., у тому числі: 9 600,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 20 064,00 грн. заборгованість за процентами та 4 800,00 грн. заборгованість за пенею.

Ухвалою від 24.04.2026 позовну заяву залишено без руху і надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 14.05.2026 у справі відкрито провадження та призначено її до судового розгляду на 17.07.2026, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.07.2026 справу було відкладено на 22.09.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою від 22.09.2026 призначено заочний розгляд цивільної справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Відповідно до прохальної частини позовної заяви в разі неявки в судове засідання відповідача позивач не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`являлась, про дату та час судового розгляду повідомлялась судом завчасно та належним чином, за допомогою оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Відзиву щодо заявлених позовних вимог або будь-яких заяв від відповідачки до суду не надходило.

Частиною 11 статті 128 ЦПК України передбачено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, отже суд, з урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача розглядає справу в заочному порядку.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи.

Суд, сукупністю належних, допустимих і достовірних письмових доказів, встановив, що 18.04.2025 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» в електронній формі був укладений кредитний договір № 2244271.

Відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору загальний розмір кредиту становить 9 600,00 грн..

Згідно з пунктом 1.3 договору строк кредитування визначено тривалістю 350 календарних днів. Періодичність сплати процентів встановлена кожні 25 днів, при цьому конкретні дати повернення кредиту та сплати процентів визначаються графіком платежів, який є додатком до договору.

Пунктом 1.5 Кредитного договору визначено фіксовану процентну ставку. Стандартна процентна ставка становить 1 % за кожний день користування кредитом та застосовується протягом строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору.

Відповідно до пункту 1.7 договору денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом становить 1 % на день. При цьому в договорі зазначено, що її розрахунок здійснено виходячи із загальних витрат за кредитом у розмірі 33 600,00 грн., суми кредиту 9 600,00 грн. та строку кредитування 350 днів.

Згідно з пунктом 1.8 договору загальні витрати споживача за кредитом за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом визначені у розмірі 33 600,00 грн., а орієнтовна загальна вартість кредиту відповідно до пункту 1.10 договору становить 43 200,00 грн., з яких: 9 600,00 грн. сума кредиту та 33 600,00 грн. загальні витрати за кредитом.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка, визначена на дату укладення договору, згідно з пунктом 1.9 договору становить 2499,48 % річних.

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, у тому числі з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 .

Пунктом 2.2 договору передбачено, що сума кредиту або її частина перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення договору. Датами надання кредиту визначено 18 або 19 квітня 2025 року. При цьому кредит вважається наданим у день фактичного перерахування Товариством суми кредиту за реквізитами, визначеними договором, що прямо передбачено пунктом 2.4 договору.

Відповідно до пункту 6.4 Кредитного договору у разі невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом договором передбачено відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно з пунктом 6.4.1 договору у разі такого невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань на третій день прострочення Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 1 440,00 грн.

Відповідно до пункту 6.4.2 договору, починаючи з четвертого дня невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань, передбачено сплату штрафу в розмірі 288,00 грн за кожний день такого невиконання та/або неналежного виконання.

13.11.2025 року між ТОВ «Селфі кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», укладено договір факторингу №13112025/1, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 13.11.2025 до договору факторингу №13112025/1 від 13.11.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 34 464,00 грн., з яких: 9 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу, 20 064,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 800,00 заборгованість за пенею.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідач свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав. З урахуванням викладеного, позивач як правонаступник боргових зобов`язань відповідача за кредитними договорами, просив стягнути з відповідача заборгованість: за кредитним договором № 2244271 від 18.04.2025 у розмірі 34 464,00 грн., з яких: 9 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу, 20 064,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 4 800,00 грн. заборгованість за пенею.

Згідно зі ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Положеннями ст. 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; суб`єкт електронної комерції суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

За змістом ч.ч. 3, 4, 6, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина перша статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом частини першої статті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Зважаючи на оформлені у встановленому порядку договори кредиту та факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів та відсотків за користування ними з відповідача.

Відповідач своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву не скористалась, доказів на спростування тверджень позивача, викладених у позовній заяві також не надала, розрахунок заборгованості не спростувала.

Враховуючи те, що відповідач не виконав передбачені кредитним договором і законом зобов`язання ні перед первісним кредитором, ні перед новим кредитором, позивачем, внаслідок чого утворилася заборгованість, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу та заборгованості за відсотками.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 4 800,00 грн., суд зазначає наступне.

Розділом 6 Кредитного договору № 2244271 від 18 квітня 2025 року «Відповідальність сторін» передбачено відповідальність Споживача за порушення строків виконання зобов`язань у вигляді штрафу, який складається з одноразового штрафу в розмірі 1 440,00 грн., що підлягає сплаті на третій день прострочення, та штрафу в розмірі 288,00 грн. за кожний наступний день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за пенею, штрафами в розмірі 4 800,00 грн., оскільки вони нараховані кредитодавцем у період дії в Україні воєнного стану.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не виконав умови кредитного договору, а тому з нього слід стягнути на користь позивача загальну заборгованість за ним у розмірі 29 664 грн. 00 коп., з яких: 9 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу, 20 064,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

У відповідності до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 291 грн. 59 коп. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за за кредитним договором № 2244271 від 18.04.2025 у розмірі 29 664 (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні 00 копійок, з яких: 9 600,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою богу, 20 064,00 грн. сума заборгованості за відсотками, а також 2 291 (дві тисячі двісті дев`яносто одна) гривня 59 копійок витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, а всього 31 955 (тридцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 59 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку та подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання рішення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22.09.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд.2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

СУДДЯ