Вирок № 140069035, 16.09.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/13559/24

№ провадження 1-кп/208/302/26

ВИРОК

Іменем України

16 вересня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 в режимі відеоконференції, захисника ОСОБА_5 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши справу кримінального провадження № 12024041160001562 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Здолбунов Рівненської області, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, заміжня, ФОП реабілітолог, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима, останній раз вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.11.2021 року, за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільнена по відбуттю строку покарання 30.06.2022 року,

яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , будучи раніше судимою за злочини проти власності, на шлях виправлення не стала, висновків для себе не зробила та знов вчинила аналогічне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

В період часу 22.00 23.59 години 25.10.2024 року, ОСОБА_8 знаходилась за адресою: м. Кам`янське, вул. Ніколенко 6, де під час спільного вживання з малознайомим ОСОБА_9 спиртних напоїв, побачила в користуванні останнього мобільний телефон марки «RedmiNote», який він поклав у кишеню куртки.

Реалізуючи свій раптово виниклий протиправний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_8 діючи повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, впевнившись, що власник майна відволікся, за її діями ніхто не спостерігає, з кишені куртки таємно викрала зазначений мобільний пристрій вартістю 3 475 гривень.

Заволодівши майном та утримуючи його при собі, ОСОБА_8 залишила місце вчинення кримінального правопорушення, в подальшому розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_10 майнової шкоди на зазначену суму.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнала повністю та пояснив суду, що в вечірній час 25 жовтня 2024 року, вона перебувала біля будинку АДРЕСА_2 , де разом з малознайомим ОСОБА_11 розпивала спиртні напої. Побачила, як ОСОБА_12 поклав у кишеню куртки свій мобільний. Дочекавшись, коли потерпілий не спостерігав за нею, зазначене майно викрала. Наступного дня, в рахунок боргу передала викрадене своєму знайомому ОСОБА_13 . Вину визнає у скоєному щиро кається.

Окрім повного визнання вини обвинуваченою, вона повністю підтверджується наступними доказами, які були предметом дослідження при судовому розгляду справи:

-як підстави початку досудового розслідування витягом з ЄРДР від 11.11.2024 року, з правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України, згідно якого до Кам`янського РУП надійшла заява від ОСОБА_9 , про те, що 25.10.2024 року, близько 22.00 години, перебуваючи за адресою: м. Кам`янське, вул. Ніколенко 6, таємно, в період дії воєнного стану, ОСОБА_14 викрала належний йому мобільний телефон «RedmiNote 9», IMEI НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , чим завдала ОСОБА_9 майнової шкоди(т.2 а.с. 1);

-протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 з вищезазначеними обставинами (т.2 а.с.6);

-протоколом огляду місця події, яким зафіксована обстановка на місці вчинення злочину, а саме ділянка місцевості розташована за адресою: АДРЕСА_2 , фототаблицею до слідчої дії (т.2 а.с. 7-9);

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 13.11.2024року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_15 впізнав обвинувачену, з якою 25.10.2024 року відпочивав та вживав алкоголь за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, приблизно о 22.00 годині, після завершення відпочинку виявив відсутність свого мобільного телефону. Фототаблиця до слідчої дії (т.2 а.с. 19-23);

-протокол проведення слідчого експерименту від 13.11.2024 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 знаходячись біля магазину «АТБ-Маркет`за адресою: м. Кам`янське, вул. Ніколенко 6, пояснив обстановку та обставини події.

25.10.2024 року, близько 22.00 години, знаходячись за адресою: м. Кам`янське, вул. Ніколенко 6, він познайомився з жінкою на ім`я ОСОБА_16 , та в подальшому разом вживали спиртні напої. У процесі вживання алкоголю, в якийсь момент ОСОБА_16 повідомила, що їй час йти. Вони попрощалися. Він залишився на місці, допив алкоголь та попрямував додому. Прийшовши до дому, виявив відсутність мобільного телефону. Дійшов висновку, що мобільний телефон могла викрасти Оксана підчас спільного вживання алкоголю. Фототаблиця до слідчої дії(т.2 а.с. 24-26);

-протокол пред`явлення особи для впізнання від 13.11.2024року, відповідно до якого свідок ОСОБА_17 впізнав обвинувачену, яка 26.10.2024 року у якості повернення боргу, надала йому мобільний телефон марки «RedmiNote 9», синього кольору. Фототаблиця до слідчої дії (т.2 а.с. 30-35);

-протокол огляду мобільного телефону«RedmiNote 9»,imei: НОМЕР_3 , синього кольору, добровільно виданого свідком, яким зафіксовані його індивідуальні ознаки (т.2 а.с. 39, 40-43, 44-45);

- висновок судової товарознавчої експертизи № 3920 від 14.11.2024 року, відповідно до якого ринкова вартість мобільного телефону марки «RedmiNote 9», imei: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , станом на 25.10.2024 року становить 3 475 грн. (т.2 а.с. 55-61);

-протокол проведення слідчого експерименту від 09.04.2026 року, відповідно до якого обвинувачена знаходячись біля магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» по вул. Ніколенко, 6 в м. Кам`янське, Дніпропетровської області, пояснила обстановку та обставини вчинення нею злочину.

Зазначила, що 25.10.2024 року, приблизно о 22.00 годині, вона перебувала біля магазину «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м. Кам`янське, вул. Ніколенко 6, де познайомилась з чоловіком. З ним стояли та спілкувалися, а він у цей час випивав спиртні напої. В ході бесіди чоловік дістав мобільний телефон, глянув на ньому щось та поклав до кишені. Кишеню не застібнув. В цей час, у неї виник умисел на таємне заволодіння зазначеним телефоном. У подальшому, коли чоловік ще трохи випив, вона скористалась тим, що він не контролює наявність телефона у кишені, дістала його та поклала до кишені свої куртки. Через деякий час, вона сказала, що їй час йти та попрощалась з ним. Поки вона прямувала до дому, дістала телефон з кишені, оглянула його та побачила марку мобільного пристрою, а саме «Редмі», який був в силіконовому чохлі. Вона вимкнула телефон, а наступного дня пішла до свого знайомого ОСОБА_18 , якому віддала його у якості погашення. Фототаблиця до слідчої дії(т.2 а.с. 104-108)

Аналізуючи викладене за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження та визначеного обсягу доказів на їх підтвердження, керуючись законом, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, сукупності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина обвинуваченої в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а її умисні дії вірно кваліфіковано за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено, і ОСОБА_8 поза розумним сумнівом є винною у його вчиненні, судом виключається.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої, суд вважає визнання нею своєї вини та щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_8 виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка раніше судима, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 2014 року з діагноомз: Психічні та поведінкові розлади в результаті вживання опіатів, синдром залежності, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, скарг за місцем мешкання на неї не надходило, вину визнала повністю, враховує обставини які пом`якшують покарання, відсутність обставин, що його обтяжують.

Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред`явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Статтею 17 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» та у справі «Фрізен проти Росії» ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принцип «законності» і воно не було свавільним»

У справі «Ізмайлов проти Росії» Суд вказав: «Для того щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи»

При призначенні конкретній особі покаранні, тобто його індивідуалізації, виявляється каральна політика держави, яка поєднує в собі реалізацію різних цілей державного реагування на випадки вчинення злочинів, так як метою покарання згідно із законом України про кримінальну відповідальність є не лише кара, роль якої як мети покарання є другорядною, а виправлення особи, запобігання вчиненню нею та іншими особами нових злочинів, і вона не може бути досягнута виключно за рахунок суворості призначеного покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Враховуючи викладене, принцип індивідуалізації покарання, позицію державного обвинувачення, суд вважає, що подальше перевиховання та виправлення обвинуваченої можливо шляхом призначення покарання у виді позбавлення волі, з встановлення іспитового строку, з покладанням відповідних обов`язків передбачених ст. 76 КК України, в тому числі виконання заходів, передбачених пробаційною програмою.

Іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до дотримання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля - звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченої, попередження вчиненням нових злочинів.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по проведенню судової експертизи, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Цивільний позов у справі не заявлений.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України, зобов`язати засуджену протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати визначені цим органом заходи пробаційної програми.

Стягнути з засудженої ОСОБА_7 процесуальні витрати по проведенню судової експертизи у сумі 378 гривень 64 копійки.

Речові докази по справі: мобільний телефон «RedmiNote 9», imei: НОМЕР_3 , який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого, знявши арешт з майна залишити у власника.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_7 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученні обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1