Єдиний державний реєстр судових рішень справа №176/3470/26
провадження №1-кп/176/584/26
УХВАЛА
Іменем України
24 вересня 2026 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря с/з ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець с. Новомануйлівка, Петрівського району, Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, не одружений, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймає посаду кулеметника 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого 31.03.2020 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.190 КК України до обмеження волі строком 2 роки; 01.03.2021 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.185, ст.70 КК України до обмеження волі строком 2 роки; 08.06.2023 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185 КК України до позбавлення волі строком 5 років; 22.11.2023 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі строком 2 роки, згідно ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання 5 років позбавлення волі; 27.11.2023 Петрівським районним судом Кіровоградської області за ч.4 ст.185, ст.71 КК України до позбавлення волі строком 5 років 1 місяць; 24.04.2024 Тернівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі та 28.06.2024 ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 20.06.2024 звільнений умовно-достроково для проходження військової служби за контрактом з невідбутим строком покарання 04 роки 03 місяці 24 дні; 02.12.2025 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.4 ст.408 КК України, на підставі ч.5 ст.401 КК України звільнений від кримінальної відповідальності для проходження військової служби у в/ч НОМЕР_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 361 КК України, відомості про, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за №12026041220000222
В С Т А Н О В И В:
08 вересня 2026 року до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальних проваджень, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за №12026041220000222 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.361 КК України.
Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування запобіжний захід відносно ОСОБА_4 обраний в даному кримінальному провадженні у виді тримання під вартою до 25.09.2026.
До початку судового засідання прокурор подала письмове клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала, вказала, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення або ухилитись від суду. Зокрема зазначила про обґрунтованість обвинувачення, що тяжкість покарання може стимулювати обвинуваченого до втечі, є особою раніше судимою, офіційно не працює. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищезазначеним ризикам, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що має намір повернутись до військової служби та відшкодувати шкоду потерпілому, однак в умовах тримання під вартою цього зробити не зможе.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного, зазначив про можливість застосування більш м`якого виду запобіжного заходу нічного домашнього арешту.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд, враховуючи характер інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, мету і підстави застосування запобіжних заходів, визначені ст. 177 КПК України, дійшов висновку про необхідність продовжити тримання обвинуваченого під вартою виходячи з такого.
За матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується, у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст.199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У ч. 1 ст. 177 КПК України закріплено, що з метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з вимогами ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшло підтвердження під час розгляду на стадії досудового розслідування слідчим суддею клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Зокрема, ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31.07.2026 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.09.2026 року строк із визначенням розміру застави.
Судом встановлено, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому вищевказаного запобіжного заходу, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду, та може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, як зазначено в ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Судом також враховуються і дані про особу обвинуваченого, який є особою раніше судимою за ч.3, ч.4 ст. 185 КК України, за корисливі злочини, не одружений, дітей не має, перебував на посаді кулеметника 2 стрілецького спеціалізованого відділення 2 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
При вирішенні питання, суд бере до уваги у сукупності обставини, які передбачені ст.178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, яке може бути застосоване до обвинуваченого у разі доведення обсягу обвинувачення під час судового розгляду; дані про особу, який є раніше судимий, судом також враховуються вік та стан здоров`я обвинуваченого, який не перешкоджають подальшому утриманню в умовах ізоляції від суспільства, оскільки даних на підтвердження неможливості утримання обвинуваченого під вартою до суду не надходило, що дає можливість зробити висновок про те, що його стан здоров`я не перешкоджає перебуванню у місцях попереднього ув`язнення.
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінується та інших обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст.176-178,183,193-194,196 України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого у вигляді тримання під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою враховані усі наявні у розпорядженні дані про особу обвинуваченого, та, на переконання суду, в будь-якому випадку самі по собі не можуть бути визнані достатніми для висновку про відсутність ризиків, передбаченихст.177 КПК України, не спростовують твердження сторони обвинувачення про можливість ухилення обвинуваченого від суду, як і доводів щодо можливості впливати на свідків у даному провадженні, які ще не допитані в судовому засіданні даним складом суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
У суду відсутні відомості які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність.
При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст.23 та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому суд вбачає реальним існування заявлених прокурором ризиків, які на даний час продовжують існувати, у зв`язку з чим не вбачає підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, ніж раніше обраний, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях обвинуваченого ОСОБА_4 , не можуть їм запобігти.
В рамках кримінального провадження триває судовий розгляд, запобігти наявним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, на думку суду неможливо, а тому клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 днів.
Обставини, на які посилається захисник та обвинувачений не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки та надали б можливість застосувати до обвинуваченого запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокурором доведено продовженням існування обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а менш суворі запобіжні заходи не можуть бути застосовані.
За викладених обставин, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора продовживши обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 листопада 2026 року включно із визначенням застави.
Керуючись ст.ст.,176-178,180,183,193-194,196, 199, 331 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №12026041220000222, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 травня 2026 року за ч. 4 ст. 185 КК України та ч. 1 ст. 361 КК України, задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21 листопада 2026 року включно.
Визначити заставу для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, яка може бути внесена ним особисто так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.
Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами:
Отримувач платежу ТУ ДСА України в Дніпропетровській області
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738
Банк отримувача ГУДКСУ в м. Київ
Код банку отримувача (МФО) 820172
Рахунок отримувача UA158201720355229002000017442
Призначення платежу: за кого (ПІП) та номер справи або частка майна такого.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_4 роз`яснюється, що у разі застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави на нього строком на два місяці покладаються наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого судді, слідчого, прокурора;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, або спілкуватися з ними із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
Також обвинуваченому і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі в місця попереднього ув`язнення.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 25.09.2026 року.
Суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_6
Судове рішення № 140068978, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 176/3470/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: