Рішення № 140068925, 23.09.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9999/26

2/212/6608/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Ваврушак Н.М., за участю секретаря судового засідання Осіпової К.Д., розглянувши за відсутності учасників справи та без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-10700139 від 26 жовтня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 26 жовтня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 00-10700139. Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті на умовах, передбачених кредитним договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернула, проценти за користування кредитом не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 508,07 гривень, з яких: 9 969,00 гривень залишок заборгованості за кредитом; 4 039,07 гривень заборгованість за процентами; 2 500,00 гривень штрафні санкції та понесені судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень.

Ухвалою суду від 17 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.07.2026 року відповідачка подала відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечувала, щодо стягнення процентів.

21.08.2026 позивач подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з пунктом 1.2 кредитного договору сума ліміту кредитної лінії складає 10 000,00 гривень, тип кредиту кредитна лінія, цільове призначення кредиту на споживчі потреби.

Відповідно до пункту 1.3 кредитного договору строк кредитування становить 360 календарних днів, а датою остаточного повернення кредиту визначено 21 жовтня 2026 року.

Пунктом 1.4 кредитного договору визначено розрахунковий платіжний період тривалістю 15 днів.

Відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 0,94 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується у межах строку дії кредитної лінії.

Пунктом 1.5.2 кредитного договору передбачено знижену процентну ставку у розмірі 0,66 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом за умови виконання позичальником визначених договором умов програми лояльності.

Відповідно до пункту 1.6 кредитного договору кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що складає 2 000,00 гривень.

Пунктом 1.7 кредитного договору визначено денну процентну ставку з урахуванням комісії у розмірі 1,00 % при застосуванні стандартної процентної ставки та 0,98 % у разі застосування зниженої процентної ставки.

Згідно з пунктом 1.9 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту за умови користування кредитом виключно за стандартною процентною ставкою та з урахуванням комісії становить 45 840,00 гривень.

Позивач зазначає, що кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

У кредитному договорі зазначено одноразовий ідентифікатор 11854, а також номер телефону відповідача та дату і час підписання договору 26 жовтня 2025 року о 15 годині 36 хвилині 34 секунди.

На підтвердження факту надання кредитних коштів позивачем надано копію підтвердження перерахування коштів за кредитним договором.

Згідно з наявним у матеріалах справи підтвердженням переказу коштів, 26 жовтня 2025 року о 15 годині 36 хвилині 58 секунді здійснено переказ кредитних коштів у розмірі 10 000,00 гривень на платіжну картку, реквізити якої зазначені у відповідному документі.

Позивачем також надано копію розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором.

Відповідно до зазначеного розрахунку загальний розмір заборгованості складає 16 508,07 гривень, з яких позивачем заявлено до стягнення: 9 969,00 гривень залишок за тілом кредиту; 4 039,07 гривень залишок за процентами; 2 500,00 гривень штрафні санкції.

Водночас із самого розрахунку заборгованості вбачається, що сума 9 969,00 гривень, визначена позивачем як залишок за тілом кредиту, складається з 8 769,30 гривень основної суми кредиту та 1 199,70 гривень комісії.

22 квітня 2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копію Договору факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ від 22 квітня 2026 року, копію Акта прийому-передачі Реєстру боржників, копію платіжної інструкції згідно з Договором факторингу та копію витягу з Реєстру боржників від 22 квітня 2026 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 22 квітня 2026 року до Договору факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 16 508,07 гривень.

Позивач зазначає, що після відступлення права вимоги відповідач платежів на погашення заборгованості не здійснювала. Також позивач зазначає, що з 22 квітня 2026 року ним додаткові штрафні санкції не нараховувалися.

Відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти задоволення позовних вимог.

Як убачається зі змісту відзиву та наведеної позивачем відповіді на нього, відповідач заперечує проти доведеності факту отримання нею кредитних коштів та правильності визначення розміру заборгованості.

Позивачем 21 серпня 2026 року подано відповідь на відзив, у якій представник позивача заперечує доводи відповідача та просить позов задовольнити.

У відповіді на відзив позивач посилається на копію підтвердження перерахування коштів за кредитним договором та копію розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором як на докази надання кредитних коштів та розміру заборгованості.

Позивач також зазначає, що відповідач не надала доказів належного виконання кредитного зобов`язання або доказів того, що кошти не були зараховані на зазначений у договорі картковий рахунок.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26 жовтня 2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-10700139, за умовами якого відповідачу відкрито кредитну лінію з лімітом 10 000,00 гривень строком на 360 календарних днів, до 21 жовтня 2026 року, що підтверджуються копією кредитного договору та паспортом споживчого кредиту. (а.с.6-13)

Згідно з пунктом 2 кредитного договору кредитні кошти надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку позичальника.

На підтвердження виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредиту позивач надав копію підтвердження перерахування коштів за кредитним договором. (а.с.15)

Зі змісту зазначеного документа вбачається, що 26 жовтня 2025 року відповідачу перераховано 10 000,00 гривень за кредитним договором № 00-10700139.

Відповідачем не надано суду доказів того, що зазначений у кредитному договорі картковий рахунок їй не належить, а також доказів повернення отриманих кредитних коштів первісному кредитору.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи копію кредитного договору з додатками, копію підтвердження перерахування коштів за кредитним договором та інші письмові докази у їх сукупності, суд вважає доведеним факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 10 000,00 гривень.

Відповідно до статей 205, 207, 626, 628, 638, 639 ЦК України сторони мають право укладати правочини в електронній формі за умови дотримання встановлених законом вимог.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а підписання електронного правочину одноразовим ідентифікатором є належним способом його підписання.

У матеріалах справи міститься копія кредитного договору № 00-10700139 від 26 жовтня 2025 року, у якому зазначено одноразовий ідентифікатор 11854, а також дату та час його використання. (а.с.14)

Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 виходив із того, що укладення кредитного договору шляхом використання одноразового ідентифікатора відповідає вимогам законодавства про електронну комерцію. Ці правові висновки також наведені позивачем у відповіді на відзив.

Отже, судом встановлено факт укладення відповідачем кредитного договору № 00-10700139 від 26 жовтня 2025 року в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Судом встановлено, що 22 квітня 2026 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ.

Перехід права вимоги за спірним кредитним договором підтверджується Договором факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ від 22 квітня 2026 року, Актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з Реєстру боржників від 22 квітня 2026 року. (а.с.17-22)

Згідно з витягом з Реєстру боржників право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10700139 передано позивачу.

Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним кредитором за спірним зобов`язанням.

Відповідно до розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором заборгованість за основною сумою кредиту становить 8 769,30 гривень.

Факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 10 000,00 гривень підтверджується копією підтвердження перерахування коштів за кредитним договором.

Доказів повного повернення кредиту або погашення зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Тому з відповідача підлягає стягненню 8 769,30 гривень основної суми кредиту.

Позивач просить стягнути 9 969,00 гривень, визначаючи зазначену суму як залишок за тілом кредиту.

Разом з тим з розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором вбачається, що до зазначеної суми включено 8 769,30 гривень основної суми кредиту та 1 199,70 гривень комісії.

При цьому пунктом 1.6 кредитного договору передбачено саме комісію за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, тобто 2 000,00 гривень.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 виходила з того, що кредитодавець не може стягувати з позичальника плату за дії, які він здійснює на власну користь, а також за дії, пов`язані із встановленням, зміною чи припиненням кредитних правовідносин.

Аналогічний правовий підхід Верховний Суд застосовував щодо винагороди за надання фінансового інструменту, визнаючи відповідні умови договору нікчемними, якщо така винагорода встановлена за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь.

У даному випадку умовами пункту 1.6 кредитного договору комісію встановлено без визначення окремої послуги, яку кредитодавець надає позичальнику за таку плату, а безпосередньо за надання кредиту.

Надання кредиту є суттю кредитного договору та обов`язком кредитодавця, за виконання якого кредитодавець отримує проценти за користування кредитними коштами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що включення до заборгованості відповідача суми комісії за надання кредиту не має правових підстав.

Отже, 1 199,70 гривень комісії, включених позивачем до заявленої до стягнення суми 9 969,00 гривень, стягненню не підлягають.

Позивач просить стягнути 4 039,07 гривень заборгованості за процентами.

Згідно з пунктами 1.5.1, 1.5.2 кредитного договору сторони погодили процентні ставки за користування кредитом.

Згідно з розрахунком заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором сума нарахованих та несплачених процентів становить 4 039,07 гривень.

Строк кредитування відповідно до пункту 1.3 кредитного договору становить 360 календарних днів до 21 жовтня 2026 року.

При цьому право кредитодавця нараховувати договірні проценти обмежується строком кредитування. Правова позиція щодо припинення права кредитодавця нараховувати договірні проценти після закінчення встановленого договором строку кредитування викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

У цій справі розрахунок заборгованості здійснено станом на 22 квітня 2026 року, тобто до визначеної договором дати остаточного повернення кредиту 21 жовтня 2026 року.

Отже, нарахування процентів у межах строку кредитування саме по собі не суперечить положенням статей 1048, 1054 ЦК України.

Відповідачем не надано суду контррозрахунку процентів, який би підтверджував арифметичну неправильність визначеної позивачем суми 4 039,07 гривень, або доказів їх сплати.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 4 039,07 гривень процентів за користування кредитом.

Позивач просить стягнути 2 500,00 гривень штрафних санкцій.

Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено право кредитодавця нарахувати штраф у разі невиконання та/або неналежного виконання зобов`язань за договором.

Зокрема, умовами договору передбачено штрафи на другий, п`ятий, десятий, двадцять перший та сороковий день невиконання та/або неналежного виконання зобов`язання.

Разом з тим кредитний договір № 00-10700139 укладений 26 жовтня 2025 року, тобто в період дії воєнного стану.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Позивач у відповіді на відзив посилається на Закон України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року та зазначає, що положення пункту 6 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» не поширюються на договори, укладені після спливу тридцятого дня з дня набрання ним чинності.

Разом з тим при вирішенні питання про можливість стягнення штрафу суд виходить із спеціальної норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка прямо регулює відповідальність за прострочення грошових зобов`язань за кредитними договорами в період дії воєнного стану.

Судова практика судів першої інстанції у 2026 році також виходить із застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до штрафних санкцій, нарахованих під час воєнного стану, навіть щодо кредитних договорів, укладених після набрання чинності Законом № 3498-IX.

За таких обставин вимога про стягнення 2 500,00 гривень штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач отримала від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кредитні кошти у розмірі 10 000,00 гривень, що підтверджується копією кредитного договору № 00-10700139 від 26 жовтня 2025 року та копією підтвердження перерахування коштів за кредитним договором.

Право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» на підставі Договору факторингу № 22042026-МК/ЄАПБ від 22 квітня 2026 року, що підтверджується також Актом прийому-передачі Реєстру боржників та витягом з Реєстру боржників від 22 квітня 2026 року.

Належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 8 769,30 гривень та за процентами у розмірі 4 039,07 гривень.

Водночас включена позивачем до суми заборгованості комісія за надання кредиту не підлягає стягненню, а правових підстав для стягнення 2 500,00 гривень штрафних санкцій судом не встановлено.

Отже, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить:

8 769,30 + 4 039,07 = 12 808,37 гривень.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 160439 від 19 червня 2026 року.

Позов задоволено на 77,5885 %, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 065,72 гривень.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, статтями 204, 205, 207, 509, 512, 514, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 00-10700139 від 26 жовтня 2025 року в розмірі 12 808 (дванадцять тисяч вісімсот вісім) гривень 37 копійок, з яких: 8 769 (вісім тисяч сімсот шістдесят дев`ять) гривень 30 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 4 039 (чотири тисячі тридцять дев`ять) гривень 07 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 065 (дві тисячі шістдесят п`ять) гривень 72 копійки.

У задоволенні решти позовних відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено та підписано 23 вересня 2026 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак