Ухвала суду № 140067814, 21.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31784/26

Провадження № 1-м/761/19/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , перекладача ОСОБА_5 , особи, в інтересах якої подано скаргу - ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференцзв`язку з ДУ «Київський слідчий ізолятор», скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на постанову Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до Республіки Польща,

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на постанову Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 до Республіки Польща).

На обґрунтування доводів своєї скарги адвокат вказує, що вказана постанова про екстрадицію є незаконною та необґрунтованою, оскільки при її прийнятті Офісом Генерального прокурора не було в повній мірі проведено екстрадиційну перевірку та прийнято таке рішення передчасно, без підтвердження факту добровільної участі громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 у забезпеченні національної безпеки України в умовах воєнного стану.

Так, з моменту свого прибуття в Україну громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_6 веде активну волонтерську діяльність, спрямовану на допомогу військовослужбовцям Збройних Сил України, добровільним формуванням, а також цивільному населенню, що є формою добровільної участі у забезпеченні національної безпеки України в умовах воєнного стану. Вказане підтверджується листом військової частини НОМЕР_1 від 03.07.2026, подяками від військової частини НОМЕР_1 , подякою від Спецпідрозділу «Тбілісі», характеристиками громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 та листом з ТОВ «Енергобудторг».

Окрім цього, громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_6 заявив особисто про добровільне бажання вступити до лав Збройних Сил України для захисту територіальної цілісності України та фактично перебуває в стадії погодження прийняття його на військову службу.

Також захисник зазначає, що згідно відповіді ЦМУ ДМС у м. Києві і Київській області від 30.07.2026 №8010.7.3-41120/80.1-26 вбачається, що ОСОБА_10 через ДУ «Київський слідчий ізолятор» та через АТ «Укрпошту» було подано 2 заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, які були зареєстровані наведеним органом 09.07.2026 р. та 13.07.2026 року, та станом на 30.07.2026 ще не розглянуті.

Внаслідок цього постанова Генерального прокурора від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_6 , до Республіки Польща є передчасною та такою, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав доводи та вимоги даної скарги, яку просив задовольнити з підстав наведених у скарзі.

Особа, відносно якої подана скарга, ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника, просив скаргу задовольнити.

Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 заперечував проти задоволення скарги, уважав постанову Генерального прокурора від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_6 до Республіки Польща законною та вмотивованою. Зазначив, що наведенні захисником обставини на момент постановлення рішення про екстрадицію ОСОБА_6 не були відомі органу прокуратури.

Слідчий суддя, заслухавши доводи адвоката, особи відносно якої проводилася екстрадицій на перевірка, заперечення прокурора, вивчивши скаргу та долучені до неї документи, дійшов наступного висновку.

Як визначено у п. 2 ч. 1 ст. 541 КПК України, видача особи (екстрадиція) - видача особи державі, компетентними органами якої ця особа розшукується для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку. Екстрадиція включає: офіційне звернення про встановлення місця перебування на території запитуваної держави особи, яку необхідно видати, та видачу такої особи; перевірку обставин, що можуть перешкоджати видачі; прийняття рішення за запитом; фактичну передачу такої особи під юрисдикцію запитуючої держави.

Аналіз наведеної норми свідчить, що вказані дії повинні бути послідовними, тобто позитивне вирішення попереднього питання дозволяє перейти до вирішення наступного.

Виконання передбаченого вказаною процесуальною нормою алгоритму покликане забезпечити прийняття рішень, що відповідають міжнародним зобов`язанням України та її національному законодавству, а також гарантують дотримання прав особи, видача якої ініційована заінтересованою стороною.

Отже, фактичній передачі особи мають передувати отримання запиту іноземної держави, перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі, та прийняття рішення за відповідним запитом.

Згідно ч. 1 ст. 590 КПК України після вивчення матеріалів екстрадиційної перевірки центральний орган України приймає рішення про видачу особи (екстрадицію) або відмову у видачі (екстрадиції) іноземній державі. Рішення виноситься керівником центрального органу України або уповноваженою ним особою.

Зі змісту оскаржуваної постанови слідчим суддею встановлено, що у провадженні Районної прокуратури Варшава-Середмістя у м. Варшава Республіки Польща перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого §1 ст. 148 у поєднанні з §1 ст. 158, ст. 159 та §2 ст. 11 Кримінального кодексу Республіка Польща.

Районним Судом Варшава-Середмістя в варшаві Республіки Польща 22.02.2025 зазначеній особі обрано запобіжний захід у вигляді тимчасового арешту.

01.07.2026 до Офісу Генерального прокурора надійшов запит Міністерства юстиції Республіки Польща про видачу ОСОБА_10 для притягнення до кримінальної відповідальності за вказаний злочин.

29.05.2026 ОСОБА_6 було затримано в м. Києві, у зв`язку із розшуком польськими правоохоронними органами.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01.06.2026 до ОСОБА_10 застосовано тимчасовий арешт, а 08.07.2026 застосовано екстрадиційний арешт.

На даний час ОСОБА_6 утримується в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Під час проведення екстрадиційної перевірки, проведеної Київською міською прокуратурою за дорученням Офісу Генерального прокурора, не встановлено передбачених ст. 589 КПК України, обставин, які перешкоджають видачі ОСОБА_10 до Республіка Польща.

Також встановлено, що ОСОБА_6 не є громадянином України, не має статусу біженця, до кримінальної відповідальності на території України не притягується, за станом здоров`я може етапуватися до Республіки Польща. Крім того, не брав участі у захисті незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, в тому числі, у складі добровольчих формувань, а злочин, за які запитується видача, відповідають ч. 1 ст. 115 КК України і є екстрадиційними, оскільки передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року, встановлені ст. 49 КК України строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не закінчилися, діяння, вчинення яких інкримінуються, не належать до військових злочинів і не мають політичного характеру.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 541 КК України, екстрадиційна перевірка - діяльність визначених законом органів щодо встановлення та дослідження передбачених міжнародним договором України, іншими актами законодавства України обставин, що можуть перешкоджати видачі особи (екстрадиції), яка вчинила злочин.

Як визначено у ч. 1 ст. 554 КПК України, отримавши запит про міжнародну правову допомогу від запитуючої сторони, уповноважений (центральний) орган України розглядає його на предмет обґрунтованості і відповідності вимогам законів або міжнародних договорів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 589 КК України, у видачі особи іноземній державі відмовляється у разі, якщо: 1) особа, стосовно якої надійшов запит про видачу, відповідно до законів України на час прийняття рішення про видачу (екстрадицію) є громадянином України; 2) злочин, за який запитано видачу, не передбачає покарання у виді позбавлення волі за законом України; 3) закінчилися передбачені законом України строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності або виконання вироку за злочин, за який запитано видачу; 4) компетентний орган іноземної держави не надав на вимогу центрального органу України додаткових матеріалів або даних, без яких неможливе прийняття рішення за запитом про видачу (екстрадицію); 5) видача особи (екстрадиція) суперечить зобов`язанням України за міжнародними договорами України; 5-1) є обґрунтовані підстави вважати, що видача особи (екстрадиція) суперечить інтересам національної безпеки України; 6) наявні інші підстави, передбачені міжнародним договором України.

Згідно ч. 4 ст. 590 КПК України, рішення про видачу особи (екстрадицію) не може бути прийнято, якщо така особа подала заяву про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, чи скористалася відповідно до законодавства правом на оскарження рішення щодо зазначених статусів, до остаточного розгляду заяви, у порядку, встановленому законодавством України. Інформація про подання особою зазначених заяв або оскарження відповідних рішень не надається іноземній державі, що надіслала запит.

Так, на момент прийняття рішення про видачу (екстрадицію) ОСОБА_6 до Республіки Польща для притягнення до кримінальної відповідальності, обставин, що перешкоджають видачі особи (ст.ст. 587, 589, ч. 4 ст. 590 КПК України) встановлено не було.

Отже, постанова Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до Республіки Польща, прийнята законно та обґрунтовано, не порушуючи вимоги ч. 4 ст. 590 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на постанову Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) останнього до Республіки Польщазадоволенню не підлягає.

Доводи захисника про бажання ОСОБА_6 вступити до лав Збройних Сил України та звернення останнього до відповідного органу із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, як підстави для скасування постанови Генерального прокурора про екстрадицію від 24.07.2026 слідчим суддею залишаються поза увагою, оскільки на момент прийняття такого рішення будь-які фактичних данні, що ОСОБА_6 був чинним військовослужбовцем Сил оборони України чи перебував у статусі біженця, або ж у процесі набуття такого статусу були відсутні. Таких даних не було надано і під час судового розгляду даної скарги.

Слід окремо зазначити, що відповідно до КПК слідчий суддя оцінює законність запиту про екстрадицію та відповідність його вимогам КПК України, а не досліджує вину особи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 392, 393, 532, 541, 589, 590, 591 КПКУкраїни, слідчий суддя,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволені скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на постанову Генерального прокурора ОСОБА_8 від 24.07.2026 про видачу (екстрадицію) громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_6 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 до Республіки Польща.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Повний текст ухвали проголошений 24.09.2026 о 15 год. 40 год.

Слідчий суддя: