Рішення № 140067704, 22.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №278/5460/25

провадження № 2/760/11516/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі: головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., представника відповідача - адвоката Маркової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції учасників.

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 січня 2022 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № ЕР-207835297, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль «BMW 323I», державний номерний знак НОМЕР_1 .

31 серпня 2022 року о 16 год. 20 хв. по вул. Небесної Сотні у смт Брусилів Житомирського району Житомирської області ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 323I», державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив зіткнення з автомобілем «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2022 року у справі № 275/558/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

У зв`язку з настанням страхового випадку позивачем здійснено виплату страхового відшкодування за пошкодження автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , у розмірі 127 400,00 грн.

Посилаючись на положення статті 1191 ЦК України та підпункту «д» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що після здійснення страхового відшкодування до нього перейшло право регресної вимоги до відповідача.

На обґрунтування саме цієї підстави регресу позивач зазначає, що хоча загальний строк дії поліса № ЕР-207835297 визначено з 22 січня 2022 року до 21 січня 2023 року, у розділі поліса щодо особливих умов використання забезпеченого транспортного засобу зазначено період його використання у місяцях - 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 31 серпня 2022 року, позивач вважає, що страховий випадок настав у період, не передбачений договором внутрішнього страхування, що є передбаченою законом підставою для стягнення з відповідача виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу.

У зв`язку з викладеним позивач просив стягнути з ОСОБА_1 127 400,00 грн виплаченого страхового відшкодування та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Представник відповідача - адвокат Маркова А.В. - позовних вимог не визнала та просила у їх задоволенні відмовити.

Заперечуючи проти позову, сторона відповідача, зокрема, поставила під сумнів достовірність окремих відомостей, внесених до електронного поліса № ЕР-207835297, та факт погодження ОСОБА_1 умови щодо обмеження періоду використання транспортного засобу місяцями 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Представник відповідача зазначала, що страховий поліс оформлювався дистанційно, відповідач особисто до офісу страховика не звертався, а надана позивачем копія поліса містить відомості щодо адреси проживання ОСОБА_1 , номера телефону та адреси електронної пошти, які відповідачу не належать.

У зв`язку із цим сторона відповідача ставила під сумнів те, що зазначений у полісі період використання транспортного засобу був обраний та погоджений саме ОСОБА_1 , та наполягала на необхідності надання страховиком первинних документів і електронних даних, які підтверджували б обставини оформлення поліса та волевиявлення відповідача щодо відповідної умови договору.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 12 листопада 2025 року справу передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2026 року позовну заяву прийнято до провадження, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

У ході підготовчого провадження представником відповідача - адвокатом Марковою А.В. - подано клопотання про витребування доказів.

У клопотанні сторона відповідача заперечувала достовірність окремих відомостей, внесених до поліса страхування, та просила витребувати у позивача інформацію щодо порядку укладення та оформлення поліса № ЕР-207835297, осіб, які вносили відомості до поліса, способу комунікації сторін та направлення поліса відповідачу, а також заявляла клопотання про витребування інформації у ТОВ «Лайфселл» та ТОВ «УКРНЕТ».

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 06 травня 2026 року зазначене клопотання задоволено частково.

Судом витребувано у ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП»: інформацію та документи щодо порядку укладення та/або оформлення поліса № ЕР-207835297 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; інформацію щодо особи (працівника, представника страховика), яка здійснювала оформлення вказаного поліса та вносила відомості до нього; інформацію та наявні документи щодо способу комунікації із відповідачем під час укладення та оформлення поліса; докази направлення, вручення або передачі відповідачу поліса № ЕР-207835297 після його оформлення; за наявності - електронні заявки, анкети, журнали реєстрації, електронне листування, SMS-повідомлення чи інші документи та відомості, пов`язані з оформленням зазначеного поліса.

У задоволенні клопотання в частині витребування доказів у ТОВ «Лайфселл» та ТОВ «УКРНЕТ» відмовлено.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року встановлено, що витребувані ухвалою від 06 травня 2026 року докази у повному обсязі до суду не надані.

При цьому судом роз`яснено учасникам справи, що неподання витребуваних судом доказів буде оцінено під час ухвалення рішення у справі з урахуванням положень статті 84 ЦПК України.

Цією ж ухвалою підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Як установлено судом під час розгляду справи, на час вирішення спору позивачем не надано суду витребуваних первинних документів та електронних відомостей щодо обставин оформлення поліса № ЕР-207835297, способу комунікації з відповідачем та погодження ним умов щодо періоду використання забезпеченого транспортного засобу.

Представник позивача - адвокат Капля А.С. - у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, у позовній заяві просила проводити судові засідання за її відсутності.

Представник відповідача - адвокат Маркова А.В. - у судовому засіданні проти розгляду справи за відсутності представника позивача не заперечувала.

Судом досліджено письмові докази, наявні у матеріалах справи.

У судових дебатах представник відповідача позов не визнала у повному обсязі та просила відмовити у його задоволенні, посилаючись, зокрема, на недоведеність позивачем обставин, з якими закон пов`язує виникнення права регресної вимоги.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом установлено, що 21 січня 2022 року оформлено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-207835297, страхувальником за яким зазначено ОСОБА_1 , а забезпеченим транспортним засобом - автомобіль «BMW 323I», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Відповідно до наданої позивачем копії поліса строк його дії визначено з 22 січня 2022 року до 21 січня 2023 року включно.

Водночас у розділі поліса щодо особливих умов використання забезпеченого транспортного засобу міститься зазначення періоду його використання у місяцях: 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Разом із тим у зазначеному електронному полісі містяться відомості щодо адреси страхувальника, номера телефону та адреси електронної пошти, достовірність та належність яких ОСОБА_1 стороною відповідача заперечується.

Належних доказів того, що зазначені у полісі номер телефону та електронна адреса належали ОСОБА_1 і використовувалися ним при оформленні спірного поліса, позивачем суду не надано.

31 серпня 2022 року о 16 год. 20 хв. по вул. Н. Сотні у смт Брусилів Житомирського району Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «BMW 323I», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_2 .

Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 09 вересня 2022 року у справі № 275/558/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER», державний номерний знак НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Матеріали справи містять документи щодо огляду пошкодженого транспортного засобу, визначення характеру та обсягу його пошкоджень, розрахунку вартості відновлювального ремонту та фізичного зносу.

На підставі страхового акта № 220000625352 від 17 жовтня 2022 року позивачем визначено суму страхового відшкодування.

Платіжною інструкцією № 3Р075640 від 18 жовтня 2022 року підтверджується здійснення ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» страхової виплати у розмірі 127 400,00 грн.

Таким чином, факт дорожньо-транспортної пригоди, вчинення відповідних дій ОСОБА_1 , здійснення позивачем страхового відшкодування та його розмір сторонами фактично не становлять предмета спору.

Спірним є існування передбаченої законом спеціальної підстави для виникнення після такої виплати права страховика на регрес до відповідача, а саме - чи був договір страхування укладений з погодженою ОСОБА_1 умовою використання забезпеченого транспортного засобу лише у визначені договором календарні місяці.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частин першої, п`ятої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статей 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частини першої статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події виплатити другій стороні або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 31 серпня 2022 року, до спірних правовідносин у частині підстав регресної вимоги підлягають застосуванню положення Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин.

Відповідно до пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону внутрішні договори страхування укладаються строком на один рік.

Водночас законом було передбачено можливість визначення договором внутрішнього страхування протягом строку його дії періоду використання транспортного засобу, який не міг становити менш як шість календарних місяців.

Отже, встановлення річного строку дії договору страхування саме по собі не виключало можливості погодження сторонами меншого періоду використання забезпеченого транспортного засобу в межах строку дії договору.

Підпунктом «д» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV у редакції, чинній на момент ДТП, передбачалося право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування, при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування.

Таким чином, для виникнення у страховика права регресної вимоги з наведеної правової підстави необхідною є сукупність юридичних фактів, зокрема укладення договору страхування з умовою використання забезпеченого транспортного засобу протягом визначеного договором періоду та настання страхового випадку поза межами такого погодженого періоду.

Саме на страховика, який посилається на цю обставину як на підставу своїх вимог, відповідно до статті 81 ЦПК України покладається обов`язок її доведення.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Вирішуючи спір, суд насамперед зазначає, що встановлення у договорі внутрішнього страхування річного строку його дії та одночасне визначення меншого періоду використання забезпеченого транспортного засобу не суперечило законодавству, чинному на час виникнення спірних правовідносин.

Тому сама обставина, що строк дії поліса № ЕР-207835297 визначений з 22 січня 2022 року до 21 січня 2023 року, не свідчить про неможливість погодження сторонами умови щодо використання транспортного засобу лише протягом шести календарних місяців.

Вирішальним для цієї справи є інше питання - чи доведено позивачем, що зазначений у наданій ним копії електронного поліса період використання транспортного засобу «2, 3, 4, 5, 6, 7» був дійсно погоджений ОСОБА_1 при укладенні договору страхування. Саме ця обставина є одним із юридичних фактів, з якими підпункт «д» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV пов`язував виникнення у страховика права регресної вимоги.

Сторона відповідача послідовно заперечувала факт погодження ОСОБА_1 такої спеціальної умови та достовірність частини відомостей, внесених до електронного поліса. Зокрема, сторона відповідача вказувала на те, що поліс оформлювався дистанційно, а зазначені у ньому адреса страхувальника, номер телефону та електронна адреса не належать ОСОБА_1 . При цьому саме спосіб дистанційного оформлення договору обумовлює значення відомостей щодо засобів комунікації та електронного волевиявлення особи для встановлення того, які саме умови договору були нею погоджені.

З метою перевірки цих доводів суд ще на стадії підготовчого провадження ухвалою від 06 травня 2026 року витребував безпосередньо у позивача документи та інформацію щодо порядку укладення та оформлення поліса, особи, яка здійснювала його оформлення та вносила відповідні відомості, способу комунікації із відповідачем, доказів направлення або вручення йому поліса, а також електронні заявки, анкети, журнали реєстрації, електронне листування, SMS-повідомлення та інші наявні документи, пов`язані з оформленням поліса.

Таким чином, позивачу була надана процесуальна можливість подати саме ті докази, які могли підтвердити факт погодження ОСОБА_1 спірної умови договору.

Проте відповідних доказів позивач суду не надав.

Ухвалою від 10 червня 2026 року суд уже констатував ненадання витребуваних доказів та прямо зазначив, що така обставина буде оцінена судом під час ухвалення рішення з урахуванням положень статті 84 ЦПК України.

До закінчення судового розгляду позивач не надав доказів, які б усували відповідні сумніви щодо обставин оформлення електронного поліса.

У матеріалах справи відсутня заява або анкета страхувальника, з якої вбачалося б обрання ОСОБА_1 періоду використання транспортного засобу саме у місяцях 2, 3, 4, 5, 6, 7.

Не надано суду електронного листування сторін, SMS-повідомлень, відомостей про електронний акцепт відповідної умови, журналів електронної системи страховика або інших даних, за допомогою яких можливо було б установити, що відповідне обмеження було результатом волевиявлення саме ОСОБА_1 .

Не надано також доказів направлення або вручення ОСОБА_1 після оформлення саме такого поліса із зазначеною умовою про обмежений період використання транспортного засобу.

При цьому суд не ставить під сумнів сам факт існування між сторонами страхових правовідносин та не вирішує питання про недійсність поліса № ЕР-207835297, оскільки такі вимоги сторонами не заявлялися та не становлять предмета цього спору.

Так само встановлена судом наявність у самому полісі неправильних контактних та адресних відомостей не тягне автоматично недійсності договору страхування.

Однак такі обставини мають істотне доказове значення при вирішенні конкретного спору про регрес, оскільки позивач просить суд на підставі цього самого електронного документа встановити, що інша зазначена у ньому умова - щодо використання автомобіля лише у місяцях 2, 3, 4, 5, 6, 7 - була погоджена саме відповідачем.

За таких обставин суд не має достатніх підстав вважати, що сама наявність відповідного цифрового позначення у наданій позивачем копії електронного поліса без підтвердження обставин його формування є достатнім доказом волевиявлення ОСОБА_1 на встановлення такого обмеження.

Особливого значення при цьому набуває те, що відповідні первинні відомості щодо оформлення договору знаходилися або мали знаходитися у розпорядженні самого страховика, судом вони були прямо витребувані, однак позивач їх не надав.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин може враховуватися судом при встановленні обставини, для з`ясування якої такі докази витребовувалися.

Разом із тим суд не розглядає саме по собі невиконання ухвали від 06 травня 2026 року як автоматичну підставу для відмови у позові.

Наслідки ненадання доказів оцінюються судом у сукупності з усіма іншими матеріалами справи та з урахуванням установленого статтею 81 ЦПК України розподілу обов`язку доказування.

Саме позивач визначив підставою своїх вимог існування погодженого сторонами обмеженого періоду використання транспортного засобу, а тому саме на нього покладався обов`язок довести відповідну обставину.

Перекладення цього обов`язку на відповідача та покладення на нього необхідності доводити, що він не погоджував відповідну умову, суперечило б установленому цивільним процесуальним законом принципу розподілу обов`язку доказування.

Факт настання дорожньо-транспортної пригоди 31 серпня 2022 року, вина ОСОБА_1 у вчиненні дій, установлених постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, та здійснення страховиком виплати у розмірі 127 400,00 грн самі по собі не є достатніми для виникнення заявленого позивачем права регресу.

Виплата страхового відшкодування є необхідною передумовою регресної вимоги страховика, однак її здійснення не звільняє позивача від обов`язку довести наявність конкретної спеціальної підстави регресу, передбаченої законом.

У цій справі такою підставою позивач визначив саме настання страхового випадку поза погодженим договором періодом використання транспортного засобу.

Оскільки належних і достатніх доказів того, що при укладенні договору страхування ОСОБА_1 погодив використання забезпеченого транспортного засобу виключно у місяцях 2, 3, 4, 5, 6, 7, позивачем не надано, суд не може вважати доведеною одну з необхідних юридичних передумов застосування підпункту «д» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону № 1961-IV.

Таким чином, оцінивши кожний доказ окремо та докази у їх сукупності і взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що позивач довів факт здійснення страхового відшкодування та його розмір, проте не довів наявності передбаченої законом підстави для виникнення права регресної вимоги саме до ОСОБА_1 .

За таких обставин позовні вимоги ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про стягнення з ОСОБА_1 127 400,00 грн у порядку регресу задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статті 141 ЦПК України.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 15, 979, 1191 ЦК України, пунктом 17.1 статті 17, підпунктом «д» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, статтями 2, 12, 13, 76, 77, 81, 82, 84, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 22 вересня 2026 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП», адреса: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, код ЄДРПОУ 24175269; представник позивача - адвокат Капля Аліна Степанівна, м. Київ, просп. Берестейський, буд. 65, корп. «Б», оф. 457, РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ; представник відповідача - адвокат Маркова Анна Вікторівна, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, оф. 417.

Головуюча суддя Н.В. Сердюк